Рішення

від 08.06.2022 по справі 188/1074/21

ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 188/1074/21

Провадження № 2/188/97/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2022 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Місюра К.В.

при секретарі: Хандрига Л.І.

за участю представників сторін:

від позивача: начальник служби у справах дітей

Карпенко С.М., дов. № 325 від

02.02.2022р., головний спеціаліст

Травянко Н.О., дов. № 324 від 02.02.2022р.

від відповідача: ОСОБА_1

від третьої особи-1: не з`явилась

від третьої особи-2: фахівець із соціальної роботи

Піньковська М.Г., дов. № 86 від 02.06.2022р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом Петропавлівської селищної ради Дніпропетровської області в особі Служби у справах дітей Петропавлівської селищної ради до ОСОБА_1 , третя особа-1: ОСОБА_2 , третя особа-2: Комунальна установа «Центр надання соціальних послуг» Петропавлівської селищної ради про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

До Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області звернулась Петропавлівська селищна рада Дніпропетровської області в особі Служби у справах дітей Петропавлівської селищної ради в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 , та згідно заяви про зміну позовних вимог, що надійшла до суду 09.06.2022 року, просить відібрати дитину без позбавлення батьківських прав та стягувати аліменти на її утримання.

В обгрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з яким з народження проживає малолітня донька: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до заочного рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 16.12.2004 року мати дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позбавлена батьківських прав відносно своєї доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно акту обстеження умов проживання родини ОСОБА_5 від 16.07.2021 року, умови проживання частково задовільні, будинок старий, але зроблений косметичний ремонт, продуктами харчування забезпечені. Також встановлено, що стосунки сім`ї не стабільні, батько час від часу зловживає алкогольними напоями, в ході чого може підняти руку на дитину, або свою маму. В ході розмови встановлено, що дитина хоче проживати з бабусею і повертатись до батька не бажає.

Відповідно до наказу служби у справах дітей № 58-од від 16.07.2021р. малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово влаштовано до сім`ї бабусі ОСОБА_2 .

Відповідно до довідки-характеристики Петропавлівської селищної ради № 163 від 26.07.2021р. ОСОБА_1 не працює, проживає разом із малолітньою донькою, яку виховує сам, на нього надходили скарги зі сторони жителів щодо жорстокого поводження відносно доньки.

Згідно ухвали Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 07.08.2020 року ОСОБА_1 було звільнено від кримінальної відповідальності з зв`язку з примиренням з потерпілою, кримінальне провадження за ч. 1 ст. 125 КК України закрито.

До того ж, вироком Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 03.12.2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, призначено покарання у вигляді 150 годин громадських робіт.

Потерпілою у вказаних кримінальних провадженнях була його малолітня донька ОСОБА_3 .

Між тим, в період перебування ОСОБА_1 на обліку Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Петропавлівської селищної ради та праці з психологом встановлено, що рівень психоемоційної врівноваженості ОСОБА_1 примірний, з огляду на те, що він є інвалідом ІІІ групи. Соціальна пристосованість середня. Встановлено, що донька ОСОБА_6 ставиться до свого батька без ознак страху, побоювань чи надмірної тривоги. Під час співбесіди з психологом ОСОБА_1 у відповідь на провокаційні запитання не виявляв первинної напруги чи особливої агресії. На контакт з психологом йде охоче, усвідомлює свою провину та тяжкість скоєного, визнає шкоду своїх дій. Готовий до подальшого консультування і співпраці з психологом, до роботи над собою. Донька ОСОБА_6 потребує як уваги батька, так і жіночої турботи та уваги.

Отже, служба у справах дітей, враховуючи рекомендації психолога, беручи до уваги, що позбавлення батьківських прав є крайньою мірою покарання для батька, прийняла рішення про зміну позовних вимог на відібрання дитини без позбавлення батьківських прав.

В судовому засіданні представники позивача змінені позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, зазначив, що він любить свою дитину, піклується про неї і хоче проживати разом із нею.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Представник Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Петропавлівської селищної ради підтримала змінені позовні вимоги, просила їх задовольнити і зазначила, що відповідач дійсно почав змінюватись на краще і вважає, що він заслуговує на шанс за для змін в кращу сторону для того, щоб в подальшому повернути собі доньку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні представників позивача та третьої особи, відповідача, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно ст. 10-13 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

За змістом частини першої статті 170 Сімейного кодексу України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Європейський суд з прав людини зазначив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у як найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у як найкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (Мамчур проти України, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

З наявних у справі письмових доказів, суд вважає доведеним той факт, що батько належним чином не виконує батьківських обов`язків щодо належного виховання та розвитку дитини, не займається її належним вихованням, не наділяє належної уваги дитині та не піклується про її розвиток.

До того ж, двічі притягувався до кримінальної відповідальності за нанесення легких тілесних ушкоджень своїй доньці.

Між тим, за висновком психолога Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Петропавлівської селищної ради рівень психоемоційної врівноваженості ОСОБА_1 примірний. Соціальна пристосованість середня. Встановлено, що донька ОСОБА_6 ставиться до свого батька без ознак страху, побоювань чи надмірної тривоги. Під час співбесіди з психологом ОСОБА_1 у відповідь на провокаційні запитання не виявляв первинної напруги чи особливої агресії. На контакт з психологом йде охоче, усвідомлює свою провину та тяжкість скоєного, визнає шкоду своїх дій. Готовий до подальшого консультування і співпраці з психологом, до роботи над собою.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що у даному випадку, відібрання дитини від батька без позбавлення батьківських прав сприятиме захисту інтересів дитини з метою унеможливлення в подальшому спричинення їй тілесних ушкоджень та відповідно, моральної травми, що є неприпустимим.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд вважає, що позов слід задовольнити та відібрати малолітню дитину від батька без позбавлення його батьківських прав.

При цьому суд зауважує, що відібрання дитини у батька це санкція за невиконання батьківських обов`язків. Ця санкція є більш м`якою, порівняно з іншими, зокрема із позбавленням батьківських прав. Відібрання дитини не є крайнім і незворотним заходом.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 СК України, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьком, суд за заявою батька може постановити рішення про повернення йому дитини.

Отже, відповідач не позбавлений можливості змінити своє відношення та ставлення до виконання батьківських обов`язків та звернутись в суд із позовом про повернення йому дитини.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про організацію забезпечення соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», правого статусу дитини, позбавленої батьківського піклування» за умови втрати дитиною батьківського піклування відповідна служба у справах дітей зобов`язана протягом двох місяців підготувати комплект документів, який підтверджує набуття дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування.

Частиною 4 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року також передбачено, що позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

Згідно ч. 4 ст. 170 СК України, при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Відповідно ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншою, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) батьків, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.

Зважаючи викладене, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини, тому в цій частині позовні вимоги також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі п.п. 2-5 ч. 1 ст.164, ч. 2 ст.166, ч. 1,2ст.170,182,183 Сімейного Кодексу України, керуючись ст. ст.141,200,247,263-265,268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Відібрати малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без позбавлення його батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (і.п.н. НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ), аліменти на утримання малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 10.08.2021 року і до досягнення дитиною повноліття, на користь опікуна (піклувальника), який буде призначений органом опіки та піклування.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (і.п.н. НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) судовий збір на користь держави у сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя К. В. Місюра