Рішення

від 02.06.2022 по справі 759/11123/18

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ун. № 759/11123/18

пр. № 2/759/57/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2022 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі:головуючого судді Ул`яновської О.В.,

секретаря судового засідання Гаєвської Н.О.,

за участю: представника відповідача Оплачка В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовними вимогами ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Локо», Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик», треті особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКОНТРОЛТЕХ», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, державний реєстратор Хмельницький Сергій Юрійович (філія комунального підприємства Главанської сільської ради «Абсолют» у м. Києві) Київського міського нотаріального округу, Державне підприємство «Житлоінбуд» про витребування майна із чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

у липні 2018 р. позивач звернувся до суду з позовними вимогами про витребування у ТОВ «Фінансова компанія «Локо» квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 80,8 кв.м., житловою площею 29,9 кв.м., визнання за позивачем права власності на вказану квартиру, стягнення судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.08.2007 між ТОВ «Форум-Інвест» та позивачем укладено договір №К19/20 резервування квартири, за умовами якого за власником облігацій резервується квартира за адресою: АДРЕСА_1 , визначається порядок погашення облігацій та передачі квартири у власність. Також 07.08.2007 сторони уклали додаток №2, за яким збільшено загальну площу квартири на 10,1 кв.м., а також передбачалося придбання 1010 облігацій. Відповідно до договору «Б93-3/07 купівлі-продажу цінних паперів від 28.09.2007, актом пред`явлення облігацій до погашення від 26.03.2009, актом про погашення пакету облігацій та актом прийому-передачі майнових прав, позивач прийняв майнові права на квартиру за вказаною адресою, загальною площею 76,80 кв.м., житловою площею 29,20 кв.м, а ТОВ «Форум-Інвест» передав майнові права. Таким чином права та обов`язки позивача на отримання квартири у власність виникли на підставі договору резервування, додаткових угод та договору купівлі-продажу цінних паперів. Позивач здійснив оплату за даними договорами. Згодом будинок було введено в експлуатацію, видано технічний паспорт, присвоєно поштову адресу. Пізніше позивачу стало відомо, що 14.03.2011 ТОВ «Форум-Інвест» на підставі договору №2-01/11передало ТОВ «Проект К» усі свої права в частині інвестування об`єкту будівництва будинку за вказаною адресою, в тому числі майнові права на спірну квартиру. З метою забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором, 19.04.2014 ТОВ «Проект К» передало ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» в іпотеку майнові права товариства на отримання у власність квартир за адресою: АДРЕСА_3 , в тому числі майнові права на квартиру АДРЕСА_4 . При цьому, позивач, як власник майнових прав на спірну квартиру будь-якої згоди на передачу майнових прав на житло, не надавав. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 04.07.2018 визнано недійсним договір іпотеки №01-47/1-11/1 від 19.04.2011. Проте, в подальшому стало відомо, що між ПАТ КБ «Хрещатик» та ТОВ «Фінансова компанія «Локо» укладено договір відступлення права вимоги на спірну квартиру. 29.01.2018 державним реєстратором Хмельницьким С.Ю. внесено відомості до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до яких за ТОВ «Фінансова компанія «Локо» зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_4 . Однак, раніше, 01.12.2017 державним реєстратором Хохичем Р.В. внесено відомості до Державного реєстру про реєстрацію права власності на спірну квартиру за позивачем. ТОВ «Фінансова компанія «Локо» без достатніх правових підстав володіє спірним майном, отриманим від ПАТ «Комерційний банк», у якого не було правових підстав для відчуження вказаного нерухомого майна.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва Величко Т.О. від 26.07.2018 відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання (а.с. 53-54 т. 1).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 26.07.2018 накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 80,8 кв.м., житловою площею 29,9 кв.м. (а.с. 86-87 т. 1 витягу). Постановою Київського апеляційного суду від 30.10.2018 залишено без змін ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 26.07.2018 (а.с. 243-244 т. 1 витягу). Постановою Верховного суду від 18.08.2020 ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 26.07.2018 та постанову Київського апеляційного суду від 30.10.2018 залишено без змін (а.с. 64-67 т. 2 витягу).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 23.08.2018 до ОСОБА_1 застосовано зустрічне забезпечення у вигляді внесення ним на депозитний рахунок суду 572220 грн. 00 коп. (а.с. 118-119 витягу). Постановою Київського апеляційного суду від 13.02.2019 ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 23.08.2018 залишено без змін (а.с. 186-187 витягу).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 23.08.2018 Директору ТОВ «Фінансова компанія «Локо» продовжено строк для подання відзиву на позовну заяву (а.с. 85 т. 1).

21.08.2018 представник третьої особи Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подала письмові пояснення, зазначила, що 05.04.2016 на підставі постанови Правління Національного банку України №243, ПАТ «КБ «Хрещатик» віднесено до категорії неплатоспроможних, Фондом прийнято рішення про запровадження тимчасової адміністрації у банку, розпочато процедуру ліквідації. У спорах, пов`язаних з виконанням банком, в якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов`язань, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, а даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів у таких правовідносинах. З початком процедури ліквідації банку Фондом затверджено перелік майна, що підлягає продажу на відкритих торгах. Обов`язок щодо формування активу покладається на банк. У Фонду відсутній правовий механізм здійснення перевірки, корегування сформованого активу, Фонд затверджує умови продажу активів банку. На відкритих торгах предметом аукціону було право вимоги за кредитним договором №01-47/1-11 від 19.04.2011, забезпечення майнові права на 3 квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 330,6 кв.м. За результатами аукціону відступлено саме право вимоги за кредитними договорами, а не право власності. Враховуючи викладене, у задоволенні позовних вимог просить відмовити (а.с. 92-96).

27.08.2018 директор ТОВ «Фінансова компанія «Локо» подав відзив на позовну заяву, у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що право власності на спірну квартиру зареєстровано за ТОВ «Фінансова компанія «Локо», яке є добросовісним набувачем майна, придбало право вимоги на нерухоме майно на торгах. 18.12.2017 за результатами відкритих торгів (аукціону) укладено договір №2017/14-Ю про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги за кредитним договором №01-47/1-11 від 19.04.2011, що був укладений між ПАТ «КБ «Хрещатик» і ТОВ «Проект К» та договір №2017/8-Ф-І про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги за договором іпотеки №01-47/1-11 від 19.04.2011, укладеного між ПАТ «КБ «Хрещатик» і ТОВ «Проект К». Укладені договори призвело до зміни кредитора за кредитним договором та договором іпотеки. На момент укладення договорів про відступлення, відповідач пересвідчився, що право вимоги за кредитним договором №01-47/1-11 від 19.04.2011 забезпечено, в тому числі на кв. АДРЕСА_4 . Відповідачем в повному обсязі сплачено кошти за результатами аукціону, право приватної власності за Товариством зареєстровано на законних підставах. Відповідач придбав квартиру за відплатним договором. А позивачем не надано доказів придбання спірної квартири у власність, позовні вимоги не підтверджені належними доказами (а.с. 119-120 т. 1).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 01.11.2018 визнано заяву про відвід судді Величко Т.О. необґрунтованою, провадження по справі зупинено, заяву для вирішення відводу судді передано іншому складу суду (а.с.234-235 т. 1).

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва П`ятничук І.В. від 09.11.2018 у задоволенні заяви про відвід судді Величко Т.О. відмовлено (а.с. 239-241 т. 1).

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва Величко Т.О. від 17.12.2018 провадження по справі відновлено (а.с 243 т. 1).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 25.04.2019 до участі у справі залучено третіх осіб, які не заявлять самостійних вимог щодо предмета спору Державне підприємство «Житлоінбуд» (а.с. 112-113 т. 2).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 22.01.2020 витребувано у позивача ОСОБА_2 докази (а.с. 202 т. 2).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 10.02.2020 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Локо» про призначення технічної експертизи документів (а.с. 6-7 т. 3).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 10.02.2020 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Локо» про витребування документів (а.с. 4-5 т. 3).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 02.03.2020 провадження по справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Святошинського районного суду м. Києва у справі №759/1756/20 (а.с. 52 т. 3).

Розпорядженням керівника апарату Святошинського районного суду м. Києва №426/А від 28.10.2020 про справі призначено повторний автоматизований розподіл судової справи (а.с. 61 т. 3).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 30.10.2020 справу прийнято до провадження судді Войтенко Ю.В. (а.с. 65 т. 3).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 06.01.2022 провадження по справі поновлено, справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні (а.с. 83 т. 3).

Розпорядженням керівника апарату Святошинського районного суду м. Києва №196 від 11.05.2022 про справі призначено повторний автоматизований розподіл судової справи (а.с. 98-101 т. 3).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16.05.2022 справу прийнято до провадження судді Ул`яновської О.В., призначено підготовче засідання (а.с. 102-104 т. 3).

Позив та представник позивача у судове засідання не з`явилися, надіславши до суду заяву про слухання справи без його участі, позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, зазначені в позові (а.с. 129 т. 3).

Представник відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Локо» в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували з підстав їх необґрунтованості та безпідставності.

Представник відповідача ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» та треті особи в судове засідання не з`явилися, повідомлялися належним чином, причини неявки суду не відомі.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 07.08.2007 між ТОВ «Форум-Інвест» та ОСОБА_1 укладено договір №К19/20 резервування квартири, відповідно до умов якого за власником облігацій резервується квартира та визначається порядок погашення облігацій і передачі у власність. Виконавець резервує за власником облігацій квартиру для подальшої передачі їх у власність власнику облігацій шляхом погашення облігацій. З метою придбання у власність конкретної квартири, визначеної в Додатку №1 до даного договору, власник повинен придбати облігації за договором купівлі-продажу цінних паперів (п.п. 1.1., 1.2, 1.3 договору) (а.с. 146-148 т. 2).

Характеристикою квартири, відповідно до додатку №1 від 07.08.2007 до вказаного договору є квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 66,70 кв.м., житлова площа 25,30 кв.м. (а.с. 149 т. 2).

28.09.2007 між ТОВ «КУА АПФ «АСД-Менеджмент» та ОСОБА_1 укладено договір №Б93-3/07 купівлі-продажу цінних паперів (облігацій). Пунктом 2.1. визначено, що продавець зобов`язується передати у власність покупця пакет облігацій, а покупець зобов`язується прийняти у власність та оплатити пакет облігацій, загальною номінальною вартістю 320160 грн. 00 коп. (а.с.150-152 т. 2).

23.10.2007, 06.11.2007 позивач, відповідно до платіжних доручень здійснив оплату облігацій за договором №Б93-3/07 (а.с.163 т. 2).

25.10.2007, 06.11.2007, 09.11.2007 між вказаними особами укладено акт прийому-передачі цінних паперів до договору купівлі-продажу №Б93-3/07, за якими позивач прийняв ціні папери загальною номінальною вартістю 96048 грн. 00 коп., 11136 грн. 00 коп., 212967 грн. 00 коп. відповідно (а.с. 153-154 т. 2).

Відповідно до розпоряджень на виконання облікової операції, виданих ТОВ «Фінком Капітал» від 29.10.2007, 07.11.2007 придбані іменні безпроцентні цільові облігації зараховано на рахунок позивача (а.с. 164-165 т. 2).

Актом виконання зобов`язань до договору купівлі-продажу №Б93-3/07 визначено, що ОСОБА_1 повністю сплачено продавцю кошти за цінні папери у розмірі 446890 грн. 00 коп. (а.с. 154 т. 2).

26.03.2008 ТОВ «КУА «АСД-Менеджмент» та ОСОБА_1 уклали договір №Б200-2/08 купівлі-продажу цінних паперів (облігацій), відповідно до якого продавець зобов`язується передати у власність покупця пакет облігацій, а покупець зобов`язується прийняти у власність та оплатити пакет облігацій загальною номінальною вартістю 48480 грн. 00 коп. (а.с. 155-157 т. 2).

25.07.2008, 06.11.2007 позивач здійснив оплату за зобов`язаннями по договору №Б200-2/08 (а.с. 164 т. 2).

26.03.2009 ТОВ «Форум-Інвест» та ОСОБА_1 уклали акт пред`явлення облігацій до погашення, прийому-передачі майнових прав. Вказані акти укладались щодо майнових прав квартири АДРЕСА_1 (а.с.158-160 т. 2).

26.03.2009 між ТОВ «Форум-Інвест» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору К19/20 від 07.08.2017, відповідно до умов якої передбачено, що виконавець приймає від власника сплачений ним пакет облігацій шляхом передачі власнику облігацій майнових прав на об`єкт нерухомості для подальшого оформлення свідоцтва про право власності. Об`єктом нерухомості угоди визначено квартиру АДРЕСА_1 , загальною проектною площею 76,80 кв.м. (а.с. 161-162 т. 2).

На підставі акту прийому-передачі майнових прав від 26.03.2009 позивач облігацій прийняв майнові права на вказану квартиру (а.с. 165 т. 2).

Додатковою угодою №2 від 30.10.2012 про внесення змін до договору К19/20, укладеного між ТОВ «Форум-Інвест» та ОСОБА_1 визначено, що загальна площа квартири АДРЕСА_4 , становить 80,80 кв.м., різниця площі, яка складає 4 кв.м., вартістю 26 400 грн. 00 коп. підлягає сплаті власником облігацій (а.с. 149 т. 2).

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 04.07.2017 визнано недійсним іпотечний договір №01-47/1-11/1 від 19.04.2011 укладений між ПАТ КБ «Хрещатик» та ТОВ «Проект К», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельником Р.П. в частині передачі майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 80,80 кв.м. (а.с. 26-31 т. 1). Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 05.10.2017 рішення Святошинського районного суду м. Києва від 04.07.2017 залишено без змін (а.с.32-36 т. 1). Постановою Верховного суду від 20.08.2018 рішення Святошинського районного суду м. Києва від 04.07.2017 та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 05.10.2017 залишено без змін (а.с. 96-104 т. 2).

01.12.2017 за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на кв. АДРЕСА_1 , загальною площею 80,8 кв.м., житловою площею 29, 9 кв.м. (а.с. 39-40 т. 1).

24.11.2017 відповідно до протоколу електронних торгів №UA-EA-2017-11-14-000055-c, ТОВ «ФК «Локо» визнано переможцем електронних торгів щодо права вимоги за кредитним договором №01-47/1-11 від 19.04.2011, забезпечення: майнові права на 3 квартири за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 330,6 кв.м. (а.с. 138-139 т. 1).

14.12.2017 ТОВ «ФК «Локо» здійснено оплату активів лоту електронних торгів (а.с.140 т. 1).

18.12.2017 між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ТОВ «ФК «Локо» укладено договір №2017/14-Ю про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до умов якого останній набуває права вимоги Банку до позичальників та заставодавців (іпотекодавців) та поручителів, зазначених в додатку до договору №1 (а.с. 121-123, 126-137 т. 1).

18.12.2017 ПАТ «КБ «Хрещатик» та ТОВ «ФК «Локо» уклали договір №2017/8-Ф-1 про відступлення права вимоги за Договором іпотеки №01-47/1-11/1 від 19.04.2011, відповідно до умов якого товариство прийняло відступлення права вимоги за договором іпотеки №01-47/1-11/1 від 19.04.2011, укладеного між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ТОВ «Проект К», відповідно до якого іпотекодавець передав первісному іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, а саме, майнові права на квартиру, в тому числі АДРЕСА_1 (а.с. 124-125 т. 1).

29.01.2018 відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано на праві приватної власності за ТОВ «ФК «Локо» (а.с. 41-42 т. 1).

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Для захисту права суду необхідно встановити факт його порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст.ст. 317, 319 ЦК України саме власнику належить право володіти, користуватись та розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 388 ЦК України передбачено, що, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Добросовісне придбання в розумінні ст. 388 ЦК України можливе тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно. Наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з чужого незаконного володіння (віндикація).

ЦК України передбачено такий спосіб захисту порушених прав, як віндикація.

Віндикація це витребування своєї речі неволодіючим власником від володіючого невласника. Це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.

Майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом ст. 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконно володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі.

При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК України.

Відтак особа, яка вважає, що договором купівлі-продажу рухомого або нерухомого майна порушуються її права як власника або законного користувача цього майна, має право на витребування цього майна від останнього набувача, що і є належним способом захисту її порушеного права.

Судом встановлено, що спірна квартира, право власності на яку 01.12.2017 було зареєстровано за позивачем, вибула поза його волею, зокрема, спочатку на підставі іпотечного договору №01-47/1-11/1, укладеного між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ТОВ «Проект К». У подальшому, на підставі проведення електронних торгів, переможцем за яким визнано ТОВ «Фінансова компанія «Локо», за результатами яких укладено 18.12.2017 з ПАТ «КБ «Хрещатик» договір №2017/14-Ю про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та договір №2017/8-Ф-1 про відступлення права вимоги за Договором іпотеки №01-47/1-11/1 від 19.04.2011. ТОВ «Фінансова компанія «Локо» 29.01.2018 набула право власності на спірну квартиру.

Відсутність дійсного волевиявлення позивача щодо відчуження права власності на квартиру АДРЕСА_4 свідчить вжиття ОСОБА_1 заходів щодо вирішення в судовому порядку спору про визнання недійсним іпотечного договору №01-47/1-11/1. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 04.07.2017, залишеним без змін Постановою Верховного суду від 20.08.2018, вказаний іпотечний договір визнано недійсним.

Враховуючи наведене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, та те, що позивач не надав достатніх доказів, які б підтверджували позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на відповідача.

Суд звертає увагу, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно відповідача ПАТ «КБ «Хрещатик» внесено запис про проведення державної реєстрації щодо припинення Банку як юридичної особи, ліквідація банку вважається завершеною, а сам банк ліквідованим. Відомості щодо правонаступників банку відсутні. А тому судовий збір підлягає стягненню з ТОВ «Фінансова компанія «Локо».

Керуючись ст.ст. 15, 317, 319, 321, 387, 388 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 353 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Локо», Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик», треті особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКОНТРОЛТЕХ», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, державний реєстратор Хмельницький Сергій Юрійович (філія комунального підприємства Главанської сільської ради «Абсолют» у м. Києві) Київського міського нотаріального округу, Державне підприємство «Житлоінбуд» про витребування майна із чужого незаконного володіння задовольнити.

Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Локо» (код ЄДРПОУ 39827930) квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 80,8 кв.м., житловою площею 29,9 кв.м.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 80,8 кв.м., житловою площею 29,9 кв.м.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Локо» (код ЄДРПОУ 39827930) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 6 779 (шість тисяч сімсот сімдесят дев`ять) грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Оксана УЛ`ЯНОВСЬКА

Повний текст судового рішення складено 03.06.2022