Ухвала

від 14.06.2022 по справі 924/700/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 червня 2022 року

м. Київ

cправа № 924/700/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кібенко О. Р.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Рейзен"</a>

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.04.2022

у справі за позовом ОСОБА_1

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Рейзен"</a> (далі - ТОВ "Люкс-Рейзен"),

2) ОСОБА_2 ,

3) ОСОБА_3 ,

4) ОСОБА_4 ,

5) ОСОБА_5

про визнання розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників у товаристві,

ВСТАНОВИВ:

1. 17.05.2022 ТОВ "Люкс-Рейзен" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.04.2022, у якій просить її скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 в повному обсязі, апеляційну скаргу ТОВ "Люкс-Рейзен" задовольнити та змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.12.2021 з підстав, зазначених у касаційній скарзі, виклавши її в новій редакції, а в іншій частині рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.12.2021 залишити без змін.

2. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке.

3. Частиною 2 ст.292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) передбачено, що якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, передбачених ст.290 цього Кодексу, то така скарга залишається без руху.

4. Відповідно до пунктів 4 та 6 ч.2 ст.290 ГПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено судові рішення, що оскаржуються та вимоги особи, яка подає касаційну скаргу.

5. Скаржник зазначив, що касаційна скарга подана лише на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.04.2022, проте із аналізу її прохальної частини (вимог скаржника) вбачається, що останній фактично просить Верховний Суд переглянути також рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.12.2021, змінивши його мотивувальну частину.

6. Задоволення вимог скаржника, викладених у прохальній частині касаційної скарги без перегляду рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.12.2021, яке ним не оскаржується, є неможливим, у зв`язку із чим Верховний Суд пропонує скаржнику уточнити перелік судових рішень, які ним оскаржуються та / або уточнити свої вимоги.

7. Окрім цього, відповідно до п.5 ч.2 ст.290 ГПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) ст.287 цього Кодексу підстави (підстав).

8. Відповідно до ч.2 ст.287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 ст.310 цього Кодексу.

9. У разі подання касаційної скарги на підставі п.1 ч.2 ст.287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абз.2 п.5 ч.2 ст.290 цього Кодексу).

10. У цьому випадку необхідно чітко вказати:

норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд неправильно застосував в оскаржуваному судовому рішенні;

навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;

навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;

обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

11. У разі подання касаційної скарги на підставі п.2 ч.2 ст.287 ГПК в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абз.3 п.5 ч.2 ст.290 цього Кодексу). Скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

12. Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого п.3 ч.2 ст.287 ГПК, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.

13. Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі п.4 ч.2 ст.287 ГПК, необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 ст.310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

14. При цьому, необхідно враховувати, що за змістом п.1 ч.3 ст.310 ГПК відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287 цього Кодексу.

15. Отже системний аналіз наведених положень ГПК дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 ст.287 ГПК, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) ч.2 ст.287 ГПК як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

16. Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) ст.287 ГПК, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

17. При цьому, обґрунтовуючи подібність правовідносин, як обов`язкової умови для виникнення підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1- 3 ч.2 ст.287 ГПК, необхідно враховувати, що подібність правовідносин визначається за відповідними критеріями.

18. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин потрібно оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів (пункти 25, 26, 31 постанови від 12.10.2021 у справі №233/2021/19).

19. У розділі ІІ касаційної скарги скаржник посилається на п.3 ч.2 ст.287 ГПК та зазначає, що суд апеляційної інстанції не застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, які підлягали застосуванню, в том числі викладені в постанові пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", та на сьогоднішній день відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування таких норм права у подібних правовідносинах. Скаржник також цитує норми права, прецедентну практику ЄСПЛ та вказує, що у їх порушення суд апеляційної інстанції порушив право власності інших учасників ТОВ "Люкс-Рейзен", а висновки щодо застосування зазначених норм права у правовідносинах подібних до справи, що переглядається відсутні.

20. У розділі ІІІ касаційної скарги скаржник, із посиланням на постанови Верховного Суду (із зазначенням дати їх ухвалення та номерів справ, у яких ці постанови ухвалені), наводить (цитує) висновки із них, які, на думку скаржника, не врахував суд апеляційної інстанції, але повинен був врахувати. При цьому скаржник не зазначив норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд неправильно застосував, не навів висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні та не обґрунтував подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справах, в яких Верховний Суд виклав свої висновки (на які скаржник послався).

21. У розділах ІV-V касаційної скарги скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм ст.87 Господарського кодексу України, ст.97 Цивільного кодексу України, статей 52, 58, 59, 64 Закону "Про господарські товариства", ст.30 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", статуту ТОВ "Люкс-Рейзен" та наводить висновки, із посиланням на постанови Верховного Суду (із зазначенням дати їх ухвалення та номерів справ), які на його думку, не врахував суд апеляційної інстанції.

22. При цьому, наводячи вказані у розділах ІІІ - V обґрунтування, скаржник не зазначив підставу на якій (яких) подається касаційна скарга в частині цих обґрунтувань із посиланням на відповідний пункт (пункти) ч.2 ст.287 ГПК (зокрема й на п.1).

23. Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми та змісту подання касаційної скарги.

24. Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху.

25. З огляду на залишення касаційної скарги без руху, клопотання про зупинення дії оскаржуваної постанови залишається без розгляду до усунення недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Рейзен"</a> на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.04.2022 у справі №924/700/21 залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Люкс-Рейзен"</a> строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Люкс-Рейзен"</a>, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя О. Кібенко