Ухвала

від 08.06.2022 по справі 357/10226/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

09 червня 2022 року

м. Київ

справа № 357/10226/19

провадження № 61-4351ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,

розглянувши касаційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 січня 2022 року в справі за позовом Першого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Узинської об`єднаної територіальної громади в особі Узинської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Земельний горизонт», Товариство з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат», про скасування державної реєстрації та витребування земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року Перший заступник керівника Білоцерківської місцевої прокуратури звернувся до суду з указаним позовом, в якому, з урахуванням уточнених вимог, просив: скасувати рішення державного реєстратора Дещук А. С. про реєстрацію права власності: № 44507451 від 10 грудня 2018 року на земельну ділянку площею 44,483 га, кадастровий номер 3220410500:05:023:0001, розташовану на території міста Узин Білоцерківського району Київської області; № 44506033 від 10 грудня 2018 року на земельну ділянку площею 29,3443 га, кадастровий номер 3220410500:05:006:0022, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, розташовану на території міста Узин Білоцерківського району Київської області; № 44507160 від 10 грудня 2018 року на земельну ділянку площею 17,7824 га, кадастровий номер 3220410500:05:005:0016, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, розташовану на території міста Узин Білоцерківського району Київської області; № 44508965 від 10 грудня 2018 року на земельну ділянку площею 8,4846 га, кадастровий номер 3220410500:05:006:0026, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, розташовану на території міста Узин Білоцерківського району Київської області; № 44508115 від 10 грудня 2018 року на земельну ділянку площею 4,3899 га, кадастровий номер 3220410500:05:005:0018, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, розташовану на території міста Узин Білоцерківського району Київської області. Витребувати на користь Узинської об`єднаної територіальної громади в особі Узинської міської ради із власності ОСОБА_1 земельні ділянки з кадастровими номерами 3220410500:05:0023:0001 (площа 44,483 га), 3220410500:05:006:0022 (площа 29,3443 га), 3220410500:05:005:0016 (площа 17,784 га), 3220410500:05:006:0026 (площа 8,4846 га), (3220410500:05:005:0018 площа 4,3899 га), цільове призначення яких - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, розташовані на території міста Узин Білоцерківського району Київської області.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 24 січня 2022 року (повний текст якої складено 08 лютого 2022 року) апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури залишено без задоволення, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2021 року - без змін.

12 травня 2022 року, тобто з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження, Заступник керівника Київської обласної прокуратури подав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 січня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов. Крім цього, Заступник керівника Київської обласної прокуратури заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 19 травня 2022 року поновлено Заступнику керівника Київської обласної прокуратури строк на касаційне оскарження рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 24 січня 2022 року, касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме - заявнику необхідно було сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 106 068,36 грн, і роз`яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, за ідентифікатором поштового відділення 0306308414703, заявник отримав зазначену ухвалу 27 травня 2022 року.

На виконання вимог вказаної ухвали до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків, які заявником здані на пошту 01 червня 2022 року. Вимоги ухвали заявником виконано.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

В обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень Заступник керівника Київської обласної прокуратури вказав, що в оскаржуваних судових рішеннях суди попередніх інстанцій застосували статтю 41 Конституції України, статті 330, 387, 388 Цивільного кодексу України, статті 116, 118, 125 Земельного кодексу України без урахування висновків щодо їх застосування, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 674/31/15, від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17, від 16 жовтня 2019 року у справі № 663/1738/16-ц, в постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 24 січня 2020 року у справі № 910/10987/18, в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2020 року у справі № 373/1810/16-ц, від 25 листопада 2020 року у справі № 372/128/17.

Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, оплачена судовим збором.

Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Оскільки наведені доводи касаційної скарги викликають необхідність їх перевірки, то слід відкрити касаційне провадження в цій справі та витребувати матеріали справи.

Заступник керівника Київської обласної прокуратури заявив клопотання про розгляд касаційної скарги в судовому засіданні за участю прокурора Офісу Генерального прокурора.

Клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилося у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а тільки тлумачити відповідні юридичні норми (рішення ЄСПЛ від 21 жовтня 2010 року у справі «Жук проти України»).

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Тобто суд касаційної інстанції є судом права.

Частиною першої статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Положення частин п`ятої та шостої статті 279 ЦПК України, якою врегульовано розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження в суді першої інстанції, не застосовуються при касаційному розгляді, оскільки суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права та не вирішує питань доказування у справі і не встановлює обставин справи.

Тлумачення вказаних норм дає підстави для висновку про те, що виклик учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з урахуванням встановленої необхідності таких пояснень.

Оскільки розгляд справи Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та необхідність виклику учасників справи для надання пояснень відсутня, то підстав для задоволення клопотання Заступника керівника Київської обласної прокуратури про розгляд касаційної скарги в судовому засіданні за участю прокурора Офісу Генерального прокурора немає. Тому в задоволенні клопотання Заступника керівника Київської обласної прокуратури необхідно відмовити.

Керуючись статтями 389, 392, 394, 395, 400, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 січня 2022 року.

Витребувати з Білоцерківського міськрайонного суду Київської області цивільну справу № 357/10226/19 за позовом Першого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Узинської об`єднаної територіальної громади в особі Узинської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Земельний горизонт», Товариство з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат», про скасування державної реєстрації та витребування земельних ділянок.

Відмовити в задоволенні клопотання Заступника керівника Київської обласної прокуратури про розгляд касаційної скарги в судовому засіданні за участю прокурора Офісу Генерального прокурора.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 11 липня 2022 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В. А. Стрільчук В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко