Рішення

від 14.06.2022 по справі 320/10353/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2022 року Київ 320/10353/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу та правову допомогу у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Таращанської міської ради та Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі також - Позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Таращанської міської ради (далі також - Відповідач 1, Рада), Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі також - Відповідач 2, ГУ Держгеокадастру у Київській області), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо нерозгляду у передбачений законодавством спосіб заяви ОСОБА_1 про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) від 29.04.2021;

- визнати протиправним пункт 2 рішення Таращанської міської ради від 16.04.2021 №320-07-VIIІ "Про виділення земельної ділянки", яким ОСОБА_1 відмовлено у виділенні земельної частки (паю) в натурі (на місцевості);

- визнати протиправним рішення Таращанської міської ради від 27.07.2021 №1279-12-VIIІ "Про надання дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва";

- визнати протиправною бездіяльність Таращанської міської ради щодо нерозгляду у передбачений законодавством спосіб заяви ОСОБА_1 про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) шляхом надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки від 03.08.2021;

- зобов`язати Таращанську міську раду прийняти рішення про виділення ОСОБА_1 земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) розміром 2,5 умовних кадастрових гектари шляхом надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки/на виготовлення технічної документації щодо поділу земельної ділянки за рахунок однієї із наступних земельних ділянок комунальної форми власності з кадастровими номерами: 3224480500:02:010:0005; 3224480500:02:011:0021; 3224480500:02:014:0011; 3224480500:02:016:0004; 3224480500:02:016:0005; 3224480500:02:017:0033.

Згідно з рішенням суду від 31 травня 2022 року, адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано пункт 2 рішення Таращанської міської ради від 16.04.2021 №320-07-VIIІ "Про виділення земельної ділянки", яким ОСОБА_1 відмовлено у виділенні земельної частки (паю) в натурі (на місцевості); зобов`язати Таращанську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.02.2021 про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні; Визнано протиправною бездіяльність Таращанської міської ради щодо нерозгляду у передбачений законодавством спосіб заяви ОСОБА_1 про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) шляхом надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки від 03.08.2021; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

2 червня 2022 року від позивача до суду надійшла заява про стягнення витрат на професійну правничу та правову допомогу, в якій він просить суд:

- задовольнити заяву позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі 320/10353/21 за позовом ОСОБА_1 до Таращанської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання рішень та бездіяльності суб`єктів владних повноважень протиправними, зобов`язання вчинити дії;

- стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Таращанської міської ради (код ЄДРПОУ 04054955, вул. Шевченка, 7, м. Тараща, Київська обл., 09501) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16552 (шістнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят дві) гривні 00 копійок.

Ухвалою від 9 червня 2022 року Київський окружний адміністративний суд призначив судове засідання щодо розгляду питання про судові витрати на 14 червня 2022 року.

Від Таращанської міської ради до суду надійшли заперечення на клопотання про стягнення витрат на професійну правничу та правову допомогу, в яких відповідач просить суд відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу та правову допомогу з Таращанської міської ради, в повному обсязі. Зазначає, що розмір гонорару адвоката, до якого включені адвокатські послуги є неспіврозмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг, оскільки є вочевидь необгрунтовано завищеними, відтак не мають відшкодовуватись Таращанською міською радою в заявленому в клопотанні розмірі.

Згідно з протокольною ухвалою суду від 14.06.2022, розгляд питання про судові витрати здійснюється у порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву про стягнення судових витрат, заперечення на клопотання про стягнення витрат на професійну правничу та правову допомогу з Таращанської міської ради, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно з частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з частинами третьою та п`ятою статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положенням частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Положеннями пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

З наведеної норми випливає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Отже, розподілу підлягає навіть кредиторська заборгованість позивача перед адвокатом зі сплати витрат на професійну правничу допомогу, надання якої підтверджується відповідними доказами.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 85211544) та постанові від 20.12.2019 у справі №903/125/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86504028).

Відповідно до положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною сьомою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу наведених положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України випливає, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний з позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.09.2018 у справі №810/4749/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 76397938).

При цьому, з імперативних положень частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України випливає, що зменшити розмір витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність суд може виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про це. Отже, за відсутності такого клопотання суд не може надавати оцінку співмірності витрат на правничу допомогу за власною ініціативою, а лише перевіряє, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії", заява №34884/97, п.30).

У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Водночас, надання такої оцінки можливо, виходячи з аналізу частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.12.2019 у справі №520/1849/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86504176).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076), договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону №5076).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону №5076).

Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 30 Закону №5076, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом встановлено, що між позивачем та ОСОБА_2 26 травня 2021 року укладений договір №01-05/21 про надання правової (правничої) допомоги.

Згідно з п. 1.1. Договору про надання правової допомоги №01-05/21 від 26.05.2021, клієнт доручає, а Адвокат, відповідно до чинного законодавства України приймає на себе зобов`язання в якості правової допомоги здійснювати забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта, в тому числі і під час судових проваджень.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що конкретний перелік та вартість послуг, які будуть надаватись за цим Договором визначаються в замовленнях, форма яких встановлена в додатку №1 до цього Договору, що попередньо підписується сторонами.

Відповідно до п. 4.4. Договору, визначено, що сума коштів (гонорар), що підлягає сплаті за цим Договором та строк оплати вказуються в Замовленні, що оформляється відповідно до п. 1.2. цього Договору.

Пунктом 4.5. Договору визначено, що обсяг та зміст наданих послуг, їх ціна визначаються в актах прийому-передачі наданих послуг з обов`язковим проставленням на них особистих підписів сторін.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано суду договір про надання правової допомоги від 26.05.2021 №01-05/21, замовлення послуг з надання правової допомоги від 26.05.2021, що є додатком до Договору 26.05.2021 №01-05/21 та акт прийому-передачі наданих послуг від 17.12.2021, згідно якого загальний розмір вартості послуг (гонорар) адвоката становить 16552,00 гривень, до якої входить:

усна консультація з вивченням документів - 1100 грн;

підготовка та узгодження правової позиції по справі - 2200 грн;

підготовка та подання адвокатського запиту №01 до Таращанської міської ради - 600 грн; підготовка та подання адвокатського запиту №02 до Таращанської міської ради - 600 грн;

підготовка та подання адвокатського запиту №03 до ТУ Держгеокадастру у Київській області - 600 грн;

підготовка та подання адвокатського запиту №04 до ТУ Держгеокадастру у Київській області - 600 грн;

підготовка та подання адвокатського запиту №06 до ТУ Держгеокадастру у Київській області - 600 грн;

підготовка та подання адвокатського запиту №07 до Таращанської міської ради - 600грн;

підготовка та подання заяви до Таращанської міської ради про надання дозволу - 1650 грн;

підготовка та подання адвокатського запиту №07 до Таращанської міської ради - 600 грн;

підготовка та подання позовної заяви до Київського окружного адміністративного суду - 3850 грн;

підготовка та подання заяви про усунення недоліків позовної заяви до Київського окружного адміністративного суду у справі - 1100 грн;

підготовка та подання відповідь на відзив Таращанської міської ради у справі №310/10353/21 - 2200 грн.

витрати на відправлення поштової кореспонденції - 252 грн.

Згідно з Замовленням послуг з надання правової допомоги від 26 травня 2021 року, оплата послуг здійснюється протягом 30 днів після прийняття рішення.

Таким чином, витрати позивача на професійну правничу допомогу складають 16552 грн.

Суд, вирішуючи питання про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, враховує висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові 21.01.2021 №280/2635/20, відповідно до якого КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Водночас обов`язок доведення неспівмірності цих витрат законом покладено на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, тобто, у даному випадку, на відповідача.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказам і доводам, що наводяться сторонами у справі. Суд не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам судочинства. Таким чином, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони. Саме інша сторона зобов`язана довести неспівмірність заявлених опонентом витрат.

Надаючи оцінку обставинам пов`язаності заявлених до відшкодування витрат з розглядом судом цієї справи, суд зазначає, що не відповідають ознакам "неминучості" такі складові заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу: усна консультація з вивченням документів - 1100 грн; підготовка та узгодження правової позиції по справі - 2200 грн.

Такі дії представника не були обов`язковими для розгляду та вирішення цієї справи, та, окрім того, представником позивача до складу витрат включена вартість інших дій, які фактично охоплюють необхідність таких консультацій та підготовчих дій, зокрема, підготовка та написання позовної заяви до суду - 3850 грн.

Зокрема, Верховний Суд у пунктах 48-49 додаткової постанови від 08.04.2021 у справі №922/2321/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 96172760) виклав правовий висновок, за яким зазначені окремо у Акті надання правової допомоги послуги адвоката зі здійснення аналізу нормативного матеріалу, консультації, пошук і вивчення судової практики в аналогічних справах, публікацій науковців, коментарів спеціалістів охоплюються послугою зі здійснення підготовки відзивів на касаційні скарги; правова позиція боржника викладена у відзивах на касаційні скарги вже була сформована до касаційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з матеріалів справи не вбачається.

Суд вважає, що цей правовий висновок у повній мірі застосовний до цієї справи, з огляду на що вищевказані послуги, надані адвокатом, не відповідають критерію "неминучості", охоплені за свою суттю іншою послугою, а тому не підлягають розподілу.

Крім того, позивачем не обґрунтовано вартість та в чому полягає складність підготовки запитів адвоката про надання копій документів, направлених до Таращанської міської ради та ГУ Держгеокадастру у Київській області від 01.06.2021 №01, 01.03.2021 №2, 25.06.2021 №7, 03.08.2021 №20, 01.06.2021 №3, 01.06.2021 №4, 25.06.2021 №6, вартість яких в сукупності адвокат оцінила в 4200,00 грн, які фактично охоплюють такими діями як підготовка та написання позовної заяви до суду.

Також до Акту прийому-передачі наданих послуг від 17.12.2021 включено послугу, яка полягає в підготовці та поданні заяви до Таращанської міської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 27.06.2021 - 1650 грн.

Як випливає з матеріалів справи дана заява подавалась до сесії Таращанської міської ради до розгляду даної справи в суді і той факт, що ОСОБА_1 з метою підготовки згаданої заяви до сесії міської ради скористався послугами адвоката, жодним чином не відноситься до послуг з надання правової допомоги в судовому процесі, відтак, вартість підготовки даної заяви не може бути включено адвокатом до переліку судових витрат, які підлягають стягненню з Таращанської міської ради як відповідача по справі.

Так, суд зауважує, що з урахуванням предмету позову, зазначена справа є справою незначної складності по вказаній категорії справ є значна кількість усталеної судової практики, що вказує на можливість використання адвокатом у своїй діяльності раніше напрацьованих матеріалів та шаблонних документів, які застосовуються при розгляді судових справ даної категорії.

До того ж, розгляд даної справи відбувся в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку, що розподілу підлягають виключно витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з підготовка та подання позовної заяви до Київського окружного адміністративного суду - 3850 грн, підготовка та подання заяви про усунення недоліків позовної заяви до Київського окружного адміністративного суду у справі - 1100 грн, підготовка та подання відповідь на відзив Таращанської міської ради у справі №310/10353/21 - 2200 грн; витрати на відправлення поштової кореспонденції - 252 грн (всього 7402 грн).

Згідно з частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява №66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Lavents v. Latvia" (заява №58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Водночас в силу положень ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, оскільки позов задоволено частково і беручи до уваги, що позовні вимоги мають немайновий характер, що унеможливлює визначення конкретної частки задоволених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, загальний розмір яких складає 3701,00 грн.

Керуючись статтями 132, 134, 143, 241-246, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу та правову допомогу у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Таращанської міської ради та Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Таращанської міської ради (код ЄДРПОУ 04054955, вул. Шевченка, 7, м. Тараща, Київська область, 09501) судові витрати, а саме, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3701,00 грн (три тисячі сімсот одна гривня 00 коп.).

Відмовити у задоволенні щодо іншої частини вимог заяви.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Басай О.В.