Постанова

від 31.05.2022 по справі 910/3402/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2022 р. Справа№ 910/3402/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Коротун О.М.

секретар судового засідання: Шевченко Н.А.

за участю представників сторін:

скаржник: не з`явились;

боржник: не з`явились;

приватний виконавець: не з`явились;

розглянувши заяву Приватного підприємства фірма "Ураган" про розподіл судових витрат

за результатами розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства фірма "Ураган"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 (повний текст ухвали складено 18.10.2021)

за скаргою Приватного підприємства фірма "Ураган" на дії (бездіяльність) приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича

у справі № 910/3402/19 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Приватного підприємства фірма "Ураган"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична ефективність України"

про стягнення 924 287,18 грн,-

встановив:

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 апеляційну скаргу Приватного підприємства фірма "Ураган" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 у справі №910/3402/19 задоволено.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 у справі №910/3402/19 скасовано.

Скаргу Приватного підприємства фірма "Ураган" на дії (бездіяльність) приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича задоволено.

Визнано дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича щодо повернення (наказ Господарського суду міста Києва №910/3402/19 від 31.10.2019) виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання неправомірними.

Зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/3402/19 від 31.10.2019 за заявою стягувача №240621/1 від 24.06.2021.

10.02.2022 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від Приватного підприємства фірма "Ураган" надійшла заява про розподіл судових витрат, в якій заявник просить суд здійснити розподіл судових витрат, у тому числі судового збору. У вказаній заяві заявник також просить поновити строк на подання заяви про долучення доказів щодо понесених витрат на правничу допомогу і прийняти дану заяву та просить поновити строк подання доказів щодо понесених витрат на правничу допомогу і прийняти такі докази.

В обґрунтування своєї заяви Приватне підприємство фірма "Ураган" зазначає, що ним понесено витрати на правничу допомогу в розмірі 8 195 грн у зв`язку із поданням скарги на дії (бездіяльність) приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича та апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.10.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 поновлено Приватному підприємству фірма "Ураган" строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Розгляд заяви Приватного підприємства фірма "Ураган" про ухвалення додаткового рішення призначено на 21.02.2022.

У зв`язку з перебуванням судді Суліма В.В. з 21.02.2022 на лікарняному, розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення 21.02.2022 не відбувся.

Крім того, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2022 розгляд заяви Приватного підприємства фірма "Ураган" про розподіл судових витрат призначено на 01.06.2022.

Учасники судового процесу в судове засідання, призначене на 01.06.2022, не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, беручи до уваги, що явка учасників судового процесу обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути заяву Приватного підприємства фірма "Ураган" про розподіл судових витрат у відсутність сторін.

Розглянувши клопотання заявника про поновлення строку на подання доказів щодо понесених витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Постанова у даній справі була прийняття судом апеляційної інстанції 24.01.2022, тобто до 31.01.2022 (оскільки 29.01.2022 та 30.01.2022 є вихідними днями) заявник мав подати суду докази понесених ним витрат правничої допомоги.

У свою чергу, наведені докази були подані до апеляційного суду 10.02.2022, тобто з пропуском вказаного п`ятиденного строку, встановленого частиною восьмою статті 129 ГПК України.

Разом з тим, клопотання заявника про поновлення строку на подання доказів понесення витрат правничої допомоги мотивовано тим, що він не мав можливості надати раніше заяву щодо правничої допомоги, оскільки 24.01.2022 не зміг вийти на зв`язок із судом в режимі відеоконференції у зв`язку з відсутністю у нього звуку та відео. Крім того, адвокат Морочинський А.М. перебував на самоізоляції через контакти з підтвердженими хворими на COVID-19 та погіршенням самопочуття. Вказані обставини перешкодили оформленню акта приймання-передачі наданої правничої допомоги з детальним описом її змісту, обсягів і вартості та його подання до суду протягом 5-ти днів після ухвалення рішення.

Згідно зі статтею 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Аналіз змісту норм статей 118, 119 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (вказаний висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 910/15481/17).

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13.

Господарським процесуальним кодексом України не встановлено неможливості поновлення пропущеного процесуального строку для подання стороною доказів на підтвердження розміру судових витрат у зв`язку з розглядом справи.

Схожий за змістом правовий висновок наведений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2019 у справі № 910/6298/19, від 24.12.2019 у справі № 909/359/19, додаткові постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 908/3326/19.

Враховуючи те, що скаржник не зміг прийняти участь у судовому засіданні та надати заяву щодо правничої допомоги через технічні причини, а також подати вчасно докази витрат на правничу допомогу у зв`язку з хворобою адвоката, що підтверджується довідкою сімейного лікаря від 26.01.2022, тому колегія суддів вважає наявними підстави для поновлення заявнику строку на подання доказів понесення витрат професійної правничої допомоги.

Розглянувши заяву Приватного підприємства фірма "Ураган" про розподіл судових витрат, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 126 зазначеного Кодексу, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Як уже зазначалося, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката Приватне підприємство фірма "Ураган" подало: копію договору №010319/1 про надання правової допомоги (послуг у сфері права) від 01.03.2019; копію замовлення №2 до договору №010319/1 від 27.07.2021; копію акта приймання-передачі наданих послуг (правової допомоги) до договору №010319/1 від 04.02.2022; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛВ №001173.

Так, 01.03.2019 між Приватним підприємством фірма "Ураган" (клієнт) та Морочинським Андрієм Миколайовичем (адвокат) укладено договір №010319/1 про надання правової допомоги (послуг у сфері права) (далі - договір про надання правової допомоги).

Відповідно до пункту 1.1 договору про надання правової допомоги адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити адвокату надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Плановані вид, характер, особливості та обсяги правової допомоги, що надаватимуться за договором, визначаються на підставі усного або письмового замовлення, погодженого сторонами. Вчинення дій, спрямованих на виконання замовлення, вважається його погодженням сторонами (пункт 1.2 договору про надання правової допомоги).

27.07.2021 між Приватним підприємством фірма "Ураган" та Морочинським Андрієм Миколайовичем складено замовлення №2 до договору №010319/1 (далі - замовлення №2).

У пункті 1 замовлення №2 сторони вказали, що в порядку та на умовах, встановлених договором, адвокат здійснює надання правової допомоги клієнту, спрямованої на досягнення інтересу клієнта, яким є в судовому порядку:

а) визнати неправомірними бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича, яка полягає у не відкритті виконавчого провадження щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/3402/19 від 31.10.2019 за заявою стягувача №240621/1 від 24.06.2021, з якою той звертався двічі: 24.06.2021 та 21.07.2021 та його дії, які полягають у поверненні виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання;

б) зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/3402/19 від 31.10.2019 за заявою стягувача №240621/1 від 24.06.2021.

Згідно із пунктом 2 замовлення №2 вартість надання правової допомоги становить: 500,00 грн за кожну годину правової допомоги, якщо сторони не домовились про інше.

Пунктом 3 замовлення №2 встановлено відшкодування витрат на правову допомогу. Замовник відшкодовує адвокату вартість витрат на правову допомогу, зокрема (але не виключно) витрати на проїзд, проживання, поштову кореспонденцію та добові (1 000,00 грн на добу, якщо правова допомога надається не у Львові). Фактичні кінцеві витрати вказуються в акті приймання-передачі на підставі наданих адвокатом підтвердних документів.

Клієнт сплачує адвокату на підставі акта приймання-передачі правової допомоги, протягом 5-ти (п`яти) календарних днів від дати погодження сторонами акта приймання-передачі, якщо сторони не домовились про інше. Вартість правової допомоги та відшкодування витрат можуть сплачуватись авансом (пункт 4 замовлення №2).

Замовлення є невід`ємною частиною договору (пункт 5 замовлення №2).

На виконання договору та замовлення №2, 04.02.2022 сторони підписали акт приймання-передачі наданих послуг (правової допомоги) до договору №010319/1, відповідно до якого адвокат надав, а клієнт прийняв правову допомогу та витрати, пов`язані з її наданням, наступного змісту, обсягу та вартості:

1. Збір доказів, готування та подання скарги від 29.07.2021 з додатками у справі № 910/3402/19 - 6 годин; вартість за 1 год. - 500 грн; вартість допомоги - 3 000 грн; вартість витрат - 70,50 грн;

2. Участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у Господарському суді міста Києва 04.10.21 у справі № 910/3402/19 - 1 година; вартість за 1 год. - 500 грн; вартість допомоги - 500 грн;

3. Участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у Господарському суді міста Києва 18.10.21 у справі № 910/3402/19 - 1 година; вартість за 1 год. - 500 грн; вартість допомоги - 500 грн;

4. Готування та подання апеляційної скарги від 29.10.2021 у справі № 910/3402/19 - 5 годин; вартість за 1 год. - 500 грн; вартість допомоги - 2500 грн; варість витрат - 66,50 грн;

5. Участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у Північному апеляційному господарському суді 22.12.21 у справі № 910/3402/19 - 1 година; вартість за 1 год. - 500 грн; вартість допомоги - 500 грн;

6. Готування та подання заяви від 04.02.2022 про розподіл судових витрат у справі № 910/3402/19 - 2 години; вартість за 1 год. - 500 грн; вартість допомоги - 1000 грн; варість витрат - 58,00 грн.

Разом: вартість витрат - 195 грн; вартість допомоги - 8 000 грн.

Всього за актом - 8 195 грн.

Проте, дослідивши матеріали справи та заяву з додатками, колегія суддів зазначає, що у даному випадку вирішувався не спір, а розглядалась скарга на дії виконавчої служби щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва виданого у межах наказного провадження у справі №910/3402/19, яка за своєю природою зводиться до вирішення судом питання у законності дій або бездіяльності виконавчої служби, які регулюються Законом України "Про виконавче провадження". У зв`язку з чим, наведені в акті приймання-передачі наданих послуг (правової допомоги) до договору №010319/1 від 04.02.2022 суми наданих адвокатом послуг, суд вважає завищеними, оскільки у даному випадку судом не вирішувався спір, а лише надавалась оцінка діям/бездіяльності виконавчої служби під час виконання судового наказу, що не потребує у вчиненні процесуальних дій, які загалом вчиняються під час розгляду спору.

Також, колегія суддів критично оцінює витрачений час адвокатом на написання апеляційної скарги, оскільки доводи апелянта під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції не змінювались, а отже, підготовка апеляційної скарги не повинна була вимагати великого обсягу часу та юридичної роботи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що з протоколів судових засідань вбачається, що судове засідання від 04.10.2021 відбулось з 14:31 до 14:42, тобто протягом 11 хвилин, судове засідання від 08.10.2021 відбулось з 12:35 до 12:39, тобто протягом 4 хвилин, судове засідання від 22.12.2021 відбулось з 11:42 до 11:48, тобто протягом 6 хвилин, а не по 1 годині кожне. При цьому, судові засідання відбувались в режимі відеоконференції, отже адвокат не витрачав час прибуття до суду.

Більш того, суд апеляційної інстанції вказує, що зазначені в акті такі послуги, як готування та подання заяви про розподіл судових витрат від 04.02.2022 не відносяться до надання правової допомоги щодо розгляду скарги.

Таким чином, враховуючи критерії розумності розміру заявлених товариством до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, приймаючи до уваги аспекти та характер спірних правовідносин у справі та виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності усіх учасників, суд апеляційної інстанції зазначає, що підготовка заявника до звернення зі скаргою на дії державного виконавця не вимагала додаткового вивчення юридичної природи спірних правовідносин чи виконання значного обсягу юридичної і технічної роботи, доказів протилежного не надано та з матеріалів справи не вбачається. Розгляд скарги на дії державного виконавця не свідчить про її складність, як того вимагає частина четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вказане вище, зважаючи на рівень складності справи, надані послуги, принципи співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів дійшла висновку, що відшкодуванню заявнику за рахунок приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича підлягають витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 195,00 грн. В іншій частині стягнення судових витрат у сумі 5000 грн суд відмовляє із зазначених вище підстав.

Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статями 123, 124, 126, 129, 169, 221, 244, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Приватного підприємства фірма "Ураган" про розподіл судових витрат - задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича (79013, м. Львів, вул. Київська, будинок 1) на користь Приватного підприємства фірма "Ураган" (79026, місто Львів, вул. Стрийська, будинок 98, ідентифікаційний код 23947676) 3 195 (три тисячі сто дев`яносто п`ять) грн витрат на професійну правничу допомогу та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

В іншій частині заяви - відмовити.

3. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду.

4. Матеріали справи №910/3402/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови підписано 02.06.2022.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

О.М. Коротун