Рішення

від 30.05.2022 по справі 160/18855/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

31 травня 2022 року м. Дніпросправа № 160/18855/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Сафронової С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РИМ2000» про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи на стадії апеляційного оскарження судового рішення у справі за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до Державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Садиленко Олени Володимирівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "РИМ2000" про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося з вищевказаним позовом до суду в якому, просило визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Садиленко О.В від 30.12.2020 року (код: 431459928977) про відмову у державній реєстрації змін до відомостей про юридичну особу.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що товариство внесене до Єдиного реєстру боржників однак не стосовно виконавчого провадження про стягнення аліментів. Сам по собі факт внесення юридичної особи до Єдиного реєстру боржників не забороняє проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу у ЄДРПОУ. Частина 1 статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» доповнено п.3.1 згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту прав дитини на належне утримання» саме з метою захисту прав дитини на її належне утримання, що у свою чергу не може стосуватися позивача, оскільки останній є юридичною особою, яка звернулася із заявою про вихід зі складу учасників ТОВ «РИМ2000».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року у задоволенні позову було відмовлено.

За результатами апеляційного оскарження постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2022 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" залишено без задоволення, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року залишено без змін.

При цьому, 17 травня 2022 ро до закінчення судових дебатів у справі, представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «РИМ2000» зробив відповідну заяву, що протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у справі №160/18855/21 буде подано заяву про розподіл судових витрат, пов`язаних з її розглядом.

20 травня 2022 року до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "РИМ2000" про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи на стадії апеляційного оскарження судового рішення, в якій просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на користь третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «РИМ2000» вартість судових витрат на професійну правову допомогу адвоката, пов`язаних з розглядом Третім апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року у справі №160/18855/21 72287 (сімдесят дві тисячі двісті вісімдесят сім) грн. 04 коп.

Розглянувши наведені доводи та матеріали справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до положень ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. (ч. 1 ст. 139 КАС України)

Згідно з ч.11 ст. 139 КАС України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Зміст цієї норми дає підстави для висновку, що право на відшкодування судових витрат, понесених третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, реалізується за правилами розподілу судових витрат, які встановлені для тієї сторони у справі, на боці якої виступала ця третя особа, та залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 травня 2019 року в справі № 821/410/17.

Суд зазначає, що у даному спорі Товариство з обмеженою відповідальністю "РИМ2000" заперечувало проти задоволення позовних вимог позивача - Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», що свідчить про те, що третя особа була на стороні відповідача, який є суб`єктом владних повноважень.

В свою чергу, відповідно до частини 2 ст.139 КАС України на користь суб`єкта владних повноважень можуть бути стягнуті лише витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз у випадку задоволенні позову суб`єкта владних повноважень.

У справі, що розглядається рішення постановлено на користь відповідача, а тому відповідно до норм ч.1 та ч.11 ст. 139 КАС відсутні правові підстави для стягнення з позивача судових витрат на користь третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Таким чином, з огляду на те, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «РИМ2000» про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи на стадії апеляційного оскарження судового рішення не підлягає задоволенню, то відсутні підстави для винесення додаткового судового рішення.

Згідно із ч.4 ст. 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 139, 143, 252 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «РИМ2000» про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи на стадії апеляційного оскарження судового рішення - відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено та підписано 31 травня 2022 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя Т.І. Ясенова

суддя С.В. Сафронова