Рішення
від 09.05.2022 по справі 297/3269/21
БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 297/3269/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2022 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого ІЛЬТЬО І. І.,

за участю секретаря Гарані О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Берегово цивільну справу за позовом Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області в особі Берегівської міської ради до Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області та ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області та витребування земельної ділянки,

встановив:

Берегівська окружна прокуратура звернулася до суду в інтересах держави в особі Берегівської міської ради Закарпатської області до Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області від 07.05.2019м за № 966-сг, яким затверджено та передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2 га за кадастровим номером 2120483300:01:000:0049 для ведення особистого селянського господарства на території Великобактянської сільської ради Берегівського району.

Прокурор свої вимоги мотивує тим, що даний наказ Головним управлінням Держгеокадастру в Закарпатській області було прийнято в порушення ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України, оскільки ОСОБА_2 на час отримання спірної земельної ділянки використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання, тобто він реалізував своє право на безоплатне отримання земельної ділянки одного виду цільового призначення двічі, при цьому отримавши безоплатно у власність дві земельні ділянки загальною площею 3,9365 га для ведення особистого селянського господарства.

14.03.2022 року Головне управління Держгеокадастру в Закарпатькій області подало відзив на позов і вважає його необгрунтованим та просить відмовити в його задоволенні, оскільки позовну заяву подано до неналажного відповідача.

Прокурор в судове засідання не зявився, однак подав заяву згідно якої просив розглянути справу без його участі, позов підтримав з мотивів наведених в позовній заяві та просив такий задоволити.

Представник Берегівської міської ради в судове засідання не з`явився, згідно поданої заяви позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив розглянути справу без їх участі.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області в судове засідання не зявився, згідно відзиву просили відмовити в позові.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про причини своєї неявки не повідомила, хоча була нележним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засіданні не зявився, про причини своєї неявки не повідомив, хоча був нележним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, враховуючи всі обставини, що мають істотне значення по справі, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 07.05.2019 наказом Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області за № 966-сг, затверджено та передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2 га за кадастровим номером 2120483300:01:000:0049 для ведення особистого селянського господарства на території Великобактянської сільської ради Берегівського району.

На підставі зазначеного рішення, 19 вересня 2019 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Журкі О.Т. прийнято рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на вказану земельну ділянку, що підтверджується інформаційною довідкою № 283127617 від 05.11.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, яка в подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 31.10.2019 номер 1981 відчужена ОСОБА_1 .

Згідно висновку ТОВ «Ріалті-О» від 29.11.2021 ринкова вартість оспорюваної земельної ділянки площею 2,00 га становить 1 355 000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до п. «в» ч. 3 ст. 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Виходячи зі змісту ч. 4 ст. 116 ЗК України, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз за кожним видом використання.

Так, у постанові від 24 червня 2015 року (номер в ЄДРСР - 46301647, справа №6-228цс14) Судова палата у цивільних та адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що передбачена ст. 116 ЗК України одноразовість отримання земельної ділянки у власність означає, що особа, яка скористалась своїм правом і отримала у власність земельну ділянку в розмірах встановлених ст. 121 Земельного кодексу України, не має правових підстав для отримання безоплатно у власність земельної ділянки цього ж цільового призначення вдруге.

Відповідно п.«б» ч.1 ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Так, встановлено, що 24.03.2017 наказом Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області за № 1224-сг затверджено та передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,9365 га за кадастровим номером 2124882700:13:012:0040 для ведення особистого селянського господарства на території Ужгородського району Закарпатської області.

10 квітня 2017 року, на підставі вказаного рішення, приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Переста Я.О.. прийнято рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 2124882700:13:012:0040, площею 1,9365 га, що розташована на території Закарпатської області, що підтверджується інформаційною довідкою за № 283119926 від 05.11.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Таким чином, ОСОБА_2 на час отримання спірної земельної ділянки (наказ Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області № 966-сг від 07.05.2019) використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання.

Фактично ОСОБА_2 реалізував своє право на безоплатне отримання земельної ділянки одного виду цільового призначення двічі, при цьому отримавши безоплатно у власність дві земельні ділянки загальною площею 3,9365 га для ведення особистого селянського господарства.

Водночас, статтею 152 Земельного кодексу України регламентовано, що захист прав на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсним рішень, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених законом способів.

Враховуючи вищенаведене, оскільки наказ наказу Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області № 966-сг від 07.05.2019 прийнятий з порушенням вимог ст. ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України, такий у відповідності до ст. 152 ЗК України підлягає визнанню недійсним та скасуванню.

Крім того, безпідставним є посилання відповідача Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, що останній є неналежним відповідачем, оскільки прокурор звернувс з даним позовом до відповідача, накази якого оскаржуються через недотримання вимог законодавства стосовно передання земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства.

Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Водночас, власник майна, з дотриманням вимог ст. 388 ЦК України, може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюгу договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна із чужого незаконного володіння (стаття 387 Цивільного кодексу України) та визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (частина друга статті 152 ЗК України).

Аналогічні правові позиції містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2021 у справі № 369/592/18, від 26.06.2019 у справі № 911/2258/18 та від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

Згідно із п. 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 ЦК України). Якщо в такій ситуації (саме так обґрунтовано підставу позову) пред`явлений позов про визнання недійсними договорів про відчуження майна, суду під час розгляду справи слід мати на увазі правила, встановлені статтями 387, 388 ЦК України. У зв`язку із цим, коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі ст. 388 ЦК України звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, та вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вже зазначалось до прийняття оскаржуваного наказу, земельна ділянка перебувала у державній власності - категорія землі сільськогосподарського призначення. Водночас, надання такої у власність відбулося з порушення процедури передбаченої земельним законодавством.

Статтею 387 ЦК України встановлено, що власник майна має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

У правовій позиції, визначеній у постанові по справі № 6-99 цс 14 від 17.12.2014 р., Верховний Суд України зазначив, що захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, але не володіє ним, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до незаконно володіючої цим майном особи (у разі відсутності між ними зобов`язально-правових відносин), якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які, зокрема, дають право витребувати майно в добросовісного набувача.

Витребування майна від добросовісного набувача залежить від обставин вибуття майна з володіння власника та оплатності (безоплатності) придбання цього майна набувачем.

Так, від добросовісного набувача, який безоплатно придбав майно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій майно було передане власником у володіння, або викрадене у того чи іншого, або вибуло з їхнього володіння іншим шляхом не з їхньої волі (частина перша статті 388 ЦК України).

Оскаржуваний наказ про відчуження спірної земельної ділянки, що перебувала в державній власності, був прийнятий Головним управлінням Держгеокадастру в Закарпаткій області з порушенням Земельного кодексу України, оскільки ОСОБА_2 на час отримання спірної земельної ділянки використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання, тобто спірна земельна ділянка вибула з володіння власника ( держави ) поза її волею.

Статтею 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це право, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребувано у нього.

Таким чином, спірна земельна ділянка вибула з володіння власника держави не за її волею, а внаслідок прийняття незаконного наказу органом виконавчої влади.

Таким чином, наявні правові підстави для витребування вказаної земельної ділянки від добросовісного набувача ОСОБА_1 в порядку статті 388 ЦК України.

Керуючись ст. ст. 14, 131-1 Конституції України, ст. ст. 19, 116, 118, 121 Земельного кодексу України, 21, 104, 182, 261, 328, 330, 378, 387, 388 ЦК України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 12, 13, 76, 78, 81, 89, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області № 966-сг від 07.05.2019 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки», яким ОСОБА_2 передано безоплатно у власність земельну ділянку, кадастровий номер 2120483300:01:000:0049, площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Великобактянської сільської ради Берегівського району.

Витребувати у ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) на користь держави в особі Берегівської міської ради Закарпатської області земельну ділянку, кадастровий номер - 2120483300:01:000:0049, площею 2 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, вартістю 1355000,00 грн, що розташована на території Великобактянської сільської ради Берегівського району Закарпатської області.

Стягнути пропорційно з Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області та ОСОБА_1 на користь Закарпатської обласної прокуратури судові витрати у вигляді судового збору в сумі 23 730 (двадцять три тисячі сімсот тридцять) грн. 00 коп..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Іван ІЛЬТЬО

СудБерегівський районний суд Закарпатської області
Дата ухвалення рішення09.05.2022
Оприлюднено25.06.2022
Номер документу104615037
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:

Судовий реєстр по справі —297/3269/21

Рішення від 09.05.2022

Цивільне

Берегівський районний суд Закарпатської області

ІЛЬТЬО І. І.

Ухвала від 17.03.2022

Цивільне

Берегівський районний суд Закарпатської області

ІЛЬТЬО І. І.

Ухвала від 17.03.2022

Цивільне

Берегівський районний суд Закарпатської області

ІЛЬТЬО І. І.

Ухвала від 20.01.2022

Цивільне

Берегівський районний суд Закарпатської області

ІЛЬТЬО І. І.

Ухвала від 13.01.2022

Цивільне

Берегівський районний суд Закарпатської області

ІЛЬТЬО І. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні