Постанова

від 24.11.2022 по справі 692/563/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1562/22Головуючий по 1 інстанціїСправа № 692/563/21 Категорія: 307020000 Чепурний О. П. Доповідач в апеляційній інстанції Нерушак Л. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2022 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Нерушак Л.В. ( суддя - доповідач )

Суддів Вініченка Б.Б., Новікова О.М.

За участі секретаря Чуйко А.В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ;

відповідач Шрамківська сільська рада, Золотоніського району, Черкаської області;

третя особи - приватний нотаріус Драбівського районного нотаріального округу Бірюк О.В.;

особа, яка подає апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 08 вересня 2021 року, ухваленого під головуванням судді Чепурного О.П. у приміщенні Драбівського районного суду Черкаської області 08.09.2021 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до Шрамківської сільської ради, Золотоніського району, Черкаської області, третя особа: приватний нотаріус Драбівського районного нотаріального округу Бірюк Олег Васильович про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в :

16.06.2021року позивач ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до Шрамківської сільської ради, Золотоніського району, Черкаської області, третя особа: приватний нотаріус Драбівського районного нотаріального округу Бірюк Олег Васильович про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Позовні вимоги позивач ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько, ОСОБА_3 , після його смерті відкрилась спадщина, яку позивач ОСОБА_2 прийняла. Інших спадкоємців по закону та заповіту не має, оскільки брат відмовився від свої частки на її користь.

01.08.2014 року приватним нотаріусом Драбівського районного нотаріального округу Черкаської області Бірюком О.В. на частину майна, а саме: земельну ділянку, площею 4,7075 га, що розташована за межами населеного пункту Свічківської сільської ради, кадастровий номер 7120689000:03:001:0413 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом.

До складу спадкового майна також увійшла земельна ділянка площею 0,3180 га, що знаходиться за межами населеного пункту Свічківської сільської ради. Проте позивачу ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вище вказану земельну ділянку в зв`язку з тим, що за життя її батько не встиг зареєструвати право власності на неї.

Позивач посилається, що її батько ОСОБА_3 був членом КСП «Мирний» , він був включений до списку членів цього КСП, які мають право на земельну частку (пай) , який є додатком до Державного акта на право на землю, виданого колективному сільськогосподарському підприємству «Мирний» серія ЧР-2-29 від 20 березня 1999 року. Після смерті ОСОБА_3 згідно розпорядження Драбівської районної державної адміністрації Черкаської області № 60 від 11.03.2015 року «Про виділення в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв) та надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою» надано дозвіл на розроблення технічної документації щодо земельної ділянки площею 117,688 га. В зв`язку з неможливістю оформити спадщину та відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку позивач ОСОБА_2 змушена була звернутися з даним позовом до суду.

Позивач просила визнати за ОСОБА_2 право, в порядку спадкування, на земельну частку (пай) земельну ділянку № НОМЕР_1 , якій присвоєно кадастровий номер 7120689000:03:002:0869 (багаторічні насадження (сад) площею 0,3180 га, яка розташована на території Свічківської сільської ради, Драбівського району, Черкаської області, що рахується за ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 08 вересня 2021 року в задоволені позову - відмовлено.

Не погоджуючись з рішення суду першої інстанції, 11 жовтня 2021 року позивач ОСОБА_2 оскаржила рішення в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» та вказує, що із земель колективної власності виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки за їх бажанням, а не передаються у власність безоплатно, за рішенням органу компетентного щодо приватизації.

Вважає, що в даному випадку мала місце не приватизація, а виділення власнику земельної частки (паю) ОСОБА_3 в натурі на місцевості земельної ділянки із земель колективної власності колишнього КСП «Мирний».

Апеляційна скарга мотивована тим, що скаржник ОСОБА_2 не просила визнавати право власності на земельну ділянку, а просила суд визнати за нею право в порядку спадкування на земельну частку (пай) земельну ділянку № НОМЕР_1 , якій присвоєно кадастровий номер 7120689000:03:002:0620 (багаторічні насадження (сад) площею 0,3160 га, яка розташована на території Свічківської сільської ради, Драбівського району, Черкаської області.

Враховуючи наведе в апеляційній скарзі, скаржник ОСОБА_2 просила суд апеляційної інстанції рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 08 вересня 2021 року скасувати та постановити нове, яким її позовні вимоги задовольнити.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року апеляційна скарга залишена без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Не погоджуючись із зазначеною вище постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_2 оскаржила її в касаційному порядку, подавши касаційну скаргу.

Постановою Верховного Суду від 08 червня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, постанову Черкаського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року скасовано, справа передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 29 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 08 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, третя особа: приватний нотаріус Драбівського районного нотаріального округу Бірюк Олег Васильович про визнання права на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування - скасовано.

Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Шрамківської сільської ради, Золотоніського району, Черкаської області, третя особа: приватний нотаріус Драбівського районного нотаріального округу Бірюк Олег Васильович про визнання права на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною вище постановою суду апеляційної інстанції, позивач ОСОБА_2 оскаржила її в касаційному порядку, подавши касаційну скаргу.

Постановою Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, постанову Черкаського апеляційного суду від 29 червня 2022 року скасовано, справа передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 04 листопада 2022 року апеляційна скарга ОСОБА_2 прийнята до провадження суддею Нерушак Л.В. у складі колегії суддів Вініченка Б.Б. та Новікова О.М.

До Черкаського апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Згідно ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду.

Сторони в судове засідання не з`явились, хоча завчасно таналежним чином були повідомлені апеляційним судом про місце, дату і час судового засідання.

Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи наполягання сторін на участі у розгляді справи в суді апеляційної інстанції на адресу суду не надходило.

14 листопада 2022 року на адресу Черкаського апеляційного суду від приватного нотаріуса Золотоніського районного нотаріального округу Бірюка О.В. надійшла заява про розгляд справи без участі.

23.11.2022 року від Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області надійшов електронний лист та заява про розгляд справи без участі представника відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача,вивчивши таобговоривши матеріалисправи,перевіривши законністьі обґрунтованістьрішення судув межахдоводів тавимог апеляційноїскарги,колегія суддівапеляційного судувважає,що апеляційнаскарга підлягає до задоволення, виходячизнаступнихпідстав.

Відповідно до ч. 1ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення чи змінити його.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду, викладеним у рішенні суду першої інстанції обставинам справи; порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає вищевказаним вимогам закону.

Вирішуючи спір та ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання права на земельну частку ( пай) в порядку спадкування, суд першої інстанції виходив з того, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування не відповідає вимогам законодавства України, тому районним судом у задоволенні позову відмовлено повністю.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та вимогам закону, так як судом допущено неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно дост. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями12,81 ЦПК Українипередбачено обов`язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Однією з основних засад судочинства, визначених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, батько позивача, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується даними копії свідоцтва про смерть. Позивач ОСОБА_2 є дочкою померлого ОСОБА_3 , про що свідчить копія її свідоцтва про народження.

У встановленому законом порядку позивач ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_3 , внаслідок чого була заведена спадкова справа № 230/2013, що підтверджується даними інформаційної довідки зі Спадкового реєстру та копією спадкової справи, яка наявна в матеріалах справи.

На момент смерті померлий ОСОБА_3 здійснював оформлення права власності на земельну ділянку спільної часткової власності загальною площею 117,688 га, яка знаходилась в адміністративних межах Свічківської сільської ради, Драбівського району, що підтверджується даними Розпорядження Драбівської районної державної адміністрації Черкаської області № 60 від 11.03.2015 року «Про виділення в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв) та надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою» та списком громадян, яким виділяються в натурі земельні частки, де під № 129 значиться ОСОБА_3 , номер земельної ділянки № НОМЕР_1 , площа 0,3180 га.

Приватний нотаріус Драбівського районного нотаріального округу Черкаської оласті Бірюк О.В. постановою від 16 червня 2020 року відмовив ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 0,3180 га, що знаходиться за адресою Черкаська область, Драбівський район, Свічківська сільська рада, за межами населеного пункту, оскільки нотаріус вважав, що спадкоємцем не подані відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій, а саме : через те, що право власності у спадкодавця ОСОБА_3 на земельну ділянку за життя не виникло, тому видати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку неможливо.

Згідно із частинами 2, 9 ст. 5 ЗК України (у редакції від 22 червня 1993 року) суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі, створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗК України (у редакції, діючій в від 22 червня 1993 року) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і документа, що посвідчує це право.

Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі, на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» членство в підприємстві ґрунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу членів.

Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі, пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до Державного акта на право колективної власності на землю.

З огляду на вказане, особа набуває право на земельний пай за наявності, зокрема, таких умов: 1) перебування в числі членів колективного сільськогосподарського підприємства на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до Державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання колективним сільськогосподарським підприємством цього акта.

Вказаний висновок узгоджується із висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 02 березня 2020 року у справі№ 573/813/19-ц (провадження № 61-1543св20), від 13 травня 2020 року у справі № 627/66/17 (провадження № 61-42431св18), від 20 травня 2020 року у справі № 384/642/17 (провадження № 61-37931св18), від 02 вересня 2020 року у справі № 530/311/19 (провадження № 61-18113св19), від 22 жовтня 2020 року у справі № 149/2978/18 (провадження № 61-4932св19), від 16 грудня 2020 року у справі № 637/672/19-ц (провадження № 61-553св20), від 23 грудня 2020 року у справі№ 609/1117/18 (провадження № 61-5685св19), від 16 червня 2021 року у справі № 137/1642/19 (провадження № 61-13243св20).

За таких обставин, паюванням земель є визначення розміру земельної частки (паю) виключно у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів апеляційного суду, ОСОБА_3 був членом КСП «Мирний» та був включений до списку під номером 231 членів цього КСП, які мають право на земельну часту (пай) в КСП «Мирний» Свічківської сільської ради, Драбівського району, Черкаської області, який є додатком до Державного акта на право колективної власності на землю, виданого Колективному сільськогосподарському підприємству «Мирний» серія ЧР-2-29 від 20 березня 1999 року.

Рішенням загальних зборів співвласників земельних ділянок (багаторічних насаджень) в адміністративних межах Свічківської сільської ради, яке оформлено протоколом № 1 від 12.04.2014 року, вирішено провести паювання земельних ділянок під багаторічні насадження, які перебувають у спільній частковій власності власників земельних часток (паїв) жителів с. Свічківка в такому ж порядку, як і паювалася рілля, додатком до даного протоколу є список пайовиків, у якому під № 132 вказаний ОСОБА_3 , якому передбачалося виділення земельної ділянки площею 0,3180 га.

У додатку до розпорядження від 11.03.2015 року № 60 (Список громадян, яким виділяються в натурі (на місцевості) земельні частки (паї) та надається дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) в адміністративних межах Свічківської сільської ради, Драбівського району за номером 123 значиться ОСОБА_3 , якому відведено земельну ділянку № НОМЕР_1 в адміністративних межах Свічківської сільської ради Драбівського району площею 0,3180 га.

Довідкою Держгеокадастру Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Відділу у Драбівському районі від 17.05.2021 року за № 27-23-0.240-062/102-21 зазначено, що земельній ділянці № НОМЕР_1 в адміністративних межах Свічківської сільської ради Драбівського району площею 0,3180 га ОСОБА_3 , присвоєний кадастровий номер 7120689000:03:002:0869.

Відповідно даних інформації, наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області від 08 вересня 2020 року № 27-23-0.240-125/102-20,у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), які видаються громадянам з колективної та інших форм власності, ОСОБА_3 видано сертифікат серії ЧР 0318028.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

У пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Разом із тим, згідно до роз`яснень, наданих судам, що містятьсяу пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до Державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормамиЦК України, у тому числі, й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується даними свідоутва про смерть, не оформивши за життя документи про право власності на вказану земельну ділянку.

ОСОБА_2 у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_3 , подавши заяву про прийняття спадщини, та отримавши свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Таким чином, встановивши, що ОСОБА_3 був за життя членом КСП «Мирний» та мав право на земельну часту (пай), йому було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) у КСП «Мирний», то він на час смерті мав право на земельну частку пай у колективній власності на землю.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для визнання за ОСОБА_2 у порядку спадкування права на вказаний пай. Крім того, суд першої інстанції не звернув належної уваги на вимоги позивача, хибно вважаючи, що обраний позивачем спосіб захисту порушених прав шляхом визнання права на земельну частку (пай) не відповідає вимогам законодавства. Районний суд послався, що позивач не надала суду доказів, що вона зверталась до органів місцевого самоврядування із заявою щодо завершення процедури приватизації та не надала відповідного рішення про відмову такого органу у задоволенні її заяви.

Апеляційний суд не погоджується повністю із такими висновками суду першої інстанції, оскільки судом допущено невірне застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, тому районний суд дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.

Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що питання приватизації земель урегульовано, зокрема, статтями 25, 116, 118, 119, 121, 122 ЗК України, які регулюють правовідносини передачі у приватну власність земельних ділянок з державної або комунальної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (тут і далі в редакції чинній на час винесення розпорядження Драбівською РДА Черкаської області) основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Частиною 1 ст. 3 вказаного Закону передбачено, що підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.

У даній справі наявне розпорядження Драбівської районної державної адміністрації Черкаської області від 11.03.2015 року № 60 про виділення в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв) та надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що у даній справі розпочато процес приватизації земельної ділянки, який не було завершено спадкодавцем, а тому позивач ОСОБА_2 повинна звернутися з вимогами про визнання права на завершення процедури приватизації земельної ділянки.

Натомість, у даному розпорядженні йшлося про виділення земельних часток (паїв) в натурі, що регламентовано Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини справи, наявні в матеріалах справи докази в підтвердження позовних вимог, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог неповно з`ясував обставини, що мають суттєве значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, суд підійшов формально до вивчення та оцінки наданих доказів, не з`ясувавши питання наявності у спадкодавця ОСОБА_3 за життя права на спірну земельну частку (пай) та відповідно право ОСОБА_2 на земельну ділянку в порядку спадкування, чим допустив порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та безпідставної відмови у задоволенні позовних вимог.

Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 є обґрунтованими, спростовують висновки суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, а тому приймаються до уваги та підлягають задоволенню колегією суддів апеляційного суду.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов?язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про задоволення вимог апеляційної скарги та позовних вимог позивача, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки ухвалене при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а отже підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання права на земельну частку ( пай) в порядку спадкування.

Відповідно до ч. 13ст. 141 ЦПК України,якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, оскільки апеляційним судом скасовано рішення суду першої інстанції про відмову у задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , то судові витрати підлягають перерозподілу.

Колегією суддів апеляційного суду позовні вимоги задоволено повністю, тому стягненню з відповідача Шрамківської сільської ради, Золотоніського району, Черкаської області на користь позивача ОСОБА_2 підлягають судові витрати за сплату судового збору за подання позовної заяви, апеляційної скарги та двох касаційних скарг у загальному розмірі 5902,00 грн. (908,00 + 1362,00 + 1816,00 + 1816,00).

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України,апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 08 вересня 2021 року скасувати, прийняти нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право, в порядку спадкування, на земельну частку (пай) земельну ділянку № НОМЕР_1 , якій присвоєно кадастровий номер 7120689000:03:002:0869 (багаторічні насадження (сад) площею 0,3180 га, розташовану на території Свічківської сільської ради, Драбівського району, Черкаської області, яка рахується за ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з Шрамківської сільської ради, Золотоніського району Черкаської області на користь ОСОБА_2 судові витрати за сплачений судовий збір за розгляд справи у розмірі 5902 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції, Верховного Суду, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту постанови, в порядку та за умов, визначених цивільно процесуальним законодавством.

Повний текст постанови складений 24.11. 2022 року.

Головуючий Л.В. Нерушак

Судді Б.Б. Вініченко

О.М. Новіков