Рішення

від 13.06.2022 по справі 134/51/22

КРИЖОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 134/51/22

2/134/104/2022

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09 червня 2022 року смт. Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

у складі: головуючої судді Кантонистої О.О.

за участю: секретаря судового засідання Отіча В.В.

представника позивачки - адвоката Глушкової О.І.

представника відповідача - адвоката Панасюка В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Крижопіль цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Крижопільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області про зобов`язання нарахувати та сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування,

встановив:

17 січня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Крижопільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області про зобов`язання нарахувати та сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

В обґрунтування позову посилається на те, що з 28 жовтня 2014 року її прийнято на посаду помічника вихователя дошкільного навчального закладу «Ромашка» с. Голубече Крижопільського (на даний час - Тульчинського) району Вінницької області.

12 вересня 2014 року 32 сесією 6 скликання Голубецької сільської ради прийнято рішення № 770-32/2014 «Про ліквідацію ДНЗ «Ромашка» с. Голубече шляхом утворення комунального закладу ясла-садок комбінованого типу «Калина» Голубецької сільської ради».

Постановою Крижопільського районного суду Вінницької області від 15 квітня 2015 року (справа № 134/194/15-а), яку ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2015 року залишено без змін, вищевказане рішення № 770-32/2014 визнано протиправним та скасовано.

29 травня 2015 року Голубецькою сільською радою на 39 сесії 6 скликання прийнято рішення «Про ліквідацію дошкільного навчального закладу «Ромашка» с. Голубече Крижопільського району Вінницької області».

Постановою Крижопільського районного суду Вінницької області від 14 квітня 2016 року (справа № 134/1365/15-а) дане рішення визнано протиправним і скасовано, а також зобов`язано відповідача відновити роботу дошкільного навчального закладу «Ромашка» с. Голубече Крижопільського району Вінницької області.

Зазначені обставини встановлено судами під час розгляду справ № 134/330/19, № 134/1125/20 та № 134/313/21.

Позивачка вказує, що по теперішній час роботу ДНЗ «Ромашка» не відновлено і трудові відносини з нею не припинено. У зв`язку з тим, що з часу прийняття на роботу їй не виплачували заробітну плату, вона неодноразово зверталася до суду з позовами про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Однак, незважаючи на стягнення судом на її користь заборгованості по заробітній платі, за весь час затримки по виплаті їй заробітної плати за неї як найманого працівника не сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», який нараховується на суми заробітної плати, що призвело до втрати нею страхового стажу, який враховується при призначенні пенсії.

Так, рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 02 лютого 2017 року (справа № 134/827/16-ц) скасовано рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 26 вересня 2016 року та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково, вирішено стягнути з ДНЗ «Ромашка» с. Голубече Крижопільського району Вінницької області на її користь 30349,26 грн. заборгованої заробітної плати.

У мотивувальній частині рішення наведено наступний розрахунок заборгованості по заробітній платі, виходячи з мінімального розміру заробітної плати, встановленої законом на відповідний місяць та її середньоденного розміру: за жовтень 2014 року заробітна плата становила 158,88 грн., з 01 листопада 2014 року по 01 вересня 2015 року заробітна плата становила: 1218 x 10 місяців - 12180,00 грн.; з 01 вересня 2015 року по 01 травня 2016 року заробітна плата становила: 1378 x 8 - 11024,00 грн; з 01 травня по 01 вересня 2016 року заробітна плата становила: 1450 x 4 - 5800,00 грн.; за вересень 2016 року - 1186,38 грн.

Апеляційний суд Вінницької області у даному рішенні також дійшов висновку, що заборгованість по заробітній платі підлягає стягненню з ДНЗ «Ромашка» як роботодавця, а не із засновника, у зв`язку з чим вказане рішення суду залишається невиконаним по сьогоднішній день, оскільки ДНЗ «Ромашка» с. Голубече не має власного рахунку, а фінансування закладу здійснюється його засновником.

В подальшому вказану обставину було враховано судами під час розгляду цивільних справ за позовами завідуючої ДНЗ «Ромашка» с. Голубече ОСОБА_2 у справах № 134/1579/15-ц та № 134/336/19, у яких Верховний Суд дійшов висновку, що заробітну плату необхідно стягувати із засновника - Голубецької сільської ради, беручи до уваги ту обставину, що у статуті відсутнє право ДНЗ «Ромашка» як юридичної особи мати свій поточний рахунок і самостійно здійснювати фінансові операції.

Також ці висновки враховувалися судами під час розгляду справ № 134/330/19, № 134/1125/20 та № 134/313/21 за позовами ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі та заборгованість в подальшому стягувалася судами саме із засновника - Голубецької сільської ради, а згодом Крижопільської селищної ради.

Таким чином, рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 02 лютого 2017 року по справі № 134/827/16-ц за період з 28.10.2014 року по 26.09.2016 року на користь ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість по заробітній платі в сумі 30349,26 гривень.

Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 19 квітня 2019 року (справа № 134/330/19) стягнуто з Голубецької сільської ради Крижопільського району на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 103339 грн. за період з 27.09.2016 року по 19.04.2019 року.

Відповідно до розрахунків, наведених у рішенні суду, заборгованість, виходячи з її мінімального розміру, який визначався відповідно до вимог Законів України 2015-2018 років «Про Державний бюджет України» складає: з 27.09.2016 по 30.09.2016 - 263,60 грн.; з 01.10.2016 по 30.11.2016 - 2900 грн.; з 01.12.2016 по 31.12.2016 - 1600 грн.; з 01.01.2017 по 31.12.2017 - 38400 грн.; з 01.01.2018 по 31.12.2018 - 44676 грн.; з 01.01.2019 по 31.03.2019 - 12519 грн.; з 01.04.2019 по 19.04.2019 - 2980,65 грн., а всього 103339 грн.

Надалі заочним рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 14 серпня 2020 року (справа № 134/1125/20) стягнуто з Голубецької сільської ради Крижопільського району на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі, виходячи з її мінімального розміру, в сумі 65385,10 грн. за період з 20.04.2019 року по 14.07.2020 року за наступним розрахунком: з 20.04.2019 по 30.04.2019 - 1530,10 грн.; з 01.05.2019 по 31.12.2019 (4173 х 8) - 33384 грн.; з 01.01.2020 по 30.06.2020 (4723 х 6) - 28338 грн.; з 01.07.2020 по 14.07.2020 - 2133 грн.

Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 16 липня 2021 року (справа № 134/313/21), залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 21 жовтня 2021 року, стягнуто з Крижопільської селищної ради на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 15 липня 2020 року по 19 лютого 2021 року в розмірі 37384,43 грн., а також зобов`язано Крижопільську селищну раду сплатити на відповідний рахунок Державної податкової служби за місцем обліку єдиний соціальний внесок за ОСОБА_1 , який нараховується на суму заробітної плати за період з 15.07.2020 року по 19.02.2021 в розмірі 8648,86 грн.

Таким чином, за період з 15.07.2020 року по 19.02.2021 року рішенням суду було вирішено також питання щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму заробітної плати.

Проте за період з жовтня 2014 року по 14 липня 2020 року, за який заборгованість по виплаті ОСОБА_1 заробітної плати було стягнуто за рішеннями суду, єдиний соціальний внесок за неї як найманого працівника залишається несплаченим, в зв`язку з чим вона змушена звернутися до суду з даним позовом.

Позивачка зазначає, що єдиний соціальний внесок за неї як найманого працівника за період з жовтня 2014 року по 14 липня 2020 року має бути нараховано та сплачено у розмірі не меншому, ніж мінімальний страховий внесок, який розраховується виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законом на відповідний місяць.

Так, частиною 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (у редакціях, чинних у період з 28.10.2014 по 31.12.2015, за який стягнуто заборгованість по заробітній платі за рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 02 лютого 2017 року) було встановлено, що для бюджетних установ єдиний внесок встановлюється у розмірі 36,3 % визначеної бази нарахування.

З 01 січня 2016 року і по даний час розмір єдиного соціального внеску становить 22 % бази нарахування (зміни внесено Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року № 909-VIII).

Крім того, з 01 січня 2015 року роботодавці зобов`язані сплачувати розмір єдиного соціального внеску не менше, ніж мінімальний (розмір якого розраховується виходячи з мінімальної заробітної плати), незалежно від суми нарахованої заробітної плати.

Разом з тим, період з 28.10.2014 року (дата прийняття позивачки на роботу) по 31.12.2014 року підлягає зарахуванню до страхового стажу за умови сплати за відповідний місяць мінімального страхового внеску, який визначається розрахунково як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) (ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на час існування правовідносин)).

Таким чином, умовою зарахування періоду роботи до страхового стажу, який враховується при призначенні пенсії, у період до 01 січня 2015 року була сплата мінімального страхового внеску.

До 01 січня 2015 року вказане положення закріплювалося Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а з 01 січня 2015 року - Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Вважає, що саме на відповідача - Крижопільську селищну раду як правонаступника всього майна, прав та обов`язків Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області покладається обов`язок щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який нараховується на суми її заробітної плати за період з жовтня 2014 року по 14 липня 2020 року, за який єдиний соціальний внесок не було сплачено Голубецькою сільською радою.

При цьому вказує, що 30 липня 2021 року 12 сесією 8 скликання Крижопільської селищної ради ухвалено рішення № 449, яким прийнято до сфери управління Крижопільської селищної ради дошкільний навчальний заклад «Ромашка» с. Голубече, прийнято майно, права та обов`язки закладу у комунальну власність Крижопільської територіальної громади в особі Крижопільської селищної ради, змінено власника (засновника) закладу на Крижопільську селищну раду.

Враховуючи викладене, позивачка просить зобов`язати відповідача нарахувати та сплатити на відповідний рахунок Державної податкової служби за місцем обліку єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму її заробітної плати за період з жовтня 2014 року по 14 липня 2020 року згідно зробленого нею розрахунку, доданого до позовної заяви, а також стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 21 січня 2022 року дану позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного провадження з повідомлення (виклик) сторін, відкрито провадження по справі.

10 лютого 2022 року представник відповідача - адвокат Панасюк В.Б. подав відзив на позов, у якому просив в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі за безпідставністю.

У відзиві вказує, що роботодавцем позивачки є Дошкільний навчальний заклад «Ромашка». За рішеннями суду на користь позивачки стягувалася заробітна плата саме з Голубецької сільської ради у зв`язку з тим, що у ДНЗ «Ромашка» був відсутній розрахунковий рахунок та право самостійно здійснювати фінансові операції. Разом з тим Голубецька сільська рада своєчасно та в повному обсязі сплачувала на відповідний рахунок Державної податкової служби за місцем обліку єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Вважає, що позивачка фактично просить суд виконати функції податкових органів та здійснити контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску Голубецькою сільською радою, що є недопустимим.

Також просить врахувати роз`яснення ГУ ДФС у Дніпропетровській області, у якому вказано, що обчислення ЄСВ здійснюється роботодавцями на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплату (доходу). У випадках примусового виконання рішень суду щодо стягнення заробітної плати на користь працівника за час вимушеного прогулу державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання судового рішення у спосіб і в порядку, що визначені виконавчим документом, а отже, і рішенням суду. При цьому нарахування податків, зборів та інших платежів на суми стягнутої заробітної плати працівника Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII не передбачено. В той же час Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. Таким чином, суми заробітної плати, стягнуті державною виконавчою службою за рішенням суду на користь працівника згідно з виконавчим листом, не є базою нарахування єдиного внеску.

Окрім того, у відзиві стороною відповідача заявлено клопотання про застосування загальної позовної давності щодо позовних вимог за період з 2014 року по 2018 рік, оскільки позивачка у своїй позовній заяві вказує, що неодноразово зверталася до суду з приводу стягнення заробітної плати, при цьому вона вважає, що її права порушувалися, починаючи з 2014 року.

В судовому засіданні представник позивачки - адвокат Глушкова О.І. позов підтримала та просила задовольнити. Вказала, що згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ та організацій. Позивачка з 2014 року перебуває у трудових відносинах з ДНЗ «Ромашка», однак змушена періодично стягувати заробітну плату в судовому порядку. При цьому за період з жовтня 2014 року по 14 липня 2020 року єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», який нараховується на суми заробітної плати, відносно неї не нараховувався і не сплачувався, що призвело до втрати нею страхового стажу, який враховується при призначенні пенсії. В зв`язку з цим просить захистити права позивачки у обраний нею спосіб. На даний час ДНЗ «Ромашка» перебуває в процесі реорганізації та не здійснює діяльність. Фактично робота закладу так і не була відновлена, тому за спірний період відсутні будь-які бухгалтерські та інші документи. Те, що за позивачку як найманого працівника не було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою за формою ОК-7, наданою Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області. Представник позивачки зазначила, що до позовної заяви додано розрахунок єдиного соціального внеску помісячно за період з 28 жовтня 2014 року по 14 липня 2020 року. Даний розрахунок є детальним та зрозумілим. Оскільки заборгованість по виплаті позивачці заробітної плати було стягнуто в судовому порядку, єдиний соціальний внесок за неї як найманого працівника має бути нараховано та сплачено у розмірі не меншому, ніж мінімальний страховий внесок, який розраховується, виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законом на відповідний місяць. В разі задоволення позову просить стягнути єдиний соціальний внесок саме помісячно, а не однією сумою, оскільки це має значення в подальшому для страхового стажу позивачки.

Представник відповідача - адвокат Панасюк В.Б. у задоволенні позову просив відмовити за обставин, наведених у відзиві. Вказав, що позивачка перебуває у трудових відносинах з ДНЗ «Ромашка», тому нарахування та сплату єдиного соціального внеску має проводити роботодавець. Рішенням Крижопільської селищної ради від 31 серпня 2021 року було затверджено статут ДНЗ «Ромашка», згідно п. 1.7 якого заклад є юридичною особою та має рахунок в банку, тому може здійснювати фінансові операції. На даний час ДНЗ «Ромашка» перебуває в процесі реорганізації шляхом злиття з іншим дошкільним навчальним закладом, оскільки через малу кількість дітей немає необхідності у функціонуванні двох дошкільних навчальних закладів на території Голубецької сільської ради. Вважає, що позивачкою невірно обрано спосіб захисту та не надано доказів звернення до уповноважених податкових органів з приводу проведення перевірки достовірності відомостей про неї як про застраховану особу для захисту своїх порушених прав. Надана позивачкою довідка форми ОК-7 не свідчить про те, що за неї не сплачувався єдиний соціальний внесок. Окрім того, згідно довідки Головного управління ДПС у Вінницькій області від 20 квітня 2022 року у Голубецької сільської ради відсутня заборгованість із платежів, контроль за справляння яких покладено на контролюючі органи. Також у представника відповідача викликає сумнів наданий стороною позивача розрахунок єдиного соціального внеску, оскільки для здійснення таких розрахунків необхідна, на його думку, відповідна освіта. При цьому представник відповідача відмовився від заявленого у відзиві клопотання щодо застосування позовної давності до позовних вимог за період з 2014 року по 2018 рік.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини справи та дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При розгляді справи судом встановлено наступні обставини:

- з 28 жовтня 2014 року позивачка працює на посаді помічника вихователя дошкільного навчального закладу «Ромашка» с. Голубече Крижопільського району Вінницької області;

- 12 вересня 2014 року 32 сесією 6 скликання Голубецької сільської ради прийнято рішення № 770-32/2014 «Про ліквідацію ДНЗ «Ромашка» с. Голубече шляхом утворення комунального закладу ясла-садок комбінованого типу «Калина» Голубецької сільської ради»;

- постановою Крижопільського районного суду від 15 квітня 2015 року (справа № 134/194/15-а), залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2015 року, вказане рішення сільської ради визнано протиправним та скасовано;

- рішенням 39 сесії 6 скликання Голубецької сільської ради від 29 травня 2015 року повторно вирішено питання про ліквідацію ДНЗ «Ромашка» с. Голубече;

- постановою Крижопільського районного суду Вінницької області від 14 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року, зазначене рішення сільської ради визнано протиправним і скасовано;

- рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 02 лютого 2017 року стягнуто з Дошкільного навчального закладу «Ромашка» на користь ОСОБА_1 30349,26 грн. заборгованої заробітної плати. В мотивувальній частині даного рішення вказано, що враховуючи розміри мінімальної заробітної плати, встановлені у періоди роботи ОСОБА_1 на посаді помічника вихователя з оплатою у розмірі посадового окладу, середньоденний заробіток у жовтні 2014 року становить 52,96 гривні, за 3 робочих дні у жовтні 2014 року заборгованість складає: 52,96 х 3 = 158,88 гривень; з 01 листопада 2014 року по 01 вересня 2015 року заборгованість складає: 1218 х 10 місяців = 12180,00 гривень; з 01 вересня 2015 року по 01 травня 2016 року заборгованість складає: 1378 х 8 = 11024,00 гривні; з 01 травня по 01 вересня 2016 року заборгованість складає: 1450 х 4 = 5800,00 гривень. Кількість робочих днів у вересні 2016 року до 26 числа становить 22 дні. Враховуючи середньоденний заробіток в сумі 65,91 гривень, за 18 робочих днів у вересні 2016 року ОСОБА_1 належить виплатити 1186,38 гривень. Загальна сума заборгованої заробітної плати ОСОБА_1 становить 30349,26 гривень;

- рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 19.04.2019 року (справа № 134/330/19), яке набрало законної сили 07.08.2019 року, з Голубецької сільської ради Крижопільського району було стягнуто на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 103 339 грн. за період з 27.09.2016 року по 19.04.2019 року;

- заочним рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 14.08.2020 року (справа № 134/1125/20), яке набрало законної сили 02.10.2020 року, з Голубецької сільської ради Крижопільського району було стягнуто на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 65 385,10 грн. за період з 20.04.2019 року по 14.07.2020 року;

- рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 16 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 21 жовтня 2021 року, стягнуто з Крижопільської селищної ради на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 37384 грн. 43 коп. за період з 15.07.2020 року по 19.02.2021 року, а також зобов`язано Крижопільську селищну раду сплатити на відповідний рахунок Державної податкової служби за місцем обліку єдиний соціальний внесок за ОСОБА_1 , який нараховується на суму заробітної плати за період з 15.07.2020 по 19.02.2021 року в розмірі 8648 грн. 86 коп.

Дані обставини підтверджуються: копією трудової книжки позивачки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 31 травня 2000 року, копією рішення Апеляційного суду Вінницької області від 02 лютого 2017 року (справа № 134/827/16-ц), копією постанови Верховного Суду від 12 грудня 2018 року (справа № 134/1579/15-ц), копією постанови Верховного Суду від 24 грудня 2019 року (справа № 134/336/19), копією рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 19 квітня 2019 року, копією заочного рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 14 серпня 2020 року, копією рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 16 липня 2021 року, копією постанови Вінницького апеляційного суду від 21 жовтня 2021 року.

Між сторонами виник спір з приводу зобов`язання відповідача нарахувати та сплатити єдиний соціальний внесок за ОСОБА_1 як найманого працівника за період з жовтня 2014 року по 14 липня 2020 року.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхування за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій.

У відповідності до абз. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до частини 2 ст. 20 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

Частинами 4, 5 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», передбачено, що єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов`язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача; єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

За приписами ч. 5 ст. 8 Закону України «Про облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску ; у разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Частиною 4 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною п`ятою статті 10 цього Закону, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», застрахована особа має право вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку.

Судом також встановлено, що рішенням 12 сесії 8 скликання Крижопільської селищної ради від 30 липня 2021 року № 449 відмінено рішення 39 сесії Голубецької сільської ради 6 скликання від 29 травня 2015 року № 907-39/2015 «Про ліквідацію дошкільного навчального закладу «Ромашка» с. Голубече»; прийнято до сфери управління Крижопільської селищної ради дошкільний навчальний заклад «Ромашка» с. Голубече; прийнято майно, права та обов`язки дошкільного навчального закладу «Ромашка» с. Голубече у комунальну власність Крижопільської територіальної громади в особі Крижопільської селищної ради.

Окрім того, рішенням 13 сесії 8 скликання Крижопільської селищної ради від 31 серпня 2021 року № 496 затверджено статут дошкільного навчального закладу «Ромашка» с. Голубече.

Разом з тим, доказів щодо реального відновлення роботи ДНЗ «Ромашка» та наявності у нього банківського рахунку суду не надано, в судовому засіданні представник відповідача вказав, що ДНЗ «Ромашка» перебуває в процесі реорганізації.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не звільнена з роботи у передбаченому законом порядку, робота ДНЗ «Ромашка» не відновлена, Крижопільська селищна рада є правонаступником Голубецької сільської ради та прийняла до сфери управління ДНЗ «Ромашка», суд вважає, що належним відповідачем у даній справі є саме Крижопільська селищна рада.

Як вбачається з повідомлення Управління Державної казначейської служби України у Крижопільському районі Вінницької області № 02-70-08/333 від 17.05.2022, згідно рішень суду кошти працівникам ДНЗ «Ромашка» с. Голубече Управлінням стягувалися згідно Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 № 45).

Так, 16 жовтня 2019 року згідно поданого виконавчого листа по справі № 134/330/19, виданого Крижопільським районним судом 30.08.2019, на користь ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість по зарплаті в сумі 103339 грн.; 15 жовтня 2020 року згідно поданого виконавчого листа по справі № 134/1125/20, виданого Крижопільським районним судом 05.10.2020, на користь ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість по зарплаті в сумі 65385,10 грн., індексація зарплати в сумі 376,26 грн., відшкодування моральної шкоди в сумі 10000 грн. та витрати на надання правової допомоги в сумі 6500 грн.; 10 грудня 2021 року згідно поданого виконавчого листа по справі № 134/313/21, виданого Крижопільським районним судом 30.11.2021, на користь ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість по зарплаті в сумі 37384,43 грн., витрати на надання правової допомоги в сумі 6000 грн. та сплату судового збору в сумі 908 грн.

Єдиний соціальний внесок на державне соціальне страхування з Голубецької сільської ради за період з жовтня 2014 року по червень 2020 року Управлінням не стягувався.

Згідно повідомлення Управління Державної казначейської служби України у Крижопільському районі Вінницької області № 02-70-10/393 від 02.06.2022, інформацією про сплату Голубецькою сільської радою єдиного соціального внеску на державне соціальне страхування за період з жовтня 2014 року по липень 2020 року в розмірі місяців Управління не володіє.

Звертаючись до суду за захистом своїх прав як особи застрахованої відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивачка ОСОБА_1 надала суду довідку про індивідуальні відомості застрахованої особи, облік якої веде Пенсійний фонд України (довідка форми ОК-7), з якої, зокрема, вбачається, що в період з жовтня 2014 року по 14 липня 2020 року не відображені відомості ні про нараховану заробітну плату, ні про перерахований ЄСВ, що необхідні для визначення розміру пенсії ОСОБА_1 .

Суд не може взяти до уваги надану відповідачем довідку Головного управління ДПС у Вінницькій області № 512/02-32-13-19 від 20.04.2022 про відсутність у Голубецької сільської ради заборгованості із платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, оскільки у ній вказано, що дана довідка дійсна протягом 10 календарних днів включно до 29.04.2022 року.

Твердження представника відповідача про те, що позивачкою невірно обрано спосіб захисту, оскільки їй необхідно насамперед звернутися до уповноважених податкових органів, суперечить п. 3 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка надає право працівнику безпосередньо в судовому порядку вимагати від страхувальника сплати страхових внесків.

Суд вважає, що стягнення позивачкою ОСОБА_1 заробітної плати за спірний період в судовому порядку, за умови підтвердження перебування її у трудових відносинах з ДНЗ «Ромашка», не може порушувати її права на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівника права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права на пенсію в належному розмірі.

Згідно розрахунків, наданих позивачкою, сума єдиного соціального внеску, який підлягає сплаті за неї за період з жовтня 2014 року по 14 липня 2020 року, складає 46658,97 грн.

Суд погоджується із порядком нарахування цієї суми, при цьому вважає за необхідне з метою належного захисту прав позивачки зобов`язати відповідача нарахувати та сплатити на відповідний рахунок єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму заробітної плати ОСОБА_1 за період з жовтня 2014 року по 14 липня 2020 року саме помісячно.

Враховуючи викладене, виходячи з наявних у справі доказів, суд вбачає, що права позивачки були порушені, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

У відповідності до ч. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до частин першої - шостої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно частин першої, другої статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачка просила суд стягнути з відповідача на її користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

На підтвердження витрат на правничу допомогу стороною позивачки було надано: договір (угоду) № б/н про надання правничої допомоги у цивільній справі від 04 січня 2022 року, акт прийому-передачі робіт (надання послуг) від 10 січня 2022 року за Договором про надання правничої допомоги у цивільній справі від 04 січня 2022 року, квитанцію б/н від 10 січня 2022 року, ордер на надання правничої допомоги, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Таким чином, з огляду на зазначене, враховуючи обсяг наданих послуг та виконаних робіт у справі, доведеність позивачкою їх вартості належними доказами, суд вважає за доцільне стягнути з Крижопільської селищної ради на користь позивачки витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з Крижопільської селищної ради на користь позивачки сплачений нею судовий збір у розмірі 992,40 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 263-265 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов`язати Крижопільську селищну раду Тульчинського району Вінницької області нарахувати та сплатити на відповідний рахунок Державної податкової служби за місцем обліку єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму заробітної плати ОСОБА_1 за період з жовтня 2014 року по 14 липня 2020 року, в наступних розмірах:

за 2014 рік: за жовтень 2014 року - 442,13 грн., за листопад 2014 року - 442,13 грн., за грудень 2014 року - 442,13 грн.;

за 2015 рік: за січень 2015 року - 442,13 грн., за лютий 2015 року - 442,13 грн., за березень 2015 року - 442,13 грн., за квітень 2015 року - 442,13 грн., за травень 2015 року - 442,13 грн., за червень 2015 року - 442,13 грн., за липень 2015 року - 442,13 грн., за серпень 2015 року - 442,13 грн., за вересень 2015 року - 500,21 грн., за жовтень 2015 року - 500,21 грн., за листопад 2015 року - 500,21 грн., за грудень 2015 року - 500,21 грн.;

за 2016 рік: за січень 2016 року - 303,16 грн., за лютий 2016 року - 303,16 грн., за березень 2016 року - 303,16 грн., за квітень 2016 року - 303,16 грн., за травень 2016 року - 319,00 грн., за червень 2016 року - 319,00 грн., за липень 2016 року - 319,00 грн., за серпень 2016 року - 319,00 грн., за вересень 2016 року - 319,00 грн., за жовтень 2016 року - 319,00 грн., за листопад 2016 року - 319,00 грн., за грудень 2016 року - 352,00 грн.;

за 2017 рік: за січень 2017 року - 704,00 грн., за лютий 2017 року - 704,00 грн., за березень 2017 року - 704,00 грн., за квітень 2017 року - 704,00 грн., за травень 2017 року - 704,00 грн., за червень 2017 року - 704,00 грн., за липень 2017 року - 704,00 грн., за серпень 2017 року - 704,00 грн., за вересень 2017 року - 704,00 грн., за жовтень 2017 року - 704,00 грн., за листопад 2017 року - 704,00 грн., за грудень 2017 року - 704,00 грн.;

за 2018 рік: за січень 2018 року - 819,06 грн., за лютий 2018 року - 819,06 грн., за березень 2018 року - 819,06 грн., за квітень 2018 року - 819,06 грн., за травень 2018 року - 819,06 грн., за червень 2018 року - 819,06 грн., за липень 2018 року - 819,06 грн., за серпень 2018 року - 819,06 грн., за вересень 2018 року - 819,06 грн., за жовтень 2018 року - 819,06 грн., за листопад 2018 року - 819,06 грн., за грудень 2018 року - 819,06 грн.;

за 2019 рік: за січень 2019 року - 918,06 грн., за лютий 2019 року - 918,06 грн., за березень 2019 року - 918,06 грн., за квітень 2019 року - 918,06 грн., за травень 2019 року - 918,06 грн., за червень 2019 року - 918,06 грн., за липень 2019 року - 918,06 грн., за серпень 2019 року - 918,06 грн., за вересень 2019 року - 918,06 грн., за жовтень 2019 року - 918,06 грн., за листопад 2019 року - 918,06 грн.; за грудень 2019 року - 918,06 грн.;

за 2020 рік: за січень 2020 року - 1039,06 грн., за лютий 2020 року - 1039,06 грн., за березень 2020 року - 1039,06 грн., за квітень 2020 року - 1039,06 грн., за травень 2020 року - 1039,06 грн., за червень 2020 року - 1039,06 грн., за липень 2020 року (з 01.07.2020 по 14.07.2020) - 469,26 грн.

Стягнути з Крижопільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні, 40 коп.).

Стягнути з Крижопільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень, 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивачка: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Крижопільська селищна рада Тульчинського району Вінницької області, місцезнаходження: вул. Героїв України, 59 смт. Крижопіль Тульчинського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04325940.

Повний текст рішення складено 14 червня 2022 року.

Суддя