Рішення

від 04.12.2020 по справі 640/12312/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2020 року м. Київ №640/12312/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу

за позовомПовного товариства КЕШ Брила О.І. і Компанія до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг провизнання протиправними та скасування постанов Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- Державна служба фінансового моніторингу України;

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Повне товариство Ломбард КЕШ Брила О.І. і Компанія з позовом до Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг, в якому просило:

- визнати протиправним і скасувати рішення (постанову) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.05.2020 №230/206/16-2/17-ФМ про застосування санкцій, передбачених Законом №361-ІХ;

- визнати протиправним і скасувати рішення (постанову) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.05.2020 №229/226/28/17 про застосування санкцій, передбачених Законом №361-ІХ.

Ухвалою суду від 05.06.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Водночас суд залучив до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державну службу фінансового моніторингу України.

В обґрунтування позовних вимог позивач заначив, що оцінюючи об`єктивну сторону правопорушення відповідач в кожному оскаржуваному рішенні (постанові) посилається на пункт 10 Порядку подання інформації для взяття на облік (зняття з обліку) суб`єктів первинного фінансового моніторингу, виявлення та реєстрації, а також подання суб`єктами первинного фінансового моніторингу Державній службі фінансового моніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, іншої інформації, що може бути пов`язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 №552 Деякі питання організації фінансового моніторингу . Указаний Порядок затверджений Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення . На момент винесення відповідачем оскаржуваних рішень (постанов) вказаний Закон втратив чинність, отже втратила чинність і постанова Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 №552 Деякі питання організації фінансового моніторингу , тому посилання відповідача на порушення позивачем пункту 10 вищевказаного Порядку не є правомірним.

Крім того, як стверджує позивач, в оскаржуваних рішеннях (постановах) відповідач застосував до позивача штраф, керуючись пунктом 6 частини п`ятої статті 32 Закону Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення №361-ІХ, який набув чинності з 28.04.2020, тоді як в указаній правовій нормі визначені ознаки іншого правопорушення, ніж в пункті 10 вищевказаного Порядку.

До того ж порушення, зафіксоване в акті перевірки від 06.03.2020 №226/28/17-ФМ, відбулося майже три роки тому і на час його вчинення діяв Порядок застосування санкцій, передбачених Законом України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення , пред`явлення вимог та здійснення контролю за їх виконанням Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг , затверджений розпорядженням Нацкомфінпослуг від 01.10.2015 №2372.

Відповідно до пункту 12 цього Порядку закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених пунктом 10 цього Порядку, є підставою для закриття провадження у справі.

У свою чергу пункт 10 передбачає 6-місячний строк для застосування відповідної санкції з дня її виявлення. Правопорушення, зафіксоване в акті Нацкомфінпослуг від 06.03.2020 №226/28/17-ФМ, виявлене Держфінмоніторинг ще у 2017 році, що підтверджується вищевказаним актом, листом Держфінмоніторингу від 28.07.2017 №2801/0530-07-2 та листом позивача від 26.07.2017 №174.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в її задоволенні з огляду на необґрунтованість.

Зокрема, відповідач зазначив, що в установленому порядку за результатами проведення щодо позивача позапланових перевірок, проведених підставі відповідного звернення Держфінмоніторингу, виявив порушення позивачем пункту 10 Порядку подання інформації для взяття на облік (зняття з обліку) суб`єктів первинного фінансового моніторингу, виявлення та реєстрації, а також подання суб`єктами первинного фінансового моніторингу Державній службі фінансового моніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, іншої інформації, що може бути пов`язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 №552 Деякі питання організації фінансового моніторингу , які обґрунтовано зафіксував в актах перевірки. Вказані порушення полягають в недотриманні позивачем обов`язку щодо своєчасного з`ясування обставин про неотримання ним від Держфінмоніторингу повідомлень про результати обробки інформації, необхідної для взяття суб`єкта на облік (зняття з обліку, внесення змін до інформації, яка стала підставою для взяття суб`єкта на облік).

Указаний Порядок є чинним та підлягав застосуванню Нацкомфінпослуг станом на час прийняття оскаржуваних рішень (постанов).

Крім того, обидва оскаржуваних рішення (постанови) Нацкомфінпослуг винесені на підставі пункту 6 частини п`ятої статті 32 Закону України від 06.12.2020 №361-IХ Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення , який передбачає застосування штрафних санкцій до суб`єктів первинного фінансового моніторингу за неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання спеціально уповноваженому органу недостовірної інформації у випадка, передбачених законодавством.

Заперечуючи доводи позивача про те, що рішення (постанова) Нацкомфінпослуг, винесене на підставі акта перевірки від 06.03.2020 №226/28/17-ФМ, поза межами установленого законодавством строку для застосування штрафних санкцій, відповідач зазначив, що відповідне звернення Держфінпослуг до відповідача, що стало підставою для проведення позапланової перевірки позивача, містило лише припущення про можливе порушення позивачем законодавства. Саме ж порушення було виявлено в ході перевірки та зафіксоване у вищевказаному акті перевірки, від дати складення якого й починається перебіг строку для застосування до позивача штрафних санкцій.

Відтак, оскаржувані рішення (постанови) про застосування щодо позивача штрафних санкцій є правомірними, тому відсутні підстави для їх визнання протиправним та скасування.

Третя особа надала суду пояснення, які просила врахувати при розгляді даної справи, зазначивши, що Держфінмоніторинг в межах повноважень та в установленому порядку виявила порушення позивачем пункту 10 Порядку подання інформації для взяття на облік (зняття з обліку) суб`єктів первинного фінансового моніторингу, виявлення та реєстрації, а також подання суб`єктами первинного фінансового моніторингу Державній службі фінансового моніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, іншої інформації, що може бути пов`язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 №552 Деякі питання організації фінансового моніторингу . Про вказані порушення належним чином було повідомлено Нацкомфінпослуг, до повноважень якого частиною восьмою Закону України від 14.10.2014 №1702-VII Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення віднесено повноваження щодо застосування санкцій до суб`єктів первинного фінансового моніторингу.

Аналогічні повноваження Нацкомфінпослуг надані також статтею 32 Закону України від 06.12.2020 №361-IХ Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення , який набрав чинності 28.04.2020.

Крім того, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 06.12.2020 №361-IХ Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення Кабінету Міністрів України необхідно було протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом: прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації положень цього Закону; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону. Отже, до прийняття та набрання чинності новими підзаконними нормативно-правовими актами, які необхідні для реалізації цього Закону, продовжують діяти нормативно-правові акти, прийняті на виконання вимог цього Закону. Відтак, вищевказаний Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 №552 Деякі питання організації фінансового моніторингу , є чинним в частині, що не суперечить вищевказаному Закону.

Розглянувши документи і матеріали, з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтується позов, заперечення відповідача, пояснення третьої особи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Повне товариство Ломбард КЕШ Брила О.І. і Компанія є фінансовою установою, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи від 28.05.2009 ЛД №400, виданим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

У лютому та в березні 2020 року Нацкомфінпослуг провела дві позапланові безвиїзні перевірки позивача щодо дотримання законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Згідно з доводами відповідача підставою для проведення вказаних перевірок слугував лист Державної служби фінансового моніторингу України від 06.11.2019 №3131/340-06-3/ДСК, яким Нацкомфінпослуг повідомлено про можливі факти порушення позивачем законодавства. Копію указаного листа відповідач суду не надав.

За результатами перевірок складено:

1) акт від 26.02.2020 №226/28/17-ФМ, в якому встановлено порушення позивачем пункту 1 частини другої статті 6 Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та пункту 10 Порядку надання інформації для взяття на облік (зняття з обліку) суб`єктів первинного фінансового моніторингу, виявлення та реєстрації, а також подання суб`єктами первинного фінансового моніторингу Державні службі фінансового моніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, що може бути пов`язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 №552 Деякі питання організації фінансового моніторингу , яке полягає в порушенні позивачем строків звернення до Держфінмоніторингу щодо з`ясування причин неотримання відповідного повідомлення про результати обробки (унесення або відмову в унесенні інформації до Єдиної інформаційної системи);

2) акт від 06.03.2020 №206/16-2/17-ФМ, яким встановлено порушення позивачем пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 №552 Деякі питання організації фінансового моніторингу , яке полягає в порушенні позивачем строків звернення до Держфінмоніторингу щодо з`ясування причин неотримання відповідного повідомлення про результати обробки змін до інформації, яка стала підставою для взяття суб`єкта на облік.

При цьому за висновком суду в акті відповідач помилково зазначив про порушення позивачем пункту 10 вказаної постанови Кабінету Міністрів України, оскільки зі змісту цього акту вбачаться, що фактично мова йде про порушення пункту 10 Порядку надання інформації для взяття на облік (зняття з обліку) суб`єктів первинного фінансового моніторингу, виявлення та реєстрації, а також подання суб`єктами первинного фінансового моніторингу Державні службі фінансового моніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, що може бути пов`язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення, затвердженого цією постановою Кабінету Міністрів України.

На підставі указаних актів, керуючись пунктом 6 частини п`ятої статті 32 та пунктом 3 розділу Х Закону України від 06.12.2019 №361-Х Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення , відповідач прийняв рішення (постанови) від 06.05.2020 №230/206/16-2/17-ФМ та №229/226/28/17 про застосування до позивача штрафів у розмірі по 5 100,00 грн.

Не погоджуючись із такими рішеннями (постановами) позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження Нацкомфінпослуг у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, Законом України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , Законом України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення , Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Положенням про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженим Указом Президента України від 23.11.2011 №1070/2011 (далі - Положення про Нацкомфінпослуг).

Законом України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг встановлено загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг. Метою цього Закону є створення правових основ для захисту прав та інтересів клієнтів фінансових установ, фізичних осіб - підприємців, які надають фінансові послуги, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні, правове забезпечення єдиної державної політики у фінансовому секторі України.

Відповідно до частини першої статті 28 вищевказаного Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, поміж іншого:

- проводить самостійно чи разом з іншими державними органами перевірку діяльності учасників ринків фінансових послуг (крім клієнтів), а також інших юридичних осіб та фізичних осіб, які здійснюють діяльність з надання фінансових послуг, для якої законом встановлені вимоги щодо одержання ліцензії та/або реєстрації, без відповідної ліцензії та/або реєстрації;

- у разі порушення законодавства про фінансові послуги та захист прав споживачів фінансових послуг, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення.

До 28.04.2020 діяв Закон України від 14.10.2014 №1702-VII Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі - Закон №1702-VII), який регулював відносини, що виникали у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1702-VII система фінансового моніторингу складається з первинного та державного рівнів.

За змістом частини другої статті 5 Закону №1702-VII до суб`єктів первинного фінансового моніторингу віднесено, зокрема, ломбарди та інші фінансові установи.

Частиною третьою статті 5 Закону №1702-VII Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, віднесено до суб`єктів державного фінансового моніторингу віднесено.

Статтею 14 Закону №1702-VII визначено повноваження суб`єктів державного фінансового моніторингу.

Так, зокрема, згідно з пунктом 3 частини першої цієї статті державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення здійснюються щодо платіжних організацій платіжних систем та учасників чи членів платіжних систем (у частині надання фінансових послуг, крім послуг з переказу коштів), страховиків (перестраховиків), страхових (перестрахових) брокерів, ломбардів та інших фінансових установ, а також юридичних осіб, що відповідно до законодавства надають фінансові послуги (крім фінансових установ та інших юридичних осіб, щодо яких державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення здійснюються іншими суб`єктами державного фінансового моніторингу), - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Відповідно до частини другої статті 14 Закону №1702-VII зазначені у частині першій цієї статті суб`єкти державного фінансового моніторингу в межах їх повноважень зобов`язані, поміж іншого:

- здійснювати нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення за діяльністю відповідних суб`єктів первинного фінансового моніторингу, зокрема шляхом проведення планових та позапланових перевірок, у тому числі безвиїзних, у порядку, встановленому відповідним суб`єктом державного фінансового моніторингу, який згідно з цим Законом виконує функції регулювання і нагляду за суб`єктом первинного фінансового моніторингу;

- вимагати від суб`єктів первинного фінансового моніторингу виконання вимог законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а в разі виявлення порушень вимог законодавства вживати заходів, передбачених законом. Порядок застосування до суб`єктів первинного фінансового моніторингу та/або їх посадових осіб передбачених цим Законом санкцій, пред`явлення вимог, а також здійснення контролю за їх виконанням визначається відповідними суб`єктами державного фінансового моніторингу, які згідно з цим Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за суб`єктами первинного фінансового моніторингу.

Закон №1702-VII діяв до 28.04.2020.

З 28.04.2020 набрав чинності Закон України від 06.12.2020 №361-ІХ Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі Закону №361-ІХ).

Відповідно до пункту 1 Положення про Нацкомфінпослуг Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України.

До основних завдань Нацкомфінпослуг, визначених пунктом 3 Положення про Нацкомфінпослуг, віднесено, зокрема:

- здійснення в межах своїх повноважень державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг і дотриманням законодавства у відповідній сфері;

- захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування у межах своїх повноважень заходів впливу з метою запобігання і припинення порушень законодавства на ринку фінансових послуг;

- виконання в межах своїх повноважень функції суб`єкта державного фінансового моніторингу;

Згідно з приписами пункту 5 вищевказаного Положення Нацкомфінпослуг відповідно до покладених на неї завдань проводить у межах своїх повноважень самостійно або разом з іншими уповноваженими органами виїзні та безвиїзні перевірки діяльності фінансових установ; у разі порушення законодавства про фінансові послуги накладає адміністративні стягнення за правопорушення та застосовує відповідно до закону заходи впливу.

З огляду на вищевикладене Нацкомфінпослуг є органом, уповноваженим здійснювати фінансовий моніторинг ломбардів, до яких, зокрема, належить і Повне товариство Ломбард КЕШ Брила О.І. і Компанія , що ним не заперечувалося.

Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно з абзацом третім статті 1 названого Закону передбачено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Таким чином, заходи державного нагляду (контролю), які здійснюються відповідачем, повинні проводиться відповідно до вимог Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Позивач не заперечував наявність у Нацкомфінпослуг повноважень здійснювати позапланові перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, які проводилися в лютому та березні 2020 року, а також не заперечував дотримання відповідачем визначеної законодавством процедури проведення цих перевірок та оформлення їх результатів відповідними актами.

Крім того, позивач не заперечував зафіксованих у вищевказаних актах перевірок фактів вчинення ним порушень пункту 10 Порядку подання інформації для взяття на облік (зняття з обліку) суб`єктів первинного фінансового моніторингу, виявлення та реєстрації, а також подання суб`єктами первинного фінансового моніторингу Державній службі фінансового моніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, іншої інформації, що може бути пов`язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 №552 Деякі питання організації фінансового моніторингу (далі - Порядок №552).

Згідно з пунктом 10 Порядку №552 якщо з будь-яких причин суб`єкт не отримав від Держфінмоніторингу протягом 10 робочих днів з дати надходження повідомлення про вручення поштового відправлення або протягом 20 робочих днів з дати відправлення інформації, необхідної для взяття його на облік (зняття з обліку, внесення змін до інформації, яка стала підставою для взяття суб`єкта на облік) (у разі ненадходження повідомлення про вручення поштового відправлення), або протягом двох робочих днів з дати відправлення такої інформації в електронному вигляді повідомлення про результати обробки інформації, необхідної для взяття суб`єкта на облік (зняття з обліку, внесення змін до інформації, яка стала підставою для взяття суб`єкта на облік), суб`єкт (відокремлений підрозділ) звертається до Держфінмоніторингу для з`ясування причини неотримання відповідного повідомлення.

У разі необхідності отримання копії повідомлення про результати обробки інформації, необхідної для взяття суб`єкта на облік (зняття з обліку, внесення змін до інформації, яка стала підставою для взяття суб`єкта на облік), суб`єкт надсилає до Держфінмоніторингу письмовий запит.

У разі необхідності отримання суб`єктом довідки про обліковий ідентифікатор суб`єкт надсилає до Держфінмоніторингу письмовий запит з обов`язковим зазначенням реквізитів, визначених Мінфіном.

Натомість, позивач стверджує, що станом на час прийняття оскаржуваних рішень (постанов) від 06.05.2020 №230/206/16-2/17-ФМ та №229/226/28/17 про застосування санкцій, передбачених Законом №361-ІХ, Порядок №552 не міг слугувати підставою для застосування до нього штрафних санкцій, оскільки цей Порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 №552 Деякі питання організації фінансового моніторингу на виконання вимог Закону №1702-VII, а тому у зв`язку з втратою чинності цього Закону 28.04.2020 також втратив чинність.

Суд не погоджується з доводами позивача про втрату чинності постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 №552 Деякі питання організації фінансового моніторингу , а відтак і затвердженого нею Порядку, зокрема, пункту 10 цього Порядку, після втрати чинності Законом №1702-VII.

Прийняття Закону №361-IХ не є підставою для автоматичної втрати чинності прийнятих на його підставі підзаконних нормативно-правових актів.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №361-IХ Кабінету Міністрів України необхідним було протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

- прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації положень цього Закону;

- привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

- забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

Судом не встановлено втрату чинності Порядком №552 або пункту 10 цього Порядку станом на час виникнення спірних правовідносин, тому цей Порядок є чинним та підлягав застосуванню позивачем при вирішенні питання про застосування до позивача штрафних санкцій за його порушення.

Також суд критично сприймає доводи позивача про те, що при прийнятті оскаржуваних рішень (постанов) відповідач безпідставно застосував пункт 6 частини п`ятої статті 32 Закону №361-ІХ, який набув чинності з 28.04.2020, тоді як в цій правовій нормі визначені ознаки іншого правопорушення, ніж в пункті 10 вищевказаного Порядку.

Як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваних рішень (постанов), застосовуючи до позивача стягнення за порушення пункту 10 Порядку №552, відповідач керувався пунктом 6 частини п`ятої статті 32 та пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень та Закону №361-ІХ, якими відповідно встановлено, що:

- до суб`єкта первинного фінансового моніторингу може бути застосований штраф за неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання спеціально уповноваженому органу недостовірної інформації у випадках, передбачених законодавством, - у розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- розмір штрафу за порушення суб`єктом первинного фінансового моніторингу законодавства у сфері запобігання та протидії, вчинені таким суб`єктом первинного фінансового моніторингу до набрання чинності цим Законом, визначається виходячи із розміру штрафу за відповідне порушення, встановленого законом на дату його вчинення.

Зважаючи на те, що Нацкомфінпослуг встановлено недотримання позивачем обов`язку своєчасного з`ясування обставин про неотримання ним від Держфінмоніторингу повідомлень про результати обробки інформації, необхідної для взяття суб`єкта на облік (зняття з обліку, внесення змін до інформації, яка стала підставою для взяття суб`єкта на облік), що є порушенням Порядку надання інформації для взяття на облік (зняття з обліку) суб`єктів первинного фінансового моніторингу, виявлення та реєстрації, а також подання суб`єктами первинного фінансового моніторингу Державній службі фінансового моніторингу інформації про фінансові операції, що підлягає фінансовому моніторингу, іншої інформації, що може бути пов`язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 №552, а саме пункту 10 цього Порядку, то пунктом 6 частини п`ятої статті 32 Закону №361-ІХ містить ознаки правопорушення, визначеного пунктом 10 Порядку №552.

При цьому доцільно зауважити, що розмір штрафу для суб`єктів первинного фінансового моніторингу - юридичних осіб за вказане правопорушення, визначений пунктом 6 частини п`ятої статті 32 Закону №361-ІХ, залишився незмінним, порівняно з штрафом для вказаних суб`єктів фінансового моніторингу за таке ж порушення, встановленим частиною третьою статті 24 Закону №1702-VII.

Так, указана правова норма передбачала, що за неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання спеціально уповноваженому органу недостовірної інформації у випадках, передбачених законодавством, - у розмірі до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для суб`єктів первинного фінансового моніторингу, які не є юридичними особами, - у розмірі до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Оцінюючи доводи позивача про застосування до нього штрафних санкцій оскаржуваним рішенням (постановою) від 06.02020 №229/226/28/17-ФМ, прийнятим на підставі акта перевірки від 06.03.2020 №226/28/17-ФМ, поза межами встановлених законодавством строків, передбачених законодавством, суд виходить із наступного.

Розпорядженням Нацкомфінпослуг від 01.10.2015 № 2372 затверджено Порядок застосування санкцій, передбачених Законом України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення , пред`явлення вимог та здійснення контролю за їх виконанням Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Порядок №2372).

Згідно з пунктом 9 Порядку №2372 рішення (постанова) про застосування санкцій за вчинене порушення щодо невиконання (неналежне виконання) вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення або про закриття провадження у справі приймається директором департаменту (керівником самостійного структурного підрозділу) Нацкомфінпослуг, до функцій якого належать питання державного регулювання та нагляду у сфері фінансового моніторингу.

Рішення (постанова) про застосування санкцій за вчинене порушення щодо невиконання (неналежне виконання) вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та рішення (постанова) про закриття провадження у справі оформлюються за встановленими формами (додатки 1, 2 до цього Порядку).

Відповідно до пункту 10 Порядку №2372 санкції можуть бути застосовані до суб`єкта первинного фінансового моніторингу за порушення вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

За змістом пункту 12 Порядку №2372 закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених пунктом 10 цього Порядку є однією з підстав для закриття провадження у справі.

Як вбачається з акта перевірки від 06.03.2020 №226/28/17-ФМ, перевіркою інформації, наданої Повним товариством Ломбард КЕШ Брила О.І. і Компанія листом від 26.07.2017 №174 (вх.№7545/ЛБ від 31.07.2017) у відповідь на запит Нацкомфінослуг від 16.06.2017 №4643/17-8-3, відповідач встановив, що назване товариство поштовим відправленням з повідомленням про вручення №4900049313190 надіслало до Держфінмоніторингу повідомлення за формою від 11.04.2017 №1-ФМ щодо взяття на облік інформації про відокремлений підрозділ, а саме: відділення №14 Повного товариства Ломбард КЕШ Брила О.І. і Компанія . Відповідно до повідомлення про вручення 13.04.2017 Держфінмоніторингом отримано повідомлення за формою №1-ФМ від 11.04.2017. Згідно з поясненнями товариства з невідомих причин воно не отримало від Держфінпослуг форму №3-ФМ з інформацією про результати обробки (унесення або відмову в унесенні інформації до Єдиної інформаційної системи) форми №1-ФМ від 11.04.2017. Повне товариство Ломбард КЕШ Брила О.І. і Компанія звернулося до Держфінмоніторингу листами від 20.06.2017 №131/1 та від 20.07.2017 №170…. Таким чином названим товариством несвоєчасно вжито заходів для з`ясування причин неотримання форми №3-ФМ про результати обробки (унесення або відмову в унесенні інформації до Єдиної інформаційної системи) форми №1-ФМ від 11.04.2017, що є порушенням пункту 1 частини другої статті 6 Закону та пункту 10 Порядку.

Таким чином, з наведеного вбачається, про вищевказане порушення позивачем вимог законодавства відповідач дізнався з листа Повного товариства Ломбард КЕШ Брила О.І. і Компанія від 26.07.2017 №174, отриманого Нацкомфінпослуг 31.07.2017 і зареєстрованого за вхідним №7545/ЛБ.

Оскільки з моменту виявлення відповідачем вчиненого позивачем порушення пункту 10 Порядку №552, а саме з 31.07.2017, станом на час прийняття Нацкомфінпослуг оскаржуваного рішення (постанови) від 06.05.2020 №229/226/28/17-ФМ сплинуло понад два роки, суд погоджується з доводами позивача про застосування до нього штрафу на підставі цього рішення (постанови) поза межами шестимісячного строку від дня виявлення вчиненого порушення.

За наведених обставин суд погоджується з доводами позивача про протиправність оскаржуваного рішення (постанови) Нацкомфінпослуг від 06.05.2020 №229/226/28/17-ФМ, що зумовлює необхідність його скасування судом.

Відтак позовні вимоги Повного товариства Ломбард КЕШ Брила О.І. і Компанія в частині визнання вищевказаного рішення (постанови) протиправним і скасування є обґрунтованими і підлягають задоволенню судом.

Беручи до уваги вищевикладене, у ході розгляду справи, судом не встановлено протиправності оскаржуваної постанови Нацкомфінпослуг від 06.05.2020 №230/206/16-2/17-ФМ, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, що стосуються визнання її протиправною та скасування судом.

Отже, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення судом.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Платіжним дорученням від 02.06.2020 №5433 підтверджується сплата позивачем судового збору при зверненні до суду з адміністративним позовом в розмір 2 102,00 грн.

Ураховуючи часткове задоволення позову, сплачений позивачем судовий збір підлягає йому поверненню в розмірі 50% від сплаченої суми, а саме в розмірі 1 051,00 грн. за рахунок коштів відповідача.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Повного товариства Ломбард КЕШ Брила О.І. і Компанія до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення (постанову) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.05.2020 №229/226/28/17 про застосування санкцій, передбачених Законом №361-ІХ.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (01001, м. Київ, вул. Грінченка, 3, код ЄДРПОУ 38062828) за рахунок державних асигнувань на користь Повного товариства Ломбард КЕШ Брила О.І. і Компанія (49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд.8-10, кімната 1-Б, код ЄДРПОУ 36368048) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 051,00 грн. (одна тисяча п`ятдесят одна гривня 00 копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко