Рішення

від 25.05.2022 по справі 149/859/21

ХМІЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 149/859/21

Провадження №2/149/29/22

Номер рядка звіту 54

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26.05.2022 року м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вергелеса В.О.,

за участі секретаря Лисої В.В.,

позивача ОСОБА_1 , представника адвоката Матяша Д.Ю.,

представника третьої особи ОСОБА_2 - адвоката Виноградського А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Уланівської сільської ради Хмільницького району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 .. Просить визнати протиправним та скасувати рішення 56-ї сесії 7-го скликання Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області № 733 від 17 грудня 2020 року в частині затвердження технічної документації та передання безоплатно у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,1800 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 .

Позов мотивований тим, що рішенням 12 сесії 3 скликання Уланівської сільської ради від 5 грудня 2000 року ОСОБА_1 було передано у приватну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та ведення особистого селянського господарства в розмірі 0,35 га в АДРЕСА_1 , в тому числі: - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд - 0,15 га; - для ведення особистого селянського господарства 0,20 га. З того часу ОСОБА_1 понад 20 років використовав вказану земельну ділянку.

Згідно рішення Уланівської сільської ради Хмільницького району № 733 від 17 грудня 2020 року, ОСОБА_2 було передано у власність земельну ділянку площею 0,68 га, в тому числі: - для будівництва та обслуговування жилого будинку в АДРЕСА_2 - 0,25 га; - для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_3 (без вказаного номеру) - 0,25 га; - для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_2 (без вказаного номеру) - 0,18 га.

Земельна ділянка площею 0,18 га в АДРЕСА_2 (без вказаного номеру), якій присвоєно кадастровий номер 0524887400:03:000:0047 та яку передано у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, є земельною ділянкою, яку вже передано позивачу у власність рішенням 12 сесії 3 скликання Уланівської сільської ради від 5 грудня 2000 року.

Відтак позивач вважає зазначене рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню з тих підстав, що Уланівська сільська рада Хмільницького району не мала повноважень для розпорядження земельною ділянкою, яку було передано у власність позивача ОСОБА_1 .

Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку встановлених законом.

Відповідно до п.16 Перехідних положень ЗК України (в редакції 2002 року) громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю.

Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухому майно та їх обтяжень" не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним її на праві власності.

Таким чином, незважаючи на те, що позивач не завершив процесу набуття права власності на вищезазначену земельну ділянку, вона належить йому з моменту переходу до нього відповідного права - тобто з моменту ухвалення рішення 12 сесії 3 скликання Уланівської сільської ради від 5 грудня 2000 року. За таких обставин позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 21.04.2021 року у даній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 05.05.2020 року задоволено клопотання представника позивача адвоката Матяша Д.Ю. та до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні відповідача, залучено ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 24.06.2021 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

14.05.2021 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, яким проти позову заперечують та просять у його задоволенні відмовити. Мотивують це тим, що Уланівська сільська рада діяла в межах своїх повноважень, які передбачені в п. 34 ч. 1 ст. 26 та ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Вважають, що сільська рада не здійснює виділення земельних ділянок в натурі, а лише видає рішення про те, скільки площі та якого цільового призначення земельної ділянки знаходиться у власності/користуванні громадянина.

Окрім того, ст. 140 ЗК України чітко визначені підстави для припинення права власності на земельну ділянку і там відсутній пункт, який би передбачав скасування рішення судом. Окрім того, внаслідок прийняття рішення вже виникали правовідносини власності у особи. Щодо цього питання є рішення Конституційного суду.

Таким чином, органи, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

04.06.2021 року до суду надійшло письмове пояснення третьої особи ОСОБА_2 щодо позову, яким вона просить у задоволенні позову відмовити. Мотивує це тим, що відповідно до ст. 22 ЗК України від 18.12.1990 року № 561-ХІІ, чинного на момент ухвалення вищезазначеного рішення, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Стаття 23 ЗК України від 18.12.1990 року № 561-ХІІ, чинна на момент ухвалення вищезазначеного рішення, передбачає, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються в реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Тобто, позивач дійшов помилкового висновку щодо набуття ним права на земельні ділянки визначені у рішенні 12 сесії 3 скликання Уланівської сільської ради від 05.12.2000 року, безпосередньо на підставі цього рішення.

Постановою від 22.05.2013 року у справі № 6-33 це 13 Верховний Суд України дійшов правового висновку, що державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого амоврядування в межах їх повноважень.

Як правильно зазначено у позовній заяві, відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Натомість, позивачем жодних державних актів на право власності на земельні ділянки або будь-яких інших документів, які б підтверджували державну реєстрацію земельних ділянок, до матеріалів справи не долучено. Позивач належним чином не здійснив державну реєстрацію земельних ділянок, а відтак не набув на них право власності у встановленому законом порядку, тому рішення 56-ї сесії 7-го скликання Уланівської сільської ради № 733 від 17.12.2020 року було ухвалено на законних підставах і відповідно чинного законодавства України данним рішенням не позбавлений права власності на земельні ділянки, оскільки таке право власності фактично ним не було набуто у встановленому законом порядку.

Ухвалою суду від 09.02.2022 року задоволено клопотання представника позивача адвоката Матяша Д.Ю. про огляд земельної ділянки площею 0,18 га, кадастровий номер 0524887400:03:000:0047, яка є предметом спору і розташована по АДРЕСА_1 , за її місцем знаходження шляхом проведення окремої процесуальної дії поза судовим засіданням.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник адвокат Матяш Д.Ю. позовні вимоги підтримали з підстав наведених у позові та просили їх задовольнити.

В судовому засіданні представник Уланівської сільської ради просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з підстав наведених у відзиві на позов.

В судовому засіданні третя особа ОСОБА_2 та її представник, адвокат Виноградський А.П., проти позову заперечували та просили у його задоволенні відмовити з підстав наведених у письмовому поясненні.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що до нього звернулася ОСОБА_2 і повідомила, що має намір приватизувати земельні ділянки. Вона показала йому кілька земельних ділянок в різних місцях загальною площею 0,68 га, в тому числі і площею 0,18 га для ведення особистого селянського господарства. Після геодезичної зйомки, він виготовив акт погодження меж та передав його ОСОБА_2 . Сусід його не хотів погоджувати. Вона звернулася з цього питання до сільської ради і комісія його погодила. Після цього він вніс відомості про земельні ділянки до державного земельного кадастру. Передав технічну документацію замовнику, а вона її передала до сільської ради на затвердження. ОСОБА_2 повідомляла йому, що у неї з приводу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_2 , є конфлікт з якимось чоловіком. На земельну ділянку його привела ОСОБА_2 і він тоді користувався вказівками замовниці. Точна адреса земельним ділянкам для ведення особистого селянського господарства не присвоюється.

Судом встановлено наступні обставини, факти та відповідні їм правовідносини.

05.12.200 року рішенням 12 сесії 3 скликання Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області передано безкоштовно у приватну власність громадянина ОСОБА_1 земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та ведення особистого селянського господарства в розмірі 0,35 га, в тому числі: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд - 0,15 га; для ведення особистого селянського господарства 0,20 га. Також надано дозвіл на розробку технічної документації по виготовленню та видачі державних актів на право приватної власності на землю на вказані земельні ділянки, що розташовані за адресою - АДРЕСА_4 та по АДРЕСА_5 , що підтверджується копією виписки з рішення 12 сесії 3 скликання від 05.12.2000 року "Про надання земельних ділянок у приватну власність" Уланівської сільської ради Хмільницького району, копією рішення 12 сесії 3 скликання від 05.12.2000 року та копією списку громадян села Пагурці, яким передано безкоштовно у приватну власність земельні діялнки (а.с. 6,7,8).

Вказана земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,20 га, передана у приватну власність ОСОБА_1 та перебувала у його користуванні до 2021 року. Вказана обставина сторонами та третьою особою визнається.

Як вбачається з довідки № 537 від 15.04.2021 року Уланівської сільської ради Хмільницького району, рішенням 4 сесії 7 скликання від 09.02.2016 року № 47, АДРЕСА_5 перейменовано і її назва - АДРЕСА_2 (а.с. 90).

17.12.2020 року рішенням 56 сесії 7 скликання Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області: 1. Затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 0524887400:03:000:0046 АДРЕСА_2 , та площею 0.2500 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0524887400:04:001:0374 по АДРЕСА_3 та площею 0,1800 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0524887400:03:000:0047 по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_2 . 2. Передано безкоштовно у приватну власність гр. ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 0,6800 га, в тому числі: 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 0524887400:03:000:0046 АДРЕСА_2 ; 0,2500 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0524887400:04:001:0374 по АДРЕСА_3 ; 0,1800 га. для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0524887400:03:000:0047 по АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з рішення 56 сесії 7 скликання Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 17.12.2020 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_2 ", копією технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_2 (а.с.9,10,69-89)

З листа Уланівської сільської ради Хмільницького району від 11.03.2021 року № 06-10-127 вбачається, що рішенням від 17.12.2020 року затверджено технічну документацію гр. ОСОБА_2 . Підставою для розробки якої було рішення 12 сесії 3 скликання Уланівської сільської ради від 05.12.2000 року про приватизацію земельних ділянок площею 0,68 га та рішення 47 сесії 7 скликання від 27.02.2020 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки. Цією ж сесією від 05.12.2000 року було прийняте рішення про приватизацію земельної ділянки гр. ОСОБА_1 площею 0,35 га. Підтверджуючою інформацією стосовно накладення прав на одну і ту ж саму земельну ділянку сільська рада не володіє (а.с. 12).

Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду від 09.02.2022 року за клопотанням представника позивача було ухвалено провести огляд земельної ділянки площею 0,18 га, кадастровий номер 0524887400:03:000:0047, яка є предметом спору по АДРЕСА_1 .

Перед постановленням даної ухвали, поясненнями позивача, третьої особи, представника третьої особи було встановлено, що саме вказана земельна ділянка є предметом спору між позивачем ОСОБА_1 та третьою особою ОСОБА_2

26.05.2022 року, позивач та представник звернулися до суду з клопотанням не проводити огляд спірної земельної ділянки в с. Пагурці Хмільницького району у зв`язку з відсутністю можливості виїхати до села Пагурці через відсутність пального, що викликано військовим станом та війною в Україні.

Суд, враховуючи тривалий розгляд справи, з`ясувавши в судовому засіданні, що представник третьої особи щодо цього не заперечує, встановивши з пояснень позивача та представника третьої особи, що земельна ділянка площею 0,20 для ведення особистого селянського господарства, яка передана 05.12.200 року рішенням 12 сесії 3 скликання Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області передана безкоштовно у приватну власність ОСОБА_1 та земельна ділянка 0,18 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0524887400:03:000:0047 по АДРЕСА_1 , яка 17.12.2020 року рішенням 56 сесії 7 скликання Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області передана безкоштовно у приватну власність ОСОБА_2 , це одна і та ж земельна ділянка, клопотання позивача та його представника задовольнив та ухвалив завершити розгляд справи за наявними у справі доказами.

Стаття 14 Конституції України закріплює, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 41 Конституції України гарантовано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Зазначені норми Конституції України та Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини закріплюють основні права осіб на власність, зокрема на землю. Ці положення передбачають заборону на позбавлення права власності інакше як в інтересах суспільства та виключно на підставі закону. Також, конституційні приписи передбачають можливість примусового відчуження об`єктів права приватної власності за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

У рішенні по справі "Христов проти України" (Заява № 24465/04) (п.46) Європейський суд з прав людини наголосив на необхідності підтримання "справедливої рівноваги" між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи. Необхідну рівновагу не буде забезпечено, якщо відповідна особа несе "особистий і надмірний тягар".

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем в судовому засіданні не доведено, що він діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не доведено, що існував і існує будь-який суспільний інтерес як підстава для позбавлення позивача права на земельну ділянку з переданням права на спірну земельну ділянку іншій особі.

Відповідно до п. 16 Розділ Х. Перехідні положення ЗК України 2002 року, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю.

Відповідно до п. 7 Розділ Х. Перехідні положення Земельного кодексу України 2002 року, громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

У відповідності до приписів ст.ст. 21, 393 ЦК України правовий акт органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Аналогічна норма міститься і у Земельному кодексі України. Зокрема, згідно приписів ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадянина на земельну ділянку здійснюється шляхом визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування.

За змістом ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Таким чином, оскаржуване рішення 56 сесії 7 скликання Уланівської сільської ради Вінницької області від 17.12.2020 року № 733 про передачу ОСОБА_2 у приватну власність ділянки площею 0,1800 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0524887400:03:000:0047, є протиправним та підлягає скасуванню з тих підстав, що на момент його прийняття, право на дану земельну ділянку мав ОСОБА_1 , який набув таке право відповідно до рішення 12 сесії 3 скликання Уланівської сільської ради Вінницької області від 05.12.2000 року і ця земельна ділянка у нього не вилучалась, рішення Уланівської сільської ради від 05.12.2000 є чинним, ніким не оспорювалося і не скасовувалося, а тому він відповідно до п. 7 Розділу Х. Перехідні положення Земельного кодексу України 2002 року, зберігав право на користування цією ділянку у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством.

Єдиним можливим способом поновити порушене право позивача ОСОБА_1 , є визнання протиправним та скасування оскарженого ним рішення 56 сесії 7 скликання Уланівської сільської ради Вінницької області від 17.12.2020 року № 733 про передачу ОСОБА_2 у приватну власність ділянки площею 0,1800 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 0524887400:03:000:0047.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.1-4).

Відповідно до вимог статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд ухвалюючи вказане рішення, важає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд з врахуванням всіх обставин справи, позовних вимог та обставин викладених у позовній заяві, а також обставин наведених у відзиві відповідача, письмових поясненнях третьої особи, вважає, що висновок суду достатньо обгрунтований та мотивований для ухвалення законного та обгрунтованого рішення у справі відповідно до вимог статей 263,265 ЦПК України.

Таким чином, так як позивачем та представником позивача в судовому засіданні доведені ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог, то позовні вимоги ОСОБА_1 необхідно задовольнити.

Інші докази, які досліджувалися судом, а також доводи відповідача, третьої особи та її представника, встановлених судом обставин та фактів, на підставі яких суд прийшов до висновку про задоволення позову, не спростовують.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2,5,10-13,76-81,258,259,263-265,353,354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення 56-ї сесії 7-го скликання Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області № 733 від 17 грудня 2020 року в частині затвердження технічної документації та передання безоплатно у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,1800 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 .

Стягнути з Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 918 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ;

відповідач: Уланівська сільська рада Хмільницького району Вінницької області, місце знаходження - вул. Миру, 9, с. Уланів, Хмільницького району Вінницької області, ЄДРПОУ - 04331834;

третя особа: ОСОБА_2 , місце проживання - АДРЕСА_2 .

Суддя Валерій ВЕРГЕЛЕС