Постанова

від 21.08.2023 по справі 947/5611/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3437/23

Справа № 947/5611/22

Головуючий у першій інстанції Петренко В.С.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.08.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Назарової М.В., Стахової Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Долгової В.І.,

учасники справи:

позивач Акціонерне товариство «Альфа-Банк», яке змінило назву на Акціонерне товариство «Сенс-Банк»,

відповідачі - ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Адмірал-Будінвест»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Альфа-Банк», яке змінило назву на Акціонерне товариство «Сенс-Банк»,

на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2022 року, ухвалене судом у складі судді Петренка В.С., в м. Одеса,

за позовною заявою Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Адмірал-Будінвест» про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2022 року Акціонерне товариство «Альфа-Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Адмірал-Будінвест» про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних, в обґрунтування якого зазначило, що 07.03.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2007/13-2.06/131, відповідно до умов якого позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання надано 202932 доларів США.

В забезпечення виконання умов договору між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Адмірал-Будінвест» укладено договір поруки № 07-15/221, відповідно до умов якого останній солідарно відповідає за зобов`язання ОСОБА_1 .

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12.10.2011 року стягнуто у солідарному порядку з відповідачів на користь банку ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 1016492,56 грн.

Вказане рішення суду боржниками не виконано.

Позивач зазначає, що на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, у зв`язку з невиконанням відповідачами зобов`язань, має право на отримання 3% річних та інфляційних втрат, які станом на 18.11.2021 року становлять 342745,24 грн (91484,33 грн - 3% річних на кредитну заборгованість, 251260,91 грн - заборгованість за інфляційними витратами).

Позивач просив суд стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Адмірал-Будінвест» на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість, розраховану на підставі ч. 2 ст.625ЦК України та пунктів кредитного договору за невиконання грошового зобов`язання за кредитним договором № 2007/13-2.06/131 від 07.03.2007 року у розмірі 342745,24 грн, яка складається з: 91484,33 грн - 3 % на кредитну заборгованість, 251260,91 грн - інфляційні витрати, а також стягнути у солідарному порядку з відповідачів витрати по сплаті судового збору у розмірі 5141,18 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Київський районний суд м. Одеси заочним рішенням від 14 червня 2022 року позов акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Адмірал-Будінвест» про стягнення заборгованості залишив без задоволення.

Суд першої інстанції виходив з того, що доказів наявності у відповідачів невиконаного грошового зобов`язання перед АТ «Альфа-Банк» на суму 1016492,56 грн, що було б підставою для нарахування боржникам 3% річних та інфляційних витрат, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивачем не надано.

Надану позивачем роздруківку з Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2011 року по справі № 2-889/11 про стягнення заборгованості на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСоцбанк» у розмірі 1016492,56 грн суд першої інстанції не вважав належним доказом, оскільки вона містить знеособлену інформацію, рішення не засвідчене належним чином в порядку, встановленому чинним законодавством.

При цьому, зазначив, що повний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень обмежений, у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану у суду першої інстанції відсутній.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі Акціонерне товариство «Альфа-Банк», яке змінило назву на Акціонерне товариство «Сенс-Банк», просить заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Адмірал-Будінвест» про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних задовольнити посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі Акціонерне товариство «Альфа-Банк», яке змінило назву на Акціонерне товариство «Сенс-Банк», не погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що судові повістки, або ухвалу про відкриття провадження не отримував, тому позбавлений можливості надати відповідні докази або заявити клопотання про витребування доказів, а саме рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2011 року по справі № 2-889/11.

Зазначає, що не позбавлений можливості отримати 3% річних та інфляційні витрати за неналежне виконання відповідачами зобов`язань за договором.

(2) Позиція інших учасників справи

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 19.08.2022 року відкрито провадження за вказаною апеляційною скаргою та роз`яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу, проте відзивів не надходило.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2023 року в даній справі визначено головуючим суддю Коновалову В.А. у зв`язку з звільненням з посади судді ОСОБА_2 .

Копія ухвали про відкриття провадження та копія апеляційної скарги неодноразово направлялась відповідачам: ОСОБА_1 - на адресу реєстрації, Товариству з обмеженою відповідальністю «Адмірал-Будінвест» - на адресу місцезнаходження, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується відповіддю № 47773 від 26.04.2023 року на запит сформований засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд». Проте конверти повернулись не врученими із зазначенням причини «адресат відсутній за вказаної адресою».

Копія ухвали про відкриття провадження надіслана на електронну пошту представника позивача, яка зазначена в апеляційній скарзі, та доставлена 19.08.2022 року, що підтверджується довідкою.

Представник позивача Байрамов О.В., який брав участь в судовому засіданні, просив апеляційну скаргу задовольнити.

В судове засідання відповідачі не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

ОСОБА_1 повідомлений належним чином у відповідності до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення повістки відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Адмірал-Будінвест» повідомлене належним чином у відповідності до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення повістки відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 128 ЦПК України.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість заочного рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що АТ «Альфа-Банк»звернулося до суду з даним позовом про стягнення з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Адмірал-Будінвест» боргу відповідно дост. 625 ЦК України на загальну суму 342745,24 грн, оскільки відповідачами не виконане рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12.10.2011 року про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Проте,надана позивачемдо позовноїзаяви роздруківказЄдиного державногореєстру судових рішеньрішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2011 року по справі № 2-889/11 про стягнення заборгованості,не свідчить про те, щосума боргу саме відповідачів складає 1016492,56 грн.

Суд самостійно не може перевірити наявність відповідного рішення Приморського районного суду м. Одеси про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Адмірал-Будінвест» на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСоцбанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 1016492,56 грн, оскільки на час постановлення рішення повний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень обмежений, у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану.

Суд першої інстанції вважав, що позивачем не надано доказів наявності у відповідачів ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Адмірал-Будінвест» невиконаного грошового зобов`язання перед АТ «Альфа-Банк» на суму 1016492,56 грн, що було б підставою для нарахування боржникам відповідно до вимог ч. 2ст. 625 ЦК Українита умов кредитного договору 3% річних та інфляційних втрат на загальну суму 342745,24 грн, тому дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З 24 лютого 2022 року по 19 червня 2022 року загальний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень був закритий. Проте, з квітня 2022 року відновлено доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень для суддів та працівників правоохоронних органів.

Отже посилання суду першої інстанції на не можливість самостійно перевірити наявність рішення Приморського районного суду м. Одеси про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Адмірал-Будінвест» на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСоцбанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 1016492,56 грн, у зв`язку з обмеженням повного доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень є помилковим.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів

Реєстру, в тому числі до інформації, визначеної статтею 7 цього Закону.

Отже, з`ясуванню обставин у справі суду першої інстанції нічого не перешкоджало при розгляді справи та ухваленні 14 червня 2022 року оскаржуваного рішення.

Із матеріалів справи вбачається, що 07 березня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УкрСоцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСоцбанк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2007/13-2.06/131, відповідно до умов якогокредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 202932 доларів США, зі сплатою 12,25 %, з кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту 06.03.2022 року, на умовах визначених цим договором.

Для забезпечення виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором № 2007/13-2.06/131 від 07.03.2007 року, між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УкрСоцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСоцбанк», ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Адмірал-Будінвест» (поручитель) укладено договір поруки № 07-15/22107 березня 2007 року, відповідно до умов якого, поручитель зобов`язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позивальником зобов`язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту № 2007/13-2.06/131 від 07.03.2007 року.

Внаслідок реорганізації шляхом приєднання AT «Укрсоцбанк» правонаступником усього його майна, майнових прав та обов`язків за передавальним актом є АТ «АЛЬФА БАНК». Правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків AT «Укрсоцбанк» виникає у АТ «АЛЬФА БАНК» з дати затвердження цього передавального акту загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк», а саме з 15.10.2019 року.

AT «Укрсоцбанк» реорганізовано шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк», у зв`язку з чим, правонаступником усього його майна, майнових прав та обов`язків AT «Укрсоцбанк» є АТ «Альфа-Банк», яке змінило найменування на Акціонерне товариство «Сенс-Банк».

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12.10.2011 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Адмірал-Будінвест» на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСоцбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 1016492,56 грн та судові витрати.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, дійшла висновку, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК Україниправо кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно достатті 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже у разі несвоєчасного виконання боржником грошовогозобов`язанняу нього в силу закону (частина друга статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумоюосновногоборгу (основне зобов`язання), суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів заосновним зобов`язаннямвнаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та трьох процентів річних від простроченої суми.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611,625 ЦКУкраїни дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу,за увесь час прострочення. Зазначена позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від04 липня 2018 рокуу справі №310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).

Формулювання статті625 ЦКУкраїни коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.

Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

В статті 89 ЦПК зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному табезпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12.10.2011 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Адмірал-Будінвест» на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСоцбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 1016492,56 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом 749728,47 грн; заборгованості по процентам за договором 108465,97 грн; пеніза несвоєчасне повернення кредиту 12004,44грн; штрафів за договором146293,68 грн.

Таким чином, з ухваленням рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12.10.2011 року, якими стягнуто з відповідачів заборгованість за договором кредиту № 2007/13-2.06/131від 07.03.2007 року, зобов`язання відповідачів сплатити заборгованість за кредитним договором не припинилося та триває до моменту фактичного виконання грошового зобов`язання, тому позивач має право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за час прострочення.

Зазначена позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19).

Частина другастатті 625 ЦК Українищодо сплати заборгованості з урахуванням установленого індексу інфляції поширюється лише на випадки прострочення виконання грошового зобов`язання, яке визначене договором у національній валюті - гривні, а не в іноземнійабо в еквіваленті до іноземної валюти, тому індексація у цьому випадку не застосовується (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 296/10217/15-ц (провадження № 14-727цс19).

Оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, то зазначена нормаЦК Українищодо сплатизаборгованості зурахуванням установленогоіндексу інфляціїпоширюється лишена випадкипрострочення виконаннягрошового зобов`язання,яке визначенедоговором унаціональній валюті-гривні,а нев іноземнійабо веквіваленті доіноземної валюти,тому індексаціяу цьомувипадку застосуваннюне підлягає.У випадкупорушення грошовогозобов`язання,предметом якогоє грошовікошти,виражені вгривнях звизначенням еквівалентав іноземнійвалюті,втрати відзнецінення національноївалюти внаслідокінфляції відновлюютьсяеквівалентом іноземноївалюти (постановаВеликої ПалатиВерховного Судувід 07липня 2020року всправі №296/10217/15-ц(провадження№ 14-727цс19).

З матеріалів справи вбачається, що пунктом 1.1. договору кредиту № 2007/13-2.06/131 від 07 березня 2007 року кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 202932 доларів США, зі сплатою 12,25% річних та наступним порядком погашення суми основної заборгованості за кредитом та процентів за його використання: з квітня 2007 року по лютий 2022 року щомісячно рівними частинами по 1127 доларів США; у березні 2022 року -1199 доларів США з кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту 06.03.2022 року.

Ураховуючи викладені обставини колегія суддів вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Альфа-Банк», яке змінило назву на Акціонерне товариство «Сенс-Банк», до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Адмірал-Будінвест» в частині стягнення інфляційних нарахувань не підлягають задоволенню, оскільки валютою зобов`язання за кредитним договором від 07 березня 2007 року є іноземна валюта (долар США).

Слід зазначити, що, попри подібність правової природи п. 3 ст. 549 ЦК України (щодо сплати пені) та ст. 625 ЦК України (щодо сплати трьох процентів річних), які в обох випадках застосовуються як відповідальність за порушення грошового зобов`язання, ці правові норми є різними за своєю правовою природою.

Однак водночас слід мати на увазі, що у разі коли судовим рішенням з боржника стягнуто суму неустойки (штрафу, пені), то правова природа відповідної заборгованості саме як неустойки у зв`язку з прийняттям такого рішення залишається незмінною, і тому на неї в силу приписучастини другоїстатті 550 ЦК України проценти не нараховуються. При цьому обов`язок сплатити суму неустойки (штрафу, пені) за невиконання зобов`язання не є зобов`язанням в розумінні положеньчастини першоїстатті 509 ЦК, а отже відсутні підстави і для застосування до цих правовідносинстатті 625ЦК України.

3%річних, якіпередбачені ст.625ЦК Українипідлягають застосуваннюдо порушеногогрошового зобов`язання,складовою якогоє якосновна сумазаборгованості,так і проценти за користування кредитними коштами, встановлені договором.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-2129цс16, постанові Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі № 539/1937/16-ц.

Отже, у розумінні наведених приписів, позивач вправі вимагати стягнення в судовому порядку 3% річних до повного виконання грошового зобов`язання, до якого входить сума заборгованості, яка складається із тіла кредиту 749728,47грн, заборгованості по процентам в сумі 108465,97 грн.

Звертаючись до суду із позовом позивач просив стягнути з відповідачів 91484,33 грн - три проценти річних за користування грошовими коштами за період з 18 листопада 2018 року по 18 листопада 2021 року, при цьому надавши розрахунок.

Визначаючи розмір заборгованості боржника, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у даному випадку - здійснений кредитором розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок.

З наданого позивачем розрахунку 3%річних закористування грошовимикоштами вбачається, що вказані нарахування здійснені на загальну суму заборгованості 1016492,56 грн, яка стягнута на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12.10.2011 року, тобто як на основну суму заборгованості за тілом кредиту і відсотками, так і пенею, штрафом.

Колегія суддів, вважає, оскільки рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12.10.2011 року, яким стягнуто з відповідачів заборгованість за кредитом та відсотками за користування кредитом не виконано, і правова природа заборгованості залишається незмінною, то позивач має право на отримання 3% річних.

Розмір 3 % річних від простроченої заборгованості за основним кредитом і процентами обраховується за формулою: сума заборгованості помножено на 3 % річних розділити на 365 днів (у році) помножити на кількість днів прострочення.

Сума трьох процентів річних за прострочення тіла кредиту та процентів, стягнутих рішенням Приморськогорайонного судум.Одеси від12.10.2011рокусолідарно з відповідачів у розмірі 858194,44 грн, становить 77237,50 грн, виходячи з наступного розрахунку: 858194,44 грн х 3% / 365 днів х 1095 днів прострочки = 77237,50 грн.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що в солідарному порядку з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Адмірал-Будінвест» на користь Акціонерного товариства«Сенс-Банк»підлягає стягненню3%річних у розмірі 77237,50 грн.

Щодо суті апеляційної скарги

Суд апеляційноїінстанції зарезультатами розглядуапеляційної скаргимає право скасуватисудове рішенняповністю абочастково іухвалити увідповідній частинінове рішенняабо змінитирішення (п.2ч.1ст.374ЦПК України).

Апеляційний суд вважає, що рішення суду слід скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Адмірал-Будінвест» солідарно на користь Акціонерного товариства «Сенс-Банк» 3 % річниху розмірі 77237,50 грн. У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Альфа-Банк», яке змінило назву на Акціонерне товариство «Сенс-Банк», до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Адмірал-Будінвест» в частині стягнення інфляційних нарахувань відмовити.

Щодо судових витрат

В ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 5141,18 грн, що підтверджується меморіальним ордером № 906705262, а при зверненні з апеляційною скаргою судовий збір в сумі 7711,77 грн, що підтверджується меморіальними ордерами № 1230295404, 1252883766.

Оскільки позовназаява підлягаєзадоволенню частково,то з ОСОБА_1 ,Товариства зобмеженою відповідальністю«Адмірал-Будінвест» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1448,20 грн з кожного.

Керуючись ст.ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк», яке змінило назву на Акціонерне товариство «Сенс-Банк», задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Альфа-Банк», яке змінило назву на Акціонерне товариство «Сенс-Банк», до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Адмірал-Будінвест» про стягнення 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Адмірал-Будінвест», код ЄДРПОУ 32521628, солідарно на користь Акціонерного товариства «Сенс-Банк», код ЄДРПОУ 23494714, 3 % річниху розмірі 77237,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Адмірал-Будінвест», код ЄДРПОУ 32521628, на користь Акціонерного товариства «Сенс-Банк», код ЄДРПОУ 23494714, судовий збір у розмірі 1448 грн з кожного.

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Альфа-Банк», яке змінило назву на Акціонерне товариство «Сенс-Банк», до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Адмірал-Будінвест» в частині стягнення інфляційних нарахувань відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 25 серпня 2023 року.

Головуючий В.А. Коновалова

Судді М.В. Назарова

Н.В. Стахова