Рішення

від 03.05.2022 по справі 183/8982/21

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/8982/21

№ 2/183/2067/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2022 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Сороки О.В.

секретаря судового засідання Шевченко О.С.,

розглянувши, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Новомосковського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю,-

в с т а н о в и в:

У грудні 2021 року Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 35738,65 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що на виконання положень Законів України «Про зайнятість населення» (від 05.07.2012 № 5067-УІ) та «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (від 02.03.2000 № 1533-ІИ), Новомосковським міськрайонним центром зайнятості ОСОБА_1 взято на облік, як безробітного. В період з 28.01.2013 року по 01.11.2013 року, а також в період з 10.11.2017 року по 22.01.2018 року відповідач отримував допомогу по безробіттю.

17.03.2021 року ОСОБА_1 в черговий раз звернувся за отриманням допомоги по безробіттю, внаслідок перевірки було встановлено, що з 27.10.2004 року відповідач здійснював підприємницьку діяльність з 2004 року, був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 27.10.2004 року.

При цьому відповідач під час перебування в статусі зареєстрованого безробітного умисно не виконав свої обов`язки застрахованої особи, а саме приховав факт працевлаштування, внаслідок чого ним безпідставно та надлишково отримано допомогу по безробіттю у зазначеному вище розмірі.

Ухвалою судді від 10.01.2022 відкрито спрощене позовне провадження та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі, вимоги позову підтримав, не заперечувало проти винесення заочного рішення у справі.

Відповідач повторно в судове засідання також не з`явилась, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, а тому суд, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача, провів заочний розгляд справи.

Суд, вивчивши письмові доводи позивача, дослідивши подані ним докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, встановлено, що ОСОБА_1 в період з 28.01.2013 року по 01.11.2013 року, а також в період з 10.11.2017 року по 22.01.2018 року був зареєстрований в Новомосковському міськрайонному центрі зайнятості як безробітній (а.с. 9-13).

На підставі заяви ОСОБА_1 від 28.01.2013 р. та від 10.11.2017 року йому було надано статус безробітного.

В період з 28.01.2013 року по 01.11.2013 року, а також в період з 10.11.2017 року по 22.01.2018 року відповідач отримував допомогу по безробіттю (а.с. 18,19).

В результаті розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», проведеного Новомосковським МЦЗ, було встановлено, що ОСОБА_1 під час перебування на обліку у центрі зайнятості з мав статус фізичної особи-підприємця, здійснював підприємницьку діяльність з 27.10.2004 року (а.с. 17).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Відповідно до абзацу 19 підпункту 1 пункту 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 р. № 792, центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного з дня встановлення факту виконання зареєстрованим безробітним оплачуваної роботи (надання послуг), зайняття іншим видом діяльності згідно із статтею 4 Закону України " Про зайнятість населення».

Отже, наведені норми закону пов`язують припинення виплати допомоги по безробіттю з виконання зареєстрованим безробітним оплачуваної роботи (надання послуг). Тобто встановлення такого факту є обставиною, що впливає на умови виплати їй допомоги по безробіттю, тому неповідомлення цією особою центру зайнятості про виникнення такої обставини свідчить про невиконання нею своїх обов`язків та є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення на випадок безробіття.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 17.02.2015р.у справі № 21-20а15 та він має враховуватися судами згідно Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідні висновки викладено у постанові ВС від 26.09.2018 року у справі № 545/164/17-ц. Згідно з пунктом першим частини першої статті 1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14, а також з правовим висновком, викладеним у постанові Об`єднаної палати КЦС ВС від 06.02.2019 року, які відповідно до вимог ч. 4 ст.263 ЦПК України враховуються судом при ухваленні рішення.

Враховуючи наведене, добросовісність безробітного полягає у своєчасному повідомленні відповідного центру зайнятості про втрату ним права на отримання допомоги по безробіттю.

Таким чином, ОСОБА_1 в період 28.01.2013 року по 01.11.2013 року, а також в період з 10.11.2017 року по 22.01.2018 року відносився до категорії зайнятого населення та з цього часу не мав права перебувати на обліку в службі зайнятості.

Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Всупереч нормам чинного законодавства, ОСОБА_1 не повідомив Новомосковський міськрайонний центр зайнятості про наявність роботи, будучи поінформованим про свій обов`язок, визначений частиною 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Отже, наявність у застрахованої особи, яка має статус безробітної, оплачуваної роботи є обставиною, що впливає на умови виплати їй допомоги по безробіттю, тому неповідомлення цією особою центру зайнятості про виникнення такої обставини свідчить про невиконання нею своїх обов`язків та є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення на випадок безробіття.

Згідно частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума забезпечення та вартості наданих послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з неї з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

За період перебування на обліку в Новомосковському міськрайонному центрі зайнятості з 28.01.2013 року по 01.11.2013 року, а також в період з 10.11.2017 року по 22.01.2018 року ОСОБА_1 отримав допомогу по безробіттю на загальну суму 35738,65 грн. (а.с. 18,19).

Отже, отримана ОСОБА_1 допомога по безробіттю підлягає поверненню з моменту виникнення обставини, що впливає на умови виплати відповідно до частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Наказ про направлення повідомлення ОСОБА_1 про добровільне повернення допомоги по безробіттю було видано 08 квітня 2021 та направлено відповідачеві у встановленому порядку (а.с.20-21). При цьому вказані кошти відповідачем на час розгляду справи в суді добровільно повернуто не було.

Аналізуючи викладене, суд приходить до переконання про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь Новомосковського міськрайонного центру зайнятості належить стягнути судовий збір у розмірі 2270 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги Новомосковського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Новомосковського міськрайонного центру зайнятості (місцезнаходження: Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, пл.Перемоги, 8, код ЄДРПОУ 20306617; реквізити для повернення: р/р UA948201720355499000001706199, УДКСУ у м.Києві;; призначення платежу - повернення надлишково отриманих коштів) грошові кошти в розмірі 35738 гривень 65 копійок (тридцять п`ять тисяч сімсот тридцять вісім гривень 40 копійок), як безпідставно та надлишково виплачену матеріальну допомогу по безробіттю.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Новомосковського міськрайонного центру зайнятості судовий збір в розмірі 2 270,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Суддя О.В. Сорока.