Рішення

від 13.06.2022 по справі 947/5611/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД МІСТАОДЕСИ

Справа № 947/5611/22

Провадження № 2/947/1845/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2022 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Петренка В.С.

за участю секретаря Ратовської А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом

Акціонерного товариства «Альфа-Банк»

до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Адмірал-Будінвест» в особі генерального директора Садковського Олександра Георгійовича

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

14.02.2022 року Акціонерне товариство «Альфа-Банк» звернулося до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Адмірал-Будінвест» в особі генерального директора Садковського Олександра Георгійовича, в якій просить суд стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Адмірал-Будінвест» на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість, розраховану на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України та пунктів кредитного договору за невиконання грошового зобов`язання за кредитним договором № 2007/13-2.06/131 від 07.03.2007 року у розмірі 342745,24 грн., яка складається з: 91484,33 грн. сума заборгованості за ставкою 3 % на кредитну заборгованість, 251260,91 грн. сума заборгованості за інфляційними витратами, а також стягнути у солідарному порядку з відповідачів витрати по сплаті судового збору у розмірі 5141,18 грн.

В обґрунтування заявленого позову представник позивача посилається на те, що заборгованість виникла у результаті невиконання відповідачами рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12.10.2011 року про стягнення у солідарному порядку з відповідачів на користь банку ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 1016492,56 грн., та невиконання умов кредитного договору, розрахована на підставі частини другоїст. 625 ЦК Українита пунктів кредитних договорів за невиконання грошового зобов`язання.

Як стверджує представник позивача, вказане рішення суду боржниками досі не виконується.

Крім того, представник позивача зазначає, що 15.10.2019 року Рішенням № 5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» було затверджено Передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк», які зазначені у передавальному акті, виникає у АТ «Альфа-Банк» з дати, визначеної у Передавальному актів, а саме з 15.10.2019 року. Протоколом № 4/2019 позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» від 15.10.2019 року було вирішено затвердити Передавальний акт.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги невиконання відповідачами рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, Акціонерне товариство «Альфа-Банк» звернулося до суду з відповідним позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою судді Київського районногосуду м.Одеси ПетренкаВ.С.від 15.02.2022року булоприйнято позовнузаяву дорозгляду тавідкрито провадженняпо цивільнійсправі запозовною заявоюАкціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Адмірал-Будінвест» в особі генерального директора Садковського Олександра Георгійовича про стягнення заборгованості. Розгляд справипризначено впорядку загальногопозовного провадження.Призначено підготовче засідання.

У підготовчому засіданні 17.05.2022 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання 14.06.2022 року представник позивача не з`явився, однак одночасно з позовною заявою надав клопотання, в якому просив розглянути справу за відсутності представника позивача, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Відповідач - ОСОБА_1 про час та місце підготовчих та судового засідань повідомлявся належним чином шляхом надсилання судової повістки на адресу, зазначену у позовній заяві, яка не змінювалась, про що свідчить довідка з відділу адресно-довідкової роботи Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області, у підготовчі та судове засідання не з`явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Приймаючи до уваги, що судове відправлення було повернуто поштою із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», суд зазначає, що відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Крім того, відповідачем - ОСОБА_1 було отримано копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими до неї документами, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявне у матеріалах справи, тобто відповідачу відомо про розгляд зазначеної справи.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Адмірал-Будінвест» про час та місце підготовчих та судового засідань повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвали суду та судової повістки на адресу місцезнаходження, що зазначена в довідці з Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у підготовчі та судові засідання не з`явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до п.1 ч.7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті поштою із відміткою «за закінченням терміну зберігання», суд зазначає, що відповідач про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином.

Відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України за згодою представника позивача Київським районним судом м. Одеси постановлена ухвала про заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, 07 березня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УкрСоцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСоцбанк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2007/13-2.06/131, відповідно до умов якого кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 202 932,00доларів США, зі сплатою 12,25%, з кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту 06.03.2022 року, на умовах визначених цим договором.

В забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору №2007/13-2.06/131 від 07.03.2007 року, 07 березня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УкрСоцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСоцбанк», ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Адмірал-Будінвест» (поручитель) був укладений договір поруки №07-15/221, відповідно до умов якого, поручитель зобов`язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позивальником зобов`язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту №2007/13-2.06/131 від 07.03.2007 року.

У подальшому, як вказує представник позивача, рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12.10.2011 року було стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Адмірал-Будінвест» на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСоцбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 1016492,56 грн. та судові витрати.

Невиконання відповідачами рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12.10.2011 року про стягнення у солідарному порядку з відповідачів на користь банку ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 1016492,56 грн., та невиконання умов кредитного договору, на підставі частини другоїст. 625 ЦК України, зумовило звернення Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до суду з позовом про заборгованості за ставкою 3% на кредитну заборгованість та заборгованості за інфляційними витратами.

Рішенням №5/2019 єдиного акціонера AT «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 року, було затверджено Передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків AT «Укрсоцбанк», які зазначені у передавальному акті, виникає у АТ «АЛЬФА-БАНК» з дати визначеної у Передавальному акті, а саме - з 15.10.2019 року. Протоколом №4/2019 позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» від 15.10.2019 року було вирішено затвердити Передавальний акт.

Таким чином, 15 жовтня 2019 року відповідно до підпункту «г» пункту 11 частини 4 статті 1 Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків», пунктів 3.1., 5.3., Постанови Правління НБУ № 189 від 27.06.2008 року «Про затвердження положення про особливості реорганізації банку за рішенням його власників», було затверджено Передавальний акт, у відповідності до якого АТ «Альфа-Банк» у порядку правонаступництва набуває всіх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення, у тому числі поруки), а також набув обов`язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов`язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів.

Внаслідок реорганізації шляхом приєднання AT «Укрсоцбанк» правонаступником усього його майна, майнових прав та обов`язків за цим актом є АТ «АЛЬФА БАНК». Правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків AT «Укрсоцбанк» виникає у АТ «АЛЬФА БАНК» з дати затвердження цього передавального акту загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» а саме з 15.10.2019 року.

Таким чином, AT «Укрсоцбанк» було реорганізовано шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк», у зв`язку з чим, правонаступником усього його майна, майнових прав та обов`язків AT «Укрсоцбанк» є АТ «Альфа-Банк».

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно дост.530ЦК Україниякщо узобов`язанні встановлений строк (термін) йоговиконання,то вонопідлягає виконаннюу цейстрок (термін). Зобов`язання,строк (термін)виконання якоговизначений вказівкоюна подію,яка неминучемає настати,підлягає виконаннюз настаннямцієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1, ч. 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і з неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно дост.1054ЦК України,за кредитнимдоговором банкабо іншафінансова установа(кредитодавець)зобов`язуєтьсянадати грошовікошти (кредит)позичальникові урозмірі тана умовах,встановлених договором,а позичальникзобов`язуєтьсяповернути кредитта сплатитипроценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так,відповідно дост.ст.1046,1047ЦК Україниза договоромпозики однасторона (позикодавець)передає увласність другійстороні (позичальникові)грошові кошти або іншіречі,визначені родовимиознаками,а позичальникзобов`язуєтьсяповернути позикодавцевітаку жсуму грошовихкоштів (сумупозики)або такуж кількістьречей тогож родута такоїж якості. Договірпозики єукладеним змоменту переданнягрошей абоінших речей,визначених родовимиознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 , ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Верховного Суду від 01 червня 2016 року у справі № 910/22034/15 зроблений висновок, що стаття 625 ЦК України поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, тому, у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних від простроченої суми, відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Положеннями ст.611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Якщо зобов`язання виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а, навпаки, на особу, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов`язки, у тому числі ті, що передбачені статтею 625 ЦК України.

АТ «Альфа-Банк» звернулося до суду з даним позовом про стягнення з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Адмірал-Будінвест» відповідно дост. 625 ЦК Україниборгу на загальну суму 342745,24 грн., оскільки відповідачами не виконане рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12.10.2011 року про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Отже, мотивуючи свої позовні вимоги і стверджуючи про наявність підстав для нарахування відповідачам 3% річних та інфляційних втрат, позивач виходив з того, що сума боргу відповідачів 1016492,56 грн.встановлена рішенням суду, яке набрало законної сили та яке не виконується боржниками.

Разом з тим, позивачем до позовної заяви надано роздруківку з Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2011 року по справі № 2-889/11 про стягнення заборгованості на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСоцбанк» у розмірі 1016492,56 грн.

Зі змісту наданої роздруківки рішення неможливо встановити, що заборгованість за кредитним договором у розмірі 1016492,56 грн. було стягнуто солідарно саме з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Адмірал-Будінвест», оскільки у роздруківки рішення вказано «ОСОБА_1».

При цьому, суд самостійно не може перевірити наявність відповідного рішення Приморського районного суду м. Одеси про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Адмірал-Будінвест» на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСоцбанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 1016492,56 грн. та судових витрат, оскільки на даний час повний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень обмежений, у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану.

Крім того, вказане рішення не засвідчене належним чином в порядку, встановленому чинним законодавством, в матеріалах справи відсутні відомості про набрання зазначеним рішенням Приморського районного суду м. Одеси законної сили, як і відсутні докази того, що позивач звертався до виконавчої служби про його примусове виконання.

За таких обставин, доказів наявності у відповідачів ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Адмірал-Будінвест» невиконаного грошового зобов`язання перед АТ «Альфа-Банк» на суму 1016492,56 грн., що було б підставою для нарахування боржникам відповідно до вимог ч. 2ст.625ч.2ЦК України та умов кредитного договору3% річних та інфляційних втрат на загальну суму 342745,24 грн, позивачем суду не надано.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає цивільну справу в межах заявлених позивачем вимог, особа на власний розсуд розпоряджається своїми цивільними і процесуальними правами; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.ст.12,13,77-80 ЦПК України); про задоволення позову рішення може бути прийняте за умови обґрунтованості та доведеності позовних вимог (ст. 263 ЦПК України).

Згідно з положеньст. 76ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 79 ЦПК Українипередбачено,що достовірнимиє докази,на підставіяких можна встановити дійсні обставини справи.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно нормст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідност. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд враховує доводи Верховного Суду, який в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц.

Європейський суд з прав людини також використовує «balance of probabilities» («баланс ймовірностей») для оцінки обставин справи. В рішенні BENDERSKIY v. Ukraine 15.11.2007 р. суд застосовує «баланс ймовірностей», а у рішенні J.K. AND OTHERS v. SWEDEN 23.08.2016 р. ЄСПЛ вказує, що цей стандарт притаманний саме цивільним справам.

У справі Дж. К. та інші проти Швеції (J.K. And Others v. Sweden) ЄСПЛ розкрив загальні рамкові та дефініційні питання стандарту доказування, зокрема зазначивши, що у цивільних справах суддя повинен вирішити справу на основі «балансу ймовірностей» - немає необхідності, щоб суддя мав бути повністю переконаний у істинності кожного фактичного твердження заявника, достатньо того, щоб на підставі доказів, представлених заявником цілком ймовірно можливо б було дійти висновку, що вимога цього заявника є достовірною.

Таким чином,надана позивачемдо позовноїзаяви роздруківказЄдиногодержавного реєструсудових рішень рішення Приморськогорайонного судум.Одеси від12жовтня 2011року посправі №2-889/11про стягненнязаборгованості, не свідчить про те, що сума боргу саме відповідачів складає 1016492,56 грн.

Вказане рішення не засвідчене належним чином в порядку, встановленому чинним законодавством, в матеріалах справи відсутні відомості про набрання зазначеним рішенням Приморського районного суду м. Одеси законної сили, як і відсутні докази того, що позивач звертався до виконавчої служби про його примусове виконання.

Таким чином, позивачем не надано належних доказів на підтвердження невиконання відповідачами відповідного рішення Приморського районного суду м. Одеси про стягнення заборгованості.

При цьому, суд виходить з того, що доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно п.п. 1-5ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно дост. 264 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Пленум Верховного Суд України у п. 11 Постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства«Альфа-Банк» про стягнення у солідарномупорядку з ОСОБА_1 таТовариства зобмеженою відповідальністю«Адмірал-Будінвест»заборгованості урозмірі 342745,24грн.,яка складаєтьсяз:91484,33грн. сумазаборгованості заставкою 3%на кредитнузаборгованість,251260,91грн. сумазаборгованості заінфляційними витратами, є необґрунтованими, такими, що не підтверджені належними і допустимими доказами, тому позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати позивачу не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.10,12,19,81,141,258-260,263-265, 280-289 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Адмірал-Будінвест» в особі генерального директора Садковського Олександра Георгійовича про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Петренко В. С.