Постанова

від 05.10.2022 по справі 692/563/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

05 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 692/563/21

провадження № 61-7319св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Шрамківська сільська рада Золотоніського району Черкаської області,

третя особа - приватний нотаріус Драбівського районного нотаріального округу Бірюк Олег Васильович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 29 червня 2022 року у складі колегії суддів: Бородійчука В. Г., Гончар Н. І., Фетісової Т. Л.

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, третя особа - приватний нотаріус Драбівського районного нотаріального округу Бірюк О. В., про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина, яку вона прийняла, інших спадкоємців за законом та заповітом немає.

01 серпня 2014 року приватним нотаріусом Драбівського районного нотаріального округу Черкаської області Бірюком О. В. на частину майна, а саме - земельну ділянку, площею 4,7075 га, що розташована за межами населеного пункту Свічківської сільської ради, кадастровий номер 7120689000:03:001:0413, було видано свідоцтво про право на спадщину за законом.

До складу спадкового майна також увійшла земельна ділянка площею 0,3180 га, що знаходиться за межами населеного пункту Свічківської сільської ради. Проте їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищезазначену земельну ділянку у зв`язку з тим, що за життя її батько не встиг зареєструвати право власності на земельну ділянку.

Посилалася на те, що за життя її батько був членом КСП «Мирний» та був включений до списку членів цього КСП, які мають право на земельну частку (пай) та який є додатком до Державного акта на право на землю, виданого колективному сільськогосподарському підприємству «Мирний» серія ЧР-2-29 від 20 березня 1999 року.

Після смерті ОСОБА_2 розпорядженням Драбівської районної державної адміністрації № 60 від 11 березня 2015 року «Про виділення в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв) та надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою» надано дозвіл на розроблення технічної документації щодо земельної ділянки площею 117,688 га.

В зв`язку з неможливістю оформити спадщину, ОСОБА_1 просила суд визнати за нею в порядку спадкування право власності на земельну частку (пай) за № НОМЕР_1, кадастровий № 7120689000:03:002:0869, площею 0,3180 га, яка розташована на території Свічківської сільської ради Драбівського району Черкаської області.

Ухвалою Драбівського районного суду Черкаської області від 15 липня 2021 року відкрито спрощено позовне провадження у справі та вирішено розгляд справи провести без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 08 вересня 2021 року у складі судді Чепурного О. П. у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивачка, як спадкоємець, не зверталася до органів місцевого самоврядування щодо завершення процедури приватизації. У цьому випадку до складу спадщини входить право спадкоємця на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець розпочав за життя у встановленому порядку та не завершив у зв`язку зі смертю. Позивачка з вимогами про визнання права на завершення процедури приватизації земельної ділянки до суду не зверталася.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної та касаційної інстанцій

Постановою Черкаського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Єльцова В. О., Василенко Л. І., Карпенко О. В. апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 08 вересня

2021 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 08 червня 2022 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Постанову Черкаського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (провадження № 61-168св22).

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Черкаського апеляційного суду від 29 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 08 вересня 2021 року скасовано.

Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, третя особа: приватний нотаріус Драбівського районного нотаріального округу Бірюк Олег Васильович про визнання права на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог, оскільки ОСОБА_3 не надала суду доказів того, що вона зверталася до органів місцевого самоврядування із заявою щодо завершення процедури приватизації та не надала відповідного рішення такого органу про відмову у задоволенні її заяви, а відтак, звернення до суду із заявленими вимогами без додержання необхідної процедури позасудового вирішення питання є передчасним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким її позов задовольнити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У серпні 2022 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У вересні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2022 року справу призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції помилково вважав, що вона має успадкувати право на завершення приватизації земельної ділянки з отриманням державного акту на землю, а не успадкування земельної частки (паю) із земель колективної власності КСП «Мирний» після померлого спадкодавця, який був членом КСП та включений до списків, що були додатком до державного акту на право власності на землю, виданого КСП «Мирний».

Посилається на те, що спірна земельна ділянка не належала до комунальної чи державної власності, а на підставі статті 7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» належала членам КСП на праві спільної часткової власності. Зазначена земельна ділянка має статус невитребуваної. Отже, суд апеляційної інстанції помилково вважав, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок».

Вважає, що її батько набув у власність право на земельну частку (пай) у землях КСП «Мирний», оскільки був членом КСП та був включений до списків членів КСП, які мають право на земельні частку (пай). Отже, мала місце не приватизація, а виділення із земель колективної власності власнику земельної частки (паю) ОСОБА_2 в натурі (на місцевості) земельної ділянки № НОМЕР_1, якій присвоєно кадастровий номер 7120689000:03:002:0869 площею 0,3180 га.

Зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно визначив, що вона має право звертатися до суду з позовом про визнання відповідного права у порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця. Тобто суд неправильно зазначив, що нею обрано неефективний спосіб захисту.

Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справи № 350/67/15-ц, від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17, від 30 червня 2020 року у справі № 623/633/17, від 09 листопада 2021 року у справі № 524/1403/17 та постанові Верховного Суду від 06 серпня 2021 року у справі № 370/1854/20, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Відзив на касаційну скаргу учасники справи не подали.

Фактичні обставини, встановлені судами

Відповідно до державного акту на право колективної власності на землю від 20 березня 1999 року КСП «Мирний» передано у колективну власність 2 305,5 га землі в межах згідно з планом. Зазначений державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 22.

ОСОБА_2 включений до списку членів КСП «Мирний», які мають право на земельну частку (пай) в КСП «Мирний» Свічківської сільської ради Драбівського району Черкаської області (том, а. с. 32-38).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, яке було видане виконавчим комітетом Свічківської сільської ради Драбівського району Черкаської області (том 1, а. с. 7).

ОСОБА_1 у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , внаслідок чого була заведена спадкова справа № 230/2013 та видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом (том 1, а. с. 8).

На момент смерті ОСОБА_2 здійснював оформлення права власності на земельну ділянку спільної часткової власності загальною площею 117,688 га, яка знаходилась в адміністративних межах Свічківської сільської ради Драбівського району, що підтверджується розпорядженням Драбівської районної державної адміністрації № 60 від 11 березня 2015 року «Про виділення в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв) та надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою» та списком громадян, яким виділяються в натурі земельні частки, де під № 129 значиться ОСОБА_2 , номер земельної ділянки № НОМЕР_1 , площа 0,3180 га.

Постановою приватного нотаріуса Драбівського районного нотаріального округу Бірюка О. В. від 16 червня 2020 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 0,3180 га, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Драбівський район, Свічківська сільська рада, за межами населеного пункту, оскільки до заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 не надала документів, що підтверджують право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку. Зазначено, що згідно зі статтею 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права. Після прийняття рішення про виділення в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв) та надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою, право власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 не було зареєстровано, а отже, ОСОБА_2 не став власником земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 0,3180 га. Оскільки, право власності у спадкодавця на земельну ділянку за життя не виникало, свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку видати неможливо (том 1, а. с. 9).

З огляду на лист Відділу у Драбіському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 27-23-0.240-125/102-20 від 08 вересня 2020 року, відповідно до книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), які видаються громадянам з колективної та інших форм власності, ОСОБА_2 видано сертифікат ЧР-№ 0318028 та повідомлено, що багаторічні насадження включені в розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах по сертифікату (том 1, а. с. 40).

Відповідно до листа Відділу у Драбіському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 27-23-0.240-62/102-21 від 17 травня 2021 року згідно з технічної документації землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 117,6880 га, у тому числі 117,6880 га багаторічних насаджень (сад) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться в адміністративних межах Свічківської сільської ради Драбівського району Черкаської області, ОСОБА_2 виділено земельну ділянку № НОМЕР_1 , площа 0,3180 га та присвоєно даній земельній ділянці кадастровий номер 7120689000:03:002:0869 (том 1, а. с. 41).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції відповідає не повністю.

Згідно із частинами другою, дев`ятою статті 5 ЗК України (у редакції від 22 червня 1993 року) суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 22 ЗК України (у редакції від 22 червня 1993 року) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і документа, що посвідчує це право.

Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» членство в підприємстві ґрунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу членів.

Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

З огляду на зазначене, особа набуває право на земельний пай за наявності зокрема таких умов: 1) перебування в числі членів колективного сільськогосподарського підприємства на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання колективним сільськогосподарським підприємством цього акта.

Вказаний висновок узгоджується із висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 02 березня 2020 року у справі № 573/813/19-ц (провадження № 61-1543св20), від 13 травня 2020 року у справі № 627/66/17 (провадження № 61-42431св18), від 20 травня 2020 року у справі № 384/642/17 (провадження № 61-37931св18), від 02 вересня 2020 року у справі № 530/311/19 (провадження № 61-18113св19), від 22 жовтня 2020 року у справі № 149/2978/18 (провадження № 61-4932св19), від 16 грудня 2020 року у справі № 637/672/19-ц (провадження № 61-553св20), від 23 грудня 2020 року у справі № 609/1117/18 (провадження № 61-5685св19), від 16 червня 2021 року у справі № 137/1642/19 (провадження № 61-13243св20).

За таких обставин паюванням земель є визначення розміру земельної частки (паю) виключно у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Разом із тим, питання приватизації земель урегульовано, зокрема, статтями 25, 116, 118, 119, 121, 122 ЗК України, які регулюють правовідносини передачі у приватну власність земельних ділянок з державної або комунальної власності.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

У пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Разом із тим, відповідно до роз`яснень, наданих судам, що містяться у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

ОСОБА_1 у позові зазначає, що ОСОБА_2 за життя був членом КСП «Мирний» та включений до списку членів цього КСП, які мають право на земельну частку (пай) в КСП «Мирний» Свічківської сільської ради Драбівського району Черкаської області, який є додатком до державного акта на право колективної власності на землю, виданого КСП «Мирний» від 20 березня 1999 року

Відповідно до інформації, наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області від 08 вересня 2020 року № 27-23-0.240-125/102-20, у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), які видаються громадянам з колективної та інших форм власності, ОСОБА_2 видано сертифікат ЧР 0318028.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, не оформивши за життя документи про право власності на спірну земельну ділянку.

ОСОБА_1 у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 .

Суд апеляційної інстанції зазначеного не врахував та, не встановивши справжньої правової природи правовідносин сторін, не застосувавши до спірних правовідносин правові норми матеріального права, які підлягають застосуванню, не з`ясувавши питання наявності/відсутності у спадкодавця ОСОБА_2 за життя права на спірну земельну частку (пай), дійшов передчасного висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

При цьому апеляційний суд фактично усунувся від апеляційного перегляду справи по суті позовних вимог, дійшовши помилкового висновку, що позивачка обрала невірний спосіб захисту порушеного права, оскільки, як зазначалось вище, паювання земель та приватизація земель є різними видами правовідносин та мають різне нормативно-правове регулювання.

Усунути ці недоліки на стадії касаційного перегляду неможливо (стаття 400 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права.

У частині четвертій статті 411 ЦПК України визначено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Ураховуючи, що судом апеляційної інстанції не встановленні фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування постанови апеляційного суду з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 402, 409,411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Черкаського апеляційного суду від 29 червня 2022 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк