Постанова

від 15.02.2023 по справі 759/11123/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 759/11123/18

головуючий у суді І інстанції Ул`яновська О.В.

провадження № 22-ц/824/2073/2023

суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 лютого 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Мостової Г.І.,

суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.С.,

за участі секретаря судового засідання: Сердюк К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами

представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Локо» - адвоката Оплачко Віталія Олексійовича

представника ОСОБА_1 - адвоката Бабенко Яни Вікторівни

на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 03 червня 2022 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Локо», Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик», треті особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКОНТРОЛТЕХ», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, державний реєстратор Хмельницький Сергій Юрійович (філія комунального підприємства Главанської сільської ради «Абсолют» у місті Києві) Київського міського нотаріального округу, Державне підприємство «Житлоінбуд», про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності, -

в с т а н о в и в :

У липні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з позовом про витребування у ТОВ «Фінансова компанія «Локо» квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 80,8 кв.м, житловою площею 29,9 кв.м та визнання за позивачем права власності на вказану квартиру, стягнення судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07 серпня 2007 року між ТОВ «Форум-Інвест» та позивачем укладено договір № К19/20 резервування квартири, за умовами якого за власником облігацій резервується квартира АДРЕСА_1 , визначається порядок погашення облігацій та передачі квартири у власність. 07 серпня 2007 року сторони уклали додаток № 2, за яким збільшено загальну площу квартири на 10,1 кв.м, а також передбачалося придбання 1 010 облігацій. Відповідно до договору Б93-3/07 купівлі-продажу цінних паперів від 28 вересня 2007 року, актом пред`явлення облігацій до погашення від 26 березня 2009 року, актом про погашення пакету облігацій та актом прийому-передачі майнових прав, позивач прийняв майнові права на квартиру за вказаною адресою, загальною площею 76,80 кв.м, житловою площею 29,20 кв.м, а ТОВ «Форум-Інвест» передав майнові права. Таким чином права та обов`язки позивача на отримання квартири у власність виникли на підставі договору резервування, додаткових угод та договору купівлі-продажу цінних паперів. Позивач здійснив оплату за цими договорами. Згодом будинок введено в експлуатацію, видано технічний паспорт, присвоєно поштову адресу.

Пізніше позивачу стало відомо, що 14 березня 2011 року ТОВ «Форум-Інвест» на підставі договору № 2-01/11 передало ТОВ «Проект К» усі свої права в частині інвестування об`єкту будівництва будинку за вказаною адресою, у тому числі майнові права на спірну квартиру. З метою забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором, 19 квітня 2014 року ТОВ «Проект К» передало ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» в іпотеку майнові права товариства на отримання у власність квартир за адресою: АДРЕСА_2 , у тому числі майнові права на квартиру АДРЕСА_3 . При цьому, позивач, як власник майнових прав на спірну квартиру будь-якої згоди на передачу майнових прав на житло, не надавав.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 04 липня 2018 року визнано недійсним договір іпотеки № 01-47/1-11/1 від 19 квітня 2011 року. У подальшому позивачу стало відомо, що між ПАТ КБ «Хрещатик» та ТОВ «Фінансова компанія «Локо» укладено договір відступлення права вимоги на спірну квартиру. 29 січня 2018 року державним реєстратором Хмельницьким С.Ю. внесено відомості до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до яких за ТОВ «Фінансова компанія «Локо» зареєстровано право власності на спірну квартиру. Однак, раніше, 01 грудня 2017 року державним реєстратором Хохичем Р.В. внесено відомості до Державного реєстру про реєстрацію права власності на спірну квартиру за позивачем. ТОВ «Фінансова компанія «Локо» без достатніх правових підстав володіє спірним майном, отриманим від ПАТ «Комерційний банк», у якого не було правових підстав для відчуження вказаного нерухомого майна.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 03 червня 2022 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Витребувано у ТОВ «Фінансова компанія «Локо» квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 80,8 кв. м, житловою площею 29,9 кв. м.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 80,8 кв. м, житловою площею 29,9 кв. м

Стягнуто з ТОВ «Фінансова компанія «Локо» на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 6 779 грн 40 коп.

Рішення мотивоване тим, що спірна квартира, право власності на яку 01 грудня 2017 року зареєстроване за позивачем, вибула поза його волею, зокрема, спочатку на підставі іпотечного договору № 01-47/1-11/1, укладеного між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ТОВ «Проект К». У подальшому, на підставі проведення електронних торгів, переможцем за яким визнано ТОВ «Фінансова компанія «Локо», за результатами яких укладено 18 грудня 2017 року з ПАТ «КБ «Хрещатик» договір № 2017/14-Ю про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та договір № 2017/8-Ф-1 про відступлення права вимоги за Договором іпотеки № 01-47/1-11/1 від 19 квітня 2011 року. ТОВ «Фінансова компанія «Локо» 29 січня 2018 року набула право власності на спірну квартиру.

Відсутність дійсного волевиявлення позивача щодо відчуження права власності на спірну квартиру свідчить вжиття ОСОБА_2 заходів щодо вирішення у судовому порядку спору про визнання недійсним іпотечного договору № 01-47/1-11/1. Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 04 липня 2017 року, залишеним без змін Постановою Верховного суду від 20 серпня 2018 року, указаний іпотечний договір визнано недійсним.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ТОВ «Фінансова компанія «Локо» - адвокат Оплачко В.О. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Святошинського районного суду міста Києва від 03 червня 2022 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 01 вересня 2005 року між ТОВ «Форум-Інвест» та ДП «Житлоінбуд» при управлінні державної охорони України укладений договір № 27-09/05-1, за умовами якого ТОВ «Форум-Інвест» приймає участь у будівництві житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями, з автостоянками, за адресою: АДРЕСА_2 .

Сторонами вносились зміни до указаного договору, шляхом підписання додаткових договорів. Останні зміни внесені 08 жовтня 2007 року (т.2 а.с. 52-59).

Підписантом від ТОВ «Форум-Інвест» виступав позивач - ОСОБА_2 , у якості директора та учасника товариства.

Для виконання будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями, з автостоянками, за адресою: АДРЕСА_2 , ТОВ «Форум-Інвест» залучало кредитні кошти.

23 серпня 2007 року між ТОВ «Форум-Інвест» та ПАТ «КБ «Хрещатик» укладений Кредитний договір № 56-47/2-07.

Для виконання зобов`язань за кредитним договором, між цими сторонами укладений Іпотечний договір № 56-47/2-07/1 від 23 серпня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельником Р.П. за реєстровим № 3246, відповідно до якого, ТОВ «Форум-Інвест» передало майнові права на квартири, в тому числі і на квартиру АДРЕСА_3 , в іпотеку.

24 грудня 2007 року між ТОВ «Форум-Інвест» та ПАТ «КБ «Хрещатик» укладений новий кредитний договір № 91-47/1-07 та новий іпотечний договір № 91-47/1-07/1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельником Р.П. за реєстровим № 5079, відповідно до умов якого, ТОВ «Форум-Інвест» передало в наступну іпотеку майнові права на квартири в будинку АДРЕСА_2 , у тому числі в наступну іпотеку на квартиру АДРЕСА_3 .

Позивач ввів суд в оману, адже в 2007 році останній був і директором і учасником ТОВ «Форум-Інвест», а тому не тільки знав про передачу ТОВ «Форум-Інвест» майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 в іпотеку банку два рази 23 серпня 2007 року і 24 грудня 2007 року, що дозволило ТОВ «Форум-Інвест» отримувати у банку значні суми кредитів для завершення будівництва житлового будинку АДРЕСА_2 , а і свідомо вчиняв юридично значимі дії, для настання таких наслідків.

Договір № К19/20 резервування квартири від 07 серпня 2007 року, укладений ОСОБА_2 з ТОВ «Форум-Інвест», не вступав у силу до 28 вересня 2007 року.

У проміжку між цими датами (07 серпня 2007 року і 28 вересня 2007 року) ТОВ «Форум-Інвест», не несучи жодних зобов`язань перед ОСОБА_2 за договором № К19/20 резервування квартири від 07 серпня 2007 року, який не вступив в силу, до дати (28 вересня 2007 року) можливого вступу у силу договору резервування, передало в іпотеку КБ «Хрещатик» майнові права на квартиру АДРЕСА_1 на підставі Іпотечного договору № 56-47/2-07/1 від 23 серпня 2007 року.

Договір резервування квартири вже не міг вступити в силу 28 вересня 2007 року без письмової згоди на те іпотекодержателя - банку «Хрещатик», а тому є недійсним в силу закону.

Рішення судів у справі № 759/16864/15-ц не може бути преюдиціальним, а ТОВ «ФК «Локо» є добросовісним набувачем майнових прав на спірну квартиру, які були придбані на прилюдних електронних торгах.

Майно передано ПАТ «КБ «Хрещатик» за наявності волевиявлення позивача, у якості директора (учасника) ТОВ «Форум-Інвест» в іпотеку ще в 2007 році. Саме тому, посилання позивача на частину 1 статті 388 ЦК України, є незаконними.

Придбання TOB «ФК «Локо» спірного майна у державного органу (Фонд гарантування вкладів) на відкритих електронних торгах (аукціон) через електронний майданчик державного органу (ДП «ПРОЗОРРО») підтверджує факт добросовісного набуття права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Бабенко Я.В. подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Святошинського районного суду міста Києва від 03 червня 2022 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Бабенко Я.В. посилається на те, що оскаржуваним рішенням порушені права та інтереси ОСОБА_1 , оскільки квартира АДРЕСА_1 належить останньому на праві власності, на підтвердження чого до апеляційної скарги долучено копію договору купівлі-продажу від 03 листопада 2020 року та Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03 листопада 2020 року № 230801205. Однак суд першої інстанції не перевірив, хто є власником цієї квартири на час розгляду справи та вирішив її без залучення до участі у справі ОСОБА_1 , чим порушив його права.

ОСОБА_3 є добросовісним набувачем квартири АДРЕСА_1 .

Заявлені позовні вимоги про витребування майна та визнання на нього право власності є взаємовиключними, оскільки позивач звернувся до суду з позовом, стверджуючи, що саме він є власником квартири АДРЕСА_3 , яка нібито вибула з його володіння поза його волі.

Також апелянт посилається на висновки, які викладені к Постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 761/17142/15.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, дійшла висновку про таке.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 07 серпня 2007 року між ТОВ «Форум-Інвест» та ОСОБА_2 укладений договір № К19/20 резервування квартири, відповідно до умов якого за власником облігацій резервується квартира та визначається порядок погашення облігацій і передачі у власність. Виконавець резервує за власником облігацій квартиру для подальшої передачі їх у власність власнику облігацій шляхом погашення облігацій. З метою придбання у власність конкретної квартири, визначеної в Додатку №1 до даного договору, власник повинен придбати облігації за договором купівлі-продажу цінних паперів (п.п. 1.1., 1.2, 1.3 договору) (а.с. 146-148 т. 2).

Характеристикою квартири, відповідно до додатку № 1 від 07 серпня 2007 року до вказаного договору є квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 66,70 кв.м, житлова площа 25,30 кв.м (а.с. 149 т. 2).

28 вересня 2007 року між ТОВ «КУА АПФ «АСД-Менеджмент» та ОСОБА_2 укладено договір № Б93-3/07 купівлі-продажу цінних паперів (облігацій). Пунктом 2.1 визначено, що продавець зобов`язується передати у власність покупця пакет облігацій, а покупець зобов`язується прийняти у власність та оплатити пакет облігацій, загальною номінальною вартістю 320 160 грн (а.с.150-152 т. 2).

23 жовтня 2007 року, 06 листопада 2007 року позивач, відповідно до платіжних доручень здійснив оплату облігацій за договором № Б93-3/07 (а.с.163 т. 2).

25 жовтня 2007 року, 06 листопада 2007 року, 09 листопада 2007 року ТОВ «КУА АПФ «АСД-Менеджмент» та ОСОБА_2 підписано акт прийому-передачі цінних паперів до договору купівлі-продажу № Б93-3/07, за якими позивач прийняв ціні папери загальною номінальною вартістю 96 048 грн, 1 1136 грн, 212 967 грн відповідно (а.с. 153-154 т. 2).

Відповідно до розпоряджень на виконання облікової операції, виданих ТОВ «Фінком Капітал» від 29 жовтня 2007 року, 07 листопада 2007 року придбані іменні безпроцентні цільові облігації зараховано на рахунок позивача (а.с. 164-165 т. 2).

Актом виконання зобов`язань до договору купівлі-продажу № Б93-3/07 визначено, що ОСОБА_2 повністю сплачено продавцю кошти за цінні папери у розмірі 446 890 грн (а.с. 154 т. 2).

26 березня 2008 року ТОВ «КУА «АСД-Менеджмент» та ОСОБА_2 уклали договір № Б200-2/08 купівлі-продажу цінних паперів (облігацій), відповідно до якого продавець зобов`язується передати у власність покупця пакет облігацій, а покупець зобов`язується прийняти у власність та оплатити пакет облігацій загальною номінальною вартістю 48 480 грн (а.с. 155-157 т. 2).

25 липня 2008 року, 06 листопада 2007 року позивач здійснив оплату за зобов`язаннями по договору № Б200-2/08 (а.с. 164 т. 2).

26 березня 2009 року ТОВ «Форум-Інвест» та ОСОБА_2 уклали акт пред`явлення облігацій до погашення, прийому-передачі майнових прав. Указані акти укладались щодо майнових прав квартири АДРЕСА_1 (а.с.158-160 т. 2).

26 березня 2009 року між ТОВ «Форум-Інвест» та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду № 1 до договору К19/20 від 07 серпня 2017 року, відповідно до умов якої виконавець приймає від власника сплачений ним пакет облігацій шляхом передачі власнику облігацій майнових прав на об`єкт нерухомості для подальшого оформлення свідоцтва про право власності. Об`єктом нерухомості угоди визначено квартиру АДРЕСА_1 , загальною проектною площею 76,80 кв.м (а.с. 161-162 т. 2).

На підставі акту прийому-передачі майнових прав від 26 березня 2009 року позивач облігацій прийняв майнові права на вказану квартиру (а.с. 165 т. 2).

Додатковою угодою № 2 від 30 жовтня 2012 року про внесення змін до договору К19/20, укладеного між ТОВ «Форум-Інвест» та ОСОБА_2 , визначено, що загальна площа квартири АДРЕСА_3 , становить 80,80 кв.м, різниця площі, яка складає 4 кв.м, вартістю 26 400 грн. підлягає сплаті власником облігацій (а.с. 149 т. 2).

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 04 липня 2017 року визнано недійсним іпотечний договір № 01-47/1-11/1 від 19 квітня 2011 року укладений між ПАТ КБ «Хрещатик» та ТОВ «Проект К», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельником Р.П. у частині передачі майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 80,80 кв.м (а.с. 26-31 т. 1). Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 05 жовтня 2017 року рішення Святошинського районного суду міста Києва від 04 липня 2017 року залишено без змін (а.с.32-36 т. 1). Постановою Верховного суду від 20 серпня 2018 року рішення Святошинського районного суду міста Києва від 04 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 05 жовтня 2017 року залишено без змін (а.с. 96-104 т. 2).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05 грудня 2017 року № 106227839 01 грудня 2017 року за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної власності на кв. АДРЕСА_1 , загальною площею 80,8 кв.м, житловою площею 29, 9 кв.м. (а.с. 39-40 т. 1).

Згідно з протоколом електронних торгів № UA-EA-2017-11-14-000055-c, 24 листопада 2017 року ТОВ «ФК «Локо» визнано переможцем електронних торгів щодо права вимоги за кредитним договором № 01-47/1-11 від 19 квітня 2011 року, забезпечення: майнові права на 3 квартири за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 330,6 кв.м. (а.с. 138-139 т. 1).

14 грудня 2017 року ТОВ «ФК «Локо» здійснено оплату активів лоту електронних торгів (а.с.140 т. 1).

18 грудня 2017 року між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ТОВ «ФК «Локо» укладено договір № 2017/14-Ю про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до умов якого останній набуває права вимоги Банку до позичальників та заставодавців (іпотекодавців) та поручителів, зазначених в додатку до договору № 1 (а.с. 121-123, 126-137 т. 1).

18 грудня 2017 року ПАТ «КБ «Хрещатик» та ТОВ «ФК «Локо» уклали договір № 2017/8-Ф-1 про відступлення права вимоги за Договором іпотеки № 01-47/1-11/1 від 19 квітня 2011 року, відповідно до умов якого товариство прийняло відступлення права вимоги за договором іпотеки № 01-47/1-11/1 від 19 квітня 2011 року, укладеного між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ТОВ «Проект К», відповідно до якого іпотекодавець передав первісному іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, а саме, майнові права на квартиру, в тому числі АДРЕСА_1 (а.с. 124-125 т. 1).

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 29 грудня 2018 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано на праві приватної власності за ТОВ «ФК «Локо» (а.с. 41-42 т. 1).

Відповідно до частин 1, 2 статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Тлумачення статті 51 ЦПК України свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Виходячи з наведеного, якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі в якості співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (постанова Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 200/8461/15-ц).

Тобто визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

Суд зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору залежно від характеру правовідносин і норми матеріального права, які підлягають застосуванню.

Предметом спору у справі, що переглядається, є витребування у відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Локо» спірної квартири АДРЕСА_1 , та визнання за позивачем права власності на неї.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач ТОВ «Фінансова компанія «Локо» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) 03 листопада 2020 року уклали договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_1 (а.с. 167-170 т. 3).

03 листопада 2020 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03 листопада 2020 року № 230801205 (а.с. 171 т. 3).

Про укладення указаного договору купівлі-продажу та перехід права власності на спірну квартиру до ОСОБА_1 позивачу ОСОБА_4 було достеменно відомо, оскільки він у лютому 2021 року звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Локо», ОСОБА_1 , про визнання недійсним договір купівлі-продажу від 03 листопада 2020 року (а.с. 172 т. 3)

За відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 07 грудня 2021 року у справі № 759/2797/21, яке постановою Київського апеляційного суду від 19 грудня 2022 року залишено без змін, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 .

На обґрунтування позову про витребування майна та визнання права власності позивач посилається зокрема на статтю 387 ЦК України відповідно до якої власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Верховний Суд України у постанові від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14 зазначив висновок про те, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

Тобто належним відповідачем у справах про витребування майна є останній набувач спірного майна, оскільки правові наслідки розгляду такої справи насамперед стосуються прав та інтересів такої особи.

Однак останнього набувача спірної квартири - ОСОБА_1 не залучено до участі у справі як відповідача.

Позивач у цій справі клопотань про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача не заявляв.

Суд першої інстанції витребовуючи спірну квартиру з незаконного володіння ТОВ «Фінансова компанія «Локо» на користь ОСОБА_2 та визнаючи за ним право власності на таку, не звернув уваги на те, що за час розгляду справи у 2020 році спірна квартира була відчужена відповідачем ТОВ «Фінансова компанія «Локо» на користь ОСОБА_1 та на час ухвалення оскаржуваного рішення належала особі, яка не була залучена до участі у справі.

Пред`являючи позовні вимоги про витребування майна, позивач зазначив відповідачами лише ТОВ «Фінансова компанія «Локо» та ПАТ «КБ «Хрещатик», клопотання про залучення у справі співвідповідача не заявляв за умови його обов`язкової співучасті, позивачем не було зазначено у якості відповідача кінцевого власника спірної квартири - ОСОБА_1 , що свідчить про неналежний суб`єктний склад учасників справи, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків ОСОБА_1 як власника спірної квартири, а отже такі вимоги не можуть бути розглянуті судом і вирішені у спорі позивача з особами, які не є власниками такої квартири, оскільки лише за наявності належних відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість чи необґрунтованість позовних вимог, без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть.

У зв`язку з викладеним суду першої інстанції необхідно було відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 у зв`язку з неналежним суб`єктним складом.

Розглядаючи указану справу, суд першої інстанції встановив обставини щодо наявності підстав для витребування спірної квартири та визнання права власності на неї за позивачем, які не повинен був встановлювати у разі неналежного суб`єктного складу, що є безумовною підставою для відмови у позові.

Доводи апеляційних скарг щодо спору по суті апеляційним судом до уваги не беруться та не перевіряються, оскільки позов підлягає залишенню без задоволення з процесуальних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що рішення Святошинського районного суду міста Києва від 03 червня 2022 року ухвалене з порушенням норм процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційні скарги представника ТОВ «Фінансова компанія «Локо» - адвоката Оплачко В.О. та представника ОСОБА_1 - адвоката Бабенко Я.В. необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Щодо судових витрат.

Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування судового рішення, та розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи - частина 1 статті 133 ЦПК України.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи висновок апеляційного суду про наявність підстав для відмову у задоволенні позову, судовий збір, сплачений ТОВ «Фінансова компанія «Локо» та ОСОБА_1 за подання апеляційних скарг підлягає до стягнення з позивача на їх користь.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із статтею 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що правова допомога надавалася ОСОБА_1 на підставі договору про надання юридичних послуг від 09 березня 2021 року, укладеного з АО «Мітракс» (а.с. 182-187 т. 3).

На підтвердження сплати за послуги адвоката 10 000 грн ОСОБА_1 надано копії рахунку на оплату за складання апеляційної скарги у справі № 759/11123/18 та квитанція від 20 червня 2022 року про сплату на користь АО «Мітракс» 10 000 грн (а.с. 188-189 т. 3).

Таким чином, дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про те, що вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Локо» - адвоката Оплачко Віталія Олексійовича та представника ОСОБА_1 - адвоката Бабенко Яни Вікторівни, - задовольнити.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 03 червня 2022 року скасувати з ухваленням нового судового рішення.

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Локо», Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРКОНТРОЛТЕХ», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, державний реєстратор Хмельницький Сергій Юрійович (філія комунального підприємства Главанської сільської ради «Абсолют» у місті Києві) Київського міського нотаріального округу, Державне підприємство «Житлоінбуд», про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 9 640 грн 20 коп. за подання апеляційної скарги та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Локо» судовий збір у розмірі 10 169 грн 10 коп. за подання апеляційної скарги.

Інформація про стягувача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Локо», місце розташування: 03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, буд 129, код ЄДРПОУ 39827930.

Інформація про стягувача: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , податковий номер НОМЕР_1 .

Інформація про боржника: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 , податковий номер НОМЕР_2 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Г.І. Мостова

Судді Р.В. Березовенко

О.Ф. Лапчевська