Постанова

від 07.06.2022 по справі 692/563/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

08 червня 2022 року

м. Київ

справа № 692/563/21

провадження № 61-168св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Шрамківська сільська рада Золотоніського району Черкаської області,

третя особа - приватний нотаріус Драбівського районного нотаріального округу Бірюк Олег Васильович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 08 вересня 2021 року у складі судді Чепурного О. П. та постанову Черкаського апеляційного суду від

30 листопада 2021 рокуу складі колегії суддів: Єльцова В. О., Василенко Л. І., Карпенко О. В.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, третя особа - приватний нотаріус Драбівського районного нотаріального округу

Бірюк О. В., про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_2 після смерті якого відкрилась спадщина, яку позивач прийняла, інших спадкоємців по закону та заповіту не має.

01 серпня 2014 року приватним нотаріусом Драбівського районного нотаріального округу Черкаської області Бірюком О. В. на частину майна, а саме земельну ділянку, площею 4,7075 га, що розташована за межами населеного пункту Свічківської сільської ради, кадастровий номер 7120689000:03:001:0413 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом.

До складу спадкового майна також увійшла земельна ділянка площею 0,3180 га, що знаходиться за межами населеного пункту Свічківської сільської ради. Проте позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищезазначену земельну ділянку в зв`язку з тим, що за життя її батько не встиг зареєструвати право власності на неї.

За життя батько позивачки був членом КСП «Мирний» та був включений до списку членів цього КСП, які мають право на земельну частку (пай) та який є додатком до Державного акта на право на землю виданого колективному сільськогосподарському підприємству «Мирний» серія ЧР-2-29 від 20 березня 1999 року.

Після смерті ОСОБА_2 , розпорядженням Драбівської районної державної адміністрації № 60 від 11 березня 2015 року «Про виділення в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв) та надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою» надано дозвіл на розроблення технічної документації щодо земельної ділянки площею 117,688 га.

В зв`язку з неможливістю оформити спадщину, ОСОБА_1 просила визнати за нею в порядку спадкування право власності на земельну частку (пай) за № 133, кадастровий № 7120689000:03:002:0869, площею 0,3180 га, яка розташована на території Свічківської сільської ради Драбівського району Черкаської області.

Ухвалою Драбівського районного суду Черкаської області від 15 липня

2021 року відкрито спрощено позовне провадження у справі та вирішено розгляд справи провести без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 08 вересня

2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивачка, як спадкоємець, не зверталася до органів місцевого самоврядування щодо завершення процедури приватизації. В цьому випадку, до складу спадщини входить право спадкоємця на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець розпочав за життя у встановленому порядку та не завершив у зв`язку зі смертю. Позивачка з вимогами про визнання права на завершення процедури приватизації земельної ділянки до суду не зверталася.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Черкаського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 08 вересня

2021 року залишено без змін.

Залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, апеляційний суд зазначив, що обраний позивачкою спосіб захисту порушеного права шляхом визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування не відповідає вимогам законодавства України, тому місцевий суд обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

29 грудня2021 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 08 вересня 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року та прийняти у справі нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Касаційна скарга мотивована тим, що у порушення вимог пункту 2 частини четвертої статті 274 ЦПК України, розгляд справи відбувся в порядку спрощеного позовного провадження.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування апеляційним судом в оскаржуваному рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року в справі № 6-884цс16, постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року в справі 925/642/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Лрабівського районного суду Черкаської області.

Ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права

Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

Згідно частин першої, другої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо спадкування.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що:

у справі, що переглядається, заявлено вимоги про: визнання за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на земельну частку (пай) за № 133, кадастровий № 7120689000:03:002:0869, площею 0,3180 га, яка розташована на території Свічківської сільської ради Драбівського району Черкаської області;

ухвалою Драбівського районного суду Черкаської області від 15 липня

2021 року відкрито спрощено позовне провадження у справі та вирішено розгляд справи провести без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При цьому в ухвалі Драбівського районного суду Черкаської області від 15 липня 2015 року зазначено, що «з огляду на предмет позову дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку» (а. с. 121 - 122).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 березня 2021 року в справі № 569/3757/20 (провадження № 61-14023св20) зазначено, що «суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що ця справа не могла бути розглянутою за правилами спрощеного позовного провадження, не надав оцінки відповідним доводам апеляційної скарги, не врахував, що зазначена підстава є обов`язковою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення. Тому суд апеляційної інстанції зробив неправильний висновок про залишення без змін рішення суду першої інстанції».

У пункті 7 частини третьої статті 376 ЦПК України передбачено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

У справі, що переглядається, суд апеляційної інстанції: не звернув уваги на те, що в справі спір виник щодо спадкування, а тому ця справа не могла бути розглянутою за правилами спрощеного позовного провадження; не врахував, що зазначена підстава є обов`язковою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення. Тому суд апеляційної інстанції зробив неправильний висновок про залишення без змін рішення суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги, з урахуванням необхідності врахування висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

від 10 березня 2021 року в справі № 569/3757/20 (провадження

№ 61-14023св20),дають підстав для висновку про те, що оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржену постанову апеляційного суду скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Черкаського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун