Рішення

від 03.03.2023 по справі 420/8317/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/8317/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України, в якому просить:

- викласти наказ Державної прикордонної служби України № 32-Д від 09 червня 2015 року в наступній редакції: "6. В зв`язку з припиненням діяльності, яка пов`язана з державною таємницею, припинити раніше наданий наказ начальника Північного регіонального управління від 27.11.2014 № 45-Д доступ до секретної інформації з грифом секретності "цілком таємно" та "таємно" заступнику начальника регіонального управління полковнику ОСОБА_1 , з 30 червня 2015 року";

- визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо не включення надбавки за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15% посадового окладу до грошового атестату на дату виключення зі списку особового складу станом на 30.06.2015 та до довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року;

- зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 5 березня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із зазначенням надбавки 15% в умовах режимних обмежень.

В обґрунтування позову зазначено, що під час проходження служби позивач отримував надбавку за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15% посадового окладу, проте вказана надбавка не була включена до його грошового атестату на дату виключення зі списку особового складу станом на 30.06.2015 року та до довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, що впливає на розмір його пенсії.

Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 08.06.2021 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021 року, повернув ОСОБА_1 позовну заяву.

Постановою Верховного Суду від 07.06.2022 року скасовано ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року. Справу №420/8317/21 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання відкриття провадження.

Вказана справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду 16.06.2022 року та передана раніше визначеному складу суду.

Ухвалою від 21.06.2022 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

12.07.2022 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував проти задоволення позову зазначивши, що на час виключення зі списку особового складу та всіх видів забезпечення (30.06.2015 року) ОСОБА_1 з документами із секретною інформацією з грифом секретності «цілком таємно» та «таємно» не працював (22.05.2015 року здав посаду та справи) та доступу до секретної інформації з грифом секретності «цілком таємно» та «таємно» не мав (з 24.05.2015 року доступ припинено).

Крім того, на час надання відмови Адміністрації Державної прикордонної служби України, яка оформлена листом від 09.12.2020 року за № 11/A-14846, наказ начальника Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 09.06.2015 року за №32-Д про припинення полковнику ОСОБА_1 доступу до секретної інформації з грифом секретності «цілком таємно» та «таємно» з 24 травня 2015 року не був оскаржений в установленому законом порядку та судове рішення про визнання даного наказу незаконним відсутнє.

Отже, відмова Адміністрації Державної прикордонної служби України, яка оформлена листом від 09.12.2020 року за № 11/A-14846 є законною, а позовна вимога про визнання дії Адміністрації Держприкордонслужби щодо не включення надбавки за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15% посадового окладу до грошового атестату на дату виключення зі списків особового складу станом на 30.06.2015 року та до довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року та позовна вимога про та зобов`язання Адміністрації Держприкордонслужби підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку станом на 5 березня 2019 року із зазначенням надбавки 15% в умовах режимних обмежень - є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

З 27.11.2014 року відповідно наказу начальника Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 27.11.2014 року за №45-Д полковнику ОСОБА_1 , який обіймав посаду заступника начальника Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України, було надано доступ до секретної інформації з грифом секретності «цілком таємно» та «таємно».

18.05.2015 року у зв`язку зі скороченням посади заступника начальника Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України наказом Голови Державної прикордонної служби України від 18.05.2015 року за №406-ОС полковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас за пунктом «г» частини 6 статті 26 (у зв`язку з скороченням штатів або проведенням організаційних заходів у разі неможливості їх використання на службі), з правом носіння військової форми одягу.

Наказом начальника Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 21.05.2015 року за №147-ОС полковнику ОСОБА_1 , заступнику начальника регіонального управління: надано час для здавання справ та посади з 21 травня 2015 року по 22 травня 2015 року; надано щорічну основну відпустку за 2015 рік тривалістю 36 календарних днів з 24 травня по 30 червня 2015 року; виключено зі списку особового складу та всіх видів забезпечення 30 червня 2015 року.

Відповідно до пункту 6 наказу начальника Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 09.06.2015 року за №32-Д полковнику ОСОБА_1 з 24 травня 2015 року припинено доступ до секретної інформації з грифом секретності «цілком таємно» та «таємно».

Адміністрацією Державної прикордонної служби України складено довідку від 16 травня 2020 року за №11/2662 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 року за посадою, відповідною (аналогічною) його останній штатній посаді для проведення з 01.04.2019 року перерахунку основного розміру пенсії.

03.11.2020 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до Адміністрації Державної прикордонної служби України про переопрацювання грошового атестату та довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року з урахуванням надбавки за службу в умовах режимних обмежень відповідно до наказу Адміністрації Держприкордонслужби України № 425 від 20.05.2008 року.

09.12.2020 року листом Адміністрації Державної прикордонної служби України за № 11/A-14846 ОСОБА_1 відмовлено у включенні до грошового атестату та довідки надбавки за службу в умовах режимних обмежень, з підстави припинення з 24 травня 2015 року доступу до секретної інформації з грифом секретності «цілком таємно» та «таємно».

Вирішуючи даний адміністративний спір суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За приписами статті 1 Закону України від 21.01.1994 № 3855-XII «Про державну таємницю» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) доступ до державної таємниці - надання повноважною посадовою особою дозволу громадянину на ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, або ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, цією посадовою особою відповідно до її службових повноважень; режим секретності - встановлений згідно з вимогами цього Закону та інших виданих відповідно до нього нормативно-правових актів єдиний порядок забезпечення охорони державної таємниці.

Відповідно до частини 6 статті 5 Закону України «Про державну таємницю» забезпечення охорони державної таємниці відповідно до вимог режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, діяльність яких пов`язана з державною таємницею, покладається на керівників зазначених органів, підприємств, установ і організацій.

В силу вимог частин 1 та 8 статті 21 Закону України «Про державну таємницю» в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, що провадять діяльність, пов`язану з державною таємницею, з метою розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності, постійного контролю за їх додержанням створюються на правах окремих структурних підрозділів режимно-секретні органи (далі PCO), які підпорядковуються безпосередньо керівнику державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації. Основними завданнями PCO є: недопущення необґрунтованого допуску та доступу осіб до секретної інформації; своєчасне розроблення та реалізація разом з іншими структурними підрозділами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій заходів, що забезпечують охорону державної таємниці; запобігання розголошенню секретної інформації, випадкам втрат матеріальних носіїв цієї інформації, заволодінню секретною інформацією іноземними державами, іноземними юридичними особами, іноземцями, особами без громадянства та громадянами України, яким не надано допуску та доступу до неї; виявлення та закриття каналів просочення секретної інформації в процесі діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації; забезпечення запровадження заходів режиму секретності під час виконання всіх видів робіт, пов`язаних з державною таємницею, та під час здійснення зовнішніх відносин.

Частиною 1 ст.22 Закону України «Про державну таємницю», зокрема, передбачено, що залежно від ступеня секретності інформації встановлюються такі форми допуску до державної таємниці: форма 2 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "цілком таємно" та "таємно", а також такі терміни дії допусків: для форми 2 - 7 років.

Згідно частин 1, 2 ст.27 Закону доступ до державної таємниці надається дієздатним громадянам України, яким надано допуск до державної таємниці та які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-дослідної діяльності або навчання.

Рішення про надання доступу до конкретної секретної інформації (категорії секретної інформації) та її матеріальних носіїв приймають керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, у яких виконуються роботи, пов`язані з державною таємницею, або зберігаються матеріальні носії секретної інформації.

Відповідно до ст.30 Закону у разі коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 2 Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого Постановою КМ України від 15.06.1994 року № 414, особам, які працюють в умовах режимних обмежень, крім працівників режимно-секретних органів, установлюється надбавка до посадових окладів (тарифних ставок), заробітної плати (у разі визначення законом її розміру) залежно від ступеня секретності інформації: зокрема, відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "цілком таємно", - 15 відсотків.

Відповідно до пунктів 5, 6 Положення № 414 5. такими, що постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, вважаються особи, які за своїми функціональними обов`язками або на час виконання робіт згідно з укладеними договорами займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв державної таємниці, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом захисту державної таємниці.

Персональний склад осіб, які працюють в умовах режимних обмежень, та розмір надбавки визначаються керівником відповідного органу законодавчої, виконавчої та судової влади, органу прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, де працюють ці особи.

Надбавка до посадових окладів (тарифних ставок), заробітної плати (у разі визначення законом її розміру) виплачується лише за наявності дозволу на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, наданого відповідно до законодавства про державну таємницю.

Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 року № 425, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.06.2008 р. за № 537/15228, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі за текстом - Інструкція № 425).

Дана Інструкція була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, а тому суд застосовує її до правовідносин між сторонами у редакції, що була чинною на момент видання спірного наказу № 32-Д від 09.06.2015 року та на момент виключення позивача зі списків особового складу 30.06.2015 року.

Отже, відповідно до п.3.27.1 Інструкції № 425 надбавка у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці (далі - надбавка), виплачується військовослужбовцям, які займають посади в органах Держприкордонслужби та які за умовами своєї професійної діяльності постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю.

Відповідно до п.3.27.2 Інструкції № 425 надбавка виплачується військовослужбовцям, яким надано доступ до державної таємниці відповідно до затвердженої номенклатури посад військовослужбовців Державної прикордонної служби України.

Пунктом 3.27.3 Інструкції № 425 передбачалося, що надбавка виплачується у розмірах, установлених Положенням про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 414, залежно від ступеня секретності інформації.

Ця надбавка виплачується військовослужбовцю на підставі наказу начальника органу Держприкордонслужби про надання доступу до державної таємниці, конкретної секретної інформації та її матеріальних носіїв, в якому зазначається її розмір.

Відповідно до пункту 3.27.7 Інструкції № 425 надбавка виплачується органами Держприкордонслужби щомісяця, одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем служби військовослужбовців або органами Держприкордонслужби, в яких вони перебувають на фінансовому забезпеченні.

Пунктом 3.27.8 Інструкції № 425 було встановлено, шо виплата надбавки зберігається у разі тимчасового вибуття військовослужбовців з органу Держприкордонслужби зі збереженням посад за місцем служби у щорічні основні та додаткові відпустки із збереженням грошового забезпечення, на лікування, навчання, стажування та у службові відрядження, які пов`язані з виконанням службових обов`язків за посадою, за умови збереження у них доступу до державної таємниці.

Виплата надбавки зберігається також на період перебування військовослужбовців у розпорядженні відповідних начальників органів Держприкордонслужби за умови надання доступу цим військовослужбовцям до конкретної секретної інформації та її матеріальних носіїв відповідно до функціональних обов`язків, визначених на період перебування у розпорядженні посадовою особою, у розпорядженні якої вони перебувають.

Також згідно пункту 3.27.9 Інструкції № 425 виплата надбавки військовослужбовцям у разі звільнення з військової служби припиняється з дня виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби.

Таким чином, з аналізу наведених положень Інструкції № 425, зокрема пунктів 3.27.8 та 3.27.9 випливає, що перебування військовослужбовця, зокрема, у відпустці не є підставою для припинення йому виплати надбавки, та у разі звільнення з військової служби її виплата припиняється з дня виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби.

При цьому, суд не бере до уваги доводи відповідача щодо погодження режимно-секретним органом з СБУ змін до Номенклатури посад Північного регіонального управління ДПС України 18.05.2015 року як підставу для припинення позивачу доступу до державної таємниці та, як наслідок, припинення виплати надбавки.

Суд враховує доводи позивача, що допуск за формою 2 позивачу було скасовано розпорядженням заступника начальника УСБУ в Житомирській області від 06.01.2016 року № 3д, що відповідачем спростовано не було. Отже, затвердження змін до Номенклатури посад Північного регіонального управління, з урахуванням приписів пункту 3.27.9 Інструкції № 425, не є підставою для припинення позивачу доступу до державної таємниці та виплати відповідної надбавки.

Суд також бере до уваги, що спірний наказ було видано Північним регіональним управлінням у період перебування позивача у відпустці, до відома позивача не доведено, хоча даний наказ прямим чином впливає на розмір грошового забезпечення позивача та в подальшому на розмір призначеної йому пенсії.

У випадку належного та своєчасного повідомлення про припинення доступу до державної таємниці та припинення виплати надбавки позивач міг скористатися правом на отримання грошової компенсації за невикористану відпустку згідно положень п.4.9.10 Інструкції № 425 та бути виключеним зі списків особового складу одразу після здачі справ та посади.

Натомість, позбавлення Північним регіональним управлінням позивача права на участь у процесі прийняття рішення, всупереч приписам ч.2 ст.2 КАС України, позбавило позивача частини грошового забезпечення (у розмірі надбавки) та в подальшому частини пенсійних виплат за Законом № 2262-ХІІ.

Вирішуючи даний спір, суд бере до уваги, що Північне регіональне управління Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 23311352) було припинено 18.05.2021 (номер запису про припинення: 1 003 051 1100 24008291) внаслідок його ліквідації.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 21.02.2020 було внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації. Засновником, згідно даних Реєстру, є Адміністрація Державної прикордонної служби України.

Отже, саме відповідач у даній справі має відповідати за позовними вимогами щодо спірного наказу Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 32-Д від 09.06.2015 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наказом № 32-Д від 09.06.2015 року протиправно припинено позивачу доступ до секретної інформації з грифом секретності «цілком таємно» та «таємно» з 24.05.2015 року, який (доступ) раніше був наданий наказом начальника Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 27.11.2014 року № 45-Д.

При цьому, видача відповідного наказу є дискреційним повноваженням відповідача або територіального органу ДПС, який на сьогодні виконує функції та повноваження, що до припинення юридичної особи виконувала Північне регіональне управління, а тому суд не може підміняти такий орган та ухвалювати рішення про викладення наказу № 32-Д у відповідній редакції, про яку просить позивач. Тому дана вимога задоволенню не підлягає.

Натомість, з метою ефективного захисту порушених прав позивача, відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним пункт 6 наказу № 32-Д від 09.06.2015 року в частині дати, з якої припинено позивачу доступ до секретної інформації з грифом секретності "цілком таємно" та "таємно", та зобов`язати відповідача вжити заходів щодо внесення змін до зазначеного наказу із вказівкою дати припинення доступу до секретної інформації з грифом секретності "цілком таємно" та "таємно" - 30 червня 2015 року.

З огляду на викладене задоволенню підлягає і похідна вимога щодо визнання протиправними дій Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо не включення надбавки за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15% посадового окладу до грошового атестату на дату виключення позивача з списків особового складу станом на 30.06.2015 та до довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року.

Визнаючи протиправним невключення вказаної надбавки до грошового атестату, також слід зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України включити надбавку за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15% посадового окладу до грошового атестату ОСОБА_1 на дату виключення його зі списків особового складу станом на 30.06.2015 року.

Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ (далі за текстом Закон №2262-ХІІ) визначені умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Відповідно до ч.ч.3, 18 ст.43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Статтею 51 Закону №2262-ХІІ визначено, що при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім`ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Відповідно до частин 1, 2 ст.63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

З огляду на те, що судом визнаються протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо не включення надбавки за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15% посадового окладу до грошового атестату на дату виключення зі списків особового складу станом на 30.06.2015, включення такої надбавки до грошового атестату є підставою для проведення перерахунку пенсії позивача, а тому задоволенню підлягає позовна вимога щодо зобов`язання Адміністрації Державної прикордонної служби України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 5 березня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із зазначенням надбавки 15% в умовах режимних обмежень.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах Проніна проти України (пункт 23) і Серявін та інші проти України (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів сторін, які мають значення для правильного вирішення спору, на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково, з урахуванням наведених вище доводів.

Судові витрати позивачем понесені не були, а тому розподілу між сторонами не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Адміністрації Державної прикордонної служби України (адреса: вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00034039) - задовольнити частково.

Визнати протиправним пункт 6 наказу Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 32-Д від 09 червня 2015 року в частині дати, з якої припинено ОСОБА_1 доступ до секретної інформації з грифом секретності "цілком таємно" та "таємно" - з 24 травня 2015 року.

Зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України вжити заходів щодо внесення змін до пункту 6 наказу Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 32-Д від 09 червня 2015 із вказівкою дати припинення ОСОБА_1 доступу до секретної інформації з грифом секретності "цілком таємно" та "таємно" - 30 червня 2015 року.

Визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо невключення надбавки за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15% посадового окладу до грошового атестату ОСОБА_1 на дату виключення зі списків особового складу станом на 30.06.2015 та до довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року.

Зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України включити надбавку за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15% посадового окладу до грошового атестату ОСОБА_1 на дату виключення його зі списків особового складу станом на 30.06.2015 року.

Зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 5 березня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із зазначенням надбавки 15% за службу в умовах режимних обмежень.

У задоволенні решти позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Андрухів