Постанова

від 06.06.2022 по справі 420/8317/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2022 року

м. Київ

справа № 420/8317/21

адміністративне провадження № К/9901/46304/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Кравчука В.М., суддів Коваленко Н.В., Стародуба О.П.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2021 року (суддя Андрухів В.В.) та

постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року (колегія у складі суддів Косцової І.П., Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.)

у справі № 420/8317/21

за позовом ОСОБА_1

до Адміністрації Державної прикордонної служби України

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

У С Т А Н О В И В:

1. 20.05.2021 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - Адміністрація ДПС України; відповідач), в якому просив:

- викласти наказ відповідача від 09.06.2015 № 32-Д в редакції: "6. В зв`язку з припиненням діяльності, яка пов`язана з державною таємницею, припинити раніше наданий наказ начальника Північного регіонального управління від 27.11.2014 № 45-Д доступ до секретної інформації з грифом секретності "цілком таємно" та "таємно" заступнику начальника регіонального управління полковнику ОСОБА_1 , з 30 червня 2015 року";

- визнати протиправними дії Адміністрації ДПС України щодо невключення надбавки за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 % посадового окладу до грошового атестату на дату виключення зі списку особового складу станом на 30.06.2015 та до довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019;

- зобов`язати Адміністрацію ДПС України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 відповідно до ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ), ст. 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із зазначенням надбавки 15 % в умовах режимних обмежень.

2. Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 08.06.2021, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021, повернув ОСОБА_1 позовну заяву.

3. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач пропустив місячний строк звернення до суду із позовними вимогами щодо оскарження наказу про припинення доступу до секретної інформації та включення надбавки до грошового атестату, та шестимісячний строк для оскарження довідки про розмір грошового забезпечення; повинен був дізнатися про відсутність у наказі Адміністрації ДПС України від 09.06.2015 № 32-Д надбавки за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 % при отриманні грошового атестату, на підставі відомостей в якому у 2015 році йому призначалася пенсія. Про існування довідки щодо розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 довідався у жовтні 2020 року, з позовом у частині вимог щодо зобов`язання відповідача підготувати та надати до Пенсійного фонду нову довідку про розмір грошового забезпечення звернувся 20.05.2021 із пропуском строку, встановленого у ч. 2 ст. 122 КАС України. Позов не стосується стягнення належної позивачу заробітної плати, у такому випадку при вирішенні позовних вимог положення ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України не застосовуються.

4. 13.12.2021 ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені вище судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

5. ОСОБА_1 не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що він пропустив строки звернення до суду, передбачені ч. 2, 5 ст. 122 КАС України. Вважає, що такий строк має обраховуватися з моменту отримання ним 20.02.2021 відповіді від Адміністрації ДПС України про невключення до грошового забезпечення «надбавки за секретність» та з цього моменту відраховує строк звернення до суду із цим позовом. Невключення цієї надбавки до грошового атестата вплинуло на неповне нарахування пенсії з вини суб`єкта владних повноважень.

6. Верховний Суд ухвалою від 29.12.2021 відкрив касаційне провадження.

7. Адміністрація ДПС України подала відзив на касаційну скаргу. Відзив обґрунтовувала тим, що позивач пропустив строк на звернення до суду, початок строку для оскарження наказу та грошового атестату обчислюється з травня 2015 року; позивач не надав доказів на підтвердження існування обставин, які перешкоджали йому протягом більш як 5 років звернутися до прикордонної служби для отримання наказу від 09.06.2015 № 32-Д та грошового атестату та оскаржити їх до суду.

8. У запереченні на відзив ОСОБА_1 зазначає, що припинення доступу до секретної інформації є передчасним, наказ Адміністрації ДПС України від 09.06.2015 № 32-Д видавався на момент щорічної відпустки, без повідомлення про припинення доступу. Ознайомлення з грошовим атестатом не означає фактичне розуміння складових пенсії, надбавка за доступ до секретної інформації не відображається у грошовому атестаті, входить до складових постійних виплат. У жовтні 2020 року він довідався про оновлення довідки щодо розміру грошового забезпечення, звернувся до прикордонної служби та 20.02.2021 отримав відповідь. Причини пропуску строку також обґрунтовує тим, що через пригнічений стан після участі в АТО не звертав уваги на складові у грошовому атестаті.

9. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та дійшов таких висновків.

10. За правилами ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

11. Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

12. За загальним правилом, встановленим ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення особи (не суб`єкта владних повноважень) до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

13. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).

14. Між тим, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).

15. ОСОБА_1 є особою, яка отримує пенсію відповідно до Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII).

16. Частиною 1 ст. 9 Закону № 2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

17. З огляду на ч. 2 цієї ж статті до складу грошового забезпечення входять:

- посадовий оклад, оклад за військовим званням;

- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

- одноразові додаткові види грошового забезпечення.

18. Поряд зі строками звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (ч. 5 ст. 122 КАС України) ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України (далі - КАС України) визначає, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

19. Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини Рішення від 15.10.2013 № 8-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 233 КЗпП України, ст. 1, 12 Закону України "Про оплату праці" розкрив сутність вимог працівника до роботодавця, зазначених у ч. 2 ст. 233 КЗпП України, дійшов висновку, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

20. Верховний Суд у постанові від 13.03.2019 у справі № 807/363/18 сформулював висновок про те, що: перебування особи на публічній службі є однією з форм реалізації закріпленого у статті 43 Конституції України права на працю. <…> норми <статті 233 Кодексу законів про працю України>, слід тлумачити в більш широкому розумінні, а саме в сенсі відсутності строкових обмежень для звернення до суду з позовом з приводу належної працівникові заробітної плати.

21. Надалі, Верховний Суд застосував цей підхід у постанові від 16.12.2021 у справі № 320/2583/21, в якій дійшов висновку, що при вирішенні вимог про нарахування та виплату грошового забезпечення з урахуванням щомісячної надбавки за роботу в умовах режимних обмежень слід керуватися, в тому числі, положеннями ст. 233 КЗпП України.

22. У цій справі ОСОБА_1 фактично оскаржує:

- правомірність наказу Адміністрація ДПС України про припинення (визначення дати припинення) йому доступу до секретної інформації,

- невключення надбавки за службу в умовах режимних обмежень до грошового атестату,

- зобов`язання Адміністрації ДПС України підготувати та надати до територіального органу Пенсійного фонду України оновлену довідку про розмір грошового забезпечення із зазначенням надбавки за роботу в умовах режимних обмежень.

23. Суд зауважує, що перебування ОСОБА_1 на публічній (військовій) службі є однією із форм реалізації закріпленого в ст. 43 Конституції України права на працю.

24. Досліджуючи предмет та підстави позову, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що у цій справі спір стосується саме порушення, на думку позивача, Адміністрацією ДПС України законодавства про оплату працю, зокрема, складання грошового атестату при звільненні з військової служби, що впливає на нарахування (перерахунок) пенсії.

25. Враховуючи викладене, Суд вважає, що вимоги позивача у цій справі не обмежені будь-яким строком відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України.

26. У такому разі, суд першої інстанції не мав підстав визнавати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на звернення до суду із цим позовом, відраховувати такий строк з дня звільнення позивача зі служби та отримання грошового атестату.

27. Тому, суди першої та апеляційної інстанції неправильно застосували ст. 122 КАС України, дійшли помилково висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви без розгляду і таке порушення судами норм процесуального права перешкоджає подальшому провадженню у справі.

28. Зважаючи на це, касаційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08.06.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021 - скасувати, матеріали справи - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду відповідно до ч. 1 ст. 353 КАС України, зі стадії вирішення питання відкриття провадження.

Керуючись ст. 345, 349, 353, 355, 356 КАС України, Суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року скасувати.

3. Справу № 420/8317/21 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання відкриття провадження.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя Н.В. Коваленко

Суддя О.П. Стародуб