Постанова

від 06.06.2022 по справі 200/9324/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2022 року справа №200/9324/21

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Торецької міської Військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 р. у справі № 200/9324/21 (головуючий І інстанції Арестова Л.В.) за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Торецької міської Військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

27 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Торецької міської Військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області про: - визнання протиправною відмову Управління соціального захисту населення Торецької міської Військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області у призначенні ОСОБА_1 компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на не професійній основі за зверненнями, яка оформлена повідомленнями датованими 01.02.2021 року та 01.04.2021 року; - зобов`язання Управління соціального захисту населення Торецької міської Військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області призначити з 30.12.2020 року ОСОБА_1 компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на не професійній основі, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 859 від 23.09.2020 "Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на не професійній основі".

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він надає соціальні послуги з догляду своїй матері. У грудні 2020 року позивач звернувся із заявою про призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, про те отримав відмову у призначенні та виплаті компенсації.

Підставою для відмови було посилання на постанову Кабінету Міністрів України № 859 від 23.09.2020 "Про подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі", на пп. 12 п. 5 Методики обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї для надання соціальних послуг, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 16 червня 2020 року № 419 та на те, що відповідно до проведеного розрахунку права на призначення допомоги позивач ОСОБА_1 не має, оскільки відповідно до пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України № 632 від 22.07.2020 його дохід перевищує прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць.

Позивач вважає таке рішення протиправним у зв`язку з необхідністю застосування до спірних правовідносин Постанови Кабінету Міністрів України № 632 від 22.07.2020 "Порядку обчислення середньомісячного доходу сім`ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 р. у справі № 200/9324/21 позов задоволено, внаслідок чого визнано протиправною відмову Управління соціального захисту населення Торецької міської Військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області у призначенні ОСОБА_1 компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на не професійній основі за зверненнями, яка оформлена повідомленнями датованими 01.02.2021 року та 01.04.2021 року. Визнано протиправними та скасовано рішення Управління соціального захисту населення Торецької міської Військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області про призначення компенсації від 01.02.2021 року та від 30.04.2021 року, якими ОСОБА_1 відмовлено у державної соціальної допомоги. Зобов`язано Управління соціального захисту населення Торецької міської Військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області призначити з 30.12.2020 року ОСОБА_1 компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на не професійній основі, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 859 від 23.09.2020 "Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги послуги з догляду на не професійній основі".

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, про відсутність правових підстав для призначення і виплати компенсації, оскільки середньомісячний дохід на одного члена сім`ї становить - 2750 грн., при прожитковому мінімумі 2189 грн.

Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення в Україні правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя і здоров`я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, зазначена постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 здійснює на непрофесійній основі догляд за своєю матір`ю ОСОБА_2 , яка відповідно до висновку ЛЛК № 301/2 від 29.12.2020 потребує стороннього догляду за своїм станом здоров`я, як невиліковно хвора особа.

30 грудня 2020 року позивач звернувся із заявою № 320 до відповідача про призначення йому компенсаційної виплати особі, яка здійснює догляд за особою, яка досягла 80 років. До заяви додано 13 документів на 16 аркушах.

Згідно із декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги. Члени сімї - ОСОБА_3 - дружина, ОСОБА_1 - чоловік, ОСОБА_2 - матір. В графі доходи членів сім`ї вказано - ОСОБА_1 - вид доходу - доходів не має., ОСОБА_2 - пенсія - 48000 грн., ОСОБА_3 - доходів не має.

В матеріалах справи наявний додаток до протоколу 98458 від 30.12.2020 року - розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім`ї для призначення, відповідно до якого сукупний дохід сім`ї (крім доходу від землі) - 75 899,58 грн., сукупний середньомісячний дохід сім`ї - 12 649,93 грн., середньодушовий сукупний дохід сім`ї - 6 324,97 грн.

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 5 від 29.01.2021 року вирішено призначити (відновити) соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам згідно поданих документів, діючого законодавства та п. 12. та п. 15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затверджених постановою КМУ від 08 червня 2016 року № 365. У додатку № 1 до вказаного витягу з протоколу за № 27 вказано - ОСОБА_1 компенсація фізичним особам.

У Рішенні про призначення компенсації від 01.02.2021 року зазначено - ОСОБА_1 , дата звернення - 30.12.2020 року, дата надання останнього документу - 18.02.2021 року, список утриманців - ОСОБА_2 , необхідність стороннього догляду за період з 29.10.2020 року по 28.12.2021 року немає права на державну соціальну допомогу. Середньомісячний сукупний дохід перевищує або дорівнює рівню прожиткового мінімуму для сім`ї.

Листом Військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області від 22.02.2021 року № Т-494 надано позивачу пояснення, що відповідно до Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі, затвердженого Постановою КМУ від 23 вересня 2020 року № 859 "Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі". Розмір компенсації обчислюється як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, установленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги з догляду на не професійній основі та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи, яка надає соціальні послуги, за попередні шість місяців, що передують місяцю подання заяви про згоду надавати соціальні послуги на не професійній основі.

Середньомісячний сукупний дохід фізичної особи, яка надає соціальні послуги обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу сім`ї на кількість членів сім`ї, які включаються до її складу, згідно з Методикою обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї затвердженою наказом Мінсоцполітики від 16 червня 2020 року № 419.

Відповідно до Закону України "Про державний бюджет України за 2020 рік" прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць встановлений у розмірі з 1 січня - 2027 гривень.

Сукупний дохід сім`ї за період з 01.06.2020 по 31.11.2020 року складає 46 730,58 грн.

Так, оскільки середньомісячний сукупний дохід сім`ї (3894,22 грн.) перевищує прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, встановлений законом на 1 січня 2020 року (2 027, 00 грн.), призначити компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непросійній основі, немає законних підстав.

Після отримання вказаного роз`яснення позивач, 13.04.2021 року звернувся до управління відповідача з заявою № 500 про згоду надавати соціальні послуги на не професійній основі.

Відповідно до додатку до протоколу 98458 від 13.04.2021 року - розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім`ї - сукупний дохід сім`ї (крім доходу від землі) - 33 000,00 грн., сукупний середньомісячний дохід сім`ї - 5 500,00 грн., середньодушовий сукупний дохід сім`ї - 2 750,00 грн.

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 20 від 29.04.2021 року вирішено призначити (відновити) соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам згідно поданих документів, діючого законодавства та п. 12. та п. 15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затверджених постановою КМУ від 08 червня 2016 року № 365. У додатку № 1 до вказаного витягу з протоколу за № 13 вказано - ОСОБА_1 компенсація фізичним особам.

У Рішенні про призначення компенсації від 30.04.2021 року зазначено, що ОСОБА_1 , дата звернення - 13.04.2021 року, дата надання останнього документу - 13.04.2021 року, список утриманців - ОСОБА_2 , необхідність стороннього догляду за період з 29.10.2020 року по 28.12.2021 року немає права на державну соціальну допомогу. Середньомісячний сукупний дохід перевищує або дорівнює рівню прожиткового мінімуму для сім`ї.

Позивач з наведеним не погодився та звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім`ям, які перебувають у складних життєвих обставинах визначає Закон України "Про соціальні послуги" від 17.01.2019 № 2671-VIII.

Згідно пункту 17 статті 1 цього Закону соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім`ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.

Частиною 6 статті 13 Закону України "Про соціальні послуги" фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є: 1) особами з інвалідністю I групи; 2) дітьми з інвалідністю; 3) громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; 4) невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися; 5) дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. Перелік зазначених тяжких захворювань, розладів, травм, станів дітей, яким не встановлено інвалідність, затверджує Кабінет Міністрів України.

При цьому, частиною 7 статті 13 Закону України "Про соціальні послуги" передбачено, що фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд.

Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації за догляд затверджує Кабінет Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України 23.09.2020 прийнято постанову "Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі" № 859.

Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 1 січня 2020 року для осіб, які звернуться за призначенням компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, протягом 60 календарних днів із дня опублікування цієї постанови, крім підпункту 2 пункту 7 Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого зазначеною постановою, який набирає чинності з 1 січня 2021 року (пункт 4 постанови Кабінетом Міністрів України № 859).

Постановою Кабінетом Міністрів України № 859 затверджено Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Цей Порядок встановлює механізм призначення і виплати компенсації за догляд (далі - компенсація), що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг особам із числа членів своєї сім`ї, які спільно з нею проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки та є: особами з інвалідністю I групи; дітьми з інвалідністю; громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися; дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги відповідно до переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1161 (пункт 1 Порядку № 859).

У відповідності до пункту 3 Порядку № 859 компенсація призначається і виплачується структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчим органом міської міста обласного значення, районної в місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Пунктом 4 Порядку № 859 передбачено, що розмір компенсації відповідно до статті 13 Закону України "Про соціальні послуги" обчислюється як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, установленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи, яка надає соціальні послуги, за попередні шість місяців, що передують місяцю подання заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Фізична особа, яка надає соціальні послуги, отримує тільки одну компенсацію незалежно від кількості осіб, за якими вона доглядає.

Середньомісячний сукупний дохід фізичної особи, яка надає соціальні послуги, обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу її сім`ї на кількість членів сім`ї, які включаються до її складу, згідно з Методикою обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї затвердженою наказом Мінсоцполітики від 16 червня 2020 року № 419.

Відповідно до пп. 12 п. 5 Методики обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї для надання соціальних послуг, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 16 червня 2020 року № 419 особливостями врахування окремих видів доходів є: у разі відсутності офіційних даних про дохід працездатного члена сім`ї отримувача, відсутності у нього офіційного доходу (крім осіб, які перебувають у місцях позбавлення або обмеження волі, під домашнім арештом, до яких застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від роботи (посади), запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою; перебувають у складних життєвих обставинах, викликаних тривалою хворобою, що підтверджується висновком лікарсько - консультативної комісії закладу охорони здоров`я встановленого зразка; є алко - або наркозалежними, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я первинного рівня на підставі довідки встановленого зразка закладу охорони здоров`я, що провадить діяльність з надання наркологічної допомоги населенню, в якому особа перебуває на диспансерному обліку; зареєстровані як безробітні в державній службі зайнятості та не отримують допомоги по безробіттю; які звернулись за призначенням компенсації відповідно до частини сьомої статті 13 Закону України "Про соціальні послуги") його середньомісячний сукупний дохід дорівнює одній мінімальній заробітній платі.

Враховуючи вищевикладене і те, що ОСОБА_1 звернувся за призначенням компенсації відповідно до частини сьомої статті 13 Закону України "Про соціальні послуги", при розрахунку середньомісячного сукупного доходу сім`ї фізичної особи дохід останньої відповідно до пп. 12 п. 5 Методики не може бути розрахований як такий, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі позивача.

Так відмовляючи в призначенні компенсації ОСОБА_1 рішенням від 01.02.2021 року відповідач розрахував сукупний дохід сім`ї (з 01.06.2020 по 30.11.2020) у розмірі 75899,58 грн., сукупний середньомісячний дохід сім`ї - 12649,93 грн. (75899,58/6), кількість членів сім`ї -2, середньомісячний дохід на 1 члена сім`ї - 6324,97 грн. (12649,93/2).

Таким чином рішення про призначення компенсації від 01.02.2021 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у державної соціальної допомоги є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною 7 ст. 13 Закону України "Про соціальні послуги" визначено те, що фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд.

Пунктом 13 Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 632 від 22.07.2020, (в редакції на час звернення позивача ) визначено те, що під час обчислення державної соціальної допомоги для розрахунку середньомісячного сукупного доходу за кожний місяць, в якому відсутні доходи, включаються:

0,5 розміру мінімальної заробітної плати станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, - для непрацюючих працездатних осіб, які не мали доходів протягом періоду, за який враховуються доходи, та/або якими чи за яких не сплачено єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців періоду, за який враховуються доходи (крім військовослужбовців, а також осіб, щодо яких наявна заборгованість роботодавця із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, або осіб, які відповідно до законодавства звільнені від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування).

Доказів про отримання позивачем та його дружиною ОСОБА_3 доходів за з 01.10.2020 по 31.03.2021 року немає.

Враховуючи відсутність доходів у позивача та його дружини ОСОБА_3 , не є обґрунтованими доводи відповідача про застосування до розміру доходу в одну мінімальну заробітну плату станом на 01.01.2020. Позивач та його дружина за переконанням суду, підпадають під категорію осіб, доходи яких були меншими за 0,5 розміру мінімальної заробітної плати протягом періоду, за який враховуються доходи.

Суд зазначає, що норми постанови КМУ мають перевагу перед нормативно-правовими актами, які приймають міністерства, відомства, тому у випадку колізії між постановою КМУ та актом, прийнятим міністерством, застосовуються нормативно-правові акти Уряду.

Згідно з усталеною позицією ЄСПЛ, висловленою, зокрема, у рішенні "Вєренцов проти України" (Заява № 20372/11) від 11.04.2013 р., ... Закон має бути доступним для зацікавлених осіб та сформульованим з достатньою точністю для того, щоб надати їм можливість регулювати свою поведінку аби бути здатними - за потреби, за відповідної консультації - передбачати тією мірою, що є розумною за відповідних обставин, наслідки, які може потягнути за собою його дія (див., наприклад, рішення у справах "Газета "The Sunday Times" проти Сполученого Королівства (№ 1)" (The Sunday Times v. the United Kingdom (no. 1)), від 26 квітня 1979 року, п. 49, Series А № 30; "Реквеньї проти Угорщини" (Rekvenyi v. Hungary) [ВП], заява № 25390/94, п. 34, ECHR 1999-III; "Ротару проти Румунії" (Rotaru v. Romania) [ВП], заява № 28341/95, п. 55, ECHR 2000-V; та "Маестрі проти Італії" (Maestri v. Italy) [ВП], заява № 39748/98, п. 30, ECHR 2004-І). (п. 52).

Згідно з висновками ЄСПЛ, висловленими у рішенні "Рисовський проти України" (Заява № 29979/04) від 20.11.2020 р., аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Таким чином рішення про призначення компенсації від 30.04.2021 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у державної соціальної допомоги є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з нормами ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на встановлені у справі фактичні обставини, наведені норми чинного законодавства України, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За правилами частин 1, 5 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Торецької міської Військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 р. у справі № 200/9324/21 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 р. у справі № 200/9324/21 - залишити без змін. Повне судове рішення складено 07 червня 2022 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

І.В. Сіваченко