Постанова

від 13.01.2025 по справі 200/9324/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 року

м. Київ

справа № 200/9324/21

адміністративне провадження № К/990/39725/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 06.08.2024 (суддя Арестова Л.В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2024 (судді: Блохін А.А., Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В.)

у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Торецької міської Військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Торецької міської Військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області у призначенні компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на не професійній основі за зверненнями, яка оформлена повідомленнями датованими 01.02.2021 та 01.04.2021;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Торецької міської Військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області призначити з 30.12.2020 компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 859 від 23.09.2020 "Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на не професійній основі".

РІШЕННЯ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.10.2021, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду 07.06.2022, позов задоволено.

Визнано протиправною відмову Управління соціального захисту населення Торецької міської Військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області у призначенні позивачу компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на не професійній основі за зверненнями, яка оформлена повідомленнями датованими 01.02.2021 та 01.04.2021.

Визнано протиправними та скасовано рішення Управління соціального захисту населення Торецької міської Військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області про призначення компенсації від 01.02.2021 та від 30.04.2021, якими позивачу відмовлено у державної соціальної допомоги.

Зобов`язано Управління соціального захисту населення Торецької міської Військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області призначити з 30.12.2020 позивачу компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на не професійній основі, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 859 від 23.09.2020 "Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на не професійній основі".

Вирішено питання судових витрат.

12.01.2023 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі №200/9324/21 видано виконавчий лист по справі.

05.08.2024 позивач звернувся до суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, в якій просив:

- прийняти до розгляду заяву подану відповідно до частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України;

- визнати рішення про призначення компенсації від 27.07.2022 та дії чи бездіяльність, вчинені відповідачем на виконання рішення суду протиправними;

- скасувати рішення відповідача про призначення йому компенсації від 27.07.2022.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.08.2024, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2024, заяву позивача, подану в порядку статті 383 КАС України, повернуто заявнику без розгляду.

Повертаючи заяву позивача без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач із заявою в порядку статті 383 КАС України звернувся з пропуском десятиденного строку, коли дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позивач не погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій про повернення заяви без розгляду, звернувся з касаційною скаргою.

В обґрунтування касаційної скарги покликається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що подією, з якою пов`язано початок перебігу процесуального строку подачі заяви в порядку статті 383 КАС України у цій справі, є ухвалення постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2024, якою залишено без змін судове рішення суду першої інстанції щодо законності рішення виконавця про закінчення виконавчого провадження. На думку скаржника, ним дотримано процесуальний строк звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.

Також позивач покликається на необґрунтованість вимог судів попередніх інстанцій щодо необхідності подачі доказів на підтвердження дотримання строку звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.

Позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Копію ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги та доданими до неї матеріалами доставлено до електронного кабінету відповідача та третьої особи 25.10.2024, однак останні не скористались правом подати відзиви на касаційну скаргу.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За правилами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною 4 наведеної статті встановлено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 383 КАС України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Суди попередніх інстанцій, повертаючи заяву, дійшли висновку, що позивач із заявою від 05.08.2024 в порядку статті 383 КАС України звернувся до суду з порушенням десятиденного строку, коли дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що з червня 2023 позивачу було достеменно відомо про прийняття відповідачем рішення про призначення компенсації від 27.07.2022, яке позивач просить визнати протиправним та скасувати.

Згідно висновків судів попередніх інстанцій обізнаність позивача про прийняття відповідачем рішення про призначення компенсації від 27.07.2022, також свідчить подальше звернення позивача до начальника Торецького відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою-клопотанням від 10.08.2023.

Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи питання застосування передбаченого статтею 383 КАС України строку подання заяви, у постанові від 07.07.2021 у справі №9901/226/19 дійшла наступних висновків:

«Власне установлений частиною четвертою статті 383 КАС України десятиденний строк звернення особою-позивачем з відповідною заявою передбачає, що така особа має право подати заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності на стадії виконання судового рішення упродовж цього відтинку, щойно дізнається або не могла не дізнатися, що суб`єкт владних повноважень діє відносно неї протиправно (видає не ті рішення або не видає відповідних рішень, займає пасивну позицію щодо виконання рішення суду, вдається до інших подібних дій).

Для визнання моменту відліку строку подання заяви має значення також обставина чи були дії, бездіяльність, рішення відповідача протиправними і чи особа-позивач мала реальну можливість (повинна була) дізнатися про юридичну природу такої поведінки (рішення, дії, бездіяльності), тобто коли вона насправді стала суб`єктом відповідних правовідносин, зумовлених протиправною поведінкою відповідача на стадії виконання рішення.

Важливо, що не будь-яка інформація, що стосується виконання судового рішення, може бути свідченням неналежного (протиправного) виконання рішення суду, а лише та, зі змісту якої можна визначити її протиправність.

Отже, день (явище, фактор), з якого починається перебіг строку оскарження, не є статичним, він є мінливим, ситуативним, динамічним, залежить від конкретних умов виконання судового рішення, послідовності та ролі дій суб`єктів виконавчого провадження.

Видається правильним, що визначення цього дня має провадитися не стільки від якоїсь певної разової зовнішньої події, скільки від сукупності факторів, приміром таких, що залежать від ролі, характеру та ступеня участі як стягувача, так і боржника. Власне зі співвідношення змісту дій суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, з одного боку, і дієвого ставлення стягувача до таких дій, з другого, можна визначити правову природу цих дій, час, з якого вони виникли й упродовж якого вони тривають, а звідси визначити, чи знав про них позивач, і якщо реально знав (не міг не знати) і через якийсь проміжок часу звернувся за захистом від них, то тоді можна уяснити правову природу цього звернення й визначити, чи воно було вчасним або відбулося з пропуском строку.

Суд не повинен тлумачити положення частини четвертої статті 383 КАС України у такий спосіб, щоб створювати перешкоди для забезпечення виконання рішення суду, і має бути в одній системі координат із принципом обов`язковості судового рішення.»

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.10.2021, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2022, позов задоволено.

Визнано протиправною відмову Управління соціального захисту населення Торецької міської Військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області у призначенні позивачу компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на не професійній основі за зверненнями, яка оформлена повідомленнями датованими 01.02.2021 та 01.04.2021.

Визнано протиправними та скасовано рішення Управління соціального захисту населення Торецької міської Військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області про призначення компенсації від 01.02.2021 та від 30.04.2021, якими позивачу відмовлено у державної соціальної допомоги.

Зобов`язано Управління соціального захисту населення Торецької міської Військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області призначити з 30.12.2020 позивачу компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на не професійній основі, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 859 від 23.09.2020 "Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на не професійній основі".

12.01.2023 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.10.2021 видано виконавчий лист по справі.

10.03.2023 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №200/9324/21, виданого 12.01.2023 Донецьким окружним адміністративним судом, про зобов`язання УСЗН Торецької міської ВЦА Бахмутського району Донецької області призначити з 30.12.2020 позивачу компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на не професійній основі, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 859 від 23.09.2020 "Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на не професійній основі".

14.05.2024 постановою старшого державного виконавця Торецького відділу ДВС у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №200/9324/21, виданого 12.01.2023.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач, вважаючи рішення виконавця про закінчення виконавчого провадження необґрунтованим, звернувся до суду першої інстанції з позовом про визнання бездіяльності державного виконавця та керівника відділу ДВС протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду першої інстанції від 06.06.2024 у справі №200/3154/24, залишеною без змін постановою Першого апеляційного суду від 25.07.2024, позовну заяву повернуто на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України, в зв`язку з порушенням позивачем правил об`єднання позовних вимог.

Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень у справі № 200/3154/24 позивач звернувся до суду з позовом, в якому об`єднано кілька позовних вимог, а саме вимоги, пред`явлені до Торецького відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в порядку статті 287 КАС України щодо визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені державним виконавцем чи іншою посадовою особою органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем, а також вимоги до Управління соціального захисту населення Торецької міської ВА Бахмутського району Донецької області в порядку статті 383 КАС України щодо визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду.

02.08.2024 позивачем у цій справі подано заяву в порядку статті 383 КАС України.

У поданій позивачем заяві в порядку статті 383 КАС України оскаржуються не лише рішення відповідача, прийняте на виконання судового рішення, а також і його бездіяльність щодо невиконання судового рішення, яка носить триваючий характер.

За таких обставин, зважаючи на поведінку позивача, спрямовану на виконання судового рішення, рішення прийняті державним виконавцем в рамках виконавчого провадження, а також враховуючи сформовану практику Верховного Суду, висновки судів попередніх інстанцій щодо пропуску позивачем строку звернення до суду та наявність підстав для повернення заяви позивачу не можна визнати обґрунтованими.

Відповідно до частин 1, 4 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких обставин, судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 06.08.2024 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2024 - скасувати, а справу № 200/9324/21 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук