Постанова

від 04.11.2022 по справі 914/3194/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2022 р. Справа №914/3194/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого -судді Бонк Т.Б.

Суддів Бойко С.М.,

Якімець Г.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного транспортно-експедиційного підприємства "Автотрансекспедиція" від 24.06.2022 (вх. суду від 27.06.2022 №01-05/1455/22)

на рішення Господарського суду Львівської області від 19.05.2022 (повний текст складено 01.06.2022, Петрашко М.М., м.Львів)

у справі № 914/3194/21

за позовом Приватного транспортно-експедиційного підприємства "Автотрансекспедиція"

до відповідача Фізичної особи-підприємця Левицького Тараса Олексійовича

про стягнення 145 234,38 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції:

У жовтні 2021 року ПТЕП «Автотрансекспедиція» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до ФОП Левицького Т.О. про стягнення 145 234,38грн збитків.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 02.01.2019 ПТЕП «Автотрансекспедиція» (перевізник) уклало з ТОВ «Юніверсал Фіш Компані» (замовником) договір про надання послуг з перевезення №0201/пр. В свою чергу, 01.02.2021 позивач та відповідач уклали договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом №406/21, згідно з яким позивач є експедитором, а відповідач -перевізником. Позивач вказує, що на підставі направленої йому ТОВ «Юніверсал Фіш Компані» заявки про надання послуг №0006818 від 26.05.2021 він надіслав відповідачу заявку №0006818 -Т від 26.05.2021 на перевезення рибної продукції, в якій сторони погодили температурні особливості перевезення вантажу( від 0 до 2градусів за Цельсієм). 26.05.2021 відповідно до ТТН 49147 автомобіль відповідача було завантажено товаром, однак 27.05.2021 при прийманні товару ТОВ «АТБ-Маркет» (кінцевий вантажоодержувач) відмовився від його прийняття у зв`язку з порушенням температурного режиму під час перевезення товару (зафіксовано температуру +8градсів за Цельсієм). У зв`язку з наведеним, на підставі отриманої від ТОВ «Юніверсал Фіш Компані» претензії про відшкодування збитків 03.08.2021 позивач перерахував ТОВ «Юніверсал Фіш Компані» 114 990,74грн збитків та 30 243,64грн штрафних санкцій за порушення температурного режиму. В свою чергу, в липні 2021року позивач звернувся до відповідача з претензією про відшкодування 145 234,38грн збитків, яка залишена останнім без задоволення.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.05.2022 у справі № 914/3194/21 у задоволенні позову відмовлено.

При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до умов п.4.3. договору про надання послуг з перевезення №0201/пр від 02.01.2019, п. 8 заявки №0006818-Т від 26.05.2021, складеної згідно з договором №406/21 від 01.02.2021, єдиним належним доказом, який може підтверджувати факт порушення температурного режиму протягом всього часу перевезення та на підставі якого можна скласти акт невідповідностей, і, як наслідок, виникає обов`язок відшкодувати збитки, у разі їх наявності, є роздрукований документ щодо дотримання температурного режиму протягом всього маршруту. Разом з тим, у даному випадку, дані термописця, який фіксував температурний режим протягом всього терміну перевезення, позивач до позовної заяви не долучив, зазначивши при цьому, що доказ у виді записів термописців напівпричепа-рефрижератора будуть надані згодом, оскільки наявні в розпорядженні позивача копії є неналежної якості, у зв`язку з чим прочитати наявну на них інформацію не видається можливим. З рішення суду вбачається, що ухвалою від 05.04.2022 суд відмовив позивачу у задоволенні клопотання про долучення доказів (листа вантажовідправника №25/11 від 25.11.2021 та копії роздруківки термописця) до матеріалів справи у зв`язку з пропуском позивачем встановленого ст. 80 ГПК України строку та відсутністю об`єктивних причин, які унеможливлювали їх своєчасне подання (з адвокатським запитом про надання даних з термописця представник позивача звернувся до ТОВ «Юніверсал Фіш Компані» лише через місяць після звернення з позовом в даній справі і отримав такий 25.11.2021, водночас саме ж клопотання про долучення такого доказу подано до суду лише 21.03.2022, тобто через 4 місяці з дати отримання цього доказу). Відтак суд дійшов висновку, що, позивач не довів належними доказами обставин порушення відповідачем вимог про дотримання температурного режиму протягом всього часу перевезення. При цьому, суд зазначив, що внаслідок порушення температурного режиму може бути завдано збитків зіпсуттям товару (рибної продукції), у зв`язку з чим відшкодовується вартість пошкодженого товару, а не збитки, які за твердженням позивача, зазнав вантажовідправник, а надалі і сам позивач, сплативши штраф вантажоодержувачу за недопоставлений товар, враховуючи те, що доставка всього товару фактично відбулась і доказів доставки пошкодженого (зіпсутого) товару рибної продукції, матеріали справи не містять.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити.

Апеляційна скарга обгрунтована, зокрема, тим, що суд першої інстанції неправильно застосував ст. 79 ГПК України та стандарт доказування «баланс імовірностей», так як позивач надав суду більше доказів на підтвердження порушення відповідачем температурного режиму, а останній, в свою чергу, не спростував таких обставин. Скаржник вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що акт виявлених невідповідностей від 27.05.2021 є неналежним доказом порушення відповідачем температурного режиму перевезення, оскільки в ньому міститься інформація про спірні обставини та засвідчено факт комісійного виявлення невідповідності температурного режиму перевезення вантажу. При цьому, апелянт вважає, що обставини дотримання чи порушення перевізником температурного режиму можуть підтверджуватись не лише даними термописця, але і іншими доказами. Вказує, що водій відповідача підписав без жодних зауважень акт виявлених невідповідностей від 27.05.2021, в якому встановлено температурний режим перевезення вантажу на рівні +8градусів Цельсія. Вважає, що суд першої інстанції відмовив у долученні доказів (листа вантажовідправника і роздруківку термописця), застосувавши принципом «надмірного формалізму», чим безпідставно звузив коло доказів, якими апелянт міг доводити допущене відповідачем порушення температурного режиму. Також апелянт вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що фактично поставка відбулась, оскільки товар, який був фактично доставлений, не відповідав вимогам закону та умовам укладених договорів, а наявна в матеріалах справи товарно-транспортна накладна не містить відмітки вантажоодержувача про отримання товару. Посилаючись на ч. 1 ст. 225 ГК України скаржник вказує, що розмір заявлених у даній справі збитків є сукупністю відшкодованих ним вантажовідправнику збитків у вигляді додаткових витрат (сплата штрафу через непоставку внаслідок порушення температурного режиму) та штрафу за порушення температурного режиму.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу-без задоволення.

Відповідач вказує, що письмові докази, на які посилається апелянт, не є належними доказами підтвердження допущення порушення відповідачем температурного режиму(зазначає, зокрема, що ТТН №49147 від 26.05.2021 не містить відомостей про температурний режим). Щодо акту виявлених невідповідностей від 27.05.2021 відповідач вказує, що з нього неможливо встановити ні часу та умов здійснення температурного заміру, ні приладу, яким здійснено температурний замір. При цьому, відповідач вказує, що 27.05.2021 о 07:57 автомобіль відповідача прибув на склад АТБ та очікував подальших інструкцій від вантажоодержувача. Надалі, о 09:56 год. водій перевізника під`їхав до будівлі для розвантаження товару, а саме безпосередньо до рампи для вивантаження товару, де автомобіль простояв 55 хвилин, що свідчить про те, що протягом цього часу причіп з охолодженим товаром був відкритий, адже заїхати до рампи, окрім як з відкритими дверима причепу, фізично неможливо. Посилаючись на архівні дані прогнозу погоди у місті Львів, відповідач звертає увагу на те, що 27.05.2021 з 09:00 год. по 10:00 год. ранку температура у місті Львів була в середньому +19С. Поряд з тим, відповідач зауважує, що перевізник повинен забезпечити лише перевезення товару, а не завантаження чи розвантаження транспортного засобу. Доводи апелянта про те, що підписавши акт виявлених невідповідностей, водій відповідача визнав факт порушення температурного режиму, відповідач вважає необгрунтованими, оскільки згідно з ч. 1 ст.75 ГПК України про визнання обставин учасниками справи зазначається в заявах по суті справи саме під час розгляду справи судом, водночас у даній справі відповідач таких обставин не визнавав. Зазначає, що у даній справі суд не допустив надмірного формалізму, а, навпаки, забезпечив реалізацію принципу змагальності та рівності сторін. Вказує, що ні ТОВ «Юніверсал Фіш Компані» як відправник товару, ні ПТЕП «Автотрансекспедиція» як експедитор не сплатили штрафних санкцій саме за порушення температурного режиму при здійсненні поставки та зазначає про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між діями перевізника та понесеними позивачем збитками, так як ТОВ «АТБ Маркет» стягнуло з ТОВ «Юніверсал Фіш Компані» штрафні санкції за непоставку/недопоставку/прострочення поставки товару, що частково відрізняється від того товару, поставку якого здійснював відповідач як перевізник.

21.09.2022 від апелянта надійшли пояснення на апеляційну скаргу, в яких він, посилаючись на пункти 15.1,15.2 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, вказує про відсутність законодавчих вимог щодо фіксації в акті виявлених невідповідностей даних про час та умови здійснення температурного заміру. Вважає, що вчинені водієм відповідача дії з відкриття причепу з охолодженим товаром не можна вважати такими, що вчинені з «розумною обачливістю». Також скаржник вказує на необхідність застосування принципу «заборони суперечливої поведінки» щодо того, що водій відповідача без заперечень підписав акт виявлених невідповідностей.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача та ухвалено здійснити розгляд справи на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що :

01.01.2021 ТОВ "АТБ-Маркет" (покупець) та ТОВ "Юніверсал Фіш Компані" (постачальник) укладено договір поставки №А83006, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується в порядку і строки, встановлені договором, передати товар у власність покупцю, у певній кількості, відповідної якості та за погодженою ціною, а останній прийняти товар і оплатити його на умовах визначених у цьому договорі(том 1.а.с. 5-10).

Відповідно до пункту 1.2. договору найменування, асортимент і ціна товару, що поставляється, зазначаються в додатку №1 до цього договору (специфікація), який є його невід`ємною частиною.

Згідно із пунктом 2.1. договору поставки товар поставляється партіями. Постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару на умовах DDP (згідно з правилами ІНКОТЕРМС у редакції 2010р.) за адресами РЦ, що зазначені у додатку №6 до цього договору, якщо інша адреса не зазначена у заявках. Кількість, асортимент, ціна за одиницю товару, що поставляється, зазначаються у товарно-транспортній накладній (ТТН), складеній на підставі електронної заявки покупця.

Пунктом 2.1.1. договору поставки передбачено, що товар, зазначений у специфікаціях, поставляється постачальником окремими партіями відповідно до електронних заявок Покупця. Заявка на поставку партії товару в розрізі кожного РЦ передається Покупцем Постачальнику у вигляді електронного документа ORDERS (EDI-документа) "замовлення на поставку" (заявка) через платформу електронної комерції "EDI NETWORK" або "ECOD".

Згідно з пункту 7.1. договору у разі поставки товару неналежної якості, постачальник зобов`язаний сплатити покупцю штрафні санкції згідно з розділом 2 додатку № 5 до цього договору, розміри інших штрафних санкцій, що застосовуються в рамках цього договору зазначені у розділі 1 додатку № 5 до цього договору.

Як вказано у пункті 7.3. договору поставки, у разі непоставки, недопоставки або прострочення поставки товару на 1 (один) календарний день, постачальник зобов`язаний сплатити покупцю штрафну санкцію в розмірі 5 (п`ять) % від вартості невчасно поставленого або недопоставленого товару, зазначеного в заявці, а у разі непоставки, недопоставки або прострочення поставки товару понад 1 (одного) календарного дня, постачальник зобов`язаний сплатити покупцю штрафну санкцію в розмірі 20 (двадцять) % від загальної суми непоставленого, недопоставленого або невчасно поставленого товару.

02.01.2019 ПТЕП "Автотрансекспедиція" (перевізник) та ТОВ "Юніверсал Фіш Компані" (замовник) уклали договір про надання послуг з перевезення №0201/пр від 02.01.2019, відповідно до пункту 1.1. якого замовник доручає, а перевізник приймає на себе зобов`язання по перевезенню вантажів автомобільним транспортом згідно з заявками і накладних замовника. Під перевізником в даному договорі розуміється як сама транспортна організація, що здійснює послуги з перевезення, так і її представник /водій/ що безпосередньо здійснює доставку вантажу(том 1,а.с. 14-18).

Відповідно до пункту 2.1. договору перевізник зобов`язаний прийняти та доставити ввірений йому замовником для перевезення вантаж згідно із заявкою (накладною) до пункту призначення і видати його уповноваженому на отримання вантажу особі, а замовник зобов`язаний сплатити послуги перевізника, відповідно до умов цього договору.

Згідно із пунктами 2.2. та 2.3. договору перевізник зобов`язаний забезпечити своєчасну подачу під завантаження технічно справного автомобіля з необхідними документами та дозволами на надання послуг (посвідчення водія, технічний паспорт на автомобіль і причіп, санітарний паспорт на автомобіль і причіп, санітарну книжку і відповідну ліцензію). В разі неможливості надання транспортного засобу в обумовлений час по яких-небудь причинах, перевізник зобов`язаний повідомити замовника не менше чим за 5 годин до вказаної дати завантаження. Перевізник зобов`язаний виконати перевезення по строго визначеному і погодженому із замовником маршруту і в терміни, вказані в заявці (маршрутному листу).

Пунктом 2.5. договору передбачено, що перевізник зобов`язаний забезпечити обумовлений із замовником, температурний режим при перевезенні вантажу на весь час перевезення.

Згідно із пунктами 2.8. та 2.9. договору факт прийняття вантажу перевізником підтверджується відміткою перевізника (експедитора) в товарно-транспортній накладній. Факт доставки вантажоодержувачеві підтверджується відміткою вантажоодержувача в товарно-транспортній накладній.

Відповідно до пункту 4.2. договору перевізник несе перед замовником повну матеріальну відповідальність за втрату вантажу у розмірі його заявленої вартості, а за недостачу, псування або пошкодження вантажу - у розмірі вартості загубленої кількості/якості. Відповідальність, передбачена даним пунктом, настає з моменту прийняття вантажу до перевезення на складі відправника (після фактичного вантаження на транспорт) і до фактичного відвантаження на складі одержувача вантажу.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що за порушення температурного режиму при перевезенні вантажу, перевізник сплачує замовнику вартість збитків за недотримання температурного режиму, а також штраф у розмірі 5% від вартості вантажу, зазначеного у товаросупровідних документах на певне постачання. Перевізник зобов`язаний надати роздрукований документ щодо дотримання температурного режиму на протязі всього маршруту. Перевізник компенсує вартість збитків за недотримання температурного режиму.

Згідно із пунктом 4.7. договору незалежно від і в доповнення до інших видів відповідальності, передбаченої договором, перевізник відшкодовує замовникові всі підтверджені останнім штрафи або компенсації замовником третім особам, що підлягають сплаті внаслідок невиконання зобов`язань перевізником за даним договором і спричинення збитку вантажу, коли чинним законодавством передбачена відповідальність перевізника. Перевізник окрім іншого, зобов`язаний відшкодувати замовнику, понесені останнім реальні збитки та упущену вигоду, завдані порушенням перевізником прийнятих на себе зобов`язань за договором.

Відповідно до пункту 4.8. договору у випадку доручення перевізником виконання зобов`язання, що виникло з цього договору, третій особі, відповідальність за невиконання або неналежного виконання зобов`язання покладається на перевізника.

01.02.2021 ПТЕП "Автотрансекспедиція" (експедитор, позивач) та ФОП Левицький Т. О. (перевізник, відповідач) уклали договір №406/21 про перевезення вантажу автомобільним транспортом, відповідно до пункту 1.1. якого предметом цього договору є взаємовідносини сторін, які виникають при перевезенні та транспортно-експедиторському обслуговуванні вантажів, що надаються експедитором для перевезення автомобільним транспортом перевізника чи залучених ним осіб в міжнародному, міжміському сполученні(том 1,а.с. 19-23).

Згідно із пунктом 1.2 за цим договором перевізник зобов`язується організувати та виконати перевезення довіреного йому вантажу в пункт призначення та видати його уповноваженій на отримання вантажу особі, а експедитор зобов`язується оплатити вартість послуг перевізника. Сторони виконують свої зобов`язання на підставі даного договору і заявки на перевезення.

Пунктом 2.3. договору №406/21 передбачено, що заявка є безумовним та невід`ємним додатком до цього договору, в якій відображаються істотні умови кожного конкретного перевезення, а саме: найменування вантажовідправника, вантажоотримувача, перевізника, експедитора та їх уповноважених осіб, вид та найменування вантажу, розмір плати за надані транспортні послуги, пункти відправлення та доставки вантажу, тип та об`єм автофургона (причіпа, напівпричіпа), терміни подачі транспорту на завантаження, терміни доставки вантажу, окремі вказівки експедитора, додаткові чи особливі умови перевезення, державні номери транспортних засобів (тягача, автофургона, причіпа, напівпричіпа). Погоджена сторонами заявка, що встановлює умови, інші ніж ті що передбачені договором, матиме пріоритет щодо умов договору.

Відповідно до пункту 4.1.8. договору №406/21 перевізник зобов`язується забезпечити збереження вантажу з моменту прийняття для перевезення і до моменту видачі його в пункті призначення вантажоотримувачу, зазначеному в товарно-транспортній накладній (CMR). Видача вантажу здійснюється уповноваженій особі вантажоотримувача за умови надання документу, що посвідчує його особу.

Згідно із пунктом 4.2.2. договору №406/21 перевізник має право вимагати належного оформлення товарно-транспортних накладних із підтвердженням прийняття вантажу підписами уповноважених осіб та відбитками печаток вантажоотримувача.

Пунктом 4.3.6. договору №406/21 передбачено, що перевізник зобов`язується окремо узгоджувати з перевізником транспортування небезпечних, негабаритних вантажів, а також вантажів, що вимагають дотримання температурного режиму.

Відповідно до пункту 5.1.2. договору №406/21 у разі, якщо в підписаній сторонами заявці погоджено додаткову відповідальність сторін, зміну термінів виконання зобов`язань та розміри штрафних санкцій, інші суттєві умови, які впливають на виконання зобов`язань по цьому договору, сторонами приймаються умови, зазначені в заявці.

У пункті 5.2.1. договору №406/21 зазначено, що перевізник несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до моменту видачу вантажоодержувачу, або його уповноваженій особі, який зазначений у товарно-транспортних документах. Перевізник зобов`язаний відшкодувати експедитору вартість пошкодженого, втраченого вантажу, підтверджену за допомогою складання акту та претензії, в термін який не може перевищувати 10 банківських днів з моменту складання акту. У разі неявки представника перевізника для складання акту або його відмови від підписання акту, такий акт підписується уповноваженим представником вантажоотримувача в односторонньому порядку.

Згідно із пунктами 8.1. та 8.2. договору №406/21 претензії та спори, які відносяться до виконання сторонами умов цього договору, вирішуються шляхом переговорів. Кожен випадок збитків, за який інша сторона вимагає відшкодування, повинен бути обгрунтований та підтверджений належним чином оформленими документами, що передбачають можливість звернутися з вимогою до винної сторони. Претензії з повним пакетом товаросупровідних документів повинні бути подані в терміни, встановлені чинним законодавством України, з урахуванням надання стороні права і можливості висунути вимоги іншій стороні.

24.05.2021 ТОВ "АТБ-Маркет" надіслано ТОВ "Юніверсал Фіш Компані" замовлення №2731_31416648 на поставку рибної продукції (всього 13 позицій товару) , місце доставки- м.Львів, вул. Шевченка,335 (том 1,а.с. 11-12).

На підставі договору про надання послуг з перевезення №0201/пр від 02.01.2019 ТОВ «Юніверсал Фіш Компані» надіслало ПТЕП "Автотрансекспедиція" заявку про надання транспортних послуг №0006818 від 26.05.2021 на здійснення перевезення 20 тон риби по маршруту Щасливе-Львів (том 1,а.с. 24).

У зазначеній заявці в графі «важливі умови договору» вказано про дотримання температурного режиму 0/-2, доставка до 9:00год ранку.

На підставі договору №406/21 про перевезення вантажу автомобільним транспортом від 01.02.2021 ПТЕП "Автотрансекспедиція" надіслало ФОП Левицькому Т.О. заявку №0006818-Т від 26.05.2021 на перевезення 20 тон рибної продукції (том 1.а.с. 25).

У заявці вказано, що температурний режим при перевезенні продукції повинен становити 0/-2. Доставка на 9-00 ранку.

Для виконання заяви перевізник надав автомобіль МАN НОМЕР_1 , рефрижератор НОМЕР_2 , водій- ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 3 заявки №0006818-Т сторони домовилися, що при наданні послуг за цим договором вантажовідправник, з метою контролю за рухом та станом транспортних засобів, має право використовувати GPS-навігацію (технічне обладнання супутникового моніторингу). Перевізник підтверджує, що дані GPS-навігації можуть бути використані в процесі надання послуг для підтвердження фактів обліку пробігу транспортних засобів та його простою. Перевізник зобов`язується використовувати пристрої GPS-навігації згідно інструкцій та правил вантажовідправника щодо використання обладнання.

Пунктом 4 заявки №0006818-Т передбачено, що перевізник зобов`язаний при навантаженні/вивантаженні звірити кількість та стан вантажу (якість тарної упаковки), завантаженого на транспортний засіб, з кількістю і станом вантажу (якість тарної упаковки) занесеним в товаро-транспортну накладну. Пломбування вантажного відсіку автомобіля не звільняє перевізника від відповідальності за відповідність фактичної кількості вантажних місць з кількістю, вказаною в супровідних документах.

Згідно із пунктами 6, 7 заявки №0006818-Т перевізник зобов`язаний забезпечити обумовлений із замовником температурний режим при перевезенні вантажу на весь час перевезення. Перевізник несе перед експедитором повну матеріальну відповідальність за втрату вантажу у розмірі його заявленої вартості, а за недостачу, псування або пошкодження вантажу - у розмірі вартості загубленої кількості/якості. Відповідальність, передбачена даним пунктом, настає з моменту прийняття вантажу до перевезення на складі відправника (після фактичного вантаження на транспорт) і до фактичного відвантаження на складі одержувача вантажу.

Відповідно до пункту 8 заявки №0006818-Т за порушення температурного режиму при перевезенні вантажу, перевізник сплачує замовнику вартість збитків за недотримання температурного режиму, а також штраф у розмірі 5% від вартості вантажу, зазначеного у товаросупровідних документах на певне постачання. Перевізник зобов`язаний надати роздрукований документ щодо дотримання температурного режиму на протязі всього маршруту. Перевізник компенсує вартість збитків за недотримання температурного режиму.

Пунктом 10 заявки №0006818-Т передбачено, що незалежно від і в доповнення до інших видів відповідальності, передбаченої договором, перевізник відшкодовує експедиторові всі підтверджені останнім штрафи або компенсації експедитора третім особам, що підлягають сплаті внаслідок невиконання зобов`язань перевізником за даним договором і спричинення збитку вантажу, коли чинним законодавством передбачена відповідальність перевізника. Перевізник окрім іншого, зобов`язаний відшкодувати експедитору, понесені останнім реальні збитки та упущену вигоду, завдані порушенням перевізником прийнятих на себе зобов`язань за договором.

26.05.2021 складено товарно-транспортну накладну №49147, якою засвідчено те, що транспортний засіб марки MAN TGX 18.440, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом-рефрижератором марки SCHMITZ SKO 24, номерний знак НОМЕР_2 , завантажено в с.Щасливе товаром (рибною продукцією) на загальну суму 604 872,82 грн. з ПДВ (том 1,а.с. 27-28). Вказана ТТН підписана вантажовідправником - ТОВ «Юніверсал Фіш Компані» та водієм Гергелем В.Я.

ТОВ "Юніверсал Фіш Компані" на виконання договору поставки №А83006 від 01.01.2021 (заявка №2731_31416648 від 24.05.2021) підписало зі свого боку видаткову накладну №49147 від 26.05.2021 на суму 604 872,82 грн (том 1,а.с. 13).

Як вбачається з матеріалів даної справи, 27.05.2021 транспортний засіб відповідача прибув у пункт розвантаження ТОВ "АТБ-Маркет" за адресою: місто Львів, вулиця Шевченка 335, однак вантажоодержувачем ні у товарно-транспортній накладній №49147, ні у видатковій накладній не поставлено відмітку про прийняття товару на суму 604 872,82 грн.

Як зазначено у позовній заяві, при прийманні вантажу, вантажоодержувачем було виявлено порушення температурного режиму під час перевезення та відмовлено у його прийнятті, у зв`язку з чим фахівцем з якості і комірником ТОВ "АТБ-Маркет" за участі водія транспортного засобу ОСОБА_2 підписано акт виявлених невідповідностей (том 1,а.с. 29).

Відповідно до пункту 3 акту виявлених невідповідностей від 27.05.2021 напрямок перевірки «відповідність фактично прийнятого товару, вказаному товару в документах» зазначено про невідповідність - у зв`язку з порушенням температурного режиму в охолодженій продукції (+8) поставку на РЦ Львів відхилено.

Як вказано в зазначеному акті, у зв`язку із зазначеними невідповідностями, постачальник зобов`язується надати покупцю правильно оформлені первинні документи, а саме: ВН№49147, ттн, акти 8, 9 А83006 від 01.01.202., під час наступної поставки, але в будь-якому разі не пізніше 5 робочих днів з дня складання цього акту.

У позовній заяві позивач вказав, що доказ на підтвердження факту порушення вимог температурного режиму запис термописців рефрижератора марки SCHMITZ SKO 24, номерний знак НОМЕР_2 будуть надані згодом у зв`язку з тим, що наявні у позивача копії є неналежної якості.

30.06.2021 ТОВ "АТБ-Маркет" скерувало ТОВ "Юніверсал Фіш Компані" повідомлення про нарахування штрафних санкцій вих.№84033, в якому зазначено, що на підставі пункту 7.3. договору поставки №А83006 від 01.01.2021 постачальнику нараховано штраф в розмірі 114 990,74 грн за непоставку товару у травні 2021року (том 1,а.с. 30).

До зазначеного повідомлення ТОВ "АТБ-Маркет" додало таблицю з найменуванням 10 позицій товару на загальну суму 114 990,74 грн (а.с. 31).

Платіжним дорученням №10557 від 14.07.2021 ТОВ "Юніверсал Фіш Компані" сплатило ТОВ "АТБ-Маркет" 114 990,74 грн штрафу(том 1,а.с. 32).

В свою чергу, ТОВ "Юніверсал Фіш Компані" звернулось до ПТЕП "Автотрансекспедиція" з претензією вих.№17/02 від 17.06.2021, в якій вантажовідправник зазначає, що недотримання перевізником температурного режиму при транспортування вантажу замовника призвело до порушення ТОВ "Юніверсал Фіш Компані" зобов`язань перед ТОВ «АТБ-Маркет» за договором поставки та застосування до вантажовідправника штрафних санкцій з боку вантажоодержувача в сумі 114 990,74 грн (том 1,а.с. 31-34).

Також у претензії вих.№17/02 від 17.06.2021 ТОВ "Юніверсал Фіш Компані" зазначає, що на підставі пункту 4.3. договору про надання послуг з перевезення №0201/пр від 02.01.2019 ПТЕП "Автотрансекспедиція" нараховано 30 243,64 грн. штрафу за порушення температурного режиму перевезення продукції.

Відповідно до платіжного доручення №8000 від 03.08.2021 ПТЕП "Автотрансекспедиція" перерахувало ТОВ "Юніверсал Фіш Компані" 145 234,38 грн(том 1,а.с. 35).

02.07.2021 ПТЕП "Автотрансекспедиція" скерувало ФОП Левицькому Т.О. претензію вих.№0114 від 02.07.2021р, в якій експедитор зазначив, що недотримання перевізником температурного режиму при перевезенні товару призвело до застосування до вантажовідправника (ТОВ «Юніверсал Фіш Компані») штрафних санкцій зі сторони вантажоодержувача (ТОВ «АТБ-Маркет») в сумі 114 990,74грн через порушення ТОВ "Юніверсал Фіш Компані" зобов`язань перед ТОВ «АТБ-Маркет» за договором поставки. Крім того, на підставі п.8 заявки позивач здійснив нарахування 30 243,64 грн штрафу за порушення температурного режиму перевезення продукції (том 1,а.с. 36-37).

У відповідь на зазначену претензію ФОП Левицький Т.О. в листі від 18.08.2021 просив експедитора повідомити, яким чином здійснювався розрахунок завданих збитків, хто проводив оцінку вартості пошкодженого вантажу, а також просив надати підтверджуючі документи.

В матеріалах даної справи також наявні роздруківки з GPS-навігатора за 27.05.2021, встановленого на автомобілі НОМЕР_1 , з яких вбачається, що 27.05.2021 о 07:57 автомобіль відповідача прибув на склад АТБ(вул. Шевченка,335). Надалі, о 09:56 год. водій перевізника під`їхав до будівлі для розвантаження товару, де автомобіль простояв 55 хвилин(том 1,а.с. 80-87).

Як вказано у відзиві на позовну заяву, після такого тривалого очікування на розвантаження товару представником вантажоодержувача було проведено огляд поставленого товару, встановлено наявність двох видів товару, а саме рибних консерв та охолодженої риби та здійснено заміри температурного режиму, в результаті чого було встановлено, що температура становить +8.

У відзиві на позовну заяву вказано, що в подальшому водію вказали на іншу рампу, куди він під`їхав о 17:54 год. та де протягом 1 год. 29 хв. вантажоодержувач здійснював розвантаження 18 тонн рибних консерв, після чого водія спрямували на інший склад ТОВ "АТБ-Маркет" за адресою: місто Львів, вулиця Промислова 50/52. В період з 20:36 по 21:06 водій перебував в дорозі до іншого складу ТОВ "АТБ-Маркет".

З доданих відповідачем до матеріалів справи архівних даних дані прогнозу погоди у місті Львів різних метеослужб, вбачається, що 27.05.2021 з 09:00 год. по 10:00 год. ранку температура у місті Львів була від +16 С до +19С (том 1,а.с. 89-90).

При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним:

Предметом даного спору є вимоги ПТЕП «Автотрансекспедиція» до ФОП Левицького Т.О. про стягнення 145 234,38грн збитків, спричинених недотриманням відповідачем, за твердженнями позивача, вимог температурного режиму під час перевезення товару.

Правовідносини сторін у даній справі виникли на підставі договору №406/21 від 01.02.2021 про перевезення вантажу автомобільним транспортом та оформленої відповідно до нього заявки ПТЕП "Автотрансекспедиція" №0006818-Т від 26.05.2021 на перевезення 20 тон рибної продукції (13 позицій товару) за маршрутом Щасливе-Львів.

Згідно із статтею 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Аналогічне положення міститься в статті 307 Господарського кодексу України.

Згідно з статтею 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Частинами 1 та 2 статті 924 Цивільного кодексу України передбачено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Отже, вищевказані норми передбачають принцип винності в разі відповідальності перевізника за втрату, нестачу, псування й ушкодження вантажу, який є загальним для всіх видів транспорту. Перевізник несе відповідальність за нестачу, втрату, псування й ушкодження вантажу лише у випадках, коли він винен у несхоронності вантажу. При цьому обов`язок доведення своєї невинуватості лежить на ньому.

У направленій позивачем відповідачу заявці №0006818-Т від 26.05.2021 вказано, що температурний режим при перевезенні продукції повинен становити 0/-2. Доставка на 9-00 ранку.

Так, згідно з вказаною заявкою вантажовідправником товару було ТОВ "Юніверсал Фіш Компані" (з яким позивач уклав договір про надання послуг з перевезення №0201/пр від 02.01.2019), а вантажоодержувачем ТОВ "АТБ-Маркет", з яким ТОВ "Юніверсал Фіш Компані" уклало договір поставки №А83006 від 01.01.2021.

Як вбачається з матеріалів даної справи, при прийманні 27.05.2021 товару на складі ТОВ "АТБ-Маркет" на вул. Шевченка,335 у м.Львові, представники вантажоодержувача (ТОВ "АТБ-Маркет") виявили порушення температурного режиму (+8) під час перевезення та відмовлено у його прийнятті, у зв`язку з чим було складено акт виявлених невідповідностей, на підставі якого вантажовідправником (ТОВ «Юніверсал Фіш Компані» ) було сплачено вантажоодержувачу штраф за непоставку товару в розмірі 114 990,74 грн, в наслідок чого, в подальшому ПТЕП "Автотрансекспедиція" (експедитор) сплатило вантажовідправнику 114 990,74 грн збитків та 30 243,64 грн штрафу за порушення температурного режиму перевезення продукції (разом 145 234,38 грн).

Як на докази порушення перевізником температурного режиму позивач посилається на акт виявлених невідповідностей від 27.05.2021 та на дані термописця, який фіксував температурний режим протягом всього часу перевезення.

Разом з тим, при поданні позовної заяви, позивач не долучив до позову дані термописця, який фіксував температурний режим протягом всього терміну перевезення. У позовній заяві позивач вказав, що доказ у вигляді записів термописців напівпричепа-рефрижератора будуть надані згодом, оскільки наявні в розпорядженні позивача копії є неналежної якості, у зв`язку з чим прочитати наявну на них інформацію не видається можливим.

Порядок і строки подання доказів учасниками справи встановлені статтею 80 Господарського процесуального кодексу України.

Так, згідно із частиною 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (частина 4 та 5 цієї статті).

Як вбачається з матеріалів даної справи, копію листа вантажовідправника №25/11 від 25.11.2021 та копію роздруківки термописця позивач просив долучити до матеріалів справи, звернувшись до суду з клопотанням тільки 21.03.2022.

Суд першої інстанції ухвалою від 05.04.2022 відмовив позивачу у задоволенні клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а долучені позивачем до вказаного клопотання докази не прийняв до розгляду.

В апеляційній скарзі скаржник вважає, що такі дії місцевого суду свідчать про застосування судом принципу «надмірного формалізму», внаслідок якого безпідставно звужено коло доказів, якими апелянт міг доводити допущене відповідачем порушення температурного режиму.

Колегія суддів не погоджується з такими доводами скаржника з огляду на наступне.

Згідно з частина 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 4 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" зазначив, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Так, в позовній заяві позивач стверджував, що він має у наявності копію доказу, але неналежної якості, водночас до позовної заяви не долучив жодної копії цього доказу будь-якої якості, а також доказу, який би підтверджував, що позивач здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання доказу не тільки у належній якості, але й оригіналу, з метою виконання обов`язку щодо доказів.

Як вбачається із матеріалів справи, представником позивача 22.11.2021 (тобто фактично через місяць після звернення до суду з позовом) було направлено адвокатський запит ТОВ "Юніверсал Фіш Компані" на отримання даних зазначеного термописця. З відповіддю на адвокатський запит від 25.11.2021 №25/11 ТОВ "Юніверсал Фіш Компані" надало позивачу роздруківку вказаного термописця (том 2.а.с. 2).

Водночас, клопотання про долучення вказаного доказу подано до суду лише 21.03.2022, тобто фактично через чотири місяці з дати отримання відповіді на адвокатський запит з долученою до нього роздруківкою термописця. Будь яких доводів та доказів на підтвердження існування об`єктивних обставин, які перешкоджали позивачу своєчасно подати суду відповідні докази останній не надав.

Слід також вказати на неналежну якість поданої до суду копії роздруківки термописця (том 2,а.с. 6).

Крім того, суд першої інстанції обгрунтовано вказав, що ще 02.07.2021р ПЕТП "Автотрансекспедиція" звернулася до ФОП Левицького Т.О. із претензією про відшкодування 145 234,38 грн понесених збитків, і у відповідь на претензію відповідач листом від 18.08.2021 просив надати підтверджуючі документи. Будь-яких доказів відповіді позивача на цей лист суду не надано.

Відповідно до частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відтак, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні клопотання позивача про долучення доказів до матеріалів справи, а долучені позивачем до вказаного клопотання докази не прийнято до розгляду.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 4 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною 1 статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до частини 2 та 3 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, збитки це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

Згідно з частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відтак відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.

Отже, для правильного вирішення спорів, пов`язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов`язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач. Виходячи з цього, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою потерпілої сторони.

Згідно із пунктом 4.3. договору про надання послуг з перевезення №0201/пр від 02.01.2019, що укладений ПТЕП "Автотрансекспедиція" (перевізник) та ТОВ "Юніверсал Фіш Компані"(замовник), перевізник зобов`язаний надати роздрукований документ щодо дотримання температурного режиму протягом всього маршруту. Перевізник компенсує вартість збитків за недотримання температурного режиму.

Аналогічне положення про необхідність надання роздрукованого документа щодо дотримання температурного режиму протягом всього маршруту міститься також у п. 8 заявки №0006818-Т від 26.05.2021, яка складена на підставі договору №406/21 про перевезення вантажу автомобільним транспортом від 01.02.2021, що укладений позивачем як експедитором та відповідачем як перевізником.

Отже, як обгрунтовано вказав суд першої інстанції, належним доказом, який може підтверджувати факт порушення температурного режиму протягом всього часу перевезення та на підставі якого можна скласти акт невідповідностей, і як наслідок виникає обов`язок відшкодувати збитки, у разі їх наявності, є роздрукований документ щодо дотримання температурного режиму протягом всього маршруту.

В апеляційній скарзі скаржник вказує, що порушення температурного режиму може також підтверджується актом виявлених невідповідностей від 27.05.2021, в якому встановлено температурний режим перевезення вантажу на рівні +8градусів Цельсія.

Однак, у вказаному акті не зазначено жодних доказів на підтвердження порушення температурного режиму, також немає посилання на роздруківку термописця. В матеріалах справи наявний лист ТОВ «АТБ-Маркет» на адвокатський запит представника позивача, від 13.12.2021 №5393 в якому зазначено, що фіксація температурного режиму здійснена повіреним пірометром №2128, однак доказів здійснення такої фіксації (наприклад, фотографії пірометра з відповідними даними вимірювання) до матеріалів справи не долучено. Про здійснення вимірювання температури пірометром №2128 в акті виявлених невідповідностей від 27.05.2021 також не вказано.

Щодо посилань скаржника на факт підписання водієм відповідача акту виявлених невідповідностей апеляційний суд зазначає, що відповідно до п. 15.1. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, у разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між Перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом, що може бути складений у паперовій або електронній формі, за формою, що наведена в додатку 4.

Згідно з п. 15.3 Правил записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія. Односторонні записи в акті як вантажовідправника (вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними.

При цьому, жодна із сторін не має права відмовитись від підписання акта. У разі незгоди зі змістом акта кожна із сторін має право викласти в ньому свою думку в рядку "Особливі відмітки" і засвідчити її підписом (п.15.4 Правил).

Тобто, зазначеними Правилами встановлено обов`язок сторони підписати відповідний акт, водночас у разі незгоди з ним - сторона має право викласти свої зауваження.

Слід також зазначити, що за умовами заявки №0006818-Т сторони погодили здійснення поставки о 9год ранку. Відповідно до даних з роздруківки з GPS-навігатора за 27.05.2021 автомобіль відповідача прибув на склад АТБ(вул. Шевченка,335) о 07:57 автомобіль відповідача прибув на склад АТБ(вул. Шевченка,335). Надалі, о 09:56 год. водій перевізника під`їхав до будівлі для розвантаження товару, де автомобіль простояв 55 хвилин. Згідно з відповіддю ТОВ «АТБ-Маркет» 13.12.2021 №5393 фіксація температурного режиму здійснювалась о 10год, тобто по спливу однієї години від погодженого сторонами часу поставки. При цьому, слід врахувати, що 27.05.2021 з 09:00 год. по 10:00 год. ранку температура у місті Львів була від +16 С до +19С.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність позивачем порушення відповідачем вимог про дотримання температурного режиму протягом всього часу перевезення.

Також, як вірно вказав суд першої інстанції, відповідно до вимог частини 2 статті 623 Цивільного кодексу України, розмір збитків завданих порушенням зобов`язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до замовлення №2731_31416648 від 24.05.2021 ТОВ "АТБ-Маркет" замовило у ТОВ "Юніверсал Фіш Компані" поставку рибної продукції (всього 13 позицій товару), водночас, у адресованому ТОВ «ЮФК» повідомленні про нарахування штрафних санкцій за непоставку товару ТОВ "АТБ-Маркет" вказало про непоставку рибної продукції в кількості 10 одиниць, у зв`язку з чим нарахувало 114 990,74грн на підставі п.7.3 договору.

Як вказано у пункті 7.3. договору поставки, у разі непоставки, недопоставки або прострочення поставки товару на 1 (один) календарний день, постачальник зобов`язаний сплатити покупцю штрафну санкцію в розмірі 5 (п`ять) % від вартості невчасно поставленого або недопоставленого товару, зазначеного в заявці, а у разі непоставки, недопоставки або прострочення поставки товару понад 1 (одного) календарного дня, постачальник зобов`язаний сплатити покупцю штрафну санкцію в розмірі 20 (двадцять) % від загальної суми непоставленого, недопоставленого або невчасно поставленого товару.

Разом з тим, враховуючи загальну суму товару в розмірі 604 872,82грн, суд зазначає, що 20% від такої суми становить 120 974,56грн, водночас ТОВ "АТБ-Маркет" виставило претензію на суму 114 990,74грн.

Слід також зазначити, що вказане повідомлення про нарахування штрафних санкцій на суму 114 990,74грн ТОВ "АТБ-Маркет" датувало 30.06.2021, водночас претензія ТОВ «ЮФК», адресована ПТЕП «Автотрансекспедиція» про відшкодування 145 234,38грн, датована 17.06.2021.

Враховуючи викладене, дослідивши обставини даної справи, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що в даному випадку позивачем не доведено наявність складу всіх елементів цивільного правопорушення, а відтак про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 19.05.2022 у справі № 914/3194/21 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Приватного транспортно-експедиційного підприємства "Автотрансекспедиція" від 24.06.2022 (вх. суду від 27.06.2022 №01-05/1455/22) - залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 19.05.2022 у справі № 914/3194/21

- залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

5.Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Головуючий суддя Т.Б. Бонк

суддя С.М. Бойко

суддя Г.Г. Якімець