Рішення

від 06.06.2022 по справі 420/2021/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2021/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРС» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю)

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 27 січня 2022 року надійшла позовна заява Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРС», в якій позивач просить суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю), а саме зупинити проведення будівельних робіт товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАРС» (код ЄДРПОУ 24533343) на будівельних майданчиках, що розташовані за адресами: м.Одеса, Приморський р-н, пров.Спортивний, 4, Французький бульвар, 29-Б, смт Таїрове, масив №22, діл.№№12, 13, 14 масив №23 діл №23 діл №№12, 13 до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Позовні вимоги Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) обґрунтовує тим, що під час проведення заходу державного нагляду (контролю) з перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, позивачем встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАРС» здійснюється господарська діяльність (будівництво) з наявністю впливу на навколишнє середовище, який пов`язаний з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, при цьому, дозвіл на таки викиди у відповідача відсутній.

Ухвалою судді від 01.02.2022 позовну заяву залишено без руху та зазначено, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом надання до суду позовної заяви, оформленої у відповідності до приписів ст.160 КАС України із зазначенням вірного ідентифікаційного коду позивача, поштового індексу відповідача; наданням до позовної заяви копій документів, засвідчених належним чином (або доказів повноваження на це особи, що засвідчила копії), а також доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії позовної заяви відповідачу.

Ухвалою судді від 09.02.2022 було продовжено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді від 23.02.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст.262 КАС України).

Суд зазначає, що копія ухвали від 23.02.2022 року була надіслана на зареєстровану електронну адресу товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРС».

Ухвалою суду від 19 травня 2022 року ухвалено витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРС» відомості щодо отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами при проведення будівельних робіт на будівельних майданчиках, що розташовані за адресами: м.Одеса, Приморський р-н, пров.Спортивний, 4, Французький бульвар, 29-Б, смт Таїрове, масив №22, діл.№№12, 13, 14 масив №23 діл №23 діл №№12, 13.

Зазначена ухвала була направлена на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРС», а також про ухвали доведений до відома працівників відповідача, що підтверджується телефонограмою від 20.05.2022.

При цьому суд враховує, що копія позовної заяви з додатками, відповідно до приписів ст.161 КАС України, була 15.02.2022 направлена Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРС», а саме: 65012, місто Одеса, Французский бульвар, будинок 2, приміщення 1, що є місцезнаходженням відповідача відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.202), про що свідчить фіскальний чек (а.с.203) та опис вкладення у цінний лист (а.с.204).

Відповідно до роздруківки з сайту Укрпошти поштове відправлення 0505064803659 було отримано товариством з обмеженою відповідальністю 21.02.2022.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Практика Європейського суду з прав людини, відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський Суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

В рішенні Конституційного Суду України у справі №1-9/2011 за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, від 13.12.2011 (17-рп/2011) зазначено, що «вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Згідно статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Проте, ні у визначений судом строк, ні станом на дату вирішення даної адміністративної справи відзиву на позовну заяву чи обґрунтованого клопотання про продовження строку для його подання до суду не надано.

Частиною 4 статті 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

З урахуванням вищевикладеного, суд кваліфікує неподання відповідачем як суб`єктом владних повноважень відзиву на позовну заяву як визнання позову.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив таке.

Наказом начальника Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (далі - Інспекція) № 1556 від 30.11.2021 «Про проведення планового заходу державного нагляду (контролю) дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів» було наказано Управлінню державного екологічного нагляду (контролю) промислового забруднення у термін з 08.12.2021 по 21.12.2021 провести плановий захід державного нагляду (контролю) суб`єкта господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАРС» (ТОВ «ЗАРС») (код ЄДРПОУ 24533343). Предметом перевірки є дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

01.12.2021 Інспекцією було видано направлення на проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАРС» (ТОВ «ЗАРС») (код ЄДРПОУ 24533343), місцезнаходження юридичної особи: 65012, Одеська обл., м. Одеса, Французький бульвар, буд. 2, приміщення 1, для проведення у термін з 08.12.2021 по 21.12.2021 планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Тип заходу: плановий. Підстави для здійснення перевірки: річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2021 рік, затверджений Наказом Державної екологічної інспекції України від 27.11.2020 № 454.

21 грудня 2021 року Інспекцією складено Акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАРС».

Тип та форма заходу державного нагляду (контролю): планова перевірка.

Особи, які брали участь у проведенні заходу державного нагляду (контролю): посадові особи органу державного нагляду (контролю): державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного (Миколаївська та Одеська облacтi) Чeбaн Костянтин Ігорович; керівник суб`єкта господарювання (відокремленого підрозділу) або уповноважена ним особа: директор ТОВ «ЗАРС» - Небога Володимир Сергійович.

До вказаного Акту доданий опис виявлених порушень вимог законодавства, зокрема встановлено порушення:

- частина 5, 6 статті 11 Закону України № 2707: ТОВ «ЗАРС» здійснює будівництво 5-ти поверхових багатоквартирних житлових будинків №№ 9, 10, 11, за адресою смт Таїрове, масив №22, дiл.№ № 12, 13, 14 масив № 23 дiл №№ 12, 13 та нове будівництво будинку сімейного типу з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, Приморський район. пров. Спортивний, 4 тa бульвар Французький 29-Б. Відповідно до Розділу ОВНС, проектів будівництва, при будівництві житлових будинків очікується вплив на навколишнє середовище, який пов`язано з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря: при пересипанні піску, щебеню, цементу, розробці грунту; при зварюваннi, розрiзаннi металу; при зварюваннi та паяннi пластикових матеріалів (труб, плівок); при проведенні фарбувальних робот; при роботі двигунів будівельного спецавтотранспорту, який випжджає з території будівельного майданчику. До того ж, на будівельному майданчику «Парк Совіньйон» виявлено наступні джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря: 3 бетонозмішувальних вузли; Зварювальний пост; В`їзд - виїзд спецатотранспорту. Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відсутній, попри вимоги частини п`ятої, шостої статті 11 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря». Окрім того, встановлено, що на території будівельного майданчика, екскаватор та iнша технiка заправляються пальним з мобільного автозаправного комплексу мікроавтобус з паливною ємністю, що суперечить вимогам проекту ОВНС, в якому зазначено, що заправка та ремонт транспортних i вантажопідйомних механізмів повинно проводитися за межами зони будівництва;

- частина 2 статті 17 Закону України № 187/98, пункт 3 Порядку № 118, абзац 4 пункт 5 Порядку № 2034: ТОВ «ЗАРС» не забезпечується щоквартальне подання інформації щодо відпрацьованих мастил, згідно Порядку, затвердженого ПКМУ № 1221. Не подається статистична звітність за формою 1-відходи;

- пункт «ж» частини 1 статті 17 Закону України № 187/98: на будівельному майданчику «Парк Совіньйон» за адресою смт Таїрове, масив №22, дiл. №№ 12, 13, 14 масив № 23 дiл. № № 12, 13 на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області встановлено змішування будівельних, промислових, побутових відходів, пакувальної стрічки, поліетилену, картону;

- пункт «з» частини 1 статті 17 Закону України № 187/98: ТОВ «ЗАРС допускається зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах, а саме: на будівельному майданчику «Парк Совіньйон» відсутні обладнані місця тимчасового зберігання будівельних, промислових, побутових відходів, пакувальної стрічки, поліетилену, картону;

- частина 1 статті 29 Закону України № 187/98: ТОВ «ЗАРС» не здійснюється моніторинг місць утворення. Зберігання і видалення відходів;

- частина 1 статті 17 Закону України № 2707: ТОВ «ЗАРС» надано протокол перевірки технічного стану транспортного засобу МАЗ 5337 ДН ВН5971СХ (від 11.09.2020) № 00999-0105220, оскільки не вказано екологічний рівень за документами затвердження конструкції, та не вказано вміст СО СН у спадинах. Отже, під час перевірки технічного стану авто контроль за рівнем вмісту забруднювальних речовин у спалинах не здійснювався. Вищевказане свідчить про те, що ТОВ «ЗАРС» допускається випуск в експлуатацію транспортних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах;

- пункт «і» частини 1 статті 17 Закону України № 187/98: на будівельному майданчику «Парк Совіньйон» встановлено факт засмічення земельної ділянки з кадастровим номером 5123755800:02:011:0157, Цільове призначення: 02.03 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку для будівництва тa обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Площа засмічення складає 78,26 кв.м., висота 10 см. Вiдповiдно до Розділу ОВНС, проектів будівництва, при будівництві житлових будинків очікується вплив на навколишнє середовища, який пов`язано з поводженням з відходами та встановлено вимогу, що тимчасове зберігання відходів необхідно здійснювати у спеціально відведених для цього місцях чи майданчиках з твердим покриттям i, по мірі накопичення передавати за договорами спеціалізованим органiзацiям, що мають ліцензію на право поводіння з даними видами відходів.

Примірник Акту на 32 сторінках отримано директором ТОВ «ЗАРС» Небога В.С. 21.12.2021 року, що підтверджується підписом Небоги В.С. на останній сторінці Акту.

22.12.2021 позивачем складено протокол про адміністративне правопорушення №003440, відповідно до якого зафіксовано, що ТОВ «ЗАРС» здійснює господарську діяльність за адресою: м. Одеса, Приморський р-н, пров. Спортивний, 4 та Французький бульвар, 29-Б, за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що є порушенням частини п`ятої, шостої ст. 11 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря» та 28.12.2021 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 003440, якою директора ТОВ «ЗАРС» визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою ст. 78 КУпАП та на накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 136 грн.

Також, 22.12.2021 позивачем складено протокол про адміністративне правопорушення №003443, відповідно до якого зафіксовано, що ТОВ «ЗАРС» здійснює господарську діяльність за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Таїрове, масив №22, ділянка №№ 12,13,14; масив №23, ділянки №№ 12,13 на території Таїровської селищної ради» («Парк Совіньйон»), за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що є порушенням частини 5, 6 ст. 11 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря» та 28.12.2021 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №003440, якою директора ТОВ «ЗАРС» визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою ст.78 КУпАП та на накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 136 грн.

Доказів оскарження зазначених протоколів матеріали справи не містять.

Також матеріали справи містять том 7 «Оцінка впливу на навколишнє середовище» проекту «Нове будівництво будинку сімейного типу з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом» (коригування) за адресою: м.Одеса, Приморський район, пров.Спортивний, 4 та бульвар Французький, 29-Б (а.с.155-168), а також розділ «Оцінка впливу на навколишнє середовище» проекту «Будівництво 5-ти поверхового багатоквартирного житлового будинка №11 з технічним поверхом за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт Таїрове, масив №22, ділянка №№ 12, 13, 14; масив № НОМЕР_1 , ділянка №№ 12, 13 на території Таїровської селищної ради» (а.с.169-201) з яких вбачається очікування впливу на навколишнє природнє середовище, який пов`язано з викидами забруднюючих речовин у атмосфірне повітря.

Вважаючи за необхідне застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю), а саме зупинити проведення будівельних робіт товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАРС», Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) звернулась до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Згідно із статтею 20І Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та пунктами 1 та 7 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275, Держекоінспекція є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду(контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального відтворення і охорони природних ресурсів та здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Державна екологічна інспекція України та її Територіальні та міжрегіональні територіальні органи при здійсненні планових/позапланових заходів державного нагляду (контролю) керуються вимогами Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Вiдповiдно до Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07 квітня 2020 року №230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2020 року за №350/34633, Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.

Пунктом 2 розділу II Положення встановлено, що Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами-нерезидентами вимог законодавства зокрема:

-про екологічну та радіаційну безпеку, зокрема, щодо виконання умов висновків з оціни впливу на довкілля;

-про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, зокрема щодо наявності та додержання умов дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин; ведення водокористувачами обліку забору та використання вод, здійснення контролю за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також подання відповідним органам звітів;

-про охорону атмосферного повітря, зокрема щодо наявності та додержання умов дозволів на викиди забруднюючих речовин; забезпечення безперебійної ефективної роботи і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів забруднюючих речовин; додержання нормативів у галузі охорони атмосферного повітря; надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, визначення видів і обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

За приписами ч.ч.1 та 2 ст.2 цього Закону дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

У відповідності до положень статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

дату складення акта;

тип заходу (плановий або позаплановий);

форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

предмет державного нагляду (контролю);

найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов`язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу).

Розпорядження може передбачати застосування до суб`єкта господарювання санкцій, передбачених законом.

Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

Частиною дев`ятою статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» унормовано, що невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб`єкта господарювання згідно із законом.

При цьому вищенаведеними нормами передбачено право органу державного нагляду (контролю), у разі необхідності вжиття інших заходів реагування, протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) скласти припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звернутися у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що винесення припису та звернення до суду із позовом щодо вжиття заходів реагування - це два різних засоби реагування органу державного нагляду, які застосовуються окремо.

Отже, діяльність суб`єкта господарювання, яка пов`язана, зокрема, з порушенням вимог природоохоронного законодавства, може бути тимчасово заборонена (зупинена) на підставі постанови суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Водночас, правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначає Закон України «Про охорону атмосферного повітря». Цей закон спрямований на збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище, а також визначає правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря.

У ст.10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані:

здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо;

вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів;

забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів;

здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік;

заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря;

забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок;

забезпечувати розроблення методик виконання вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин;

використовувати метрологічно атестовані методики виконання вимірювань і повірені засоби вимірювальної техніки для визначення параметрів газопилового потоку і концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та викидах стаціонарних і пересувних джерел;

здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин і зниження впливу фізичних та біологічних факторів, оснащення їх засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря;

своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок.

Виконання заходів щодо охорони атмосферного повітря не повинно призводити до забруднення грунтів, вод та інших природних об`єктів.

Положеннями ст.11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Згідно статті 12 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» господарська чи інші види діяльності, пов`язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

З аналізу вказаних норм вбачається, що за наявності викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами юридичні особи при таких обставинах зобов`язані оформляти дозволи на такі викиди.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону - несуть відповідальність згідно з законом.

Відповідно до п.«в» ч.1 ст.20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, законодавства про оцінку впливу на довкілля, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

З огляду на завдання адміністративного судочинства такий механізм реалізації владних повноважень покладає на адміністративний суд обов`язок, окрім іншого, запобігти неправомірному обмеженню прав та інтересів конкретних суб`єктів господарювання суб`єктами владних повноважень; з іншого боку суд повинен зважати на підстави, які змушують контролюючий орган звертатися з позовом про застосування таких заходів реагування, як-от зупинення роботи підприємств чи їхніх окремих об`єктів. З урахуванням наведених контролюючим органом обставин у зіставленні з наслідками застосування заходів реагування адміністративний суд і повинен ухвалити рішення по суті і в межах позовних вимог.

Матеріали справи містять докази, що товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАРС» здійснюється господарська діяльність (будівництво) з наявністю впливу на навколишнє середовище, яка пов`язаний з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

При цьому, судом не встановлено, що у товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРС» наявний дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря згаданими стаціонарними джерелами. Товариством не забезпечено отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Суд погоджується з доми позивача про те, що проведеною перевіркою встановлено факт не оформлення відповідачем дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, тому для попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єктах вищевказаних порушень, правомірним є застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення проведення будівельних робіт на вищезазначених будівельних майданчиках товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРС».

При цьому, судом враховується те, що відповідачем жодних доказів на спростування доводів позивача суду не надано.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не оскаржені результати перевірки, будь-яких зауважень або заперечень на акт перевірки від 21.12.2021 відповідачем не подано, відповідачем не спростовані виявлені позивачем під час перевірки порушення та не надані докази на усунення цих порушень, а тому, оскільки виявлені порушення становлять загрозу здоров`ю людей та стану навколишнього середовища, у суду є всі підстави для задоволення позову та застосування до відповідача заходів реагування про які просить позивач.

На даний час у суду відсутні докази, що обставини, які стали підставою для звернення позивача до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування перестали існувати або усунуті.

Суд наголошує, що нормами Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачений вичерпний перелік заходів реагування, які застосовуються за рішенням суду, ухваленого за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю), а саме: 1) повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) продукції; 2) повне або часткове зупинення реалізації продукції; 3) повне або часткове зупинення виконання робіт; 4) повне або часткове зупинення надання послуг.

Крім того, суд зазначає, що застосування заходів реагування, зокрема шляхом повного зупинення господарської діяльності підприємства є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Вжиття заходів реагування щодо порушення тих чи інших правил слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Право власності має фундаментальний характер, захищається згідно з нормами національного законодавства з урахуванням принципів ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі відповідно Перший протокол; Конвенція). Держави-учасниці Конвенції зобов`язані поважати право кожного на мирне володіння своїм майном та гарантувати його захист передусім на національному рівні. Зазначене положення в Україні закріплено на конституційному рівні принципом непорушності права власності (ст. 41 Конституції України).

Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право на вільне володіння своїм майном. Жодна особа не може бути позбавлена свого майна, окрім як в інтересах держави та на умовах, передбачених законодавством і загальними принципами міжнародного права.

За нормою пункту 39 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» (Заява № 4909/04) будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Враховуючи викладене, з огляду на інформацію, що міститься у проектах будівництва та, оскільки судом було встановлено, що відповідачем, всупереч вимогам ст.11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» здійснюється проведення будівельних робіт з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря без отримання відповідного дозволу на викиди, суд не вбачає за можливим застосувати засіб реагування щодо часткового зупинення проведення будівельних робіт та вважає, що позовні вимоги підлягають задоволення шляхом повного зупинення проведення будівельних робіт товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАРС» на будівельних майданчиках, що розташовані за адресами: м.Одеса, Приморський р-н, пров.Спортивний, 4, Французький бульвар, 29-Б, смт Таїрове, масив №22, діл.№№12, 13, 14 масив №23 діл №23 діл №№12, 13 до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Суд вважає що застосовані заходи реагування у вигляді повного зупинення будівельних робіт за певними адресами є пропорційними та відповідають важкості тих порушень, які виявлені під час перевірки.

Суд звертає увагу, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення проведення будівельних робіт, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері екологічної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері екологічної безпеки під час проведення будівельних робіт.

З урахуванням встановлених під час дослідження матеріалів справи обставин щодо того, що у відповідача відсутні дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що створює об`єктивну загрозу здоров`ю і життю людей, які, відповідно до положень ст.3 Конституції України є найвищою соціальною цінністю в Україні, і може призвести до тяжких наслідків у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення через забруднення атмосферного повітря, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Водночас суд зазначає, що відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Згідно із статтею 16 Конституції України, забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

За приписами статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч.1. ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи, що відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат зі сплати судового збору на користь позивача не здійснюється. Інші судові витрати не заявлені.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРС» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) задовольнити.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРС» шляхом зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРС» зупинити проведення будівельних робіт на будівельних майданчиках, що розташовані за адресами: м.Одеса, Приморський р-н, пров.Спортивний, 4, Французький бульвар, 29-Б, смт Таїрове, масив №22, діл.№№12, 13, 14 масив №23 діл №23 діл №№12, 13 до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач - Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (65058, м. Одеса, вул. Лінія 12, 6 ст. Люстдорфської дороги, буд.22, код ЄДРПОУ 43879780);

Відповідач товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАРС» (65012, м. Одеса, Французький бульвар, буд.2, приміщення, 1, код ЄДРПОУ 24533343).

Суддя Олена СКУПІНСЬКА