Ухвала

від 01.06.2022 по справі 569/19461/20

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Справа № 569/19461/20

1-кс/569/2381/22

01 червня 2022 року Рівненський міський суд Рівненської області

у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

слідчого ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

підозрюваної ОСОБА_5 ,

захисника підозрюваної адвоката ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Рівне клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління національної поліції в Рівненській області підполковника поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої заступником директора з наукової роботи Інституту сільського господарства Західного полісся Національної академії аграрних наук України, раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління національної поліції в Рівненській області підполковник поліції ОСОБА_3 за погодженням із прокурором, прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_5 підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України.

В обґрунтування клопотання вказав, що слідчою групою СУ ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020180000000339 від 20.11.2020 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.367 КК України.

Із матеріалів клопотання убачається, що 27 травня 2022 року ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 статті ст. 367 Кримінального кодексу України.

В ході досудового розслідування встановлено що Інститут сільського господарства Західного полісся Національної академії аграрних наук України (далі Інститут) відповідно до п.п. 1, 5 Статуту Інституту сільського господарства Західного полісся Національної академії аграрних наук України (далі Статут), затвердженого 19.07.2019 виконувачем обов`язків президента Національної академії аграрних наук України (далі - НААН України) є державною, бюджетною, неприбутковою установою, перебуває у віданні НААН України як органу управління державним майном, закріпленим за Інститутом.

Інститут створено з метою проведення наукових досліджень, їх апробації, трансферу інновацій у сільськогосподарське виробництво, а також популяризації, пропаганди, маркетингу наукових розробок, досягнень науково-технічного прогресу та передового досвіду.

Інститут є юридичною особою, зареєстрованою в порядку, визначеному законодавством, що регулює діяльність неприбуткових установ, та може від свого імені набувати права та обов`язки. Інститут заснований на державній власності. Інститут несе відповідальність за своїми зобов`язаннями згідно вимог законодавства. Укладаючи правочини, Інститут може брати на себе тільки такі фінансові зобов`язання, виконання яких забезпечується доходами від її діяльності.

Відповідно до п. 19 Статуту, майновий комплекс Інституту складають усі матеріальні та нематеріальні активи, що обліковуються на балансі Інституту і передані йому Національною академією аграрних наук України на праві оперативного управління, а також придбані Інститутом за рахунок бюджетних коштів та коштів від фінансово-господарської діяльності та/або набуті іншим шляхом, не забороненим законодавством.

Одним із джерел формування майнового комплексу Інституту є доходи, одержані від реалізації науково-технічної продукції та різних видів господарської діяльності, та майно, набуте на підставах, не заборонених законодавством.

Майном та коштами, одержаними Інститутом від діяльності, а також коштами і майном отриманими на інших підставах що не суперечать законодавству, інститут розпоряджається самостійно, відповідно до кошторису.

Відповідно до п. 29 Статуту, Інститут в межах статутних повноважень має право реалізовувати свою продукцію, роботи і послуги, залишки продукції з дослідних земельних ділянок за цінами, що формуються відповідно до умов економічної діяльності, а у випадках передбачених законодавством України-за встановленими державними цінами.

Інститут може мати фінансові надходження за науково-дослідні роботи, виконані за договорами з міністерствами, підприємствами та організаціями, а також від реалізації продукції та сировини, отриманої в результаті проведення науково-дослідних робіт та діяльності, пов`язаної з впровадженням науково-технічної продукції.

Згідно з п. 34 Статуту, управління Інститутом здійснює директор. Директор, діючи у межах законодавства, в інтересах Інституту, згідно з цим Статутом, самостійно вирішує питання діяльності Інституту, за винятком питань, віднесених до компетенції НААН України, зокрема: укладає договори, необхідні для виконання покладених на Інститут завдань, видає довіреності; у межах своєї компетенції видає накази і розпорядження, обов`язкові для всіх підрозділів та працівників Інституту.

Відповідно до п. 40 Статуту, заступник директора з наукової роботи Інституту призначається на посаду та звільняється з посади рішенням Президії за поданням відповідного відділення. Заступники директора здійснюють свої функції і повноваження відповідно до обов`язків, визначених у посадових інструкціях, затверджених наказом директора Інституту, і несуть відповідальність за стан справ у дорученій їм сфері діяльності перед директором, а заступник директора з наукової роботи, додатково перед Президією Академії.

Наказом Української академії аграрних наук України №251-К від 15 листопада 2007 року та наказом директора Рівненської державної сільськогосподарської дослідної станції від 15.11.2007 №21-К, яка в подальшому була перейменована в Інститут сільського господарства Західного полісся Національної академії аграрних наук України, ОСОБА_5 призначена на посаду заступника директора з наукової роботи. Відповідно до посадової інструкції заступника директора з наукової роботи Інституту, затвердженої директором Інституту, з якою ОСОБА_5 ознайомилася 16.01.2020, одним із завдань заступника директора з наукової роботи, є контроль виконання передбачених планом завдань, договірних зобов`язань, а також якість робіт, які виконують науковці і спеціалісти установи, та співвиконавці. Заступник директора з наукової роботи має право за відсутності директора представляти інтереси установи у взаємовідносинах із громадянами, юридичними особами та органами державної влади. Має право підпису фінансово-господарських та юридичних документів установи.

Відповідно до п. 4. посадової інструкції, заступник директора з наукової роботи несе відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків, що передбачені цією посадовою інструкцією, в межах, визначених чинним законодавством України про працю, а також за правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності,- в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.

Наказом директора Інституту від 10 січня 2018 року № 7, з метою організації та проведення ефективної реалізації продукції виробленої Інститутом, затверджено Комісію з ціноутворення (далі - Комісія) у складі ОСОБА_5 голова комісії, ОСОБА_7 заступник голови комісії, та членів комісії ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Цим же наказом затверджено Положення про комісію з ціноутворення Інституту.

Відповідно до п.п. 3, 4 даного Положення основним завданням Комісії є забезпечення ефективного використання продукції виробленої Інститутом. Комісія на основі аналізу цін та попиту на продукцію встановлює ціну продукції з ПДВ. В п. 12 вказаного Положення зазначено що пропозиції та рекомендації комісії реалізовуються шляхом прийняття відповідного наказу директором Інституту.

26 вересня 2019 року, протоколом № 8 засідання Комісії, за результатами моніторингу цін в регіоні та з урахуванням попиту, комісія ухвалила встановити ціну на товарне зерно жита високої якості (число падіння 220) вартістю 6500 гривень за тонну.

27 вересня 2019 року, наказом № 63 директора Інституту, на підставі протоколу №8 засідання Комісії з ціноутворення Інституту від 26.09.2019, встановлено ціну на вироблене Інститутом товарне зерно жита в розмірі 6500 гривень 1 тонну.

16 червня 2020 року, протоколом № 8 засідання Комісії з ціноутворення Інституту, за результатами моніторингу цін в регіоні та з урахуванням попиту, комісія ухвалила встановити ціну на товарне зерно пшениці 4 класу 5850 грн. за 1 тонну.

16 червня 2020 року, наказом № 43 директора Інституту, на підставі протоколу №8 засідання Комісії з ціноутворення Інституту від 16.06.2020, встановлено ціну на вироблене Інститутом товарне зерно пшениці 4 класу в розмірі 5850 гривень за 1 тонну.

07 серпня 2020 року, заступник директора з наукової роботи Інституту ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що наказом директора Інституту від 27.09.2019 №63, встановлено ціну на вироблене Інститутом товарне зерно жита в розмірі 6500 гривень за тонну, всупереч інтересам служби, діючи із злочинною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була та могла їх передбачати, маючи реальну можливість виконати вказаний наказ належним чином, проте, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, діючи від імені Інституту, уклала з ТОВ «Рівне-Борошно» договір поставки №07/08/02 Ж на постачання для вказаного товариства 46,98 тонн жита по ціні 4626,90 грн. за тонну, який підписала і скріпила відтиском печатки Інституту, та в цей же день, підписала та скріпила відтиском печатки Інституту видаткову накладну № 26 про поставку для ТОВ «Рівне-Борошно» 23,74 тонн жита 4 класу врожаю 2020 року по ціні 4626,90 грн з ПДВ за тонну на загальну суму 109842,61 грн. з ПДВ. На виконання умов зазначеного договору, 08 серпня 2020 року підписала та скріпила відтиском печатки Інституту видаткову накладну №27 про поставку для ТОВ «Рівне-Борошно» 23,24 тонн жита 4 класу врожаю 2020 року по ціні 4626,90 грн з ПДВ за тонну, на загальну суму 107529,16 гривень, на підставі яких зазначене зерно жита було відвантажено та доставлено для ТОВ «Рівне-Борошно» по ціні меншій ніж визначено наказом № 63 від 27.09.2019, що призвело до недоотримання Інститутом доходів (власних надходжень) на загальну суму 87998, 24 грн.

Крім цього, 12 серпня 2020 року, заступник директора з наукової роботи Інституту ОСОБА_5 достовірно знаючи, що наказом № 43 директора Інституту від 16.06.2020, встановлено ціну на вироблене Інститутом товарне зерно пшениці 4 класу в розмірі 5850 грн. за тонну, діючи із злочинною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була та могла їх передбачати, маючи реальну можливість виконати вказаний наказ належним чином, проте, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, діючи від імені Інституту, уклала з ТОВ «Рівне-Борошно» договір поставки №12/08-01 Пш на постачання для вказаного товариства 48,955 тонн пшениці по ціні 5100 гривень за тонну, який підписала і скріпила відтиском печатки Інституту, та в цей же день, підписала та скріпила відтиском печатки Інституту видаткову накладну № 28 про поставку для ТОВ «Рівне-Борошно» 48,955 тонн пшениці 4 класу по ціні 5100 грн з ПДВ за 1 тонну, на загальну суму 249 670,50 гривень, на підставі якої зазначене зерно пшениці було відвантажено та доставлено для ТОВ «Рівне-Борошно» по ціні меншій ніж визначено наказом №43 від 16.06.2019, що призвело до недоотримання Інститутом доходів (власних надходжень) на загальну суму 36716,25 грн.

Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_5 своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, Інститутом сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України недоотримано доходів на суму 124714,49 грн., чим спричинено матеріальну шкоду державній установі у вказаному розмірі, яка відповідно до п. 3 примітки до ст. 364 КК України є істотною шкодою.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди державним інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.

Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення 27.05.2022 громадянку ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.

Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме:довідкою участі спеціаліста від 27.01.2022, висновком судової економічної експертизи, протоколами засідання Комісії з ціноутворення ІСГ ЗП НААН України, наказами ІСГ ЗП НААН України про встановлення ціни на зерно, договорами про продаж зерна, видатковими накладними, висновками судових почеркознавчих експертиз.

За таких умов, з точки зору достатності та взаємозв`язку обставин справи слід зазначити, що наявні у провадженні докази, свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрювана, могла вчинити дане правопорушення.

Посилання на один або декілька ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваної ОСОБА_5 є забезпечення виконання останньою покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам реалізації ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків кримінального правопорушення і перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Виклад обставин щодо наявності одного або декількох ризиків, а також виклад обставин що виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам.

Разом з тим, слід зазначити обставини, які свідчать про те, що наявні ризики, які виправдовують запобіжний захід у вигляді застави стосовно ОСОБА_5 , а саме, необхідністю запобігти спробам останньої:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду і перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п.п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України). Вказаний ризик обумовлений серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями), оскільки санкцією ч. 1 ст. 367 КК України, передбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2) незаконно впливати на свідків (п.3 ч.1 ст. 177 КПК України). Даний ризик є реальним враховуючи те, що свідки, які допитані у даному кримінальному провадженні, працюють в Інституті сільського господарства ЗП НААН України та перебувають у підпорядкуванні ОСОБА_5 , а отже остання здатна здійснювати вплив на останніх з метою зміни останніми показань на користь підозрюваної.

Обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів з огляду на вказані обставини, застосування інших більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваної ОСОБА_5 , які зможуть забезпечити виконання підозрюваною покладені на неї процесуальні обов`язки, а також запобігти виникненню ризиків передбачених у ст. 177 КПК України, окрім як застава - неможливе.

При цьому орган досудового розслідування враховує те, що застосування інших більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваної ОСОБА_5 , які зможуть забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігти виникненню ризиків передбачених у ст. 177 КПК України, а саме таких, як домашній арешт чи особисте зобов`язання, - неможливо.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення та майновий стан підозрюваної, розмір застави, який здатний в реальній мірі забезпечити виконання ОСОБА_5 свої процесуальних обов`язків, слід визначити в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім цього, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КК України на підозрювану ОСОБА_5 слід покласти наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини просили обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у виді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання.

Заслухавши думку прокурора, пояснення слідчого, підозрюваної, адвоката та дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання підлягає до задоволення із наступних підстав.

Судом встановлено, що 27 травня 2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.367 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно із ч. 4ст.182КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Санкцією ч. 1 ст. 367 КК України, передбачене покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, тобто кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, визначається розмір застави від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, стан здоров`я, репутацію, майновий стан, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає, що до підозрюваної слід обрати запобіжний захід у виді застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваної запобіжний захід у виді застави, суд вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на неї на строк два місяці такі обов`язки повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 193-194, 205 КПК України

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задоволити.

Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі тобто 49620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять) гривень.

Роз`яснитипідозрюваній ОСОБА_5 ,що не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави вона зобов`язана внести кошти на депозитний рахунок: Отримувач коштів ТУ ДСА в Рівненській області, Код отримувача ( код за ЄДРПОУ): 26259988, IBAN № UA048201720355229002000010559.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави покласти на підозрювану ОСОБА_5 на строк 2 (два) місяці наступні обов`язки:

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду.

Роз`яснити підозрюваній та заставодавцю що, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_11