Постанова

від 27.05.2010 по справі 30/231-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕ ЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2010 року Спра ва № 30/231-09

Дніпропетровський апе ляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Верхогл яд Т.А. (доповідач),

суддів: Сизько І.А., Кузнецов ої І.Л.

при секретарі: Прудниковій Г.В.

за участю представників ст орін:

від позивача: Дидюк О.В. , представник, довіреність №177 8 від 07.08.09

від відповідача: Самарін а Л.В., представник, довірені сть №25/11 від 25.11.08

розглянувши апеляційну ск аргу корпорації “Дагзбері Ін к” (“Dugsbery incorporated”), США на рішення го сподарського суду Дніпропет ровської області від 11.11.2009 року у справі № 30/231-09

за позовом: корпорації “Да гзбері Інк” (“Dugsbery incorporated”), США

до закритого акціонерного товариства “Агра”, м. Дніпроп етровськ

про визнання недійсним п. 6. 4 договору про дольову участь в будівництві від 17.10.2006 року

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарсько го суду Дніпропетровської об ласті від 11.11.2009 року (суддя Євст игнеєва Н.М.) в задоволенні поз овних вимог відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що :

- відповідно до ч. 2 ст. 189 Госпо дарського кодексу України ц іна в договорі в іноземній ва люті може визначатися у зовн ішньоекономічних договорах (контрактах) за наявності зго ди сторін;

- частиною 2 ст. 198 Господарськ ого кодексу України передбач ено, що грошові зобов'язанн я учасників господарських ві дносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривня х, а грошові зобов'язання мо жуть бути виражені в іноземн ій валюті лише у випадках, якщ о суб'єкти господарювання м ають право проводити розраху нки між собою в іноземній вал юті відповідно до законодавс тва;

- договір дольової уч асті в будівництві від 17.10.2006 рок у між суб'єктом господарськ ої діяльності України та іно земним суб'єктом господарс ької діяльності укладався в межах торговельного обороту , а в якості платежу застосову валась іноземна валюта, що не суперечить приписам ст. 7 Декр ету Кабінету Міністрів Украї ни “Про систему валютного ре гулювання і валютного контро лю”.

За таких обставин госп одарський суд не вбачав підс тав для визнання недійсним п . 6.4 договору як такого, що не ві дповідає вимогам закону.

Не погодившись з рішенням , позивач звернувся до Дніпро петровського апеляційного г осподарського суду з апеляці йною скаргою.

Посилається на неправомір ність висновку суду про те, що :

- наявність в Договорі нерезидента дає можливість виражати зобов'язання в іно земній валюті;

- Договір укладено в ме жах торгівельного обороту, з в'язку з чим (відповідно до с т.7 Декрету Кабінету Міністрі в України “Про систему валют ного регулювання і валютного контролю”) можливо використ овувати в якості платежу іно земну валюту, оскільки Догов ір сторін не був спрямований на отримання прибутку.

Просить скасувати оскаржу ване рішення, позов задоволь нити.

У відзиві на апеляцій ну скаргу відповідач вважає оскаржуване рішення законни м та обґрунтованим. Посилаєт ься на те, що:

- відповідно до ст.1 Зак ону України “Про оподаткуван ня прибутку підприємств” буд ь-яка господарська діяльніст ь спрямована на отримання пр ибутку, в тому числі і за Догов ором дольової участі в будів ництві від 17.10.2006 року;

- отримання неустойки, визна ченої п.6.4 Договору, є прибутко м відповідача;

- положення п.2 ст.524 ЦК Ук раїни зазначають на можливіс ть визначення грошового екві валента зобов'язання в іноземній валюті;

- зміст Договору виз начено сторонами на основі в ільного волевиявлення і він не суперечить діючому законо давству.

Просить залишити рішенн я без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Обговоривши доводи апел яційної скарги, перевіривши повноту встановлення господ арським судом обставин справ и та правильність їх юридичн ої оцінки, заслухавши поясне ння представників сторін, ко легія суддів дійшла висновку , що апеляційна скарга не підл ягає задоволенню виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, 17.10.2006 року між Закритим акціонерним товариством “Аг ра” (Відповідач) та Корпораці єю “Дагзбері, Інк” (“Dugsberry incorporated”) (П озивач) укладено Договір про дольову участь в будівництв і ( надалі - Договір).

Відповідно до умов п.1.2 Догов ору відповідач приймав на се бе зобов'язання здійснюват и будівництво багатофункціо нального комплексу будівель цивільного і житлового приз начення, розташованих за адр есою: м. Дніпропетровськ, вул. Виконкомівська, 1, а після введ ення об'єкту в експлуатацію передати відповідачеві офіс ні приміщення сумарною проек тною площею 1800 кв. м. у побудова ному комплексі. Позивач в яко сті дольової участі в будівн ицтві прийняв на себе зобов' язання передати ЗАТ “Агра” п ід знесення двоповерховий не житловий будинок з підвалом літера „Б-2” по проспекту Карл а Маркса, 47, площею 681,4 кв. м. та над ати згоду на оформлення на по зивача права землекористува ння земельною ділянкою по пр оспекту К. Маркса, 47, у м. Дніпро петровську на період будівни цтва багатофункціонального комплексу будівель.

В разі порушення строків пе редання будинку по пр. К.Маркс а,47 Корпорація “Дагзбері, Інк” сплачує Закритому акціонерн ому товариству “Агра” пеню в розмірі 500 доларів США за кожн ий день прострочення (п.6.4 Дого вору).

Виходячи з змісту термінів “зовнішньоекономічна діяль ність”, “зовнішньоекономічн ий договір”, які визначені в с т.1 Закону України “Про зовні шньоекономічну діяльність” договір від 17.10.2006 року є зовніш ньоекономічним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 189 Госпо дарського кодексу України ці на є істотною умовою господа рського договору та зазначає ться в договорі у гривнях. В ін оземній валюті можуть визнач атися ціни у зовнішньоеконом ічних договорах (контрактах) за наявності згоди сторін.

Згода сторін на визначення в п.6.4 Договору пені в іноземні й валюті - 500 доларів США за ко жен день прострочення очевид на, оскільки Договір скріпле ний підписами уповноважених представників сторін та печ атками підприємств.

Крім того, в інших пунктах д оговору - 6.2 та 6.3, які також осп орювались позивачем у даній справі, та вимоги щодо яких бу ли зменшені відповідно до за яви від 30.09.2009 року, штрафні санк ції теж визначені в іноземні й валюті.

Погодження позивача з поло женнями п.п.6.2 та 6.3 Договору є йо го правом, але свідчить про фа ктичне визнання правомірнос ті дій представників сторін щодо погодження істотних умо в договору, визначених саме в іноземній валюті .

Щодо доводів скаржника, які стосуються визначення госпо дарським судом обов'язково сті застосування іноземної в алюти як засобу платежу в роз рахунках між резидентами та нерезидентами в межах торгов ельного обороту відповідно д о ст. 7 Декрету Кабінету Мініст рів України № 15-93 від 19.02.1993 року “ Про систему валютного регулю вання і валютного контролю”, слід зазначити наступне:

Відповідно до ч. 2 ст. 198 Господ арського кодексу України гро шові зобов'язання учасникі в господарських відносин пов инні бути виражені і підляга ють оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути в иражені в іноземній валюті л ише у випадках, якщо суб'єкт и господарювання мають право проводити розрахунки між со бою в іноземній валюті відпо відно до законодавства.

Як було зазначено вище, стор они по даній справі мають пра во проводити такі розрахунки відповідно до ч. 2 ст. 189 Господ арського кодексу України.

Виконання зобов'язань, ви ражених в іноземній валюті, з гідно ч. 2 ст. 198 Господарського кодексу України здійснюєтьс я відповідно до закону.

Режим здійснення валютних операцій на території Украї ни, загальні принципи валютн ого регулювання, повноваженн я державних органів і функці ї банків та інших фінансових установ України в регулюван ні валютних операцій, права т а обов'язки суб'єктів валю тних відносин, порядок здійс нення валютного контролю, ві дповідальність за порушення валютного законодавства пер едбачені Декретом Кабінету М іністрів України “Про систем у валютного регулювання і ва лютного контролю”.

Відповідно до ст. 7 зазначен ого Декрету в розрахунках мі ж резидентами та нерезидента ми в межах торговельного обо роту як засіб платежу викори стовується іноземна валюта.

Суд правильно зазна чив, що чинним законодавство м не визначено, що слід розумі ти під терміном “торговельни й оборот”.

У розумінні Декрету К абінету Міністрів України №1 5-93 “торговельний оборот” можн а визначити як обмін матеріа льних і не матеріальних благ шляхом продажу товарів, вико нання робіт, надання послуг, щ о здійснюється як суб'єктам и господарської діяльності У країни, так і іноземними суб' єктами господарської діяльн ості з метою одержання прибу тку.

В даному випадку визначал ьним для вирішення спору не є встановлення того, чи було м етою Договору про дольову уч асть в будівництві від 17.10.2006 рок у отримання будь-якою сторон ою прибутку, а є право сторін в ідповідно до вищезгаданих н орм Господарського кодексу У країни на визначення у зовні шньоекономічному договорі (к онтракті) ціни (відповідно і ш трафних санкцій) в іноземній валюті та, як наслідок, його в иконання в іноземній валюті.

Слід також зазначити, що р ішенням господарського суду Дніпропетровської області в ід 17.06.2009 року у справі №39/829-07 за поз овом закритого акціонерного товариства “Агра” до Корпор ації “Дагзбері, Інк” (“Dugsbery incorporated” ), яке залишено без змін постан овою Дніпропетровського апе ляційного господарського су ду від 29.07.2009 року Договір про до льову участь в будівництві в ід 17.10.2006 року розірвано та стягн уто з Корпорації “Дагзбері, І нк” на підставі п.6.4 Договору н а користь ЗАТ “Агра” пеню в гр ивнях України, яка була розра хована по курсу долара США.

Тобто, питання про те, в які й валюті підлягає стягненню передбачена договором пеня ф актично вирішено в судовому порядку .

Виходячи з змісту ч. 1 ст. 215 Цив ільного кодексу України підс тавою недійсності правочину є недодержання в момент вчин ення правочину стороною (сто ронами) вимог, які встановлен і частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цьог о Кодексу.

Якщо недійсність правочи ну прямо не встановлена зако ном, але одна із сторін або інш а заінтересована особа запер ечує його дійсність на підст авах, встановлених законом, т акий правочин може бути визн аний судом недійсним (оспорю ваний правочин) (ч.3 ст. 215 Цивіль ного кодексу України).

Згідно ч.1-ч.3, ч.5 ст.203 Цивільног о кодексу України зміст прав очину не може суперечити цьо му Кодексу, іншим актам цивіл ьного законодавства, а також моральним засадам суспільст ва; особа, яка вчиняє правочин , повинна мати необхідний обс яг цивільної дієздатності; в олевиявлення учасника право чину має бути вільним і відпо відати його внутрішній волі; правочин має бути спрямован ий на реальне настання право вих наслідків, що обумовлені ним.

Господарський суд, оц інивши наявні докази по спра ві, дійшов правильного висно вку про те, що підстави для виз нання недійсним п.6.4 Договору про дольову участь в будівни цтві від 17.10.2006 року відсутні.

Скаржник відповідно д о ст.33 ГПК України при розгляд і апеляційної скарги не дові в їх наявність.

Оскаржуване рішення п остановлено у відповідності з нормам матеріального та пр оцесуального права, підстав для його скасування або змін и та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вба чає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуальн ого кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну ска ргу залишити без задоволення .

Рішення господарського с уду Дніпропетровської облас ті від 11.11.2009 року у справі № 30/231-09 з алишити без змін.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття та мо же бути оскаржена в касаційн ому порядку протягом одного місяця до Вищого господарськ ого Суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: І.Л. Кузнецова

Суддя: І.А. Сизько