Постанова

від 14.06.2022 по справі 640/12312/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2022 року

м. Київ

справа № 640/12312/20

провадження № К/9901/9783/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Стрелець Т.Г., Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Повного товариства «Ломбард «КЕШ» Брила О.І. і Компанія» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, третя особа - Державна служба фінансового моніторингу України, про визнання протиправними та скасування постанов, за касаційною скаргою Національного банку України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у складі судді Шейко Т.І. від 04 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Пилипенко О.Є., Глущенко Я.Б., Собківа Я.М. від 23 лютого 2021 року,

УСТАНОВИВ:

Вступ

1. Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач є фінансовою установою. Відповідачем проведено позапланові безвиїзні перевірки позивача щодо дотримання законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. За результатами перевірок складено акти, у яких зафіксовані порушення позивачем пункту 1 частини другої статті 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та пункту 10 Порядку 552 на підставі яких відповідач прийняв рішення (постанови) про застосування санкцій, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», якими на позивача накладено штраф у розмірі по 5100,00 грн. Уважаючи рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з позовом.

2. Зважаючи на фактичні обставини справи, мотиви судів попередніх інстанцій, доводи учасників справи, для правильного вирішення справи, Суду слід дати відповідь на таке питання: 1)що є датою виявлені порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення?

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

3. Повне товариство «Ломбард «КЕШ» Брила О.І. і Компанія» звернулось до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, третя особа - Державна служба фінансового моніторингу України, про визнання протиправними та скасування постанов , у якому просило:

- визнати протиправним і скасувати рішення (постанову) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 травня 2020 року № 230/206/16-2/17-ФМ про застосування санкцій, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»;

- визнати протиправним і скасувати рішення (постанову) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 травня 2020 року № 229/226/28/17 про застосування санкцій, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року, позовні вимоги Повного товариства «Ломбард «КЕШ» Брила О.І. і Компанія» було задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано рішення (постанову) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 травня 2020 року № 229/226/28/17 про застосування санкцій, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

5. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції. виходив з того, що з моменту виявлення відповідачем вчиненого позивачем порушення пункту 10 Порядку подання інформації для взяття на облік (зняття з обліку) суб`єктів первинного фінансового моніторингу, виявлення та реєстрації, а також подання суб`єктами первинного фінансового моніторингу Державній службі фінансового моніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, іншої інформації, що може бути пов`язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2015 року № 552, а саме з 31 липня 2017 року, станом на час прийняття Нацкомфінпослуг оскаржуваного рішення (постанови) від 06 травня 2020 року № 229/226/28/17-ФМ сплинуло понад два роки, а тому застосування до штрафу на підставі цього рішення (постанови) поза межами шестимісячного строку від дня виявлення вчиненого порушення є неправомірним.

6. Відмовляючи у задоволенні вимоги про визнати протиправним і скасувати рішення (постанову) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 травня 2020 року № 230/206/16-2/17-ФМ про застосування санкцій, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суди попередніх інстанцій виходили з того, що у ході розгляду справи, не встановлено протиправності оскаржуваної постанови.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Національний банк України звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року у частині визнання протиправним та скасування рішення (постанову) Нацкомфінпослуг від 06 травня 2020 року № 229/226/28/17-ФМ про застосування санкцій, передбачених Законом України «Про запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового

знищення» і ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Повному товариству «Ломбард «КЕШ» Брила О.І. і Компанія» відмовити.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Судами попередніх інстанцій установлено, що Повне товариство «Ломбард «КЕШ» Брила О.І. і Компанія» є фінансовою.

9. У лютому та в березні 2020 року Нацкомфінпослуг провела дві позапланові безвиїзні перевірки позивача щодо дотримання законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Підставою для проведення вказаних перевірок слугував лист Державної служби фінансового моніторингу України від 06 листопада 2019 року № 3131/340-06-3/ДСК, яким Нацкомфінпослуг повідомлено про можливі факти порушення позивачем законодавства.

10. За результатами перевірок складено:

1) акт позапланової безвиїзної перевірки дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення від 26 лютого 2020 року № 206/16-2/17-ФМ, яким встановлено порушення позивачем пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2015 року № 552 «Деякі питання організації фінансового моніторингу», яке полягає в порушенні позивачем строків звернення до Держфінмоніторингу щодо з`ясування причин неотримання відповідного повідомлення про результати обробки змін до інформації, яка стала підставою для взяття суб`єкта на облік.

2) акт позапланової безвиїзної перевірки дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення від 06 березня 2020 року № 226/28/17-ФМ, в якому встановлено порушення позивачем пункту 1 частини другої статті 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та пункту 10 Порядку надання інформації для взяття на облік (зняття з обліку) суб`єктів первинного фінансового моніторингу, виявлення та реєстрації, а також подання суб`єктами первинного фінансового моніторингу Державні службі фінансового моніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, що може бути пов`язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2015 року № 552 «Деякі питання організації фінансового моніторингу», яке полягає в порушенні позивачем строків звернення до Держфінмоніторингу щодо з`ясування причин неотримання відповідного повідомлення про результати обробки (унесення або відмову в унесенні інформації до Єдиної інформаційної системи);

11. На підставі зазначених актів, відповідач прийняв рішення (постанови) від 06 травня 2020 року № 229/226/28/17 та № 230/206/16-2/17-ФМ про застосування санкцій, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», якими на позивача накладено штраф у розмірі по 5100,00 грн.

12. Уважаючи рішення (постанови) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 травня 2020 року № 229/226/28/17 та № 230/206/16-2/17-ФМ про застосування санкцій, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» протиправними, Повне товариство «Ломбард «КЕШ» Брила О.І. і Компанія» звернулось до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

13. Обґрунтовуючи право на звернення із касаційною скаргою, Національний банк України зазанчває, що відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» від 12 вересня 2019 року № 79-ІХ передбачена ліквідація Нацкомфінпослуг та розподіл повноважень з регулювання фінансового ринку між Національним банком України та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

14. Зокрема, Національний банк України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» стає регулятором страхових, лізингових, фінансових компаній, кредитних спілок, ломбардів та бюро кредитних історій, а Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку регулюватиме недержавні пенсійні фонди та фонди фінансування будівництва.

15. Відповідно до пункту 8 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» з 01 липня 2020 року Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку є процесуальними правонаступниками Нацкомфінпослуг, у судах у межах повноважень, встановлених Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

16. Указом Президента України від 30 червня 2020 року № 259 припинено Нацкомфінпослуг шляхом ліквідації.

17. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 520/1636/19, що визначають застосування норм права щодо моменту виявлення правопорушення та строку притягнення до відповідальності за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

18. Окрім того, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо питання застосування пунктів 6, 10 Порядку застосування санкцій, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», пред`явлення вимог та здійснення контролю за їх виконанням Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 01 жовтня 2015 року № 2372, а саме про застосування норми права щодо моменту виявлення правопорушення та строку притягнення до відповідальності за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

19. Повним товариством «Ломбард «КЕШ» Брила О.І. і Компанія» подано відзив на касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року, у якому воно просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін. У відзиві Повне товариство «Ломбард «КЕШ» Брила О.І. і Компанія» зазначає, що дія «нового Порядку подання інформації для взяття на облік (зняття з обліку/поновлення на обліку) суб`єктів первинного фінансового моніторингу, реєстрації та подання суб`єктами первинного фінансового моніторингу Державній службі фінансового моніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, іншої інформації, що може бути пов`язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2020 року № 850 поширюється тільки на відокремлені підрозділи суб`єкта, які є окремими юридичними особами, та яким суб`єктом надано дозвіл самостійно подавати інформацію, пов`язану з проведенням фінансового моніторингу. Відокремлені підрозділи ПТ «Ломбард «КЕШ» Брила О.І. і Компанія» не є окремими юридичними особами, а тому діяння, яке ставиться в провину відповідачем позивачу на теперішній час втратило ознаки правопорушення, які раніше були встановлені законодавством.

20. Відзиву на касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року Державною службою фінансового моніторингу України не подано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права

21. Указом Президента України від 23 листопада 2011 року 1070/2011 затверджено Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Положення).

22. Відповідно до пункту 1 Положення Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України.

23. Згідно із пунктом 3 Положення до основних завдань Нацкомфінпослугуг, віднесено, зокрема:

- здійснення в межах своїх повноважень державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг і дотриманням законодавства у відповідній сфері;

- захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування у межах своїх повноважень заходів впливу з метою запобігання і припинення порушень законодавства на ринку фінансових послуг;

- виконання в межах своїх повноважень функції суб`єкта державного фінансового моніторингу.

24. Пунктом 4 Положення передбачено, що Нацкомфінпослуг відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

- проводить у межах своїх повноважень самостійно або разом з іншими уповноваженими органами виїзні та безвиїзні перевірки діяльності фінансових установ;

- у разі порушення законодавства про фінансові послуги накладає адміністративні стягнення за правопорушення та застосовує відповідно до закону заходи впливу.

25. Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 01 жовтня 2015 року № 2372 затверджено Порядок застосування санкцій, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», пред`явлення вимог та здійснення контролю за їх виконанням Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Порядок № 2372).

26. Відповідно до пункту 4 Порядку № 2372 факти невиконання (неналежного виконання) вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виявляються посадовими особами Нацкомфінпослуг:

при проведенні планових та позапланових перевірок, у тому числі виїзних чи безвиїзних;

при здійсненні нагляду за діяльністю суб`єктів первинного фінансового моніторингу.

27. Згідно із пунктом 5 Порядку № 2372 підставою для порушення провадження у справі про невиконання (неналежне виконання) вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі - провадження у справі) є акт про виявлені порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі - Акт).

28. Пунктом 6 Порядку № 2372 передбачено, що датою порушення провадження у справі є дата реєстрації Акта, яким виявлені порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

29. Згідно приписів пункту 10 Порядку № 2372 передбачено, що санкції можуть бути застосовані до суб`єкта первинного фінансового моніторингу за порушення вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

30. Відповідно до пункту 10 Порядку подання інформації для взяття на облік (зняття з обліку) суб`єктів первинного фінансового моніторингу, виявлення та реєстрації, а також подання суб`єктами первинного фінансового моніторингу Державній службі фінансового моніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, іншої інформації, що може бути пов`язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2015 року № 552 (далі - Порядок № 552), якщо з будь-яких причин суб`єкт не отримав від Держфінмоніторингу протягом 10 робочих днів з дати надходження повідомлення про вручення поштового відправлення або протягом 20 робочих днів з дати відправлення інформації, необхідної для взяття його на облік (зняття з обліку, внесення змін до інформації, яка стала підставою для взяття суб`єкта на облік) (у разі ненадходження повідомлення про вручення поштового відправлення), або протягом двох робочих днів з дати відправлення такої інформації в електронному вигляді повідомлення про результати обробки інформації, необхідної для взяття суб`єкта на облік (зняття з обліку, внесення змін до інформації, яка стала підставою для взяття суб`єкта на облік), суб`єкт (відокремлений підрозділ) звертається до Держфінмоніторингу для з`ясування причини неотримання відповідного повідомлення.

У разі необхідності отримання копії повідомлення про результати обробки інформації, необхідної для взяття суб`єкта на облік (зняття з обліку, внесення змін до інформації, яка стала підставою для взяття суб`єкта на облік), суб`єкт надсилає до Держфінмоніторингу письмовий запит.

У разі необхідності отримання суб`єктом довідки про обліковий ідентифікатор суб`єкт надсилає до Держфінмоніторингу письмовий запит з обов`язковим зазначенням реквізитів, визначених Мінфіном.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

31. Підставами відкриття касаційного провадження слугували застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 520/1636/19, що визначають застосування норм права щодо моменту виявлення правопорушення та строку притягнення до відповідальності за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо питання застосування пунктів 6, 10 Порядку застосування санкцій, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», пред`явлення вимог та здійснення контролю за їх виконанням Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 01 жовтня 2015 року № 2372, а саме про застосування норми права щодо моменту виявлення правопорушення та строку притягнення до відповідальності за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

32. В силу приписів частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

33. Щодо застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 520/1636/19, колегія суддів зазначає наступне.

34. Так у справі № 520/1636/19 позивач оскаржуючи рішення відповідача про накладення штрафу посилався на те, що позивача притягнуто до відповідальності поза межами строків, визначених статтею 74 Закону України «Про банки і банківську діяльність», згідно якої заходи впливу до банків можуть бути застосовані Національним банком України протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

35. Суд у справі № 520/1636/19 дійшов висновку, що позивача притягнуто до відповідальності в межах строків, визначених статтею 74 Закону України «Про банки і банківську діяльність», з урахуванням норм Положення № 346, оскільки за результатами проведеної перевірки Національним банком України складено довідку від 13 серпня 2018 року, а спірне рішення про накладення на позивача штрафу винесено 04 лютого 2019 року, тобто у межах шести місяців з дня виявлення порушення.

36. Суд у справі № 520/1636/19 обґрунтовуючи висновок про те, що позивача притягнуто до відповідальності в межах строків, визначених статтею 74 Закону України «Про банки і банківську діяльність» виходив з того, що пунктом 9 розділу ІІ Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженого постанова Правління Національного банку України від 17 серпня 2012 року № 346, визначено, що днем виявлення порушення законодавства з питань фінансового моніторингу є дата складання довідки про виїзну перевірку з питань фінансового моніторингу банку.

37. Натомість у справі № 640/12312/20 Порядком № 2372, яким врегульовано застосування санкцій, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» не визначено, що є днем виявлення порушення законодавства з питань фінансового моніторингу.

38. Тобто правовідносини у справі № 520/1636/19 та у справі № 640/12312/20 не є подібними.

39. Щодо застосування пунктів 6, 10 Порядку № 2372 в частині моменту виявлення правопорушення та строку притягнення до відповідальності за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, колегія суддів зазначає наступне.

40. Порядок № 2372 не визначає, що є моментом виявлення порушення вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

41. Пункт 6 Порядку № 2372 пов`язує дату порушення провадження у справі з датою реєстрації Акта, яким виявлені порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та не визначає, що дата порушення провадження у справі є днем виявлення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

42. Аналіз пункту 10 Порядку № 2372 дає підстави для висновку, що строк, протягом якого суб`єкта господарювання може бути притягнуто до відповідальності за порушення вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення пов`язується з моментом вчинення такого порушення (не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення) або з моментом його виявлення (протягом шести місяців з дня його виявлення).

43. В силу приписів пункту Порядку № 2372 факти невиконання (неналежного виконання) вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виявляються посадовими особами Нацкомфінпослуг при проведенні планових та позапланових перевірок, чи при здійсненні нагляду за діяльністю суб`єктів первинного фінансового моніторингу про які зазначається у акті, який є підставою для порушення провадження у справі про невиконання (неналежне виконання) вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

44. Як установлено судами попередніх інстанцій, порушення позивачем пункту 1 частини другої статті 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та пункту 10 Порядку № 552, було виявлено у ході перевірок проведених у лютому - березні 2020 року, про що складено акти від 26 лютого 2020 року № 206/16-2/17-ФМ та від 06 березня 2020 року № 226/28/17-ФМ.

45. Факти вчинення позивачем порушень, виявлених у ході перевірок проведених у лютому - березні 2020 року, за якими складено акти перевірок від 26 лютого 2020 року № 206/16-2/17-ФМ та від 06 березня 2020 року № 226/28/17-ФМ, позивачем не заперечуються.

46. Зважаючи на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що про порушення позивачем пункту 10 Порядку № 552 «Деякі питання організації фінансового моніторингу», яке полягає в порушенні позивачем строків звернення до Держфінмоніторингу щодо з`ясування причин неотримання відповідного повідомлення про результати обробки (унесення або відмову в унесенні інформації до Єдиної інформаційної системи) відповідач дізнався у ході перевірки, проведеної у березні 2020 року, за результатами якої складено акт від 06 березня 2020 року № 226/28/17-ФМ.

47. З огляду на те, що про порушення позивачем пункту 10 Порядку № 552 «Деякі питання організації фінансового моніторингу», яке полягає в порушенні позивачем строків звернення до Держфінмоніторингу щодо з`ясування причин неотримання відповідного повідомлення про результати обробки (унесення або відмову в унесенні інформації до Єдиної інформаційної системи) відповідач дізнався у ході перевірки, проведеної у березні 2020 року, а рішення (постанову) про застосування санкцій, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 229/226/28/17 винесено 06 травня 2020 року, тобто у межах шестимісячного строку від дня виявлення вчиненого порушення, колегія суддів дійшла висновку, що постанова від 06 травня 2020 року № 229/226/28/17 винесена відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначений законами України, а тому відсутні підстави для її скасування.

48. Оскільки за результатами розгляду справи судом не встановлено протиправності рішення (постанови) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 травня 2020 року № 230/206/16-2/17-ФМ про застосування санкцій, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», підстави для її скасування відсутні.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

49. У ході розгляду справи підтвердились обставини, які слугували підставою відкриття касаційного провадження, а саме відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо питання застосування пунктів 6, 10 Порядку застосування санкцій, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», пред`явлення вимог та здійснення контролю за їх виконанням Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 01 жовтня 2015 року № 2372.

46. Частиною першою статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

50. Ураховуючи те, що суди першої та апеляційної інстанцій повно встановили фактичні обставини справи, але неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень в частині, колегія суддів вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Національного банку України задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог Повному товариству «Ломбард «КЕШ» Брила О.І. і Компанія» відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді Т.Г. Стрелець

В.М. Шарапа