Рішення

від 15.06.2022 по справі 587/2655/21

СУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 587/2655/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2022 року Сумський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді - Черних О.М.

з участю секретаря судового засідання - Токарева В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) третя особа: приватний нотаріус Сокол Тетяна Петрівна ( юридична адреса: АДРЕСА_2 ) про визнання права власності в порядку спадкування, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та свої вимоги мотивує тим, що він та ОСОБА_2 є спадкоємцями за заповітом після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . У встановлений строк вони звернулись з заявою про прийняття спадщини, проте приватний нотаріус відмовила їм у видачі свідоцтва про право на спадщину по Ѕ частці, оскільки спадщину прийняв за законом ОСОБА_2 , який мав право на обов`язкову частку у спадщині. Посилаючись на те, що ОСОБА_2 не зареєструвавши свого права власності помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , не набув права власності на спадкове майно, а тому просить суд визнати за ним Ѕ частину права власності на земельні ділянки, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані с/рада Могриця Сумського району Сумської області площею: 1,33832 га (кадастровий номер 5924784600:04:002:0265); 1,4345 га (кадастровий номер 5924784600:04:002:0339); 0,6552 га (кадастровий номер 5924784600:05:005:1034); 2,3455 га (кадастровий номер 5924784600:04:002:0264)

Позивач в судове засідання не з`явився, представник позивача направила до суду заяву, в якій просила справу слухати у її відсутність позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_4 до суду не з`явилась, направила до суду заяву, в якій позовні вимоги визнала в повному обсязі, просила їх задоволити.

Приватний нотаріус Сокол Т.П. в судове засідання не з`явилася, направила заяву, в якій просила справу слухати у її відсутність.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та давши оцінку письмовим доказам їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному об`єктивному та безпосередньому дослідженні їх під час судового розгляду вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.8)

Згідно заповіту, складеного ОСОБА_3 21 січня 2020 року все своє майно заповіла в рівних частках по Ѕ вона своїй доньці - ОСОБА_2 та онуку - ОСОБА_1 , що підтверджується копією заповіту (а.с.11)

До спадкового майна належать земельні ділянки, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані с/рада Могриця Сумського району Сумської області площею: 1,33832 га (кадастровий номер 5924784600:04:002:0265); 1,4345 га (кадастровий номер 5924784600:04:002:0339); 0,6552 га (кадастровий номер 5924784600:05:005:1034); 2,3455 га (кадастровий номер 5924784600:04:002:0264), що підтверджується копіями свідоцтв про право на спадщину за заповітом (а.с. 12-19).

Постановою приватного нотаріуса Сокол Т.П. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину по Ѕ частці, оскільки спадщину прийняв за законом ОСОБА_2 , який мав право на обов`язкову частку у спадщині (а.с. 10)

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст. 1298 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Відповідно вимог ст. 49 Закону України «Про нотаріат» та п.1 глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якщо, зокрема, не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при розгляді цих справ, судом перевіряється наявність обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій, зокрема відмови у видачі свідоцтва про спадщину.

Згідно абзацу 3 пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», відповідно до статті 1225 ЦК (435-15) право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Під час судового розгляду було встановлено, що спадщину, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 прийняли за заповітом, а ОСОБА_2 прийняв спадщину за законом, оскільки був інвалідом ІІ групи і на підставі ст.. 1241 ЦК України мав право на обов`язкову частку спадкового майна.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України. незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до правової позиції, висловленій Верховним Судом України у постанові від 23 січня 2013 року у справі № 6-164цс12, у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України. Якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, право розпорядження нерухомим майном виникає в нього з моменту державної реєстрації цього майна (частина друга статті 1299 ЦК України).

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Верховний Суд роз`яснив, що системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку. При цьому ВС наголосив, що відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухому майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

Враховуючи вищевикладе, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання права власності на спадкове майно в розмірі Ѕ його частки є безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 76 - 81, 89, 133, 141, 158, 209, 229, 255, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) третя особа: приватний нотаріус Сокол Тетяна Петрівна ( юридична адреса: АДРЕСА_2 ) про визнання права власності в порядку спадкування.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Черних