Постанова
від 15.09.2022 по справі 910/3402/19
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/3402/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Уркевича В. Ю.- головуючого, Багай Н. О., Мачульського Г. М.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 (головуючий суддя Майданевич А. Г., судді Сулім В. В., Коротун О. М.) та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2022 (головуючий суддя Майданевич А. Г., судді Сулім В. В., Коротун О. М.)

за скаргою Приватного підприємства фірми «Ураган»

на дії (бездіяльність) приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича у справі

за позовом Приватного підприємства фірми «Ураган»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична ефективність України»

про стягнення 924 287,18 грн

СУТЬ СПОРУ

1. Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична ефективність України» (далі - ТОВ «Енергетична ефективність України») на користь Приватного підприємства фірми «Ураган» (далі - ПП «Ураган») суму основного боргу, інфляційні втрати та три проценти річних.

2. На примусове виконання вказаних судових рішень місцевим господарським судом видано наказ.

3. ПП «Ураган» направило приватному виконавцю виконавчого округу Львівської області Білецькому Ігорю Мироновичу (далі - приватний виконавець Білецький І. М.) оригінал вказаного наказу разом із заявою про примусове виконання наказу, однак приватний виконавець Білецький І. М. своєю постановою повернув виконавчий документ стягувачу.

4. Вважаючи дії та бездіяльність приватного виконавця Білецького І. М. неправомірними, ПП «Ураган» звернулося до суду зі скаргою.

5. Ухвалою суду першої інстанції у задоволенні скарги відмовлено. Постановою суду апеляційної інстанції зазначену ухвалу скасовано, скаргу ПП «Ураган» задоволено.

6. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, приватний виконавець Білецький І. М. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

7. Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, виходячи з такого.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог та скарги на дії (бездіяльність) приватного виконавця

8. ПП «Ураган» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Енергетична ефективність України» про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за договором поставки від 04.01.2017 № 00000001 у розмірі 924 287,18 грн, яка складається з: 810 787,50 грн основного боргу, 84 247,37 грн інфляційних втрат, 29 252,30 грн трьох процентів річних.

9. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ «Енергетична ефективність України» умов договору поставки від 04.01.2017 № 00000001 щодо розрахунку за поставлений товар.

10. Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.05.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2019, позовні вимоги ПП «Ураган» задоволено повністю.

11. 31.10.2019 на виконання вказаних судових рішень Господарським судом міста Києва видано наказ.

12. 21.07.2021 засобами поштового зв`язку ПП «Ураган» направило приватному виконавцю Білецькому І. М. оригінал наказу від 31.10.2019 № 910/3402/19 із заявою про примусове виконання наказу від 24.06.2021 № 240621/1.

13. 22.07.2021 приватний виконавець Білецький І. М. прийняв постанову про повернення виконавчого документа ПП «Ураган» на підставі пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».

14. 03.08.2021 ПП «Ураган» звернулося до суду першої інстанції зі скаргою на дії (бездіяльність) приватного виконавця Білецького І. М., в якій просило: визнати неправомірними бездіяльність приватного виконавця Білецького І. М., яка полягає у невідкритті виконавчого провадження щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва від 31.10.2019 № 910/3402/19 за заявою стягувача від 24.06.2021 № 240621/1, з якою той звертався двічі: 24.06.2021 та 21.07.2021, та його дії, які полягають у поверненні виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання; зобов`язати приватного виконавця Білецького І. М. усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва від 31.10.2019 № 910/3402/19 за заявою стягувача від 24.06.2021 № 240621/1.

15. Скарга мотивована тим, що приватний виконавець Білецький І. М. неправомірно відмовив у відкритті виконавчого провадження за місцезнаходженням майна ТОВ «Енергетична ефективність України».

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

16. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 у задоволенні скарги ПП «Ураган» на дії (бездіяльність) приватного виконавця Білецького І. М. відмовлено.

17. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки доказів наявності майна у ТОВ «Енергетична ефективність України» у Львівській області станом на 21.07.2021 та 22.07.2021 матеріали справи не містять, а ПП «Ураган» таких доказів не надано, то приватним виконавцем Білецьким І. М. правомірно повернуто ПП «Ураган» виконавчий документ на підставі пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».

18. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 ухвалу суду першої інстанції скасовано; скаргу ПП «Ураган» задоволено, визнано дії та рішення приватного виконавця Білецького І. М. щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання неправомірними та зобов`язано приватного виконавця Білецького І. М. усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва від 31.10.2019 № 910/3402/19 за заявою ПП «Ураган» від 24.06.2021 № 240621/1.

19. Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що оскільки на момент звернення ПП «Ураган» (24.06.2021) до приватного виконавця Білецького І. М. із заявою про примусове виконання наказу, приватний виконавець Білецький І. М. не мав актів про проведення електронних торгів, які б підтверджували перехід права власності на майно від боржника до покупця, тому приватним виконавцем Білецьким І. М. неправомірно повернуто ПП «Ураган» виконавчий документ на підставі пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».

20. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що приватний виконавець Білецький І. М., повертаючи виконавчий документ ПП «Ураган» без прийняття до виконання, безпідставно послався на місце реєстрації боржника, в той час як стягувач правильно звернувся до приватного виконавця за місцем знаходження майна боржника.

21. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2022 частково задоволено заяву ПП «Ураган» та стягнуто з приватного виконавця Білецького І. М. на користь ПП «Ураган» 3195,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, а також 2270,00 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

22. У липні 2022 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга приватного виконавця Білецького І. М., в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2022 та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.10.2021.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги та заперечень на неї

23. На обґрунтування касаційної скарги приватний виконавець Білецький І. М. зазначає, що відмова у відкритті виконавчого провадження за заявою ПП «Ураган» є законною та обґрунтованою, оскільки місцезнаходження боржника ТОВ «Енергетична ефективність України» зареєстровано не в межах території, на яку поширюється компетенція приватного виконавця, а на момент звернення стягувача 21.07.2021 боржник не мав жодного майна у Львівській області.

24. Приватний виконавець Білецький І. М. також стверджує, що протокол проведення електронних торгів, який є доказом укладення договору купівлі-продажу на електронних торгах, є достатнім для засвідчення факту реалізації належного боржнику майна, натоміть суд апеляційної інстанції, проявивши надмірний формалізм, зробив висновок про недостатність такого протоколу для підтвердження реалізації майна боржника.

25. Крім того, приватний виконавець Білецький І. М. вважає, що право ПП «Ураган» внаслідок винесення приватним виконавцем постанови про повернення стягувачу виконавчого документу на підставі пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» порушено не було, що в силу положень частини другої статті 313 Господарського процесуального кодексу України унеможливлює задоволення скарги на дії (бездіяльність) приватного виконавця Білецького І. М. та вказує на помилковість судового рішення, прийнятого судом апеляційної інстанції.

26. Приватний виконавець Білецький І. М. у касаційній скарзі також зазначає, що додаткова постанова Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2022 також підлягає скасуванню, оскільки вона є невід`ємною частиною оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022.

27. У касаційній скарзі приватний виконавець Білецький І. М. також просить стягнути з ПП «Ураган» на його користь 5000,00 грн витрат на правничу (правову) допомогу.

28. Учасники справи правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченого статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

29. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

30. Верховний Суд дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

31. Згідно з частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

32. Аналогічне право на оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця закріплене в статті 339 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

33. Порядок примусового виконання судових рішень і рішень інших органів, зокрема врегульовано Законом України «Про виконавче провадження».

34. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

35. Пунктом 5 частини першої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад справедливості, неупередженості та об`єктивності.

36. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина перша статті 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

37. Положеннями статті 18 вказаного Закону визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

38. Відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

39. Зі змісту наведеної норми частини другої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання (постанова Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 910/13508/15).

40. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.07.2021 засобами поштового зв`язку ПП «Ураган» направило приватному виконавцю Білецькому І. М. оригінал наказу Господарського суду міста Києва від 31.10.2019 № 910/3402/19 із заявою про примусове виконання вказаного наказу.

41. Обґрунтовуючи можливість примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 31.10.2019 у межах виконавчого округу, в якому приватний виконавець здійснює свою діяльність, ПП «Ураган» зазначає, що згідно з даними електронного ресурсу Державного підприємства «СЕТАМ» (далі - ДП «СЕТАМ») та протоколів електронних торгів в межах виконавчого провадження № 63806299 реалізовується майно боржника, яке знаходиться у Львівській області.

42. 22.07.2021 приватний виконавець Білецький І. М. прийняв постанову про повернення виконавчого документа ПП «Ураган» на підставі пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».

43. Відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо, зокрема, виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

44. Так, суд першої інстанції в ухвалі від 18.10.2021 зазначив, що посилання ПП «Ураган» на ресурс ДП «СЕТАМ» судом відхиляється, оскільки з нього вбачається, що останнє майно боржника реалізовано 29.06.2021, натомість із заявою про примусове виконання рішення ПП «Ураган» звернулося до приватного виконавця засобами поштового зв`язку 21.07.2021, що спростовує твердження ПП «Ураган» про можливість примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 31.10.2019 № 910/3402/19 у межах виконавчого округу, в якому приватний виконавець Білецький І. М. здійснює свою діяльність.

45. Натомість суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду, вказав, що документом, який підтверджує перехід права власності на майно від боржника до покупця є акт про проведення електронних торгів, а протокол проведення електронних торгів з реалізації майна боржника, який складено 29.06.2021, таким документом не є.

46. Апеляційний господарський суд в оскаржуваній постанові також зазначив, що приватний виконавець Білецький І. М. не надав акти про проведення електронних торгів, у зв`язку з чим в матеріалах справи відсутні докази переходу права власності на майно від боржника до покупця, відповідно відсутні докази того, що на момент звернення ПП «Ураган» до приватного виконавця майно ТОВ «Енергетична ефективність України» вже було реалізовано.

47. Звідси суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки на момент звернення скаржника до приватного виконавця із заявою про примусове виконання наказу приватний виконавець не мав актів про проведення електронних торгів, які б підтверджували перехід права власності на майно від боржника до покупця, то приватним виконавцем Білецьким І. М. неправомірно повернуто ПП «Ураган» виконавчий документ на підставі пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».

48. Колегія суддів суду касаційної інстанції не погоджується з таким висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.

49. Відповідно до частини другої статті 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

50. Виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя (частина перша статті 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).

51. Відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України (пункт 4 частини другої статті 23 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).

52. Згідно з частиною першою статті 27 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України «Про виконавче провадження».

53. У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.05.2021 у справі № 905/64/15 зазначено, що аналіз наведених норм матеріального права свідчить про те, що прийняття державним чи приватним виконавцем виконавчих документів до виконання здійснюється за територіальним принципом, суть якого полягає у тому, що державний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться на території, на яку поширюються його функції, а приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах його виконавчого округу, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність, та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України. При цьому місце виконання виконавчого документа визначається за критеріями, зазначеними у частині другій статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», до яких законодавець відносить: (1) місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, (2) місцезнаходження боржника - юридичної особи, (3) місцезнаходження майна боржника.

54. Отже, зі змісту наведених норм закону, зокрема частин першої та другої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», вбачається, що виконавець (державний/приватний) має право прийняти до виконання подані йому виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання у разі, якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи або місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташоване:

- для державного виконавця - у межах території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби;

- для приватного виконавця - у межах виконавчого округу, в якому приватний виконавець здійснює свою діяльність та відповідно на яку розповсюджується відповідна компетенція цього приватного виконавця.

55. Крім того, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 21.05.2021 у справі № 905/64/15 зробив такі правові висновки.

56. За змістом норм чинного законодавства, що регулюють питання, пов`язані з виконанням судових рішень і рішень інших органів, що підлягають примусовому виконанню, виконавчий документ, прийнятий виконавцем до виконання, є підставою для початку здійснення виконавцем примусового виконання рішення. Оригінал (дублікат) виконавчого документа подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця разом із заявою про примусове виконання рішення.

57. Вимоги до форми і змісту заяви про примусове виконання рішення визначені у частинах другій-четвертій статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», а також у пункті 3 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженій наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція).

58. Зокрема в абзаці 12 пункту 3 розділу ІІІ Інструкції визначені вимоги до форми і змісту заяви про примусове виконання рішення, що подається до приватного виконавця за таким критерієм як місцезнаходження майна боржника.

59. Відповідно до абзацу 12 пункту 3 розділу ІІІ Інструкції у разі пред`явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документ/копія документу, який підтверджує, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.

60. Передбачена цією нормою необхідність стягувача додати до заяви докази місцезнаходження майна боржника обумовлена необхідністю обґрунтування та доведення стягувачем виконавцю такого критерію як місцезнаходження майна боржника та лише в ракурсі того, що майно боржника знаходиться на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця. Зазначена норма передбачає надання стягувачем лише доказів про місцезнаходження майна боржника на цій території, а не доказів про фактичну наявність майна боржника у місцезнаходженні такого майна.

61. За результатом дослідження цих доказів виконавець приймає одне з рішень: про відкриття виконавчого провадження відповідно до статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» або про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».

62. За відсутності доданих стягувачем до заяви доказів знаходження майна боржника на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця, у виконавця, який не має повноважень до відкриття виконавчого провадження вчиняти виконавчі дії, пов`язані з розшуком майна боржника, відсутні підстави приймати до виконання виконавчий документ за місцезнаходженням майна боржника.

63. Отже, у виконавця є підстави для відкриття виконавчого провадження за таким критерієм як місцезнаходження майна боржника лише за наявності документального підтвердження відомостей про наявність такого майна у межах території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця. Сама лише констатація стягувачем у заяві про примусове виконання рішення про наявність у боржника певного майна, розташованого в межах території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або у межах виконавчого округу приватного виконавця, за відсутності доданих до заяви доказів у підтвердження цих обставин, не є достатньою підставою для відкриття виконавчого провадження за таким критерієм як місцезнаходження майна боржника.

64. Подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 25.06.2021 у справі № 905/2214/14-908/5734/14

65. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.07.2021 ПП «Ураган» засобами поштового зв`язку направило приватному виконавцю Білецькому І. М. оригінал наказу Господарського суду міста Києва від 31.10.2019 № 910/3402/19 із заявою про примусове виконання вказаного наказу.

66. Судами першої та апеляційної інстанції не встановлено, що ПП «Ураган» до заяви про примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва від 31.10.2019 № 910/3402/19 додало докази про наявність майна в межах виконавчого округу приватного виконавця, що підтверджується копією цієї заяви, яка міститься в матеріалах справи (т. 2, а. с. 3).

67. Звідси у приватного виконавця Білецького І. М. були відсутні достатні підстави для відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 31.10.2019 № 910/3402/19 за таким критерієм як місцезнаходження майна боржника, а тому приватний виконавець правомірно повернув виконавчий документ ПП «Ураган» з підстави, передбаченої пунктом 10 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».

68. Стосовно висновків суду апеляційної інстанції про те, що, оскільки на момент звернення ПП «Ураган» до приватного виконавця із заявою про примусове виконання наказу, приватний виконавець Білецький І. М. не мав актів про проведення електронних торгів, які б підтверджували перехід права власності на майно від боржника до покупця, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає таке.

69. Апеляційний господарський суд в оскаржуваній постанові зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази переходу права власності на майно від боржника до покупця, а протокол № 544671 проведення електронних торгів з реалізації майна боржника, який складено 29.06.2021, не є документом, який підтверджує перехід права власності на майно від боржника до покупця.

70. Разом з тим, відповідно да абзацу 1 частини першої та частини другої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних аукціонів визначається Міністерством юстиції України.

71. Згідно з Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, (далі - Порядок) організатор електронних торгів пропонує майно для продажу шляхом розміщення інформаційного повідомлення про електронні торги, в якому визначається це майно (пункти 5-10 розділу ІІІ Порядку). Тим самим організатор визначає одну з умов майбутнього договору купівлі-продажу - майно, яке продається організатором. Отже до початку торгів як продавцю, так і потенційним покупцям (учасникам торгів) відомі всі умови майбутнього договору купівлі-продажу, окрім ціни та особи покупця.

72. Учасники електронних торгів висувають свої цінові пропозиції (оферти) щодо укладення договору купівлі-продажу за запропонованими ними цінами шляхом їх подання через вебсайт електронних торгів. Прийняття пропозиції (акцепт) учасника, який запропонував найвищу ціну, здійснюється автоматично засобами системи реалізації майна (пункт 2 розділу V, пункт 1 розділу VIII Порядку).

73. За наслідками торгів визначаються і покупна ціна (яка запропонована переможцем), і особа покупця (яким є переможець торгів). Отже, моментом укладення договору купівлі-продажу є момент визначення переможця торгів, тобто момент акцепту його пропозиції (частина друга статті 638 Цивільного кодексу України). Протокол електронних торгів підписується організатором (пункт 2 розділу VIII Порядку) і є доказом укладення договору купівлі-продажу продавцем та переможцем торгів за ціною, визначеною у протоколі. Подальше оформлення та підписання договору купівлі-продажу як окремого документа Порядком не передбачене.

74. Укладений на електронних торгах договір купівлі-продажу підлягає виконанню у порядку, визначеному розділом X Порядку. Покупець (переможець електронних торгів) протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно відповідно до пункту 1 розділу X Порядку. Дата, до якої переможець електронних торгів повинен повністю сплатити ціну лота, зазначається також у протоколі (абзац дев`ятий пункту 1 розділу VIII Порядку). Правовою підставою сплати покупцем (переможцем торгів) коштів як покупної ціни за придбане майно є договір купівлі-продажу, укладений на торгах.

75. Після виконання покупцем (переможцем електронних торгів) свого обов`язку за договором купівлі-продажу, тобто після повного розрахунку за придбане майно, виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований; приватний виконавець самостійно затверджує акт про проведені електронні торги шляхом його підписання та скріплення печаткою приватного виконавця (пункт 4 розділу X Порядку). У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги (пункт 8 розділу X Порядку)

76. Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.10.2019 у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19).

77. Таким чином, процедура реалізації майна на електронних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів за плату. Така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу. На підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання з боку продавця - акт про проведені електронні торги (подібний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19).

78. Звідси, суд апеляційної інстанції при розгляді справи № 910/3402/19 за скаргою ПП «Ураган» на дії (бездіяльність) приватного виконавця дійшов необґрунтованого висновку про те, що в матеріалах справи відсутні докази переходу права власності на майно від боржника до покупця та те, що протокол № 544671 проведення електронних торгів з реалізації майна боржника, який складено 29.06.2021, не є документом, який підтверджує перехід права власності на майно від боржника до покупця.

79. Ураховуючи викладене, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість касаційної скарги, наявність підстав для скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 та залишення в силі ухвали Господарського суду міста Києва від 18.10.2021.

80. Стосовно додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2022 колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає таке.

81. У касаційній скарзі приватний виконавець Білецький І. М. просить також скасувати додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2022, з огляду на те, що вона є невід`ємною частиною оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022, яка, на думку приватного виконавця Білецького І. М., підлягає скасуванню.

82. Вказаною додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2022 частково задоволено заяву ПП «Ураган» про розподіл судових витрат та стягнуто з приватного виконавця Білецького І. М. на користь ПП «Ураган» витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 3195,00 грн, а також 2270,00 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

83. Так, за загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішено всі інші, в тому числі процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також невирішення окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

84. Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

85. Звідси додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

86. Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 20.12.2019 у справі № 240/6150/18, у постановах Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 923/631/15, від 23.01.2020 у справі № 927/229/19, від 23.12.2021 у справі № 925/81/21.

87. Крім того, відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

88. Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022, то виникає необхідність змінити розподіл судових, а саме покласти витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ПП «Ураган».

89. Звідси, враховуючи, що суд касаційної інстанції дійшов висновку про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 у цій справі та про необхідність перерозподілу судових витрат, додаткова постанова Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2022 у справі № 910/3402/19 підлягає скасуванню.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

90. За змістом частин першої, третьої статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

91. Згідно з положеннями статті 312 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

92. Зважаючи на викладене, касаційну скаргу приватного виконавця Білецького І. М. необхідно задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а ухвалу суду першої інстанції - залишити в силі.

Щодо судових витрат

93. У зв`язку з тим, що касаційна скарга приватного виконавця Білецького І. М. підлягає задоволенню, то судові витрати за подання касаційної скарги підлягають розподілу, а саме підлягає стягненню з ПП «Урагана» на користь приватного виконавця Білецького І. М. судовий збір за подання касаційної скарги в сумі 2481,00 грн.

94. Разом з тим, як було зазначено раніше, у касаційній скарзі приватним виконавцем Білецьким І. М. викладена заява про стягнення з ПП «Ураган» витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції в сумі 5000,00 грн з приводу чого колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає таке.

95. Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

96. Положеннями частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

97. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

98. Таким чином, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі та визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

99. Частиною третьою статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

100. З копії договору про надання правової (правничої) допомоги від 21.06.2022 № 21/06/22, укладеного між приватним виконавцем Білецьким І. М. (Замовник) та адвокатом Дяківим Володимиром Богдановичем (Виконавець) (далі - адвокат Дяків В. Б.), доданого до касаційної скарги, вбачається, що до правової допомоги, що надається Замовнику Виконавцем згідно з даним договором, включається представлення інтересів Замовника у суді касаційної інстанції у справі № 910/3402/19 з правом вчиняти усі процесуальні дії та володіти усіма правами, передбаченими для представника всіма процесуальними кодексами України без обмежень в повноваженнях (пункт 2).

101. Згідно з пунктом 6 договору за результатами надання правничої допомоги сторонами підписується акт приймання-передачі правничої допомоги. Вартість правничої допомоги згідно з даним договором становить 5000,00 грн. Оплата правової допомоги здійснюється Замовником в наступному порядку: кошти у розмірі 100% від вартості правової допомоги сплачуються Замовником протягом десяти робочих днів з моменту підписання акта приймання-передачі.

102. Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

103. До касаційної скарги додано копію акта приймання-передачі правничої допомоги від 06.07.2022 згідно з договором про надання правової (правничої) допомоги від 21.06.2022 № 21/06/22 на суму 5000,00 грн. Касаційна скарга від імені приватного виконавця Білецького І. М. підписана адвокатом Дяківим В. Б., до якої додані документи на підтвердження його повноважень.

104. Касаційна скарга зі вказаними документами на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу 06.07.2022 направлялася приватним виконавцем Білецьким І. М. іншим учасникам справи, проте заперечень щодо стягнення та розміру вказаних витрат від учасників справи не надходило.

105. Відповідно до вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

106. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

107. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ, яку згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

108. У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

109. У справі, що розглядається, вирішуючи питання, чи є розмір заявлених витрат приватним виконавцем Білецьким І. М. на професійну правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до обставин оскарження дій (бездіяльності) приватного виконавця у цій справі, колегія суддів суду касаційної інстанції враховує надані скаржником документи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, значення справи для приватного виконавця Білецького І. М., а також те, що касаційна скарга приватного виконавця Білецького І. М., складена та подана адвокатом Дяківим В. Б., підлягає задоволенню, а постанова та додаткова постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню.

110. З огляду на наведені обставини та зазначені положення процесуального законодавства суд касаційної інстанції дійшов висновку про задоволення заяви приватного виконавця Білецького І. М. та стягнення з ПП «Ураган» на користь приватного виконавця Білецького І. М. 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2022 у справі № 910/3402/19 скасувати.

3. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 у справі № 910/3402/19 залишити в силі.

4. Стягнути з Приватного підприємства фірми «Ураган» (79026, м. Львів, вул. Стрийська, будинок 98, ідентифікаційний код 23947676) на користь приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича (79013, м. Львів, вул. Київська, будинок 1) 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок) судового збору за подання касаційної скарги та 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді: Н. О. Багай

Г. М. Мачульський

СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення15.09.2022
Оприлюднено20.09.2022
Номер документу106304007
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/3402/19

Ухвала від 03.09.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Шкурдова Л.М.

Постанова від 15.09.2022

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Уркевич В. Ю.

Ухвала від 18.08.2022

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Уркевич В. Ю.

Ухвала від 20.07.2022

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Уркевич В. Ю.

Постанова від 31.05.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Майданевич А.Г.

Ухвала від 10.04.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Майданевич А.Г.

Ухвала від 16.02.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Майданевич А.Г.

Постанова від 24.01.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Майданевич А.Г.

Ухвала від 22.12.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Майданевич А.Г.

Ухвала від 08.12.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Майданевич А.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні