Постанова

від 07.06.2022 по справі 640/25601/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа №640/25601/20 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Беспалова О.О.,

Грибан І.О,

за участю:

секретаря судового засідання Вітчинкіній К.О..,

представника позивача Маруєва Р.С.,

представника відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «ДКТ» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Приватного підприємства «ДКТ» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства «ДКТ», в якій просило стягнути кошти платника податків з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 5 403 774,20 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2021 адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2021 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідач вказує, що долучені позивачем до матеріалів справи облікові картки ПП «ДКТ» з орендної плати з юридичних осіб (додаток 7 до позовної заяви) за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 свідчать про те, що станом на 28.02.2018 у нього був відсутній податковий борг за кодом класифікації доходів бюджету 18010600 (орендна плата з юридичних осіб.

Відповідач вважає, що податковий борг з чергового податкового зобов`язання щодо плати за землю міг виникнути у нього внаслідок його несплати протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця лише після 30.03.2018. За таких умов, станом на 15.03.2018 у ПП «ДКТ» був відсутній податковий борг та кодом класифікації доходів бюджету 18010600 (орендна плата з юридичних осіб). Зазначене свідчить, що позивачем виставлено ПП «ДКТ» податкову вимогу форми «Ю» №53881-17 від 16.03.2018 за відсутності у відповідача податкового боргу за кодом класифікації доходів бюджету 18010600 (орендна плата з юридичних осіб).

Відповідач зазначає, що Окружним адміністративним судом міста Києва вже розглядався позов Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Приватного підприємства «ДКТ» (справа №640/20720/18) про стягнення заборгованості у розмірі 1 265 953, 47 грн., підставою для позовних вимог в якому була винесена ГУ ДФС у м. Києві податкова вимога №53881-17 від 16.03.2018.

Відповідно до Договору оренди земельної ділянки від 17.04.2008 Київська міська рада (далі - Орендодавець) надала Приватному підприємству «ДКТ» (далі - Орендар) в строкове платне користування на 10 (десять) років земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:79:301:0034). яка розташована за адресою: місто Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 87 літ «В» у Голосіївському районі м. Києва, розміром 0,3128 га для реконструкції, експлуатації та обслуговування культурно-розважального центру. Даний Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Демьяненко Т.М. від 17.04.2008 за реєстровим номером 957 24.04.2008 договір оренди земельної ділянки зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів за №79-6-00620, зі строком дії договору - до 24.04.2018. За таких умов, Договір оренди земельної ділянки від 17.04.2008 припинив свою дію з 24.04.2018.

Зокрема, відповідач зауважує, що у юридичних осіб, які не оформили відповідно до законодавства право власності або користування землею, в тому числі якщо вони є власниками будівель (споруд) або їх частин, що розташовані на таких земельних ділянках, не виникає обов`язок із нарахування податкових зобов`язань з Податку та відповідно подання податкової декларації з плати за землю.

За таких умов, після припинення дії договору оренди земельної ділянки у Відповідача припинились зобов`язання із сплати орендної плати за договором та не виник обов`язок із нарахування податкових зобов`язань із земельного податку, внаслідок чого позовні вимоги Позивача зі сплати за землю за період з травня 2018 року по дату подання позову є безпідставними.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2020 відкрито апеляційне провадження у даній справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 23.03.2022.

Відзив на апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Наказом Голови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2022 «Про встановлення особливого режиму роботи Шостого апеляційного адміністративного суду в умовах воєнного стану» встановлено особливий режим роботи Шостого апеляційного адміністративного суду в умовах воєнного стану з 07.03.2022 та запроваджено такий організаційний захід, зокрема: тимчасово зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці суддів, відвідувачів і працівників апарату Шостого апеляційного адміністративного суду.

В подальшому у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» 14.03.2022 Указом Президента України №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-IX продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Наказом керівника апарату Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2022 визнано таким, що втратив чинність наказ Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2022 №4 «Про дистанційний режим роботи працівників апарату Шостого апеляційного адміністративного суду на час особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану». Даний наказ набрав чинності з 11.04.2022.

Розпорядженням Голови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2022 «Про особливості роботи суду в умовах воєнного стану» запроваджено особливий режим роботи суду шляхом тимчасового зупинення розгляду справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці суддів, відвідувачів і працівників апарату Шостого апеляційного адміністративного суду.

Статтею 1 Указу Президента України від 18.04.2022 №259/2022 постановлено на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Так, справа №640/25601/20 була призначена на 23.03.2022 на 11 год. 30 хв. та у зв`язку з вищезазначеними обставинами була знята з розгляду колегією суддів.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2022 задоволено заяву Приватного підприємства «ДКТ» про зупинення дії рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2021 року у справі №640/25601/20. Зупинено дію рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2021 року у справі №640/25601/20 до розгляду справи Шостим апеляційним адміністративним судом. Продовжено строк розгляду справи за апеляційною скаргою Приватного підприємства «ДКТ» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2021 рокуз у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Приватного підприємства «ДКТ» про стягнення заборгованості. Призначено справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Приватного підприємства «ДКТ» про стягнення заборгованості до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 08 червня 2022 року на 12 год. 00 хв., про що повідомити учасників справи.

08.06.2022 о 11:58 до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідач стверджує, що не отримував повідомлень про розгляд даної справи.

В судове засідання 08.06.2022 з`явився представник позивача. Представник відповідача не з`явився.

Колегія суддів розглянула клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та за відсутності заперечень з боку представника відповідача постановила відмовити в задоволенні такого з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2020 відкрито апеляційне провадження у даній справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 23.03.2022. Вказані ухвали разом з повісткою-повідомленням від 16.02.2022 були направлені відповідачу на поштову адресу: проспект Оболонський, буд. 54, м. Київ, 04214. Вказане поштове відправлення повернулось на адресу шостого апеляційного адміністративного суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

18.02.2022 відповідач у клопотанні, яке надійшло на електронну адресу повідомив суд апеляційної інстанції, що обізнаний про відкриття апеляційного провадження у справі №640/25601/20 та бажає скористатися своїм процесуальним правом та зупинити дію рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2021.

Вказане клопотання відповідача було задоволено відповідною ухвалою від 28.04.2022, якою також продовжено строк розгляду даної справи та призначено її розгляд на 08.06.2022.

Дана ухвала разом з повісткою-повідомленням від 11.05.2022 була відправлена відповідачу на поштові адреси: проспект 40-річяя Жовтня, буд. 87, 03040 (повернуто поштовим відділенням з поміткою «не розшукано») та проспект Оболонський, буд. 54, м. Київ, 04214 (повернуто поштовим відділенням з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою»), та на електронну пошту представника ПП «ДКТ», що підтверджено відповідним звітом від 11.05.2022.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно ч. 11 ст. 251 КАС України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

За приписами п. 11 ст. 126 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Керуючись ч. 1 ст. 131 КАС України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби.

Згідно пунктів 116, 117, Правил надання послуг поштового зв`язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270) у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» або «Адміністративна послуга» рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 99-3, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення. Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники поштових конвертів, повернуті з позначками: «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення», «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» тощо, з урахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 03.08.2020 у справі №160/10107/19, від 05.10.2020 у справі №215/1565/19, від 11.12.2020 у справі №215/5939/18.

З огляду на викладене та з урахуванням вище наведених норм, а також вжиття заходів судом апеляційної інстанції щодо своєчасного отримання скаржником вказаних вище процесуальних документів, колегія суддів дійшла висновку, за можливе застосувати у відповідності до положень ч. 6 ст. 7 КАС України, аналогію права та вважає, що судом виконано обов`язок щодо направлення копії ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2022.

Крім цього, керуючись п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також, колегія суддів розцінює подання клопотання про відкладення розгляду справи на електронну адресу Шостого апеляційного адміністративного суду саме 08.06.2022 о 11:58, як обізнаність ПП «ДКТ» про час і місце розгляду справи №640/25601/20, відтак підстав для задоволення такого не вбачається, а розгляд справи слід здійснити за участі представників, які з`явились в судове засідання.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «ДКТ» (код ЄДРПОУ 31360217) перебуває на обліку в органах ДПС та є платником податків за основним місцем обліку.

Податковим органом було сформовано та направлено податкову вимогу №53881-17 від 16.03.2018 (код класифікації доходів бюджету 18010600) на суму 133 914,70 грн.

Відповідно до інтегрованої картки платника податків, відповідач на момент звернення до суду першої інстанції мав заборгованість перед бюджетом з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у розмірі 87 549,74 грн. та орендної плати з юридичних осіб у розмірі 5 316 224,46 грн. така заборгованість виникла на підставі самостійно поданої податкової звітності, а саме: податкових декларацій, з орендної плати, яка виникла на підставі податкових повідомлень-рішень:

№9026874997 від 20.02.2019;

№0355250410 від 07.04.2020 та №0355230410 від 07.04.2020, прийняті відповідно до Акта 995/26-15-04-10-20 від 07.02.2020 про результати камеральної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати орендної плати за землю ПП «ДКТ», яким встановлено порушено строк сплати суми грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб, визначеного п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України;

№0074140407 від 27.01.2020, прийнято на підставі Акту №102/26-15-04-07-19/31360217 від 26.12.2019 про результати камеральної перевірки уточнюючої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік платника орендної плати за землю ПП «ДКТ», яким встановлено порушення п. 288.1 ст. 288, п. 12.3 ст. 12 Податкового Кодексу України та п. 13.1. Рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629;

№0079670407 від 28.01.2020, прийнято на підставі Акту №104/26-15-04-07-19/31360217 від 26.12.2019 про результати камеральної перевірки уточнюючої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 рік платника орендної плати за землю ПП «ДКТ».

Згідно інформації про податковий борг від 12.10.2020 станом на 08.10.2020, сума податкового боргу, яка заявляється до стягнення по ПП «ДКТ» становить 5 403 774,20 грн.

Відповідно до даних про банківські рахунки у ПП «ДКТ» відкрито 4 рахунки у банківських установах.

Зважаючи на наявність недоїмки зі вказаних податків та відсутність доказів сплати або оскарження їх нарахування, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з ПП «ДКТ» з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, кошти на користь державного бюджету на суму 5 403 774,20 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що наявність недоїмки згідно з даними облікових карток на час розгляду справи та відсутність доказів сплати або оскарження їх нарахування свідчать про наявність заборгованості у відповідача, яка підлягає стягненню.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 54.1. ст. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пункту 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

На виконання п. 57.1, п. 57.3 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Заборгованість відповідача визначена ним у податковій декларації вважається узгодженою.

Отже, грошові зобов`язання, визначені деклараціями, не сплачені у встановлений строк, є податковим боргом.

До позовної заяви позивач додав копію звітної податкової декларації з плати за землю за 2019 рік, яку ПП «ДКТ» 19.02.2019 подав податковому органу, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:79:301:0034, нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки - 13 398 658,60 грн., річна сума орендної плати 1 607 839,03 грн., сума зобов`язання, що підлягає сплаті за даними платника 133 986,59 грн. на місяць (січень-листопад) та 133 986,54 грн. (грудень).

Податкова вимога форми «Ю» №53881-17 виставлена ПП «ДКТ» 16.03.2018 на загальну суму податкового боргу 133 914,70 грн. станом на 15.03.2018.

Колегія суддів обізнана, що Окружний адміністративний суд міста Києва розглядав справу №640/20720/18, в якій Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулось із позовом до Приватного підприємства "ДКТ" про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу 1 269 53, 17 грн. на підставі податкової вимоги №53881-17 про стягнення податкового боргу у сумі 133 914, 70 грн.

Так, рішенням у даній справі адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (м. Київ, 04116, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) частково задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства "ДКТ" (03040, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 87-В, код ЄДРПОУ 31350217) податкову заборгованість у розмірі 390 964 (триста дев`яносто тисяч дев`ятсот шістдесят чотири) грн. 36 коп. з рахунків у банках, які обслуговують такого платника податків. В решті позовних вимог - відмовлено.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/20720/18 не оскаржувалось та набрало законної сили 07.08.2020.

Втім, колегія суддів звертає увагу, що сама податкова вимога форми «Ю» №53881-17 ПП «ДКТ» не оскаржувалась, про що також вірно зауважив суд першої інстанції.

Колегія суддів звертає увагу, що і численні податкові повідомлення-рішення, якими було донараховано суми податкового боргу, відповідно до детального розрахунку боргу, не були оскаржені в судовому порядку відповідачем.

В матеріалах справи також наявні уточнюючі податкові декларації за 2018 та 2019 рік, які згідно відмітки зареєстровані податковим органом 24.12.2020 о 12:29 та 12:37.

Втім, колегія суддів звертає увагу, що станом на 08.10.2020 сума податкового боргу, яка заявлялася до стягнення становила 5 403 774,20 грн., натомість вказані уточнюючі декларації були подані після визначення загальної суми податкового боргу та за періоди, що перевірялися контролюючим органом (Акт від 26.12.2019 №103/26-15-04-07-19/31360217, Акт від 26.12.2019 №104/26-15-04-07- 19/31360217, Акт №995/26-15-04-10-20.

Керуючись п.п. 59.1, 59.3, 59.4, 59.5 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З даних облікової картки відповідача, колегія суддів встановила, що недоїмка відповідача з початку прийняття податкової вимоги від 16.03.2018 форми «Ю» №53881-17 на загальну суму 133 914,70 грн. та до часу розгляду справи судом першої інстанції не переривалася.

Отже, погашенню підлягає вся сума податкового боргу відповідача, у тому числі, яка виникла після прийняття податкової вимоги (у загальному розмірі 5 403 774,20 грн., що підтверджується і розрахунком податковому боргу.

На виконання п. 286.2. ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пунктів 287.1., 287.4., 287.7. ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Податкове зобов`язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

За приписами пунктів 288.1. - 288.5.2. ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що Договір оренди земельної ділянки від 17.04.2008 №79-6-00620 був зі строком дії до 24.04.2018. Про вказане також зазначено контролюючим органом в Актах камеральної перевірки. Втім, як підтверджено матеріалами справи ПП «ДКТ» продовжувало подавати відповідні податкові декларації щодо сплати орендної плати за Договором №79-6-00620 в 2018 та 2019 роках.

Відповідно до підп.16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, встановлених цим кодексом та законами з питань митної справи.

Окремі недоліки процесуальних документів суду не спростовують обов`язку платника податків своєчасно сплатити узгоджені суми податкових зобов`язань.

Дотримуючись вказаних вище норм відповідач зобов`язаний був сплачувати відповідний податок, визначений ним самостійно у податкових деклараціях.

Керуючись п. 87.9. ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пунктів 95.1.-95.3 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орендна плата з юридичних осіб та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, входять до складу податку на майно, який згідно з підп. 10.1.1. п. 10.1. ст. 10 ПК України належить до місцевих податків. На підставі п. 10.5. ст. 10 ПК України місцеві податки та збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України.

Таким чином, враховуючи викладені норми та обставини, зважаючи, що грошові зобов`язання є узгодженими, тобто визнаються податковим боргом, а також звертаючи увагу на те, що відповідачем не надано жодних доказів на спростування доводів позивача, колегія суддів приходить висновку про наявність підстав та необхідність стягнення заборгованості, яка обліковується за відповідачем, у судовому порядку.

Отже, з огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «ДКТ» залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Постанова в повному обсязі складена 13 червня 2022 року.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді О.О. Беспалов

І.О. Грибан