Україна
Донецький окружний адміністративний суд
У Х В А Л А
06 серпня 2024 року Справа №200/9324/21
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л. В., отримавши заяву ОСОБА_1 в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Торецької міської Військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області (місцезнаходження: вул. Євгена Седнева, буд. 1, м. Торецьк, Донецька область; код ЄДРПОУ: 26000411) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
27 липня 2021 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Торецької міської Військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області про:
- визнання протиправною відмову Управління соціального захисту населення Торецької міської Військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області у призначенні ОСОБА_1 компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на не професійній основі за зверненнями, яка оформлена повідомленнями датованими 01.02.2021 року та 01.04.2021 року;
- зобов`язання Управління соціального захисту населення Торецької міської Військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області призначити з 30.12.2020 року ОСОБА_1 компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на не професійній основі, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 859 від 23.09.2020 Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги послуги з догляду на не професійній основі.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі №200/9324/21 позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Торецької міської Військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправною відмову Управління соціального захисту населення Торецької міської Військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області у призначенні ОСОБА_1 компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на не професійній основі за зверненнями, яка оформлена повідомленнями датованими 01.02.2021 року та 01.04.2021 року.
Визнано протиправними та скасовано рішення Управління соціального захисту населення Торецької міської Військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області про призначення компенсації від 01.02.2021 року та від 30.04.2021 року, якими ОСОБА_1 відмовлено у державної соціальної допомоги.
Зобов`язано Управління соціального захисту населення Торецької міської Військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області призначити з 30.12.2020 року ОСОБА_1 компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на не професійній основі, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 859 від 23.09.2020 Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги послуги з догляду на не професійній основі.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2022 апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Торецької міської Військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі №200/9324/21 - залишено без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі №200/9324/21 - залишено без змін.
12.01.2023 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі №200/9324/21 видано виконавчий лист по справі.
05.08.2024 позивач звернувся до суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, в якій просить суд:
«1. прийняти до розгляду заяву подану відповідно до частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України;
2. визнати рішення про призначення компенсації від 27.07.2022 та дії чи бездіяльність, вчинені відповідачем на виконання рішення суду протиправними;
3. скасувати рішення відповідача про призначення мені компенсації від 27.07.2022.».
Заява обґрунтована тим, що 10.03.2023 виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження та надіслана для відома відповідачу. 13.03.2023 та 10.05.2023 виконавцем була надіслана вимога до відповідача щодо надання документів на підтвердження виконання рішення суду. 02.06.2023 позивач звернувся до відділу ДВС щодо надання інформації про хід виконавчого провадження у зв`язку з відсутністю можливості доступу до АСВП. 26.06.2023 йому була надана відповідь, в якій було зазначено, що до відділу ДВС надійшла відповідь №03/3-00353 від 01.06.2023 на вимогу виконавця та скан-копія рішення відповідача щодо виконання рішення суду. У цієї відповіді було зазначено, що рішення суду за твердженням відповідача виконане в повному обсязі, шляхом винесення рішення про призначення компенсації від 27.07.2022. Для підтвердження виконання рішення суду відповідачем була надана скан-копія «Рішення про призначення компенсації від 27.07.2022» та копія додатка «Розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім`ї для призначення» від 13.04.2021, на підставі якого відповідачем було прийняте це рішення.
Крім того, позивач зазначає, що в перебігу виконавчого провадження шляхом надання заяв, клопотань та скарг ним були викладені всі обставини, якими обґрунтовуються вимоги та докази щодо невиконання відповідачем рішення суду від 27.10.2021 у справі №200/9324/21. Проте, 14.05.2024 шляхом винесення постанови виконавцем було прийняте рішення про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частин першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Також, позивач зазначає, що 17.05.2024, у зв`язку з необґрунтованим рішенням виконавця про закінчення виконавчого провадження (на його думку), саме на підставі виконання відповідачем в повному обсязі рішення суду, він подав до суду першої інстанції позовну заяву про визнання бездіяльності державного виконавця та керівника відділу ДВС протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. 06.06.2024 судом першої інстанції винесено ухвалу про повернення заяви позивачеві на підставі порушення ним правила об`єднання вимог. Постановою Першого апеляційного суду від 25.07.2024 рішення суду першої інстанції у справі №200/3154/24 від 06.06.2024 залишено без змін.
Разом із цим, позивачем не наведено жодних доводів щодо питання дотримання строку звернення до адміністративного суду в порядку статті 383 КАС України стосовно оскарження рішення про призначення компенсації від 27.07.2022.
Вирішуючи питання прийняття заяви до розгляду, суд керувається наступним.
В порядку статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява №60750/00, від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Відповідно до частин першої-третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Підсумовуючи викладене суд зазначає, що обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, яке гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 129-1 Конституції України та статтею 14 КАС України.
Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах регулює розділ IV КАС України.
Визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду врегульовано статтею 383 КАС України.
Частиною першою статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до частини другої статті 383 КАС України у такій заяві зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
5) номер адміністративної справи;
6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;
7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання;
8) інформація про хід виконавчого провадження;
9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;
10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи. (частина третя статті 383 КАС України).
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду (частина четверта вказаної статті).
Відповідно до частини п`ятої статті 383 КАС України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Отже, суд при прийнятті до розгляду заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, повинен перевірити таку заяву на відповідність вимогам, визначеним частинами другою-четвертою статті 383 КАС України.
Так, на підставі наявних матеріалів справи судом встановлено, що про порушення відповідачем свого права, прийняття «Рішення про призначення компенсації від 27.07.2022», позивач вперше дізнався з відповіді Торецького відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 26.06.2023 на його звернення від 02.06.2023. Крім того, 10.08.2023 позивач звертався до начальника Торецького відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою-клопотанням в якій посилався, зокрема, на «Рішення про призначення компенсації від 27.07.2022 (за протоколом №123)» та Додаток до протоколу 123 від 13.04.2021 «Розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім`ї для призначення компенсації».
Також, суд зауважує, що звертаючись до суду із заявою від 15.11.2023 про роз`яснення рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі №200/9324/21, позивач надав до суду копії «Рішення про призначення компенсації від 27.07.2022 (за протоколом №123)» з додатком «Розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім`ї для призначення компенсації».
Тобто, у суду наявні всі підстави вважати, що з червня 2023 року позивачу було достеменно відомо про прийняття відповідачем рішення про призначення компенсації від 27.07.2022, яке, в даному випадку, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати.
Разом із цим, заявник не жодним чином не заперечує зазначені вище обставини, та не надає суду доказів, що зазначене рішення про призначення компенсації від 27.07.2022 отримано ним лише за десять днів до звернення до суду із цією заявою у порядку статті 383 КАС України.
Водночас, суд зауважує, виконавче провадження щодо виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі №200/9324/21 було закінчено 14.05.2024.
Суддя враховує, що обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання («Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» заява №11681/85).
Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини у справі KARAKUTSYA v. UKRAINE (заява №18986/06) від 16.02.2017 (набуло статусу остаточного 16.05.2017) суд неодноразово визначав, що це є обов`язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (див. між іншого, Teuschler v. Germany (dec.), no. 47636/99, 04.10.2001; Sukhorubchenko v. Russia, no. 69315/01, §48, 10 February 2005; Gurzhyy v. Ukraine (dec.), no. 326/03, 01.04.2008; and Muscat, цит.вище, §44) (п. 53).
У постанові від 10.07.2023 у справі №9901/988/18 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що подання до суду заяви у порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, пов`язане саме з оскарженням дій та бездіяльності відповідача при примусовому виконанні судового рішення, на користь чого свідчать приписи пунктів 6-8 частини другої статті 383 КАС України, за якими позивач має зазначити у заяві, зокрема: відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; інформацію про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; інформацію про хід виконавчого провадження. Тобто, перебіг десятиденного строку на звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України починається із дати, коли особа-позивач дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів діями або бездіяльністю відповідача, пов`язаними з примусовим виконанням судового рішення, яке набрало законної сили.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 20.05.2021 у справі №9901/598/19 зазначала, що зі змісту частин першої та четвертої статті 383 КАС України вбачається, що строк для подання заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку цієї статті починає свій перебіг від дня, коли особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів унаслідок прийняття суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду певних рішень, вчинення ним дій чи допущення бездіяльності, які така особа просить визнати протиправними у відповідній заяві, або ж - про порушення відповідачем її прав, підтверджених рішенням суду, в інший спосіб.
У постанові від 14.07.2022 у справі №295/9823/21 Верховний Суд дійшов до висновку, що правила статей 122, 123 КАС України щодо строків звернення до адміністративного суду та наслідків їх пропущення є загальними, підлягають застосуванню у випадку звернення до суду із адміністративним позовом, а не з заявою в порядку статті 383 КАС України.
Зазначений висновки щодо застосування строків звернення з заявою узгоджується з правовою позицією, викладеною в ухвалі Верховного Суду від 15.08.2023 у справі №990/23/22.
На переконання суду, про не виконання відповідачем обов`язку, про який зазначає позивач, останній міг і повинен був дізнатися з відповіді Торецького відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 26.06.2023.
Проте, позивач, своєчасно не звернувся до суду з відповідною заявою.
Більш того, обізнаність позивача про прийняття відповідачем рішення про призначення компенсації від 27.07.2022, також свідчить подальше звернення позивача до начальника Торецького відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою-клопотанням від 10.08.2023.
Враховуючи вищезазначене, у суду наявні всі підстави вважати, що позивач із заявою від 05.08.2024 в порядку статті 383 КАС України звернувся до суду з порушенням десятиденного строку, коли дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлене порушення частини четвертої розглядаємої статті та встановлені судом недоліки заяви є самостійними підставами для повернення заяви на підставі частини п`ятої статті 383 КАС України.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що заява позивача, що подана в порядкустатті 383 КАС України, не відповідає вимогам її частини четвертої, тому підлягає поверненню заявнику.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 257-262, 383 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 від 05.08.2024 в порядку статі 383 Кодексу адміністративного судочинства України та про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі №200/9324/21 повернути заявнику без розгляду.
Копію ухвали про повернення заяви надіслати сторонам по справі.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку визначеномустаттею 256 КАС України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Арестова Л.В.
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.08.2024 |
Оприлюднено | 08.08.2024 |
Номер документу | 120840088 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо соціального захисту (крім соціального страхування), з них |
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Блохін Анатолій Андрійович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Блохін Анатолій Андрійович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Блохін Анатолій Андрійович
Адміністративне
Донецький окружний адміністративний суд
Арестова Л.В.
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Блохін Анатолій Андрійович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Блохін Анатолій Андрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні