Постанова

від 07.06.2022 по справі 753/19393/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №753/19393/20 Головуючий у І інстанції Заставенко М.О.

Провадження №22-ц/824/4972/2022 Головуючий у 2 інстанції Голуб С.А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

судді-доповідача Голуб С.А.,

суддів: Писаної Т.О., Таргоній Д.О.,

за участі секретаря судового засідання Сакалоша Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в м. Києві апеляційну скаргу Асоціації «Українська національна група членів та користувачів СВІФТ «УКРСВІФТ» на додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 листопада 2021 року у справі за позовом Асоціації «Українська національна група членів та користувачів СВІФТ «УКРСВІФТ» до ОСОБА_1 про захист ділової репутації,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дарницького районного суду перебувала цивільна справа за позовом Асоціації «Українська національна група членів та користувачів СВІФТ «УКРСВІФТ» до ОСОБА_1 про захист ділової репутації.

Рішенням Дарницького районного суд ум. Києва від 03 листопада 2021 року в задоволенні позову було відмовлено.

В подальшому ОСОБА_1 було подано заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення з позивача витрат на правову допомогу, які ним понесені у зв`язку з розглядом справи.

В поданій заяві зазначає, що під час розгляду справи відповідачем були понесені витрати на правову допомогу у розмірі 23250 грн., які підтверджуються копією Договору про надання професійної правничої допомоги від 24 лютого 2020 року, копією додаткової угоди № 1 від 24 лютого 2020 року до Договору про надання професійної правничої допомоги від 24 лютого 2020 року, в якій міститься вартість послуг адвоката, копією додаткової угоди № 3, Актом № 01-03/11/21 приймання-передачі допомоги, Звітом № 3 про надану професійну правничу допомогу у супроводженні справи № 753/19393/20 та рахунком-фактурою № 041121 від 04 листопада 2021 року на суму 23 250,00 грн.

Додатковим рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18 листопада 2021 року стягнуто з Асоціації «Українська національна група членів та користувачів СВІФТ «УКРСВІФТ» на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу у розмірі 23 250 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Асоціація «Українська національна група членів та користувачів СВІФТ «УКРСВІФТ» подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не дочекався заперечень позивача на заяву щодо стягнення витрат на правову допомогу, не перевірив належність та допустимість наданих суду доказів на підтвердження понесених витрат, не з`ясував чи відповідачем здійснено оплату за надані йому послуги з правової допомоги, пов`язані з розглядом даної справи, не врахував, що направлення процесуальних документів не належить до правових послуг, а тому не може бути включено до витрат професійної правничої допомоги.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі, скаржник просить суд апеляційної інстанції скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні вимог про стягнення витрат на правову допомогу.

В порядку визначеному ст. 360 ЦПК України на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 в якому зазначено, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому не може бути скасовано з підстав, що зазначені в апеляційній скарзі.

Додатково у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що стороною відповідача були надана всі належні та допустимі докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, в той час як поданий позивачем позов є завідомо безпідставним, має штучний характер та свідчить про зловживання позивачем своїми процесуальними правами.

На підставі викладеного у відзиві, ОСОБА_1 просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник Асоціації «Українська національна група членів та користувачів СВІФТ «УКРСВІФТ» в судове засідання не з`явився, направив на адресу суду апеляційної інстанції клопотання про розгляд справи без його участі. апеляційну скаргу підтримував та просив суд її задовольнити.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Акуленко О.В. заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги доходить висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково враховуючи наступне.

Вирішуючи питання про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правову допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що стороною відповідача були надані належні та допустимі докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції з урахуванням наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом понесені відповідачем витрати на правову допомогу підтверджуються наступними доказами: копією Договору про надання професійної правничої допомоги від 24 лютого 2020 року, копією додаткової угоди № 1 від 24 лютого 2020 року до Договору про надання професійної правничої допомоги від 24 лютого 2020 року, в якій міститься вартість послуг адвоката, копією додаткової угоди № 3, Актом № 01-03/11/21 приймання-передачі допомоги, Звітом № 3 про надану професійну правничу допомогу у супроводженні справи № 753/19393/20 та рахунком-фактурою № 041121 від 04 листопада 2021 року на суму 23 250,00 грн.

Згідно з Звіту №3 про надану професійну правничу допомогу у супроводі справи №753/19393/20 згідно договору №24/02/20 про надання професійної правничої допомоги від 24 лютого 2020 року вбачається, що відповідачем були понесені витрати на:

- ознайомлення з позовною заявою (2500 грн.);

- відправлення відзиву на позов до Дарницького районного суду м. Києва (1500 грн.);

- представництво інтересів в Дарницькому районному суді м. Києва (2000 грн.);

- підготовка до допиту свідка (2500 грн.);

- представництво інтересів в Дарницькому районному суді м. Києва (3500 грн.);

- представництво інтересів в Дарницькому районному суді м. Києва (3500 грн.);

- підготовка заяви про стягнення витрат на правову допомогу (2500 грн.);

- відправка копії заяви про стягнення витрат на правову допомогу позивачу (1500 грн.).

У відповідності до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з положенням ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Питання про стягнення витрат на правову допомогу було ініційоване заявником ще під час подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу були надані суду одночасно із поданням заяви про ухвалення додаткового рішення в межах строку наданого ст. 141 ЦПК України.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «»Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону №5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону N 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинним цивільно-процесуальним законодавством визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції погоджується з твердження скаржника щодо того, що направлення відзиву на позов на адресу суду першої інстанції, як і направлення заяви про стягнення витрат на правову допомогу позивачу не відноситься до надання правової допомоги, що пов`язана з розглядом даної справи, у розумінні норм чинного цивільного процесуального законодавства та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а тому такі витрати не можуть бути покладені на позивача у справі.

Щодо твердження скаржника про відсутність доказів на підтвердження оплати наданих послуг, то суд апеляційної інстанції оцінює таке твердження критично, оскільки витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає за можливе зменшити розмір витрат на правову допомогу, які підлягають стягненню з позивача до 20250 грн., за виключенням витрат понесених на направлення відзиву на позов на адресу суду першої інстанції та направлення заяви про стягнення витрат на правову допомогу позивачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

У відповідності до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладені норми права та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що оскаржуване рішення суду підлягає зміні в частині визначення розміру витрат на правову допомогу, що підлягають стягненню з позивача.

Керуючись ст.ст. 137, 141, 374, 376, 382, 383, 384 України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Асоціації «Українська національна група членів та користувачів СВІФТ «УКРСВІФТ» задовольнити частково.

Додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 листопада 2021 року у справі за позовом Асоціації «Українська національна група членів та користувачів СВІФТ «УКРСВІФТ» до ОСОБА_1 про захист ділової репутації змінити, зменшивши розмір витрат на правову допомогу, які підлягають стягненню з позивача на користь відповідача до 20250 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09 червня 2022 року.

Суддя-доповідач

Судді: