Ухвала

від 09.02.2022 по справі 2-760/10

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 10.02.2022

Справа № 2-760/10

Провадження № 2-в/334/1/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2022 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя

у складі: головуючого - судді Ісакова Д.О.,

за участі секретаря - Прийменко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі питання про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-760/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Запорізького апеляційного суду № 2-760/10 від 04.11.2021 року доручено Ленінському районному суду м.Запоріжжя вирішити питання про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-760/10 за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором оскільки апеляційний суд позбавлений можливості переглянути апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника адвоката Працевитого Геннадія Олександровича на ухвалу Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 27 червня 2017 року.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 11 листопада 2021 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Представник заінтересованої особи ТОВ «Кей Колект» - адвокат Амельченко А.С. відповідно до заяви від 10.032.2022 року повідомив, що у Товариства відсутні будь-які документи для відновлення провадження. Просить проводити розгляд справи зпа наявними матеріалами.

Суд, дослідивши надані матеріали, вважає за необхідне відновити вказане провадження.

Згідно зі ст.488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 489 ЦПК України втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

На підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити (ч. 1 ст. 494 ЦПК України).

Так, судом було встановлено, що в провадженні Ленінського районного суду м. Запоріжжя перебувала цивільна справа №2-306/2009 за позовом № 2-760/10 за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

З довідки керівника апарату Ленінського районного суду м.Запоріжжя Поліводи О.В. № 2-750/10 від 29.10.2021 року вбачається, що цивільна справа № 2-760/10 за позовом акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки була знищена у зв`язку із закінченням терміну зберігання, відповідно до Переліку судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання (розділ 3), затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 11.02.2010 року. Акт № 15 від 15.04.2019 року.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя № 2-760/10 від 06.05.2010 року позовні вимоги Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором були задоволені. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» заборгованість в розмірі 950912,17 гривень та понесені судові витрати у вигляді судового збору - 1700,00 гривень, інформаційно-технічне забезпечення - 120,00 гривень. Звернуто стягнення на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 - на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», шляхом продажу вказаної квартири Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» з прилюдних торгів з правом укладення договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою для погашення заборгованості за кредитним договором № 11300046000 від 19.02.2008 року.

Ухвалою № 2-п-72/2010 від 23.11.2010 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя № 2-760/2010 від 06.05.2010 року - залишено без задоволення.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у справі № 22ц-4185/11 від 07.12.2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Заочне рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 06.05.2010 року змінено і викладено резолютивну частину рішення в новій редакції:

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором станом на 11.09.2009 року в сумі 950912,17 гривень, з них 87005,48 гривень - прострочена заборгованість за кредитом, 98522,43 гривень - прострочена заборгованість по процентам, 446,97 коп. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 4937,29 гривень - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом, а також витрати по сплаті судового бору в розмірі 1700,00 гривень та інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень.

У рахунок стягнутої заборгованості по кредитному договору на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 11300046000/З від 19.02.2008 року, укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , реєстраційний номер предмету іпотеки 1994306: квартиру АДРЕСА_1 , яка складається з трьох житлових кімнат, жилою площею 58,4 кв.м., загальною площею 105,15 кв.м., яка належить ОСОБА_1 на праві власності, шляхом реалізації вказаної квартири з прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною на стадії виконання рішення суду на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижче з звичайні ціни на цей вид майна.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Вищого спеціалізованого суду України від 02 березня 2012 року касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилено.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 07 грудня 2011 року залишити без змін.

Оригінали вказаних судових рішень зберігаються в архіві Ленінського районного суду м.Запоріжжя.

Заінтересованою особою та іншими учасниками провадження будь-яких документів, необхідних для відновлення втраченого судового провадження, надано не було.

Перелічені вище документи, на думку суду, є належними та достатніми доказами для відновлення втраченого провадження, яке необхідне для розгляду апеляційної скарги представника ОСОБА_2 - адвоката Працевитого Г.О. на ухвалу Ленінського районного суду № 2-760/10, провадження № 6/334/91/17 від 27.06.2017 року за заявою ТОВ «Кей Колект» про зміну стягувача, видачу виконавчих листів та поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчого документа.

Суд вважає за можливе відновити втрачене судове провадження № 2-760/10 за позовом акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Отже, судове провадження у цивільній справі підлягає частковому поновленню.

На підставі викладеного, керуючись статтями: 488-495 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Відновити втрачене судове провадження у цивільній справі № 2-760/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки в частині оригіналу рішення № 2-760/2010 від 06.05.2010 року, ухвали № 2-п-72/2010 від 23.11.2010 року, рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у справі № 22ц-4185/11 від 07.12.2011 року, ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Вищого спеціалізованого суду України від 02 березня 2012 року.

Вважати встановленим зміст відновленого рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя № 32-760/10 від 06 травня 2010 року, ухвали Ленінського районного суду м.Запоріжжя № 2-п-72/2010 від 23 листопада 2010 року, ухвали Ленінського районного суду м.Запоріжжя № 3-п-11/2011 від 23 травня 2011 року, рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області № 22ц-4185/11 від 07 грудня 2011 року, ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Вищого спеціалізованого суду України від 02 березня 2012 року в такій редакції:

Справа № 2-760/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2010 року Ленінський районний суд м.Запоріжжя

у складі: головуючого-судді Лихосенко М.О.,

при секретарі - Череп М.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и в:

Позивач АКІБ "УкрСиббанк" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 950 912 грн. 17 коп. та звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1 , вказавши в заяві, що 19.02.2008 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №11300046000, на підставі якого відповідач отримав кредит в розмірі 106250 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12,40% річних, з кінцевим терміном повернення кредиту до 18.02.2038 р.

Відповідно до п. 1.2.2 кредитного договору, повернення кредиту та сплата відсотків здійснюється щомісячно, згідно встановленого графіку.

Відповідно до п. 3.1.2 кредитного договору, у випадку невиконання або неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору, банк має право вимагати від позичальника дострокове повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до п.4.1 Кредитного договору, за порушення позичальником своїх зобов`язань по погашенню кредиту та/або сплати відсотків, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу в гривневому еквіваленті.

В забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором, 19.02.2008р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки №11300046000/З, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вартановою О.С., відповідно до якого відповідач передав позивачу в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.4.1 Договору іпотеки, у випадку порушення іпотекодавцем умов кредитного договору, іпотекодержатель набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором, 19.02.2008р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки №11300046000/П.

Відповідно до п.1.1, 1.3, 1.4 договору поруки, поручитель зобов`язався солідарно відповідати перед банком за виконання позичальником ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором, а також сплати основної суми кредиту, процентів за користування кредитом та штрафних санкцій.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконував свої зобов`язання, кредит та відсотки за ним вчасно не погашав, у зв`язку з чим станом на 11.09.2009 р. за ним утворилася заборгованість в сумі 118273,78 доларів США, що еквівалентно 950912 грн. 17 коп., яка складається з простроченої заборгованості за кредитом в сумі 847005 грн. 48 коп., простроченої заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 98522 грн. 43 коп., пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в сумі 446 грн. 97 коп., пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 4937 грн. 29 коп.

Позивач просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором в сумі 950912 грн. 17 коп., витрати по оплаті держмита в розмірі 1700 грн., інформаційно-технічного забезпечення в сумі 120 грн., а всього 952732 грн. 17 коп., а також в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про час та день слухання справи повідомлялись, у зв`язку з чим проведено заочний розгляд справи зі згоди представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши всі представлені докази в сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між сторонами 19.02.2008 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №11300046000, на підставі якого відповідач отримав кредит в розмірі 106250 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12,40% річних, з кінцевим терміном повернення кредиту до 18.02.2038 р.

Відповідно до п. 1.2.2 кредитного договору, повернення кредиту та сплата відсотків здійснюється щомісячно, згідно встановленого графіку.

Відповідно до п. 3.1.2 кредитного договору, у випадку невиконання або неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору, банк має право вимагати від позичальника дострокове повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до п.4.1 Кредитного договору, за порушення позичальником своїх зобов`язань по погашенню кредиту та/або сплати відсотків, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу в гривневому еквіваленті.

В забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором, 19.02.2008р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки №11300046000/З, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вартановою О.С., відповідно до якого відповідач передав позивачу в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.4.1 Договору іпотеки, у випадку порушення іпотекодавцем умов кредитного договору, іпотекодержатель набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором, 19.02.2008р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки №11300046000/П.

Відповідно до п.1.1, 1.3, 1.4 договору поруки, поручитель зобов`язався солідарно відповідати перед банком за виконання позичальником ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором, а також сплати основної суми кредиту, процентів за користування кредитом та штрафних санкцій.

Відповідно ст.615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язань.

Відповідач ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору та не виконав в обумовлені строки зобов`язання, передбачені кредитним договором, погашення кредиту належним чином та у встановлені строки не проводив, у зв`язку з чим, борг станом на 11.09.2009 р. за кредитним договором складає 950912 грн. 17 коп.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись сторонами належним чином та у встановлений строк.

Відповідач ОСОБА_1 не оспорював умови договору, вони не визнані недійсними, у зв`язку з чим підлягають виконанню. Він не надав доказів відсутності вини в порушенні зобов`язань.

Відповідно до ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором або законом.

Згідно зі ст.ст.546, 553 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою, крім того, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідач ОСОБА_1 не підтвердив відсутність своєї вини в порушенні зобов`язання.

Відповідно до ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, якщо інше не встановлено договором поруки.

З урахуванням викладеного, відповідач ОСОБА_2 , як поручитель несе солідарну відповідальність по погашенню кредиту, відсотків за користування кредитом та сплати штрафних санкцій з позичальником ОСОБА_1 , отже з них в солідарному порядку підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором станом на 11.09.2009 р. в сумі 118273,78 доларів США, що еквівалентно 950912 грн. 17 коп., яка складається з простроченої заборгованості за кредитом в сумі 847005 грн. 48 коп., простроченої заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 98522 грн. 43 коп., пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в сумі 446 грн. 97 коп., пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 4937 грн. 29 коп.

Крім того, з відповідачів в солідарному порядку підлягають стягненню витрати, понесені позивачем по оплаті держмита в розмірі 1700 грн. та інформаційно-технічного забезпечення в розмірі 120 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно до ст. 1 ЗУ "Про іпотеку", іпотекою є вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні та користуванні іпотекодавця.

Відповідач ОСОБА_1 в порушення п.1.1 Кредитного договору відмовився в односторонньому порядку від виконання зобов`язань, у зв`язку із чим у позивача виникло право звернення стягнення на предмет іпотеки, передбачене п.4 Договору іпотеки.

У відповідності зі ст. 590 ЦПК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.

В п.п. 4, 5 договору іпотеки передбачені випадки звернення стягнення та реалізації предмета іпотеки між сторонами.

Таким чином, суд вважає за необхідне в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки, який належить відповідачу ОСОБА_1 на користь позивача, шляхом продажу вказаної квартири позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 60, 212, 213, 224 ЦПК України, ст.ст.509, 526, 536, 546, 553, 554, 589, 590, 610, 612, 615 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АКІБ "УкрСиббанк" (к/с 32009100100 в УНБУ в Харківській області, МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750) заборгованість за кредитним договором в сумі 950912 грн. 17 коп., а також витрати по сплаті держмиті в розмірі 1700 грн. та інформаційно-технічного забезпечення в розмірі 120 грн.

Звернути стягнення на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 - на користь АКІБ "УкрСиббанк", шляхом продажу вказаної квартири АКІБ " УкрСиббанк " з прилюдних торгів з правом укладення договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою для погашення заборгованості за кредитним договором №11300046000 від 19.02.2008 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Запорізької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Відповідно до ст.228 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя: М.О.Лихосенко

Справа № 2-п-72/2010

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про перегляд заочного рішення

23 листопада 2010 р. Ленінський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого-судді Лихосенко М.О.,

при секретарі Череп М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення 2-760 від 6.05.10р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням суду 2-760 від 6.05.10р. задоволено позов АКІБ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, яким з відповідачів в солідарному порядку на користь банку стягнуто заборгованість за кредитним договором в сумі 950912 грн. 17 коп., а також звернуто стягнення на предмет іпотеки кв. АДРЕСА_1 .

В зв`язку з неявкою належно повідомлених відповідачів в судове засідання без поважних причин, було проведено заочний розгляд справи за згодою позивача, та винесено заочне рішення.

Відповідач ОСОБА_1 звернувся в суд з заявою про перегляд вказаного заочного рішення 2-760 від 6.05.10 р., вказавши в заяві, що суд безпідставно розглянув справу за його відсутністю, оскільки він не був належним чином повідомлений про розгляд справи , відсутні докази вручення йому судових повісток та він не мав змоги надати суду свої заперечення та докази, які б вплинули на рішення суду.

Представник відповідача підтримав в судовому засіданні заяву про перегляд заочного рішення, суду пояснив, що позивач також не надав доказів вручення йому повідомлення - вимоги про погашення заборгованості. Посилання на те, що відповідач відмовлявся отримувати від банку повідомлення-вимогу безпідставні та нічим не підтверджені.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, своїх заперечень суду не надав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника заявника, заяви про перегляд заочного рішення, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 3,4, ч.1 ст. 229 та ч.1 ст. 232 ЦПК України, підставами для скасування заочного рішення є сукупність таких обставин:

- поважність причин неявки в судове засідання,

- поважність причин, які перешкоджали повідомити про це суд,

- наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 231 ЦПК України, у разі відсутності вказаних вище обставин, суд може своєю ухвалою залишити заяву про перегляд заочного рішення без задоволення.

В заяві про перегляд заочного рішення відповідач посилається на те, що належним чином не був повідомлений судом про слухання справи.

Згідно матеріалів справи, вона неодноразово призначалася до слухання, сторони викликалися в судове засідання , повістки направлялися за місцем їх реєстрації, однак вони їх не отримували.

Ця ж адреса була вказана відповідачами і в договорах з банком.

Про день та час слухання справи 6.05.10р. відповідачі були повідомлені своєчасно, про що свідчить поштовий лист на ім.»я відповідача ОСОБА_1 та реєстр поштових відправлень, однак також відповідачами отримані не були, хоча поштою їм залишалися сповіщення..

Доводи представника відповідача про те, що виклик необхідно було зробити через оголошення в газеті безпідставні, оскільки таким чином викликаються відповідачі місце реєстрації , а також місце перебування яких невідомо. Місце реєстрації відповідачів відомо, що підтверджується довідкою адресно-довідкового бюро.

Крім того, в заяві відповідача про перегляд заочного рішення не приводиться яких-небудь доводів та не представлено яких-небудь доказів, які могли б вплинути на зміст ухваленого судом заочного рішення.

Виходячи з того, що неявка відповідачів в судове засідання викликана неповажною причиною, а також у зв`язку з не наданням відповідачем доказів, які могли б вплинути на зміст заочного рішення, вимоги відповідачів про скасування заочного рішення є необґрунтованими.

Небажання відповідача представити докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судовому засіданні, давало суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, представленими позивачем, що відповідає вимогам ч.1 ст. 224 ЦПК України.

На підставі викладеного і ст. ст. 210,224, 230,231 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя №2-760 від 6.05.10р. - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає, проте відповідач має право оскаржити заочне рішення суду в апеляційному порядку в апеляційний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня проголошення ухвали.

Суддя Лихосенко М.О.

Справа № 2-п-11/2011

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про перегляд заочного рішення

23 травня 2011 р. Ленінський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого-судді Лихосенко М.О.,

при секретарі Череп М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення 2-760 від 6.05.10р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням суду 2-760 від 6.05.10р. задоволено позов АКІБ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, яким з відповідачів в солідарному порядку на користь банку стягнуто заборгованість за кредитним договором в сумі 950912 грн. 17 коп., а також звернуто стягнення на предмет іпотеки кв. АДРЕСА_1 .

В зв`язку з неявкою належно повідомлених відповідачів в судове засідання без поважних причин, було проведено заочний розгляд справи за згодою позивача, та винесено заочне рішення.

Відповідач ОСОБА_2 звернулася в суд з заявою про перегляд вказаного заочного рішення 2-760 від 6.05.10 р., вказавши в заяві, що суд безпідставно розглянув справу за її відсутністю, оскільки вона не була належним чином повідомлений про розгляд справи , відсутні докази вручення їй судових повісток та вона не мала змоги надати суду свої заперечення та докази, які б вплинули на рішення суду, а також зустрічний позов.

Представник відповідача підтримав в судовому засіданні заяву про перегляд заочного рішення, суду пояснив, що позивач також не надав доказів вручення заявнику повідомлення - вимоги про погашення заборгованості, відповідного розрахунку заборгованості та проведених виплат. При укладені договору іпотеки не були враховані інтереси двох малолітніх дітей, які мешкають в квартирі на яку звернуто стягнення.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, своїх заперечень суду не надав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника заявника, заяви про перегляд заочного рішення, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 3, 4, ч.1 ст. 229 та ч.1 ст. 232 ЦПК України, підставами для скасування заочного рішення є сукупність таких обставин:

- поважність причин неявки в судове засідання,

- поважність причин, які перешкоджали повідомити про це суд,

- наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 231 ЦПК України, у разі відсутності вказаних вище обставин, суд може своєю ухвалою залишити заяву про перегляд заочного рішення без задоволення.

В заяві про перегляд заочного рішення відповідачка посилається на те, що належним чином не була повідомлена судом про слухання справи.

Згідно матеріалів справи, вона неодноразово призначалася до слухання /29.01.10р., 16.03.10р., 31.03.10р., 6.05.10р./, сторони викликалися в судове засідання, повістки направлялися за місцем їх реєстрації, однак вони їх не отримували.

Ця ж адреса була вказана відповідачами і в договорах з банком.

Відповідно до ст.74 ЦПК України повістка фізичним особам про виклик до суду надсилається за адресою їх місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик вручений їм належним чином.

Про день та час слухання справи 6.05.10р. відповідачі були повідомлені своєчасно, про що свідчить поштовий лист на ім`я відповідача ОСОБА_1 та реєстр поштових відправлень, однак також відповідачами отримані не були, хоча поштою їм залишалися сповіщення.

Посилання представника відповідача на те, що відсутні докази вручення заявнику повідомлення - вимоги про погашення заборгованості, суд вважає безпідставними, оскільки в матеріалах справи є повідомлення Запоріжспецзв`язку про відмову отримати вимогу банку.

Розрахунок заборгованості за кредитним договором мається в матеріалах справи.

Доводи про те, що при укладені договору іпотеки не були враховані інтереси двох малолітніх дітей, які мешкають в квартирі, на яку звернуто стягнення, також безпідставні, оскільки вказана квартира не належить їм на праві власності.

Відповідачі не зверталися до суду з позовом про визнання договору іпотеки недійсним та він таким не визнаний.

Таким чином, в заяві відповідача про перегляд заочного рішення не приводиться яких-небудь доводів та не представлено яких-небудь доказів, які могли б вплинути на зміст ухваленого судом заочного рішення.

Виходячи з того, що неявка відповідачів в судове засідання викликана неповажною причиною, а також у зв`язку з не наданням відповідачем доказів, які могли б вплинути на зміст заочного рішення, вимоги відповідача про скасування заочного рішення є необґрунтованими.

Небажання відповідача представити докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від явки та участі в судовому засіданні, давало суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, представленими позивачем, що відповідає вимогам ч.1 ст. 224 ЦПК України.

На підставі викладеного і ст. ст. 210, 224, 230, 231 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя №2-760 від 6.05.10р. - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає, проте відповідач має право оскаржити заочне рішення суду в апеляційному порядку в апеляційний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня проголошення ухвали.

Суддя М.О.Лихосенко

Апеляційний суд Запоріької області

Справа № 22ц-4185/11 Головуючий у 1 інстанції: Лихосенко М. О.

Суддя-доповідач: Пільщик Л. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2011 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого суддів:

при секретарі:

Пільщик Л.В.

Краснокутської О.М.

Сапун О.А.

Свинаренко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_2

на заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06 травня 2010 року по справі за позовом акціонерного комерційного інноваціонного банку «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави,-

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2009 року АКІБ «УкрСиббанк» ( далі - Банк) звернувся до суду із вказаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 19.02.2008 року між Банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 11300046000 , на підставі якого останній отримав кредит в розмірі 106250 доларів США, зі сплатою відсотків за користування в розмірі 12,40 % річних з кінцевим терміном повернення до 18.02.2038 р.

Для забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між Банком та ОСОБА_1 . Був укладений нотаріально посвідчений договір іпотеки № 11300046000/3 , предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .

Крім того, для забезпечення виконання зобов`язань між Банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 11300046000/П від 19.02.2008 року, відповідно до якого остання зобов`язалась відповідати перед банком у тому ж об`ємі що і ОСОБА_1 за всіма зобов`язаннями останнього.

Оскільки ОСОБА_1 належним чином не виконував свої зобов`язання , кредит та відсотки за ним своєчасно не погашав, за ним утворилася заборгованість, яка станом на 11.09.2009 року становить 118273,78 доларів США, що еквівалентно 950912,17 гри., яка складається з простроченої заборгованості за кредитом в сумі 847005,48 грн. простроченої заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 98522,43 грн., пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в сумі 466,97 грн., пені за несвоєчасне п. гашення заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 4937,29 грн.

Посилаючись на порушення відповідачами зобов`язань , Банк просив суд стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_8 заборгованість на загальну суму 950912,17 грн., та судові витрати, а також в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 .

Заочним рішенням Ленінського районного суду від 06 травня 2010 року позов задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АКІБ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 950912,17 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1700 грн. та інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки : квартиру АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_1 на користь АКІБ «УкрСиббанк», шляхом продажу вказаної квартири АКІБ «УкрСиббанк» з прилюдних торгів з правом укладення договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою для погашення заборгованості за кредитним договором № 11300046000 від 19.02.2008 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить його скасувати.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає часткову задоволенню.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч.1 та 3 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахуванням грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Для належного виконання зобов`язань, статтею 546 ЦК України передбачені такі види забезпечення виконання зобов`язання, як неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст.ст. 553, 554 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Судом враховано зазначені положення закону, вірно встановлено наявність правових підстав для стягнення основної заборгованості та відсотків за кредитним договором з відповідачів в солідарному порядку, з ОСОБА_1 як боржника і з ОСОБА_2 як поручителя .

Судом установлено, що між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 19 лютого 2008 року було укладено кредитний договір №11300046000, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 106250 доларів США грн. під 12,40% річних строком до 18 лютого 2038 року ( а.с. 14-24).

Одночасно з метою забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором між банком і ОСОБА_9 було укладено договір поруки № 11300046000/П ( а.с. 120).

Кредитний договір забезпечений і іпотекою , 19.02.2008 року укладено договір іпотеки № 11300046000/3, за умовами якого ОСОБА_1 передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 (ас. 120.

У зв`язку з порушенням ОСОБА_1 графіку повернення кредиту станом на 11 вересня 2009року у нього перед банком утворилася заборгованість в сумі 950912,17 грн., з них 847005,48 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 98522,43 грн. - прострочена заборгованість по процентам, 446,97 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом,4937,29 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.

Сума заборгованості визначена з додержанням умов кредитного договору, будь-які розрахунки у її спростування відповідачами не надано, хоча такий процесуальний обов`язок передбачений ст.ст.10,11 ЦПК України. Не містить і апеляційна скарга спростування розрахунку заборгованості.

Доводи апеляційної скарги про безпідставне стягнення всієї суми кредиту до закінчення строку дії договору не грунтується на законі. Оскільки боржник прострочив чергові платежі по поверненню кредиту, банк у відповідності до ч.2 ст.1050 ЦК України має право вимагати дострокового повернення позики.

Доводи щодо неповідомлення поручителя про наявність заборгованості спростовується матеріалами справи. Дії банку відповідали умовам п.2.2 договору поруки. Здійснення цивільних прав і виконання обов`язків у відповідності до вимог ст.ст.12,13 мають грунтуватися на засадах добросовісності, розумності, справедливості. Судом враховувалось також, що і після отримання інформації про порушення банком справи у суді відповідачі не прийняли будь-яких заходів для виконання своїх договірних обов`язків і діяли в обраний ним спосіб - відмови від отримання кореспонденції ( а.с.11,30,31,44-47, 53). Матеріалами справи підтверджується, що суд першої інстанції приймав заходи ,щоб повідомити відповідачів про слухання справи і забезпечити їх участь у судовому засіданні. Однак враховуючи, що справа була розглянута за відсутності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарги в цій частині були прийняті до уваги і з врахуванням визначених ЦПК повноважень суду апеляційної інстанції для урівноваження інтересів їй було запропоновано надати докази, які вона могла подати суду першої інстанції. Проте будь-які нові докази, в тому числі і щодо виконання зобов`язань за кредитним договором і договором поруки, не надано.

Статтею 589 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі не виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 589 ЦК України та ст. 20 Закону України "Про заставу" в разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержавтель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також вимог, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави Д здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основними зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із ч. З ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про іпотеку" також передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.

Таким чином , висновок суду про задоволення вимоги банку про звернення стягнення на предмет іпотеки для погашення боргу за кредитним договором є обґрунтованими і такими ,що узгоджується з вищевикладеними нормами матеріального права.

Посилання в апеляційній скарзі на порушення прав неповнолітніх дітей безпідставні. При вирішенні цього спору не вирішуються питання щодо прав та інтересів осіб, які проживають у квартирі.

Договір купівлі-продажу квартири, за яким ОСОБА_1 набув у власність квартиру і яку передав в іпотеку у забезпечення виконання кредитних зобов`язань, договір кредиту і договір іпотеки укладено в один день - 19 лютого 2008 року (а.с. 12,14, 120).

У п.1.4 договору іпотеки зазначено, що укладанням договору не порушені права і інтереси третіх осіб, не мають прав на предмет іпотеки малолітні та неповнолітні діти (а.с.12).

Інших доводів апеляційна скарга не містить.

У відповідності до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Разом з тим , у відповідності до статті 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки. Проте суд в рішенні лише зазначив про загальний борг , тому рішення підлягає зміні в частині викладення резолютивної частини рішення в новій редакції.

Керуючись ст.ст. 307,309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06 травня 2010 року змінити і викласти резолютивну частину рішення в новій редакції

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором станом на 11 вересня 2009 року в сумі 950912 грн. 17 коп., з них 847005 грн. 48 коп. - прострочена заборгованість за кредитом, 98522грн.43 коп. . -просрочена заборгованість по процентам,446грн.97 коп. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом,4937грн.29коп- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1700 грн. та інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

У рахунок стягнутої заборгованості по кредитному договору на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №11300046000/3 від 19 лютого 2008 року, укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , реєстраційний номер предмету іпотеки 1994306: квартиру АДРЕСА_1 , яка складається з трьох житлових кімнат, жилою площею 58,4 кв.м, загальною площею 105,15 кв.м. яка належить ОСОБА_1 на праві власності, шляхом реалізації вказаної квартири з прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною на стадії виконання рішення суду на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді:

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ

З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 березня 2012 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого

спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних

справ у складі:

Коротуна В.М. Касьяна О.П. Кафідової О.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 6 травня 2010 року та рішення апеляційного суду Запорізької області від 7 грудня 2011 року,

встановила:

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 6 травня 2010 року позов було задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АКІБ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 950 912 грн. 17 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на користь АКІБ «УкрСиббанк», шляхом продажу вказаної квартири АКІБ УкрСиббанк» з прилюдних торгів з правом укладення договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою для погашення заборгованості за кредитним договором від 19 лютого 2008 року.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 7 грудня 2011 року рішення суду першої інстанції змінено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь АКІБ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором станом на 11 вересня 2009 року в сумі 950 912 грн. 171 коп., з них 847 005 грн. 48 коп. - прострочена заборгованість за кредитом, 98522 грн.43 коп. - прострочена заборгованість по процентах, 446 грн. 97 коп. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 4 937 грн. 29 коп. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У рахунок стягнутої заборгованості по кредитному договору на користь АКІБ «УкрСиббанк» звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 19 лютого 2008 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , реєстраційний номер предмету іпотеки 1994306: квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві власності, шляхом реалізації вказаної квартири з прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною на стадії виконання рішення суду на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить скасувати ухвалені судові рішення та направити справу на новий розгляд, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованою суду України з розгляд}' цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в! касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги, матеріали справи, зміст оскаржуваних судових рішень, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване/ судове рішення апеляційної інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

ухвалила:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 7 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів:

В.М. Коротун О.П.Касьян О.В. Кафідова

Ухвалу може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Ісаков Д.О.