Постанова

від 24.05.2022 по справі 910/18384/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/18384/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Пєскова В.Г.. Ткаченко Н.Г.,

за участі секретаря: Купрейчук С.П.,

за участі: Арбітражного керуючого Ковалко Г.І. (ліквідатора Українського консорціуму "Екосорб"); Кредитора (представники ТОВ "Портал Груп") - Заворотнюк М.С. (ордер № 1234576 від 25.03.22), Сіленко А.М. (директор)

розглянувши у відкритому судовому засіданні Українського консорціума "Екосорб" в особі ліквідатора Ковалко Г.І.

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2021

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2021

у справі

за позовом Українського консорціуму "Екосорб" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Ковалко Г.І.

до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області

про скасування рішення № 66 про призначення повторних земельних торгів

в межах справи № 910/18384/15, -

ВСТАНОВИВ:

1. Український консорціум "Екосорб" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Ковалко Г.І. звернувся до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області з позовом про скасування рішення № 66 про призначення повторних земельних торгів в межах справи № 910/18384/15.

2. В поданій до суду позовній заяві Український консорціум "Екосорб" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Ковалко Г.І. (далі - позивач) просить суд визнати незаконним та скасувати рішення 22-гої сесії VII скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі відповідач) від 14.11.2019 № 66 "Про проведення повторних земельних торгів (аукціону) з продажу права оренди земельних ділянок комунальної власності" (надалі - рішення).

Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанції за результатами нового розгляду

3. Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.07.2021, яку залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2021, у справі №910/18384/15 відмовлено у позові повністю.

3.1. Приймаючи наведені суди рішення суди виходили з того, що позивачем не доведено, що нерухоме майно, яке розташоване на земельних ділянках, право оренди на які є об`єктами продажу на торгах за оскаржуваним рішенням №66, є власністю позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки за позивачем було визнано право власності на громадський будинок ТП-б/н (будівельний ТП-6), загальною площею 60,9 кв.м., що знаходиться на земельній ділянці за кадастровим номером 3222485903:02:001:5621, площею 3,000 га (надалі - Земельна ділянка), тому рішення про проведення повторних земельних торгів цієї Земельної ділянки, на момент прийняття якого на Земельній ділянці було розташовано майно Позивача, є незаконним і таким, що суперечить вимогам, встановленим ч. 2 ст. 124, ч. 2 ст. 132 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України).

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

5. Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Провадження у Верховному Суді

6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи

№ 910/18384/15 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Пєскова В.Г., Ткаченко Н.Г., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.01.2022.

7. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.01.2022 (прийнятою у складі колегії суддів: Жукова С.В. - головуючого, Пєскова В.Г., Ткаченко Н.Г.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Українського консорціуму "Екосорб" в особі ліквідатора Ковалко Г.І. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 у справі № 910/18384/15 та призначено до розгляду касаційну скаргу Українського консорціуму "Екосорб" в особі ліквідатора Ковалко Г.І. на 02 березня 2022 року о 12 : 30 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.

8. У зв`язку з військовою агресією російської федерації та введенням воєнного стану судове засідання по справі № 910/18384/15 за касаційною скаргою Українського консорціуму "Екосорб" в особі ліквідатора Ковалко Г.І. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 не відбулося 02 березня 2022 року о 12 : 30 год. у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.

9. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.04.2022 призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Українського консорціума "Екосорб" в особі ліквідатора Ковалко Г.І. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 у справі № 910/18384/15 на 25 травня 2022 року о 12:40 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, зал № 330.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувані рішення залишити без змін, виходячи з такого.

11. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

12. Відповідно до ст.ст. 4, 5 Земельного кодексу України України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

13. Земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу.

14. Статтями 80, 83 ЗК України суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

15. Отже, відповідач уповноважений державою реалізувати функцію власника земельних ділянок комунальної власності.

16. Як встановлено судами під час розгляду справи, за рішенням 22-ої сесії VII скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі відповідач) від 14.11.2019 №66 "Про проведення повторних земельних торгів (аукціону) з продажу права оренди земельних ділянок комунальної власності" (надалі - рішення) виставлено на повторні торги право оренди на земельні ділянки комунальної власності з кадастровими номерами 3222485903:02:001:5621 та 3222485900:03:004:5622.

17. Позивач зазначає, що ухвалою господарського суду міста Києва від 22.08.2019 у справі №910/18384/15 було визнано за Українським консорціумом "Екосорб", як за замовником будівництва, право власності на об`єкти (Далі - майно):

- громадський будинок ТП-б/н (будівельний ТП-6), загальною площею 60,9 кв.м., розташований за адресою: вул. Коцюбинського, 9-Б, с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3222485903:02:001:5621, площа земельної ділянки 3,000 га;

- громадський будинок ЗТП-1667, загальною площею 60,8 кв.м., розташований за адресою: вул. Коцюбинського, 7-Б, с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3222485903:02:001:5623, площа земельної ділянки 5,0852 га;

- громадський будинок ЗТП-1666, загальною площею 60,9 кв.м., розташований за адресою: вул. Коцюбинського, 9-Б, с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3222485900:03:004:5624, площа земельної ділянки 2,4695 га;

- громадський будинок ОЗТП-1670, загальною площею 104,9 кв.м., розташований за адресою: вул. Коцюбинського, 16-Б, с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3222485900:03:004:5626, площа земельної ділянки 6,5418 га;

- громадський будинок ЗТП-1668, загальною площею 57,6 кв.м., розташований за адресою: вул. Коцюбинського, 9-В, с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області;

- незавершене будівництво (відсоток готовності 9 (дев`ять) житлового будинку № 29 по вул. Коцюбинського у с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області, розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 3222485900:03:004:5626, площею 6,5418 га;

- незавершене будівництво (відсоток готовності 6 (шість) житлового будинку № 30 по вул. Коцюбинського у с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області, розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 3222485900:03:004:5625, площею 2,4041 га.

18. Оскільки, як вважає позивач, за останнім визнано право власності на наведені вище об`єкти нерухомості, то рішення відповідача №66 суперечить ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України та порушує майнові права боржника, оскільки на вказаних земельних ділянках розташоване належне УК "Екосорб" нерухоме майно.

19. Погоджуючись із висновками попередніх судових інстанцій, Суд касаційної інстанції виходить з такого.

20. Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

21. Приписами ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

22. Згідно з ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

23. Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, зокрема, у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

24. Аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що вони прямо пов`язують надання земельної ділянки на позаконкурентних засадах саме з розташуванням на цій земельній ділянці об`єктів нерухомого майна.

25. Разом з тим, відповідно до статті 12 ЗК України розпорядження землями комунальної власності територіальних громад відноситься до компетенції сільської ради, які є дискреційними повноваженнями.

26. Судами встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3222485903:02:001:5621 та 3222485900:03:004:5622 належать до земель комунальної власності, а не до ліквідаційної маси банкрута.

27. Скаржник безпідставно заперечує проти передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельних ділянок комунальної власності, щодо яких прийнято оскаржуване рішення №66 про проведення земельних торгів, оскільки це рішення відповідача жодним чином не порушує майнових прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

28. Наведені висновки випливають із встановлених судами під час розгляду справи обставинами справи, а саме: постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 10.06.2020 у цій справі, було скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.08.2019 у справі № 910/18384/15, якою було визнано право власності позивача на нерухоме майно, що знаходиться на земельній ділянці за кадастровим номером 3222485903:02:001:5621, та прийнято нове судове рішення, за яким в задоволенні заяви ліквідатора Українського консорціуму "Екосорб" арбітражного керуючого Ковалко Г.І. про визнання права власності відмовлено.

29. Отже, судами правильно встановлено, що позивачем не доведено, що об`єкти нерухомості, які розташовані на земельних ділянках, право оренди на які є об`єктами продажу на торгах за оскаржуваним рішенням №66, є власністю позивача.

30. Верховний Суд зазначає, що доводи скаржника щодо скасування оскаржуваних судових рішень зводяться до незгоди з обставинами, що були встановлені судами попередніх інстанцій на момент вирішення спору у судовому порядку, а також до незгоди з висновками судів, які покладені в основу судових рішень.

31. При цьому колегія суддів зауважує, що відповідно до положень статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

32. Доводи касаційної скарги не дають підстав стверджувати про те, що наведені судами мотивування є необґрунтованими, позаяк правильність цих тверджень напряму випливає із матеріалів цієї справи, обставин спору та норм чинного законодавства.

33. Дотримуючись приписів статті 86 ГПК України, місцевий господарський суд та суд апеляційної інстанції всебічно, повно і об`єктивно дослідили матеріали справи в їх сукупності, дали вірну юридичну оцінку обставинам справи, а їх висновки є законними та обґрунтованими.

34. Оскільки під час здійснення касаційного провадження у цій справі Верховним Судом не було встановлено допущених судами попередніх інстанцій порушень норм матеріального та процесуального права з наведених у касаційній скарзі мотивів, то і підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень у касаційного суду немає. Суд відхиляє доводи касаційної скарги як безпідставні, з огляду на неспростування скаржником в межах доводів касаційної скарги висновків судів, які покладені в основу оскаржуваних судових рішень.

35. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

36. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

37. Відповідно до положень статті 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

38. Перевіривши в межах доводів та вимог касаційної скарги правильність застосування судами попередніх інстанцій норм законодавства, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Розподіл судових витрат

39. У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше прийняті у цій справі судові рішення, Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Українського консорціума "Екосорб" в особі ліквідатора Ковалко Г.І. залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 у справі №910/18384/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.Г. Пєсков

Н.Г. Ткаченко