ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення апеляційної скарги без руху
23 травня 2022 року м. Дніпросправа № 160/22138/21
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Дурасова Ю.В., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2022
у справі №160/22138/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РОТР" до відповідачів: Державної податкової служби України (відповідач-1) , Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
в с т а н о в и в:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2022 року позов задоволено частково.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач-2 подав апеляційну скаргу.
Суд вважає, що зазначена апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Проте, за приписами ч. 2 ст. 295 КАС України цей строк може бути поновлений з урахуванням дати отримання судового рішення.
Оскаржене рішення ухвалено Дніпропетровським окружним адміністративним судом 14 січня 2022 року. Повне судове рішення складено 14.01.2022 року.
Доказів отримання скаржником судового рішення матеріали справи не містять.
Між тим, в апеляційній скарзі скаржник вказує, що копію оскаржуваного рішення отримано ним 19.04.2022 року. Проте, доказів такого отримання саме датою 19.04.2022 не надає (наприклад конверт з відміткою пошти тощо), у зв`язку з чим у суду відсутня можливість розгляду питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження з урахуванням дати отримання скаржником судового рішення.
Враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного процесуального законодавства, апеляційну скаргу на рішення суду від 14.01.2022 року подано з пропуском встановленого ч. 1 ст. 295 КАС України строку, оскільки апеляційна скарга подана на відділення пошти 28.04.2022 року, а встановлений законом тридцятиденний строк подання апеляційної скарги на зазначене рішення, сплинув 14 лютого 2022 року (з урахуванням вихідних днів).
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім цього, вивченням апеляційної скарги встановлено, що апелянтом в порушення вимог пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України не додано документ про сплату судового збору.
Разом з апеляційною скаргою скаржник подав клопотання про відстрочення сплати судового збору. Просить відстрочити сплату судового збору зважаючи на майновий стан органів ДПС, внаслідок впровадження воєнного стану, на рахунку за КВЕК 2800 не здійснюється фінансування.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір", встановлюють, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, законодавцем встановлено вичерпний перелік обставин, за яких особу може бути звільнено від сплати судового збору, при цьому з аналізу вищенаведених правових норм випливає, що фактично таким правом може скористатися саме фізична особа, натомість відповідач є юридичною особою.
Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 14.01.2021 року в справі №0940/2276/18 зазначила, що частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України Про судовий збір конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.
При цьому, положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Водночас, у нормах частини другої статті 132 КАС відсилання до норм Закону України Про судовий збір, зокрема до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.
Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Отже, розглядаючи клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки наведені у клопотанні підстави, а саме відсутність бюджетних асигнувань, не можуть визнаватись судом поважними для умов відстрочення сплати судового збору.
Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, у тому числі фінансовими.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі, розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, тощо, не можуть бути підставою для відстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору.
Також, суд звертає увагу, що скаржником до суду не надано жодних документів на підтвердження тих обставин, на яких грунтується його клопотання, а саме, що внаслідок впровадження воєнного стану, на рахунку за КВЕК 2800 в умовах воєнного стану не здійснюється фінансування.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 2 Закону України Про судовий збір платники судового збору громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
При цьому, у п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір (в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги) встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування трьох рішень комісії Головного управління ДПС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації та зобов`язання зареєструвати такі накладні в ЄРПН, та рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості і зобов`язання виключити з такого переліку.
Судом першої інстанції позов задоволений частково. Визнано протиправними та скасовано три рішення комісії Головного управління ДПС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації та зобов`язано зареєструвати такі накладні в ЄРПН.
Скаржник в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Згідно з ч. 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Таким чином, враховуючи те, що апеляційна скарга подана про перегляд судового рішення в частині задоволених позовних вимог, то сума судового збору, яка підлягала сплаті за подання адміністративного позову вираховується щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог, а саме трьох вимог немайнового характеру.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції чинній на момент подання позовної заяви) ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2270 грн.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Враховуючи те, що апеляційна скарга подана про перегляд судового рішення в частині задоволених позовних вимог, а саме трьох вимог немайнового характеру, розмір судового збору, який підлягав сплаті при заявлені позовних вимог складав 6810 грн. (3*2270=6810).
Отже, оскільки при поданні адміністративного позову сплаті підлягала сума судового збору в розмірі 6810 грн., то при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду заявнику апеляційної скарги необхідно сплатити судовий збір в розмірі 10215 грн.(6810*150%=10215).
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу:
*;101;
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
З огляду на викладене вище, суд надає можливість не пізніше 10-денного строку з дня отримання копії ухвали, надати суду заяву про поновлення строку, в якій вказати підстави для поновлення строку та/або надати належний доказ отримання копії оскарженого рішення; належним чином оформлений документ про сплату судового збору.
Суд зазначає, що в силу п. 4 ч. 1 статті 299 КАС України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку визнані судом неповажними.
На підставі викладеного, керуючись ст. 169, 296, 298, 325, 328, суд,
у х в а л и в:
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2022 у справі №160/22138/21 залишити без руху та надати 10-ти денний строк, з дня отримання копії цієї ухвали, для надання до суду:
- заяви про поновлення строку, в якій вказати підстави для поновлення строку та/або надати належний доказ отримання копії оскарженого рішення;
- належним чином оформлений документ про сплату судового збору.
Копію ухвали направити заявнику для виконання.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
СуддяЮ. В. Дурасова
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.05.2022 |
Оприлюднено | 22.06.2022 |
Номер документу | 104612189 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Захарчук-Борисенко Наталія Віталіївна
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Дурасова Ю.В.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Захарчук-Борисенко Наталія Віталіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні