Рішення

від 29.05.2022 по справі 916/3575/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" травня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3575/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.

при секретарі судового засідання Кастровій М.С.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рисоіл Україна" (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 28, код ЄДРПОУ 41041279) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сампл Агро" (04074, м. Київ, вул. Сім`ї Кульженків, 35, код ЄДРПОУ 42474674)

про стягнення 2 874 999,90 грн., з яких 1 400 000,00 грн. - неустойка, 699 999,90 грн. штраф, 775 000,00 грн. - збитки

Представники:

Від позивача - Козолуп М.С. (адвокат, довіреність від 04.01.2022);

Від відповідача - не з`явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рисоіл Україна" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сампл Агро" (далі - Відповідач) про стягнення 2 874 999,90 грн., з яких 1 400 000,00 грн. - неустойка, 699 999,90 грн. штраф, 775 000,00 грн. - збитки.

Ухвалою суду від 29.11.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рисоіл Україна" - залишено без руху, постановлено усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки, а саме сплатити суму судового збору за подання позовної заяви у розмірі 43 125,00 грн. в десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю "Рисоіл Україна", що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.

08.12.2021 на адресу суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви (вх. № 33169/21) разом із доказами сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Ухвалою від 13.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.01.2022.

Ухвалою суду від 10.01.2022 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю від 04.01.2022 (вх. № 354/22 від 06.01.2022).

Протокольною ухвалою від 10.01.2022 відкладено підготовче засідання на 04.02.2022.

Протокольною ухвалою від 04.02.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 21.02.2022.

Протокольною ухвалою від 21.02.2022 постановлено відмовити в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Також протокольною ухвалою від 21.02.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.03.2022.

Судове засідання призначене на 14.03.2022 не відбулося у зв`язку із зняттям справи з розгляду, про що складено відповідну довідку.

Ухвалою суду від 31.03.2022 призначено судове засідання на 13.05.2022.

Протокольною ухвалою від 13.05.2022 оголошено перерву в судовому засіданні до 30.05.2022.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Позовні вимоги із посиланням на статті 22, 526, 546, 547, 549, 610, 611, 623, 627, 612 Цивільного кодексу України, статті 224, 225, 230, 231 Господарського кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору поставки від 30.07.2021 № Р21-061 щодо поставки товару.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить виписка з офіціального сайту АТ "Укрпошти", відповідно до якої відправлення за трек номером 6511913730999, яким було надіслано йому ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.05.2022 у справі № 916/3575/21, якою повідомлено його про судове засідання призначене на 30.05.2022, вручене 25.05.2022.

06.01.2022 на адресу суду надійшов Відзив на позовну від 04.01.2022 (вх. № 353/22) в якому Відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Відповідач зазначає, що поряд з Договором поставки № Р21-061 від 30.07.2021 (пшениці 2, 3, 4 класу), між ТОВ «Сампл Агро» та ТОВ «Рисоіл Україна» було укладено й інші договори поставки сільськогосподарської продукції, зокрема, Договір поставки № Р21-062 від 30.07.2021 (ріпак), Договір поставки № Р21-038 від 19.07.2021 (пшениці 2, 3, 4 класу), що становлять по суті однорідні зобов`язання. ТОВ «Сампл Агро» зазначає, що згідно Договору поставки № Р21-062 від 30.07.2021 за ТОВ «Рисоіл Україна» рахується борг на дату подання цього позову суму коштів в сумі 672 038,76 грн.

Також Відповідач зазначає, що згідно положень чинного законодавства України неустойка у вигляді пені нараховується у відсотках від суми неналежно виконаного зобов`язання, а не у твердій грошовій формі, як це передбачено договором, та не може перевищувати розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період такого прострочення.

Щодо стягнення збитків Відповідач зазначає, що внаслідок не поставки товару, ТОВ «Рисоіл Україна» не заподіяно жодних збитків. Відповідач наголошує на відсутності складу цивільно-правового порушення, оскільки відсутні факти:

- протиправної поведінки у вигляді свідомого невиконання договірних зобов`язання, оскільки відсутність поставки була зумовлена об`єктивними чинниками (простроченням кредитора, несприятливими погодними умовами) без умислу;

- збитки - недоведений та необґрунтований розмір додаткових втрат, оскільки закупівля пшениці 3 класу у ТОВ «ОВАЛ» відбулась в рамках планової господарської діяльності позивача, а не зумовлено порушенням договірних зобов`язань з боку Відповідача, адже датою Договору є 15.09.2021, і термін поставки до 30.09.2021. Водночас, контракт на реалізацію пшениці на експорт від ТОВ «Рисоіл Україна» на Risoil Europa LTD заключено 19.10.2021, тобто вже після накопичення продукції, а не передував в часі придбанню продукції в Україні.

- причинний зв`язок - відсутній, оскільки немає жодного зв`язку з фактами не поставки товару з боку ТОВ «Сампл Агро», та (закупівлею продукції у ТОВ «ОВАЛ» по ціні 8550 грн. за одну метричну тону під виглядом вимушееної закупівлі пшениці для наступної реалізації Risoil Europa LTD. Більше того з аналізу цих договорів прослідковується, що термін поставки продукції ТОВ «ОВАЛ» Постачальник») на ТОВ «Рисоіл Україна» (покупець) становить 30.09.2021, однак безпосередня поставка товару відбулась 04 і 07 жовтня 2021 року, тобто з простроченням терміну, а реалізація начебто того ж самого товару на іноземну компанію мала б відбутись згідно договору від 19.10.2021.

- вина - відсутня суб`єктивна сторона, оскільки прострочення поставки відбулось в тому числі внаслідок поведінки позивача в частині неповного розрахунку за куплений товар, а добросовісність Відповідача додатково підтверджує повне виконання інших договорів, укладених з ТОВ «Рисоіл Україна».

Також Відповідач зазначає, що розрахунок суми завданих збитків зроблений виключно на припущеннях, та не містить реальних даних.

20.01.2022 на адресу суду надійшла Відповідь на відзив від 19.01.2022 (вх. № 1664/22).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника Позивача, суд

в с т а н о в и в :

30.07.2021 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір поставки № Р21-061 (далі - Договір від 30.07.2021) /т. І а.с. 12-15/.

Відповідно до пунктів 1.1, 2.1, 3.1 Договору від 30.07.2021 продавець (Відповідач) зобов`язався поставити і передати у власність покупця (Позивача), а покупець зобов`язався прийняти і оплатити пшеницю 2, 3, 4 класу, на умовах поставка в місці (DAP) ТОВ «СП Рисоіл Термінал» (Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 28) згідно з Інкотермс 2010. Кількість товару, що постачається за договором, складає 500,00 метричних тонн (допустиме відхилення кількості товару +/- 5 % від кількості товару у фізичній вазі за вибором покупця). Продавець зобов`язаний поставити товар у термін по 14.08.2021 включно.

Згідно із пунктами 4.1, 4.2, 4.3 Договору від 30.07.2021 ціна товару за одну метричну тонну пшениці 2-го та 3-го класу у фізичній вазі складає 6 140,35 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 859,65 грн., разом з ПДВ 7 000,00 грн. Ціна товару за одну метричну тонну пшениці 4-го класу у фізичній вазі складає 5 877,19 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 822,81 грн., разом з ПДВ 6 700,00 грн. Орієнтована загальна вартість товару складає 3 070 175,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 429 824,50 грн. разом з ПДВ 3 499 999,50 грн. (допустиме відхилення загальної вартості товару +/- 5 %).

Підпунктом 8.4.1 пункту 8.4 Договору від 30.07.2021 передбачено, що Договір або додаткові угоди до договору, оформлені у вигляді додатків і підписані, надіслані сторонами за допомогою факсимільного зв`язку та/або електронною поштою, мають юридичну силу до моменту обміну оригіналами. Оригіналами сторони повинні обмінятись не пізніше 10 (десяти) робочих днів після їх підписання. Сторони погодили, що направлення кореспонденції буде здійснюватися за адресами, зазначеними у розділі 9 Реквізити сторін та/або за наступними контактами, відповідальний представник покупця: електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1, тел./факс.: НОМЕР_1 .

13.08.2021 між Позивачем та Відповідачем укладено Додаткову угоду № 1 до Договору поставки № Р21-061 від 30.07.2021 відповідно до якої сторони дійшли згоди викласти пункт 3.1 Договору у наступній редакції: « 3.1 Продавець зобов`язаний поставити Товар у термін до 31.08.2021 р. включно».

31.08.2021 між Позивачем та Відповідачем укладено Додаткову угоду № 2 до Договору поставки № Р21-061 від 30.07.2021 відповідно до якої сторони дійшли згоди викласти пункт 3.1 Договору у наступній редакції: « 3.1 Продавець зобов`язаний поставити Товар у термін до 20.09.2021 р. включно».

Частинами першою та другою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Докази поставки Відповідачем товару за Договором від 30.07.2021 в матеріалах справи відсутні.

Суд не приймає довід Відповідача, що прострочення оплати ТОВ «Рисоіл Україна» за Договором № Р21-062 від 30.07.2021 (ріпак), позбавило можливості ТОВ «Сампл Агро» забезпечити поставку пшениці в термін до 20.09.2021.

Оскільки зобов`язання Позивача зі сплати за Договором поставки № Р21-062 від 30.07.2021 (ріпак), Договором поставки № Р21-038 від 19.07.2021, і зобов`язання Відповідача з поставки товару за Договором поставки № Р21-061 від 30.07.2021 не є однорідними та/або пов`язаними між собою. Окрім того, предметом розгляду цієї справи № 916/3575/21 є стягнення штрафних санкцій та збитків у зв`язку із невиконанням зобов`язань за Договором поставки від 30.07.2021 № Р21-061.

Також суд не приймає довід Відповідача, що згідно положень чинного законодавства України неустойка у вигляді пені нараховується у відсотках від суми неналежно виконаного зобов`язання, а не у твердій грошовій формі, як це передбачено договором, та не може перевищувати розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період такого прострочення.

Відповідно до частини другої, третьої статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Суспільні відносини щодо укладання та виконання господарських договорів регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно із частиною другою статті 9 Цивільного кодексу України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Таким чином, до правовідносин сторін договору щодо забезпечення належного виконання господарського договору штрафними санкціями (неустойка, штраф, пеня) слід застосовувати положення Глави 26 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частина перша статті 173 Господарського кодексу України містить визначення господарського зобов`язання, яким визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Тобто, в розумінні статей 173 та 230 Господарського кодексу України пеня є різновидом господарської санкції за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, суть якого може полягати як в зобов`язанні сплатити гроші (грошове зобов`язання), так і в зобов`язанні виконати роботу, передати майно, надати послугу (негрошове зобов`язання).

Відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Таким чином застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафних санкцій у вигляді неустойки або штрафу, передбачених частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України, можливо, оскільки суб`єкти господарських відносин при укладанні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань встановленням договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань і пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки невиконання грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 6.2 Договору від 30.07.2021 за порушення терміну поставки товару продавець зобов`язався виплатити покупцю неустойку у розмірі 50 (п`ятдесят) гривень за кожну метричну тонну не поставленого товару за кожен день прострочення.

В даному випадку неустойка, яка передбачена пунктом 6.2 Договору від 30.07.2021, не вважається пенею, а є окремим різновидом неустойки, видом забезпечення виконання негрошового зобов`язання. А відтак, до неї не застосовуються норми Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» щодо обмеження суми пені розміром подвійної облікової ставки НБУ.

Судом встановлено, що неустойка за порушення терміну поставки товару за Договором від 30.07.2021, за період з 21.09.2021 по 15.11.2021 складає 1 400 000,00 грн. (500 тонн Х 50,00 грн. Х 56 днів).

Згідно із пунктом 6.6 Договору від 30.07.2021 у разі повної або часткової непоставки товару протягом 5 робочих днів після настання терміну, передбаченого пунктом 3.1 договору, продавець зобов`язався сплатити покупцю додатково штраф у розмірі 20 % від загальної вартості договору протягом 5 банківських днів з моменту виставлення письмової вимоги покупця.

Судом встановлено, що у зв`язку із повною непоставкою товару Відповідачем за Договором від 30.07.2021, сума штрафу складає 699 999,90 грн. (3 499 999,50 грн. Х 20 % = 699 999,90).

Не підлягає задоволенню позовні вимоги в частині стягнення 775 000,00 грн. збитків з огляду на наступне.

Позивач розрахував суму збитків, як різницю ціни Договору поставки від 30.07.2021 № Р21-061 укладеного з Відповідачем та більш високою ціною Договору поставки від 15.09.2021 № Р21-168 укладеного з ТОВ "ОВАЛ".

Згідно із частинами першою, другою статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Частинами першою, другою статті 217 Господарського кодексу України передбачено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої, частини третьої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частинами першою, другою статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При цьому, нормами частини другої статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин).

Судом встановлено, що за Договором поставки від 30.07.2021 № Р21-061, в редакції Додаткової угоди № 2 від 31.08.2021 ТОВ «Сампл Агро» повинно було поставити товар ТОВ «Рисоіл Україна» у термін до 20.09.2021 включно.

При цьому, 15.09.2021 між ТОВ «Рисоіл Україна» та ТОВ «ОВАЛ» було укладено Договір поставки № Р21-168 на поставку пшениці 3-го класу, за мовами якого продавець зобов`язався поставити товар у термін до 30.09.2021 за ціною 7 500,00 грн. за одну метричну тонну пшениці 3-го класу без ПДВ, разом з ПДВ 8 550,00 грн.

Тобто Договір від 15.09.2021 № Р21-168 був укладений з ТОВ «ОВАЛ» до моменту спливу терміну поставки (20.09.2021) визначеного Додатковою угодою від 31.08.2021 № 2 до Договору поставки № Р21-061 від 30.07.2021. При цьому, у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про відмову ТОВ «Сампл Агро» від поставки товару у вказаний термін.

Отже укладання Договору від 15.09.2021 № Р21-168 з ТОВ «ОВАЛ» не пов`язане з невиконанням Відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки від 30.07.2021 № Р21-061, а відбулось в рамках планової господарської діяльності ТОВ «Рисоіл Україна». А відтак, відсутній зв`язок між діями Відповідача та закупівлею Позивачем товару у ТОВ «ОВАЛ» за більшою ціною.

З огляду на наведене суд дійшов висновку про відсутність причинного зв`язку між шкодою (збитками) стягнення яких вимагає Позивач та поведінкою Відповідача. А відтак, у даному випадку, цивільно-правова відповідальність ТОВ "Сампл Агро" не настає.

На підставі викладеного, підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 1 400 000,00 грн. - неустойки, 699 999,90 грн. - штрафу.

При розподілі господарських витрат суд виходить з положень пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись частиною першою статті 11, статтями 525, 526, 509, частиною першою статті 530, статтею 549, статтею 629, частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України, частиною другою статті 20, статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 231, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сампл Агро" (04074, м. Київ, вул. Сім`ї Кульженків, 35, код ЄДРПОУ 42474674) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рисоіл Україна" (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 28, код ЄДРПОУ 41041279) 1 400 000,00 грн. (один мільйон чотириста тисяч гривень 00 коп.) - неустойки, 699 999,90 грн. (шістсот дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 90 коп.) - штрафу та витрати на сплату судового збору в розмірі 31 500,00 грн. (тридцять одна тисяча п`ятсот гривень 00 коп.).

3. Відмовити у задоволенні позову ТОВ "Рисоіл Україна" до ТОВ "Сампл Агро" в частині стягнення 775 000,00 грн. - збитків.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 09 червня 2022 р.

Суддя Ю.А. Шаратов