Постанова

від 23.02.2021 по справі 640/12312/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/12312/20 Суддя першої інстанції: Шейко Т.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Собківа Я.М.,

при секретарі - Василенко Ю.А.,

за участю:

представника відповідача: - Пріцака І.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національного банку України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Повного товариства Ломбард КЕШ Брила О.І. і Компанія до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, третя особа - Державна служба фінансового моніторингу України про визнання протиправними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2020 року позивач - Повне товариство Ломбард КЕШ Брила О.І. і Компанія звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, третя особа - Державна служба фінансового моніторингу України про визнання протиправними та скасування постанов, в якому просив:

- визнати протиправним і скасувати рішення (постанову) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.05.2020 року №230/206/16-2/17-ФМ про застосування санкцій, передбачених Законом №361-ІХ;

- визнати протиправним і скасувати рішення (постанову) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.05.2020 року №229/226/28/17-ФМ про застосування санкцій, передбачених Законом №361-ІХ.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з судовим рішенням, Національний банк України звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Крім того, в апеляційній скарзі Національний банк України заявив клопотання про заміну відповідача у справі, яке колегія вважає за необхідне задовольнити, з огляду на наступне.

Верховною Радою України 12 вересня 2019 року прийнято Закон України №79-ІX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг .

Зі змісту вказаного закону вбачається, що метою його ухвалення є скорочення кількості регуляторних та контролюючих органів на ринках небанківських фінансових послуг шляхом розподілу функцій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, між іншими органами, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.

Прийнятим Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг здійснено законодавче закріплення перерозподілу та консолідації функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг та внесено зміни до таких законодавчих актів.

Зміни до законодавчих актів передбачають передачу повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у частині регулювання та нагляду у системі накопичувального пенсійного забезпечення, регулювання та нагляду за функціонуванням фінансово-кредитних механізмів і управлінні майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Решту повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, було передано до Національного банку України.

Зокрема, Національний банк України на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг стає регулятором страхових, лізингових, фінансових компаній, кредитних спілок, ломбардів та бюро кредитних історій, а Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку регулюватиме недержавні пенсійні фонди та фонди фінансування будівництва.

Відповідно до пункту 1 Розділу II Прикінцеві положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг перехідний період, упродовж якого відбуватиметься передача функцій від Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг до Національного банку України та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку триватиме до 01 липня 2020 року.

Тобто, з 01 липня 2020 року функції які належали Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг виконує Національний банк України.

На виконання Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг Президент України в Указі від 30 червня 2020 року №259/2020, постановив, зокрема: припинити Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, шляхом ліквідації та визнати таким, що втратив чинність указ Президента України від 23 листопада 2011 року №1070 Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг .

Таким чином, виходячи з аналізу вищевикладеного, враховуючи що Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг були внесені законодавчі зміни, внаслідок яких Національний банк України починаючи з 01 липня 2020 року набуває частину повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, колегія суддів приходить до висновку, що Національний банк України є належним відповідачем у даній справі.

Відповідно до ч.1 ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

18 лютого 2021 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 7176, Національним банком України було подано до суду відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого просить відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що з моменту виявлення Нацкомфінпослуг вчиненого позивачем порушення пункту 10 Порядку №552 Деякі питання організації фінансового моніторингу , а саме з 31.07.2017 року, станом на час прийняття Нацкомфінпослуг оскаржуваного рішення (постанови) від 06.05.2020 року №229/226/28/17-ФМ сплинуло понад два роки, отже застосування до позивача штрафу на підставі цього рішення (постанови) відбулось поза межами шестимісячного строку від дня виявлення вчиненого порушення, у зв`язку з чим рішення (постанова) Нацкомфінпослуг від 06.05.2020 року №229/226/28/17-ФМ є протиправною та підлягає скасуванню. Відповідно до ч.1 ст.. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, враховуючи межі доводів апеляційної скарги, вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, Повне товариство Ломбард КЕШ Брила О.І. і Компанія є фінансовою установою, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи від 28.05.2009 року ЛД №400, виданим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

У лютому та в березні 2020 року Нацкомфінпослуг провела дві позапланові безвиїзні перевірки позивача щодо дотримання законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Згідно з доводами відповідача підставою для проведення вказаних перевірок слугував лист Державної служби фінансового моніторингу України від 06.11.2019 року №3131/340-06-3/ДСК, яким Нацкомфінпослуг повідомлено про можливі факти порушення позивачем законодавства. Копію указаного листа відповідач не надав ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанцій.

За результатами перевірок складено:

1) акт від 26.02.2020 року №226/28/17-ФМ, в якому встановлено порушення позивачем пункту 1 частини другої статті 6 Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та пункту 10 Порядку надання інформації для взяття на облік (зняття з обліку) суб`єктів первинного фінансового моніторингу, виявлення та реєстрації, а також подання суб`єктами первинного фінансового моніторингу Державні службі фінансового моніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, що може бути пов`язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 р. №552 Деякі питання організації фінансового моніторингу , яке полягає в порушенні позивачем строків звернення до Держфінмоніторингу щодо з`ясування причин неотримання відповідного повідомлення про результати обробки (унесення або відмову в унесенні інформації до Єдиної інформаційної системи);

2) акт від 06.03.2020 року №206/16-2/17-ФМ, яким встановлено порушення позивачем пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 року №552 Деякі питання організації фінансового моніторингу , яке полягає в порушенні позивачем строків звернення до Держфінмоніторингу щодо з`ясування причин неотримання відповідного повідомлення про результати обробки змін до інформації, яка стала підставою для взяття суб`єкта на облік.

На підставі указаних актів, керуючись пунктом 6 частини п`ятої статті 32 та пунктом 3 розділу Х Закону України від 06.12.2019 р. №361-Х Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення , відповідач прийняв рішення (постанови) від 06.05.2020 року №230/206/16-2/17-ФМ та №229/226/28/17-ФМ про застосування до позивача штрафів у розмірі по 5 100,00 грн. Вважаючи оскаржувані рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В межах спірних правовідносин сторонами не заперечується та не ставиться під сумнів наявність у Нацкомфінпослуг повноважень здійснювати позапланові перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, які проводилися в лютому та березні 2020 року, а також дотримання відповідачем визначеної законодавством процедури проведення цих перевірок та оформлення їх результатів відповідними актами, у зв`язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для перегляду рішення суду першої інстанції в цій частині.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції, позивач не заперечував зафіксованих у вищевказаних актах перевірок фактів вчинення ним порушень пункту 10 Порядку подання інформації для взяття на облік (зняття з обліку) суб`єктів первинного фінансового моніторингу, виявлення та реєстрації, а також подання суб`єктами первинного фінансового моніторингу Державній службі фінансового моніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, іншої інформації, що може бути пов`язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 року №552 Деякі питання організації фінансового моніторингу (далі - Порядок №552).

Так, згідно з пунктом 10 Порядку №552 якщо з будь-яких причин суб`єкт не отримав від Держфінмоніторингу протягом 10 робочих днів з дати надходження повідомлення про вручення поштового відправлення або протягом 20 робочих днів з дати відправлення інформації, необхідної для взяття його на облік (зняття з обліку, внесення змін до інформації, яка стала підставою для взяття суб`єкта на облік) (у разі ненадходження повідомлення про вручення поштового відправлення), або протягом двох робочих днів з дати відправлення такої інформації в електронному вигляді повідомлення про результати обробки інформації, необхідної для взяття суб`єкта на облік (зняття з обліку, внесення змін до інформації, яка стала підставою для взяття суб`єкта на облік), суб`єкт (відокремлений підрозділ) звертається до Держфінмоніторингу для з`ясування причини неотримання відповідного повідомлення.

У разі необхідності отримання копії повідомлення про результати обробки інформації, необхідної для взяття суб`єкта на облік (зняття з обліку, внесення змін до інформації, яка стала підставою для взяття суб`єкта на облік), суб`єкт надсилає до Держфінмоніторингу письмовий запит.

У разі необхідності отримання суб`єктом довідки про обліковий ідентифікатор суб`єкт надсилає до Держфінмоніторингу письмовий запит з обов`язковим зазначенням реквізитів, визначених Мінфіном. Так, зі змісту акта перевірки від 06.03.2020 року №226/28/17-ФМ вбачається, що перевіркою інформації, наданої Повним товариством Ломбард КЕШ Брила О.І. і Компанія листом від 26.07.2017 №174 (вх.№7545/ЛБ від 31.07.2017) у відповідь на запит Нацкомфінослуг від 16.06.2017 року №4643/17-8-3, відповідач встановив, що назване товариство поштовим відправленням з повідомленням про вручення №4900049313190 надіслало до Держфінмоніторингу повідомлення за формою від 11.04.2017 р. №1-ФМ щодо взяття на облік інформації про відокремлений підрозділ, а саме: відділення №14 Повного товариства Ломбард КЕШ Брила О.І. і Компанія .

Відповідно до повідомлення про вручення 13.04.2017 року Держфінмоніторингом отримано повідомлення за формою №1-ФМ від 11.04.2017 року. Згідно з поясненнями товариства з невідомих причин воно не отримало від Держфінпослуг форму №3-ФМ з інформацією про результати обробки (унесення або відмову в унесенні інформації до Єдиної інформаційної системи) форми №1-ФМ від 11.04.2017 року. Повне товариство Ломбард КЕШ Брила О.І. і Компанія звернулося до Держфінмоніторингу листами від 20.06.2017 року №131/1 та від 20.07.2017 року №170. Таким чином, названим товариством несвоєчасно вжито заходів для з`ясування причин неотримання форми №3-ФМ про результати обробки (унесення або відмову в унесенні інформації до Єдиної інформаційної системи) форми №1-ФМ від 11.04.2017 року, що є порушенням пункту 1 частини другої статті 6 Закону та пункту 10 Порядку.

Розпорядженням Нацкомфінпослуг від 01.10.2015 року № 2372 затверджено Порядок застосування санкцій, передбачених Законом України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення , пред`явлення вимог та здійснення контролю за їх виконанням Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Порядок №2372).

Згідно з пунктом 9 Порядку №2372 рішення (постанова) про застосування санкцій за вчинене порушення щодо невиконання (неналежне виконання) вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення або про закриття провадження у справі приймається директором департаменту (керівником самостійного структурного підрозділу) Нацкомфінпослуг, до функцій якого належать питання державного регулювання та нагляду у сфері фінансового моніторингу.

Рішення (постанова) про застосування санкцій за вчинене порушення щодо невиконання (неналежне виконання) вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та рішення (постанова) про закриття провадження у справі оформлюються за встановленими формами (додатки 1, 2 до цього Порядку).

Відповідно до пункту 10 Порядку №2372 санкції можуть бути застосовані до суб`єкта первинного фінансового моніторингу за порушення вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення .

За змістом пункту 12 Порядку №2372 закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених пунктом 10 цього Порядку є однією з підстав для закриття провадження у справі. Відповідач, наголошуючи на правомірності винесення спірної постанови наголошує, що згідно п.6 Порядку застосування санкцій, передбачених Законом України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", пред`явлення вимог та здійснення контролю за їх виконанням Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг передбачено, що датою порушення провадження у справі є дата реєстрації Акта, яким виявлені порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

У зв`язку з чим відповідач вважає, що ним вірно застосовані штрафні санкції до позивача, в межах строку, передбаченого чинним, на дату виникнення спірних правовідносин законодавства, адже Акт перевірки № 226/28/17-ФМ складено відповідачем 06.03.2020 року, в той час як рішення № 229/226/28/17-ФМ про застосування санкцій до ПТ Ломбард КЕШ Брила О.І. і Компанія прийнято Нацкомфінпослуг 06.05.2020 року, тобто в межах шестимісячного строку.

Проте колегія суддів вважає такі доводи Національного банку України необґрунтованими, з огляду на те, що поняття дата порушення провадження у справі та дата застосування санкцій є різними за своєю суттю та змістом, в той час як пунктом 12 Порядку № 2372 чітко передбачено підстави для закриття провадження у справі і це є закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених п. 10 цього Порядку (тобто шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення).

З дефініції вищевказаної норми чітко вбачається, що строки, протягом яких суб`єкта господарювання може бути притягнуто до відповідальності чітко пов`язується з моментом вчинення такого порушення чи моменту його виявлення, а не з датою порушення провадження у справі, у зв`язку з чим колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Національного банку України - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2020 року - без змін.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Національного банку України - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б.Глущенко

Я.М.Собків

Повний текст виготовлено 23 лютого 2021 року.