Постанова

від 14.06.2022 по справі 576/1817/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

15 червня 2022 року

м. Київ

справа № 576/1817/21

провадження № 61-3393 св 22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,

Коломієць Г. В.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Слобідський шлях»,

відповідачі: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - адвокат Кугай Андрій Володимирович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - адвоката Кугая Андрія Володимировича, на рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 14 грудня 2021 року у складі судді Колодяжного А. О.

та постанову Сумського апеляційного суду від 08 лютого 2022 року у складі колегії суддів: Собини О. І., Криворотенка В. І., Левченко Т. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Слобідський шлях» (далі - ТОВ «Слобідський шлях, товариство) звернулося до суду

з позовом до фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання поновленим договору оренди землі, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

В обґрунтування позовних вимог, із урахуванням заяви про зміну

предмета позову, товариство зазначало, що 24 квітня 2009 року

між ОСОБА_3 (орендодавцем) та ТОВ «Слобідський шлях» (орендарем) було укладено договір оренди землі № 37, згідно з умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування строком на десять років земельну ділянку, площею 4,14 га ріллі, сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Горілівської сільської ради Глухівського району Сумської області (на даний час - Березівської сільської ради Шосткинського району Сумської області), належну ОСОБА_3 на праві приватної власності.

Указаний договір було зареєстровано у Глухівському районному реєстраційному відділенні Сумської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (далі - ДП «Центр ДЗК»), про що у Державному реєстрі земель 02 жовтня 2009 року вчинено запис № 040961701664.

У подальшому товариство дізналося, що ОСОБА_3 у 2014 році помер і його спадкоємцем став ОСОБА_2 , який у порядку спадкування набув право власності на вказану вище земельну ділянку 08 серпня 2020 року.

Вказувало, що строк дії договору оренди землі закінчився після смерті орендодавця ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), але до державної реєстрації права власності на земельну ділянку за новим власником (спадкоємцем)

(08 серпня 2020 року), такий договір вважається продовженим (поновленим) до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця (частина сьома статті 19 Закону України «Про оренду землі»).

Товариство, як добросовісний орендар, маючи намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк,

у порядку та строки, визначені статтею 33 Закону України «Про оренду землі», одразу після того як дізналося про оформлення відповідачем спадкових прав, 31 травня 2021 року направило лист про поновлення договору оренди землі на той самий строк та тих самих умовах, до якого додало проєкт додаткового договору до договору оренди землі

від 24 квітня 2009 року № 37. Також запропонувало привести договір відповідно до ринкових умов (збільшити орендну плату, строк дії договору

7 років) та вжити заходів для отримання орендної плати за період з 2014

по 2020 роки (повідомити реквізити поточного рахунку).

При цьому ОСОБА_2 заперечень проти поновлення договору оренди землі не висловлював, як і не повідомляв про зміну власника земельної ділянки.

Натомість, 25 листопада 2020 року ОСОБА_2 передав вказану земельну ділянку в оренду ФОП ОСОБА_1 на підставі укладеного між ними договору оренди землі від 25 листопада 2020 року.

Позивач уважав, що укладений між відповідачами договір оренди землі суперечить чинному законодавству і порушує його права, як орендаря, оскільки його право оренди ще не закінчилося.

Товариством виконано всі передбачені Законом України «Про оренду землі» умови для поновлення укладеного 24 квітня 2009 року договору оренди землі, зокрема, товариство, як належний землекористувач, після закінчення його дії продовжив користуватися спірною земельною ділянкою, належним чином виконував його умови, жодних заперечень від ОСОБА_2 протягом місяця після закінчення строку його дії не надходило.

З урахуванням наведеного, товариство просило суд:

- визнати недійсним договір оренди землі б/н від 25 листопада

2020 року, укладений між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 55436032 від 01 грудня 2020 року, прийняте Березівською сільською радою, яким зареєстровано право оренди ФОП ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 4,142 га кадастровий номер 5921581900:06:001:0134;

- визнати поновленим договір оренди землі від 24 квітня 2009 року

№ 37, укладений між ОСОБА_2 та товариством, зареєстрований 02 жовтня 2009 року, шляхом укладення додаткового договору у наведеній товариством редакції (а. с. 134-138);

- стягнути понесені товариством судові витрати.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 14 грудня 2021 року позов ТОВ «Слобідський шлях» задоволено частково.

Визнано недійсним з моменту укладення договір оренди земельної ділянки площею 4,1420 га ріллі, кадастровий номер 5921581900:06:001:0134, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Горілівської сільської ради Глухівського району Сумської області (на даний час на території Березівської сільської ради Шосткинського району Сумської області), укладений 25 листопада 2020 року між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 .

Скасовано запис про державну реєстрацію договору оренди землі б/н

від 25 листопада 2020 року, укладеного між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 , щодо земельної ділянки, площею 3,8145 га, кадастровий номер 5921581900:06:001:0134, розташованої на території Горілівської сільської ради Глухівського району Сумської області (на даний час -

на території Березівської сільської ради Шосткинського району Сумської області), вчинений державним реєстратором Березівської сільської ради Глухівського району Сумської області державної адміністрації

Безуглою В. С., від 25 листопада 2020 року, номер запису 39458634.

Визнано поновленим договір № 37 оренди землі від 24 квітня 2009 року, зареєстрований Глухівським районним реєстраційним відділенням Сумської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» за № 040961701664

від 02 жовтня 2009 року, шляхом укладення додаткового договору

у наведеній редакції:

«ДОДАТКОВИЙ ДОГОВІР

до Договору № 37 оренди землі від 24.04.2009р.

с. Кучерівка

---

2021 року

гр. ОСОБА_2 (надалі іменується «Орендодавець»), що діє на підставі своєї цивільної дієздатності, з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю «СЛОБІДСЬКИЙ ШЛЯХ» (надалі іменується «Орендар») в особі Директора Мигуна Андрія Анатолійовича, який діє

на підставі Статуту, з іншої сторони, (в подальшому разом іменуються «Сторони», а кожна окремо - «Сторона»), уклали цей Додатковий Договір до Договору №37 оренди землі від 24.04.2009 р., зареєстрований у Глухівському районному реєстраційному відділенні Сумської регіональної філії

ДП «Центр Державного земельного кадастру» 02.10.2009 р. за №040961701664 (далі - Основний Договір), про наступне:

1.Сторони погодили внести такі зміни та доповнення до Основного Договору:

1.1.У зв`язку з переходом права власності на земельну ділянку, орендовану Орендарем за Основним Договором, до гр. ОСОБА_2 відповідно до закону, гр. ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Новомосковським МВ УМВС України в Дніпропетровській області 27.03.2000р., ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) набуває всіх прав та обов`язків Орендодавця за Основним Договором.

1.2.Сторони погодили викласти Основний Договір у такій редакції:

« Договір №37 оренди землі

с. Кучерівка Глухівського району 24 квітня 2009 р.

Орендодавець - Громадянин(ка) ОСОБА_2 , який діє на підставі власної цивільної правосуб`єктності, з одного боку, та Орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю «Слобідський шлях» в особі Директора Мигуна А.А., який діє на підставі Статуту, з другого боку, уклали цей договір оренди землі про нижченаведене:

ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1. Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Березівської сільської ради Сумської області.

ОБ`ЄКТ ОРЕНДИ

2. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,142га, у тому числі рілля 4,142 га, кадастровий номер земельної ділянки 5921581900:06:001:0134.

3. На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: _____відсутні

---

, а також інші об`єкти інфраструктури: ____ відсутні ___.

4. Земельна ділянка передається в оренду разом з:

---

відсутні ____.

5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 110327,08гривень.

6. Земельна ділянка, яка передається в оренду, має такі недоліки, що можуть перешкоджати

її ефективному використанню: ___ відсутні __.

7. Інші особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини: земельна ділянка повинна використовуватись із дотриманням вимог агротехнічних вимог.

СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ

8. Договір укладено строком на 7 (сім) років до 20 серпня 2027 року.

Після закінчення строку даний договір може бути поновлений на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення

з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається. Сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення

з цього реєстру відомостей про поновлення договору. У разі відсутності заяви про виключення

з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк.

ОРЕНДНА ПЛАТА

9. Орендна плата вноситься щорічно у розмірі 10% (десять відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до п. 5 цього Договору в рік, що складає 11032,71 грн. (одинадцять тисяч тридцять дві грн. 71 коп.).

Орендна плата сплачується у грошовій формі за вирахуванням всіх необхідних платежів (податків, зборів) згідно з чинним законодавством України. За згодою сторін орендна плата може сплачуватися

у натуральній та/або відробітковій формах, в такому випадку обрахування орендної плати здійснюється

за ринковими цінами.

10. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексації.

11.Орендна плата вноситься у такі строки: до 20 числа останнього у звітному році місяця.

12.Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами та/або накладними. Підписання відповідного акту (накладної) свідчить про досягнення згоди про відповідну форму сплати орендної плати.

13.Розмір орендної плати може переглядатися у разі:

*зміни умов господарювання, передбачених договором;

*зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством,

*погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

*в інших випадках, передбачених законом.

14.У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,5 % несплаченої суми за кожний день прострочення.

УМОВИ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ

15. Земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

16.Цільове призначення земельної ділянки (категорія земель): землі сільськогосподарського призначення.

17.Умови збереження стану об`єкта оренди: дотримуватись агротехнічних вимог при використанні земельної ділянки.

УМОВИ І СТРОКИ ПЕРЕДАЧІ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ В ОРЕНДУ

18. Передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення.

19.Інші умови передачі земельної ділянки в оренду: орендарю надається право обміну орендованої земельної ділянки на період дії цього договору лише за згодою орендодавця.

20.Орендар не вправі вносити право оренди на земельну ділянку до статутного капіталу господарського товариства, передавати право оренди на земельну ділянку в заставу.

УМОВИ ПОВЕРНЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ

21. Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних

із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується у судовому порядку.

22. Здійснені орендарем без згоди орендодавця витрати на поліпшення орендованої земельної ділянки, які неможливо відокремити без заподіяння шкоди цій ділянці, не підлягають відшкодуванню.

23. Поліпшення стану земельної ділянки, проведені орендарем за письмовою згодою з орендодавцем землі, підлягають відшкодуванню.

24. Орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання орендодавцем зобов`язань, передбачених цим договором. Збитками вважаються:

фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права;

доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору.

25. Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.

ОБМЕЖЕННЯ (ОБТЯЖЕННЯ) ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ

26. На орендовану земельну ділянку можуть бути встановлені обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб відповідно до технічної документації.

27. Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю ділянку.

ІНШІ ПРАВА ТА ОБОВ`ЯЗКИ СТОРІН

28. Права орендодавця : вимагати від орендаря:

*використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням згідно з цим договором;

*дотримуватись екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів;

*своєчасного внесення орендної плати.

29.Обов`язки орендодавця:

*передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам цього договору;

*забезпечувати відповідно до закону права третіх осіб;

*не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися земельною ділянкою;

*відшкодувати орендарю капітальні витрати, пов`язані з поліпшенням стану земельної ділянки

та проведені за згодою орендодавця;

*попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі

її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести

до погіршення стану самого об`єкта оренди;

30. Права орендаря :

*самостійно господарювати на землі з дотриманням умов цього договору;

*отримувати доходи;

*передавати земельну ділянку в суборенду;

*переважного перед іншими особами права на придбання орендованої земельної ділянки відповідно

до закону;

*переважного права на укладення договору оренди на новий строк відповідно до закону.

31. Обов`язки орендаря:

*приступати до використання земельної ділянки в строки встановлені цим договором;

*виконувати встановлені щодо земельної ділянки обмеження в обсязі, передбаченому законом та цим договором;

*дотримуватися режиму природоохоронного використання земель.

РИЗИК ВИПАДКОВОГО ЗНИЩЕННЯ АБО ПОШКОДЖЕННЯ ОБ`ЄКТА ОРЕНДИ ЧИ ЙОГО ЧАСТИНИ

32. Ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини несе орендодавець.

СТРАХУВАННЯ ОБ`ЄКТА ОРЕНДИ

33. Згідно з цим договором об`єкт оренди не підлягає страхуванню.

ЗМІНА УМОВ ДОГОВОРУ ТА ПРИПИНЕННЯ ЙОГО ДІЇ

34. Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

35. Дія договору припиняється у разі:

*закінчення строку дії, на який його було укладено;

*придбання орендарем земельної ділянки у власність;

*викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки

з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

*ліквідації юридичної особи - орендаря.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

36. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

*взаємною згодою сторін;

*рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

37. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

38. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

39.3а невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно

до закону та цього договору.

40. Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе,

що це порушення сталося не з її вини.

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

41. Цей договір набирає чинності після підписання сторонами. Право оренди на земельну ділянку підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Цей договір укладено у двох оригінальних примірниках - по одному для кожної сторони.

РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН

ОРЕНДАР Товариство з обмеженою відповідальністю „Слобідський шлях" 41426, Сумська обл., Глухівський р-н, с. Кучерівка, вул. Радянська, б. 19, р/р НОМЕР_3 Банк АТ «ОТП Банк» , МФО: 300528 ЄДРПОУ 35051462ОРЕНДОДАВЕЦЬ ОСОБА_2 місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт паспорт НОМЕР_1 , виданий Новомосковським МВ УМВС України в Дніпропетровській області 27.03.2000р. ідентифікаційний номер НОМЕР_2

---

---

»

2. Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України, Сторони погодили,

що дія цього Додаткового договору поширюється на правовідносини,

що виникли між ними з 20.08.2020 року. При цьому, оплата орендної плати за період до 2020 року (включно) здійснюється Орендарем в безготівковому порядку - протягом трьох робочих днів з моменту отримання Орендарем реквізитів поточного рахунку Орендодавця, або готівкою - в день відвідування Орендодавцем Орендаря за місцем знаходження останнього.

3. Даний Додатковий договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами, з урахуванням пункту 2 цього Додаткового договору. В разі вимог чинного законодавства України, зміни Основного Договору підлягають державній реєстрації відповідно до закону.4. Даний Додатковий договір

є невід`ємною частиною Основного Договору.

ОРЕНДАР Товариство з обмеженою відповідальністю «СЛОБІДСЬКИЙ ШЛЯХ» 41426, Сумська обл., Глухівський р-н, с. Кучерівка, вул. Радянська, б. 19, /НОМЕР_4 Банк АТ «ОТП Банк» , МФО: 300528 ЄДРПОУ 35051462 Директор

---

А.А. МигунОРЕНДОДАВЕЦЬ ОСОБА_2 місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт паспорт НОМЕР_1 , виданий Новомосковським МВ УМВС України в Дніпропетровській області 27.03.2000р. ідентифікаційний номер НОМЕР_2

---

».Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що положеннями

частини третьої статті 148-1 ЗК України передбачено обов`язок особи,

яка набула право власності на земельну ділянку, повідомити про це

її користувачів протягом одного місяця з дня набуття права власності.

ІНФОРМАЦІЯ_2 товариство дізналося, що у 2014 році помер попередній орендар ( ОСОБА_3 ) і його спадкоємцем став ОСОБА_2 , який

08 серпня 2020 року набув право власності на спірну земельну ділянку, однак не повідомив про це позивача (орендаря). Зазначені обставини відповідачами не спростовано.

При цьому, маючи намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, товариство зобов`язано повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

Позивач належно виконував свої обов`язки орендаря за договором оренди, своєчасно сплачував орендну плату. В установлені законом строки

та умови, 31 травня 2021 року він повідомив орендодавця (нового власника спірної земельної ділянки - ОСОБА_2 ) про намір поновити дію договору, до листа-повідомлення додав проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі та продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою. Орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди, натомість передав вказану земельну ділянку в оренду ФОП ОСОБА_1 (оспорюваний договір оренди землі від 25 листопада 2020 року).

Незважаючи на те, що позивач не є стороною оспорюваного договору оренди землі від 25 листопада 2020 року, однак являється орендарем спірної земельної ділянки, переважне право якого на поновлення договору оренди землі на новий строк порушено, позовні вимоги про визнання його недійсним суд уважав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, суд уважав, що вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди ФОП ОСОБА_1

на спірну земельну ділянку, не є належним способом захисту порушеного права (сформульована некоректно). У даному випадку підлягає скасуванню не рішення про державну реєстрацію права, а запис про проведену державну реєстрацію права власності. У цій частині послався на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах: від 20 листопада 2019 року у справі № 802/3/18-а (провадження № 11-474апп19), від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (провадження № 14-397цс19).

Судом першої інстанції враховано відповідну судову практику Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень земельного законодавства, якими визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця

за наявності наміру поновити договір оренди землі.

Постановою Сумського апеляційного суду від 08 лютого 2022 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Кугаєм А. В., задоволено частково. Рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 14 грудня 2021 року в частині вирішення позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав скасовано з ухваленням в цій частині нового рішення.

Скасовано рішення Березівської сільської ради Глухівського району Сумської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 55436032 від 01 грудня 2020 року про державну реєстрацію права оренди ФОП ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 4,142 га, кадастровий номер 5921581900:06:001:0134.

В іншій частині рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 14 грудня 2021 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову товариства в частині визнання недійсним договору оренди землі від 25 листопада 2020 року та визнання поновленим договору оренди землі № 37 від 24 квітня 2009 року, шляхом укладення додаткового договору у редакції, запропонованій позивачем у заяві.

Визнаючи недійсним договір оренди землі від 25 листопада 2020 року, укладений між відповідачами, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що дія оспорюваного договору перешкоджає дотриманню права позивача користуватися орендованою земельною ділянкою.

Додатково апеляційний суд зауважив, що попередній орендодавець ОСОБА_3 помер до закінчення строку дії договору оренди землі № 37 від 24 квітня 2009 року, а тому товариство мало право скористатися переважним правом на поновлення договору землі, не в строки, визначені умовами цього договору чи не пізніше місяця до його завершення,

як помилково вказує ФОП ОСОБА_1 , а протягом місяця, коли йому стало відомо про перехід права власності на орендовану земельну ділянку (частина друга статті 33 Закону України «Про оренду землі»).

Матеріали справи не містять доказів направлення товариству новим орендодавцем ( ОСОБА_2 ) повідомлення про оформлення за ним права власності на земельну ділянку, яка перебувала в оренді позивача. Відповідачами не спростовано користування товариством спірною земельною ділянкою після припинення дії договору оренди землі № 37

від 24 квітня 2009 року.

Несплата позивачем орендної плати після смерті попереднього власника земельної ділянки не свідчить про неналежне виконання товариством умов договору оренди від 24 квітня 2009 року. ОСОБА_2 , після набуття права на земельну ділянку, до товариства з питання отримання несплачених коштів за цим договором не звертався, реквізитів поточного рахунку для їх перерахування не надавав.

Суд уважав безпідставними посилання представника ФОП ОСОБА_1 про те, що позивач не звертався до сільської ради, як управителя спадкового майна, для укладення додаткового договору оренди, оскільки положення статті 19 Закону України «Про оренду землі», у редакції чинній

на час закінчення строку договору оренди землі № 37 від 24 квітня

2009 року - 02 жовтня 2019 року, не зобов`язували орендаря, у випадку смерті орендодавця до закінчення строків договору оренди, звертатися

до управителя цього спадкового майна із відповідними заявами про поновлення договору оренди.

Колегія суддів також уважала непереконливими доводи заявника апеляційної скарги про те, що наданий позивачем проєкт додаткової угоди, який затверджений судом першої інстанції, містить інші умови в порівнянні з договором оренди землі № 37 від 24 квітня 2009 року, оскільки запропоновані позивачем умови оренди спірної земельної ділянки є більш вигіднішими для ОСОБА_2 .

Разом із цим, апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції

в частині вирішення позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав, виходив із того, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме скасування рішення про державну реєстрацію речових прав, про що і просив позивач, звертаючись до суду

з указаним позовом. У цій частині послався на відповідні правові висновки Верховного Суду щодо застосування статті 26 Закону України

«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Апеляційним судом ураховано правові висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень статті 33 Закону України «Про оренду землі», викладені у постановах: від 22 вересня 2020 року у справі

№ 313/350/16-ц (провадження № 14-97цс20) та від 31 серпня 2021 року

у справі № 903/1030/19 (провадження № 12-4гс21).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, представник ФОП ОСОБА_1 - адвокат Кугай А. В., посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову товариства.

Крім того, у касаційній скарзі просить стягнути з позивача на користь

ФОП ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, на загальну суму 16 203,00 грн,

на підтвердження чого надав звіт щодо витрат на професійну правничу (правову) допомогу.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу

№ 576/1817/21 із Глухівського міськрайонного суду Сумської області. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих

до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу

та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У травні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга представника ФОП ОСОБА_1 - адвоката Кугая А. В., мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано наведену ним судову практику Верховного Суду щодо застосування положень

статті 33 Закону України «Про оренду землі». ОСОБА_2 не надавав своєї згоди на поновлення договору оренди землі, на змінених істотних умовах. Натомість, ФОП ОСОБА_1 уклав договір оренди землі

з ОСОБА_2 , добросовісно, чесно і відкрито сплачував оренду плату, у той час як товариство з 2014 року нічого не сплатило.

Суди попередніх інстанцій неправильно розтлумачили норми

частини сьомої статті 19 Закону України «Про оренду землі», відповідно

до якої якщо строк дії договору оренди земельної ділянки закінчився у день або після смерті орендодавця, але до державної реєстрації права власності на земельну ділянку за новим власником (спадкоємцем), такий договір вважається продовженим (поновленим) до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця або територіальної громади на таку земельну ділянку.

Вказана позиція є помилковою, оскільки ігноруються: матеріальні повноваження управителя земельної ділянки - Горілівської сільської ради (абзац 2 частини першої, частини другої статті 1285 ЦК України), на території якої знаходиться земельна ділянка; норми частини другої статті 3

Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якими встановлено, що після 01 січня 2013 року речове право виникає з моменту його державної реєстрації.

У період із 02 жовтня 2019 року (момент закінчення строку дії договору оренди землі № 37 від 24 квітня 2009 року) по 08 серпня 2020 року (момент набуття права власності спадкоємцем), товариство не вчинило жодних дій щодо повідомлення Горілівської сільської ради про необхідність поновлення договору оренди землі. Позивач мав можливість поновити право оренди, звернувшись із відповідною заявою до Державного реєстру речових прав не нерухоме майно у порядку частини сьомої статті 19

Закону України «Про оренду землі» (у редакції від 05 грудня 2019 року).

Крім того, вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини сьомої статті 19 Закону України «Про оренду землі».

Також просить здійснити перерозподіл судових витрат (судового збору) відповідно до закону, крім того, стягнути з позивача на користь ФОП ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу, понесені останнім у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, на загальну суму 16 203,00 грн.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У травні 2022 до суду касаційної інстанції надійшов відзив

від ОСОБА_2 , у яких відповідач підтримує подану представником ФОП ОСОБА_1 - адвокатом Кугаєм А. В., касаційну скаргу та просить її задовольнити.

У відзиві, поданому до Верховного Суду у травні 2022 року,

ТОВ «Слобідський шлях» просило відмовити у задоволенні вимог касаційної скарги представника ФОП ОСОБА_1 - адвоката Кугая А. В.,

та залишити оскаржувані судові рішення без змін.

Вказує на необґрунтованість вимог заявника касаційної скарги про стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки наданий адвокатом Кугаєм А. В. звіт щодо витрат на професійну правничу (правову) допомогу

є неналежним доказом, так як він складений та підписаний адвокатом

в односторонньому порядку, без участі клієнта, що викликає сумнів

чи дійсно правнича (правова) допомога була надана та прийнята

ФОП ОСОБА_1 .

Також, ТОВ «Слобідський шлях» подало клопотання про закриття касаційного провадження у вказаній справі на підставі пункту 2

частини першої статті 396 ЦПК України, мотивоване тим, що касаційна скарга від імені ФОП ОСОБА_1 підписана не уповноваженою особою. Зокрема в ордері від 10 лютого 2022 року вказано, що адвокат Кугай А. В. вправі представляти клієнта у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду, підстава видачі ордеру - договір про надання правової допомоги № 14 від 07 жовтня 2021 року. Позивач уважає, що цей договір

не містить підстав для представництва адвокатом Кугаєм А. В. інтересів ФОП ОСОБА_1 у касаційному суді, як в судах загалом, так і для вчинення будь-яких дій у рамках цієї справи, у тому числі підписувати касаційну скаргу.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення

від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених

частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга представника ФОП ОСОБА_1 - адвоката Кугая А. В., задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального

чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору найму, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України,

Законом України «Про оренду землі».

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Умови договору найму при його поновлені на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати

та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Згідно зі статтею 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Правові підстави поновлення договору оренди землі, крім положень

статті 777 ЦК України, визначаються також статтею 33 Закону України

«Про оренду землі», яка об`єднує два випадки поновлення договору оренди землі: укладання договору на новий строк з застосуванням переважного права орендаря перед іншими особами (частина перша-п`ята статті 33)

та продовження договору за мовчазною згодою сторін на тих самих умовах та на той самий строк (частина шоста статті 33).

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Слобідський шлях» стверджувало, про те, що товариство, як добросовісний орендар, має право на продовження дії договору оренди землі, оскільки своєчасно (одразу після того як дізналося про оформлення відповідачем спадкових прав) повідомило орендодавця (нового власника земельної ділянки) про такий намір.

Так, відповідно до частини другої, третьої, восьмої та одинадцятої

Закону України «Про оренду землі» (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж

за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проєкт додаткової угоди. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова,

а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Додаткова угода до договору оренди землі, зміст якої зафіксований

у рішенні суду, відповідно до пункту 1 частини першої статті 27

Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для державної реєстрації права оренди

на новий строк у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону України «Про оренду землі»).

Частиною четвертою цієї ж статті також визначено, що при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Крім того, частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже, для продовження договірних орендних відносин необхідно волевиявлення на це сторін договору, досягнення ними згоди

на поновлення договору із застосуванням переважного права орендаря

на продовження договору оренди, у тому числі на змінених умовах,

(частина перша - п`ята статті 33 Закону України «Про оренду землі)

або пасивна згода сторін договору на продовження договору на тих самих умовах на той самий строк - пролонгація договору (частина шоста цієї статті).

Зазначене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах: від 22 вересня 2020 року

у справі № 313/350/16-ц (провадження № 14-97цс20), від 22 вересня

2020 року у справі № 159/5756/18 (провадження № 14-99цс20), від яких Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу у постанові від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (провадження № 12-4гс21).

У разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою, п`ятою, шостою, восьмою статті 33 Закону України «Про оренду землі», зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку. З дня, коли орендарю стало відомо

про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця

або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується

з урахуванням строку, що минув до їх зупинення (частини дев`ята та десята статті 33 Закону України «Про оренду землі»).

Якщо строк дії договору оренди земельної ділянки закінчився у день або після смерті орендодавця, але до державної реєстрації права власності

на земельну ділянку за новим власником (спадкоємцем), такий договір вважається продовженим (поновленим) до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця або територіальної громади на таку земельну ділянку (частина сьома статті 19 Закону України «Про оренду землі»).

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що договір оренди землі

№ 37 від 24 квітня 2009 року, укладений між ТОВ «Слобідський шлях»

та ОСОБА_3 , набув чинності 02 жовтня 2009 року (момент його державної реєстрації), строк його дії становив 10 років, тому право оренди позивача було чинним до 02 жовтня 2019 року (а. с. 6-7).

Крім того, відповідно до пункту 8 договору оренди землі № 37 від 24 квітня 2009 року, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк

і на тих самих умовах, які були передбачені договором (а. с. 6).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер.

ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом 08 лютого 2020 року набув право власності на земельну ділянку площею 4,1420 га (рілля), розташовану на території Горілівської сільської ради Глухівського району Сумської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с. 88, 90), а тому до нього як до спадкоємця перейшли права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки, в тому числі й право на отримання орендної плати за користування землею.

Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває

в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 ЗК України, тобто протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї (частина п`ята статті 31 Закону України

«Про оренду землі»).

Матеріали справи не містять доказів направлення ОСОБА_2 товариству повідомлення про набуття ним права власності на цю земельну ділянку. Навпаки, не повідомляючи товариство, ОСОБА_2 передав спірну земельну ділянку в оренду ФОП ОСОБА_1 (оспорюваний договір оренди землі від 25 листопада 2020 року) (а. с. 105-106).

Відповідачами не спростовано факт користування товариством орендованої земельної ділянки після припинення дії договору від 24 квітня 2009 року.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12,

81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися

на припущеннях.

З урахуванням викладеного, надавши належну оцінку поданим сторонами доказам, установивши, що ТОВ «Слобідський шлях» належно виконувало свої обов`язки орендаря за договором оренди землі № 37 від 24 квітня

2009 року, своєчасно сплачувало орендну плату, в установлені законом строки повідомило орендодавця (нового власника спірної земельної ділянки - ОСОБА_2 ) про намір поновити дію договору, до листа-повідомлення додало проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі та продовжувало користуватися спірною земельною ділянкою, суд першої інстанції, з яким у цій частині погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову товариства в частині визнання недійсним договору оренди землі від 25 листопада 2020 року та визнання поновленим договору оренди землі № 37 від 24 квітня 2009 року, шляхом укладення додаткового договору у редакції, запропонованій позивачем у позовній заяві.

Також суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що дія оспорюваного договору оренди землі від 25 листопада 2020 року перешкоджає дотриманню права ТОВ «Слобідський шлях» користуватися орендованою земельною ділянкою, переважне право якого на поновлення договору оренди землі на новий строк порушено.

Верховний Суд погоджується з такими висновками судів та зауважує,

що ОСОБА_2 не навів конкретних заперечень проти запропонованих

ТОВ «Слобідський шлях» умов додаткової угоди (договору), викладених

у прохальній частині заяви, а отже погодився із ними.

При цьому посилання ОСОБА_2 у відзиві на касаційну скаргу про те, що він не надав відповіді на лист-повідомлення товариства, оскільки

не бажає укладати з ним договір, не можуть бути враховані як заперечення, так як за змістом частини п`ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі» за наявності заперечень орендодавець направляє орендарю лист-повідомлення про прийняте ним рішення. Це є порушенням умов договору, вимог закону та прав орендаря.

Крім того, судами враховано, що запропоновані ТОВ «Слобідський шлях» умови є вигіднішими для нього.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав, апеляційний суд правильно виходив із того, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме скасування рішення про державну реєстрацію речових прав, про що і просив позивач, звертаючись до суду

з указаним позовом.

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними

у постановах: від 23 червня 2020 року у справі № 906/516/19, від 30 червня 2020 року у справі № 922/3130/19, від 14 липня 2020 року у справі

№ 910/8387/19, від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19,

від 03 вересня 2020 року у справі № 914/1201/19, від 03 лютого 2021 року

у справі № 278/3367/19-ц (провадження № 61-13586св20), від 06 жовтня 2021 року у справі № 754/8547/19 (провадження № 61-10163св21).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те,

що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа,

так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 05 червня

2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18),

від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження

№ 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18)).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі

і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені

в постановах Верховного Суду.

Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги щодо неврахування судами відповідної судової практики Верховного Суду, оскільки у наведених заявником справах та у справі, яка переглядається, різні фактичні обставини та доказування вимог.

Суди попередніх інстанцій врахували правові висновки Великої Палати Верховного Суду, які є релевантними для цієї справи. При цьому судова практика у цій категорії справ є сталою, а відмінність залежить лише від доказування.

Таким чином, висновки суду першої інстанції у незміненій частині та суду апеляційної інстанції у межах доводів касаційної скарги ґрунтуються

на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна правова оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Крім того, в силу положень частини третьої статті 89 ЦПК України суди попередніх інстанцій всебічно, повно та об`єктивно надали оцінку

як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному окремому доказу,

а підстави їх врахування чи відхилення є мотивованими.

Інші доводи, наведені заявником, у цілому є ідентичними доводам, викладеним в апеляційній скарзі, яким уже надавалася оцінка судом, а тому не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи й зводяться

до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України

не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Оскільки в оскаржуваних судових рішеннях судами попередніх інстанцій

не вирішувалося питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, які Верховний Суд залишає без змін, а касаційну скаргу представника ФОП ОСОБА_1 - адвоката Кугая А. В., - без задоволення, розподіл судових витрат касаційним судом не здійснюється.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують,

на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.

Щодо клопотання про закриття касаційного провадження

У травні 2022 року ТОВ «Слобідський шлях» подало клопотання про закриття касаційного провадження у вказаній справі на підставі пункту 2 частини першої статті 396 ЦПК України, оскільки касаційна скарга від імені ФОП ОСОБА_1 підписана не уповноваженою особою. Зокрема

в ордері від 10 лютого 2022 року вказано, що адвокат Кугай А. В. вправі представляти клієнта у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду, підстава видачі ордеру - договір про надання правової допомоги № 14 від 07 жовтня 2021 року. Однак, цей договір не містить підстав для представництва адвокатом Кугаєм А. В. інтересів ФОП ОСОБА_1

у касаційному суді, як і в судах загалом, так і для вчинення будь-яких дій

у рамках цієї справи, у тому числі підписувати касаційну скаргу.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що касаційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.

Частиною першою статті 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду

в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60

ЦПК України). Представник, який має повноваження на ведення справи

в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки (частина перша статті 64 ЦПК України).

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру

і адвокатську діяльність» (частина четверта статті 62 ЦПК України).

Відповідно до частини першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру

та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:

1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер;

4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом

та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката.

Згідно з пунктом 14 Положення про ордер на надання правової допомоги

та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36, ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Колегія суддів уважає, що вказане клопотання є безпідставним

та не підлягає задоволенню, оскільки повноваження Кугая А. В.

на підписання касаційної скарги від імені ФОП ОСОБА_1 належним чином посвідчені, зокрема, ордером на надання правничої (правової) допомоги від 10 лютого 2022 року серії ВМ № 1025098, та перевірялися судом при відкритті касаційного провадження.

Крім того, вказані доводи не заявлялися під час розгляду справи, тоді

як адвокат Кугай А. В. брав участь у судових засіданнях у судах обох інстанцій.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Слобідський шлях» про закриття касаційного провадження відмовити.

Касаційну скаргу представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - адвоката Кугая Андрія Володимировича, залишити без задоволення.

Рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 14 грудня 2021 року у незміненій частині та постанову Сумського апеляційного суду від 08 лютого 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць