Постанова

від 09.11.2022 по справі 587/2655/21

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2022 року м.Суми

Справа №587/2655/21

Номер провадження 22-ц/816/975/22

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Ткачук С. С.

з участю секретаря судового засідання Назарової О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Сумського районного суду Сумської області від 16 червня 2022 року у складі судді Черних О.М., ухвалене в м. Суми,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Сокол Тетяна Петрівна про визнання права власності в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

У грудні 2021 року ОСОБА_3 через свого представника адвоката Гребіник В.В. звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтував тим, що він є онуком ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно. Спадкоємцями померлої ОСОБА_4 за заповітом є він та її дочка ОСОБА_2 . Вони у встановлений законом строк звернулися до приватного нотаріуса Сокол Т.П. із заявами про прийняття спадщини.

Крім того, зазначає, що спадкоємцем за законом померлої ОСОБА_4 є її син ОСОБА_2 , який є інвалідом ІІ групи, тому має право на обов`язкову частку. ОСОБА_2 14 листопада 2020 року звернувся до приватного нотаріуса із відповідною заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 він помер, свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_4 не отримав, не здійснив державної реєстрації права на спадкове майно.

24 листопада 2021 року позивач звернувся до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належали ОСОБА_4 . Проте, 24 листопада 2021 року приватним нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії з тих підстав, що виходячи з обставин спадкової справи нотаріус не може видати свідоцтва на право на спадщину за заповітом на 1/2 частку не враховуючи спадкоємця за законом ОСОБА_2 , інваліда ІІ групи згідно ст. 1241 ЦК України.

Позивач вважає, вказану постанову незаконною та такою, що порушує його права, у зв`язку з чим він змушений звернутися до суду із позовом про визнання права вланості в порядку спадкування.

На думку позивача, оскільки ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_4 не отримав, не здійснив державної реєстрації права на спадкове майно, а тому його спадкоємці не мають права на спадкування обов`язкової частки у спадщині в порядку спадкової трансмісії після смерті ОСОБА_4 .

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив визнати за ним право власності на 1/2 частину земельних ділянок, розташованих за адресою: Сумська область, Сумський район, сільська рада Могриця, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5924784600:04:002:0265 площею 1,33832 га; кадастровий номер 5924784600:04:001:0339 площею 1,4345 га; кадастровий номер 5924784600:05:005:1034 площею 0,6552; кадастровий номер 5924784600:04:002:0264 площею 2,3455 га.

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 16 червня 2022 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність фактичним обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду не відповідає ст. 1276 ЦК України та п. 3.25 наказу Кабінету Міністрів України від 22 червня 2012 року № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України».

Зазначає, що судом при ухваленні рішення не було взято до уваги правовий режим спадкового майна земельної ділянки, яка є нерухомим майном

Наголошує на тому, що спадщина у вигляді нерухомого майна, яка відкрилась на користь спадкоємця із обов`язковою часткою, не переходить до нього автоматично. Нерухоме майно, право власності на яке не виникло у спадкодавця, не може бути включено до спадкової маси, оскільки відповідна державна реєстрація не проведена.

Вказує на те, що до складу спадкової маси включається не обов`язкова частка як така, а конкретне майно, право власності на яке належало спадкодавцю відповідно до розміру цієї частки. При визначенні розміру обов`язкової частки в спадщині враховується увесь склад спадщини. За згодою особи, яка має право на обов`язкову частку у спадщині, належна їй частка визначається з майна, не охопленого заповітом. У разі незгоди ця частка визначається з усього складу спадщини. Отже, слід розмежовувати поняття «обов`язкова частка» і «майно, що входить до складу спадщини». Обов`язкова частка не входить до складу спадщини, спадкуванню підлягає саме майно. Відповідна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду від 04 вересня 2019 року № 450/328-15-ц (провадження 61-14110св18).

В установлений апеляційним судом строк відзиву на апеляційну скаргу відповідачем подано не було.

Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, про день та час слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили, тому колегія суддів вважає за необхідне слухати справу у їх відсутність.

Від приватного нотаріуса Сокол Т.П. надійшла заява, в якій просить справу розглядати без її участі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ухвалюючи рішення та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 прийняв спадщину за законом, оскільки був інвалідом ІІ групи і на підставі ст. 1241 ЦК України мав право на обов`язкову частку спадкового майна. Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. А згідно ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку. Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав та нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на прав і власності майном. А тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання права власності на спадкове майно в розмірі 1/2 його частки є безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам закону.

У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).

Згідно заповіту від 21 січня 2020 року ОСОБА_4 все своє майно заповіла в рівних частках по 1/2 своїй дочці ОСОБА_2 та онуку ОСОБА_1 (а.с.11).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої увійшли земельні ділянки, що знаходяться на території Могрицької сільської ради Сумського району Сумської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею: 1,3383 га (кадастровий номер 5924784600:04:002:0265); 1,4345 га (кадастровий номер 5924784600:04:001:0339); 0,6552 га (кадастровий номер 5924784600:05:005:1034); 2,3455 га (кадастровий номер 5924784600:04:002:0264) (а.с. 12-19).

Постановою приватного нотаріуса Сокол Т.П. від 24 листопада 2021 року № 168/02-31 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину по 1/2 на вказані вище земельні ділянки. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла: дочка ОСОБА_2 та онук ОСОБА_1 , за заповітом, шляхом подачі заяви про прийняття спадщини, та син - ОСОБА_2 , за законом (інвалід ІІ групи, ст. 1241 ЦК України), шляхом подачі заяви про прийняття спадщини. Виходячи з обставин спадкової справи, нотаріус не може видати свідоцтва про право на спадщину за заповітом по 1/2 частці не враховуючи спадкоємця за законом ОСОБА_2 , інваліда ІІ групи, згідно ст. 1241 ЦК України. Так як на момент смерті ОСОБА_4 у неї було 2 спадкоємця першої черги: дочка ОСОБА_2 та син ОСОБА_2 , тому обов`язкова частка складає 1/4 частку. Спадкоємцям за заповітом залишається 3/4 частки із всієї спадщини (а.с. 10).

Згідност. 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно дост. 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідност. 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1ст. 1220 ЦК Україниспадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до частин 1, 2, 5ст. 1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1ст. 1269 ЦК Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Приписами ч. 3 ст. 1296 ЦК України передбачено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ч. 1ст. 1298 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Відповідно вимогст. 49 Закону України «Про нотаріат»та п.1 глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якщо, зокрема, не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Згідно абзацу 3 пункту 23Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч. 1ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно з частиною першоюстатті 1241 ЦК Українималолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Право на обов`язкову частку - це суб`єктивне майнове право окремих спадкоємців першої черги(стаття 1261 ЦК України) отримати певну частку у спадщині, незалежно від змісту заповіту. Хоча норми про право на обов`язкову частку розміщені у главі, присвяченій спадкуванню за заповітом, за своєю сутністю право на обов`язкову частку належить до спадкування за законом. Тобто право на обов`язкову частку існує лише за наявності заповіту. Коло осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, визначенестаттею 1241 ЦК України, є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає.При з`ясуванні чи відноситься певний суб`єкт до кола осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині слід враховувати, що непрацездатність особи повинна підтверджуватися відповідними документами. При цьому відповідна особа для віднесення її до кола суб`єктів, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, має бути непрацездатною саме на момент відкриття спадщини.

В даній справі спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняли її онук ОСОБА_1 та дочка померлої ОСОБА_2 , як спадкоємці за заповітом шляхом подачі заяви про прийняття спадщини, та син померлої ОСОБА_2 , за законом, який є інвалідом ІІ групи, а тому відповідно до приписів ст. 1241 ЦК України має право на обов`язкову частку.

ОСОБА_2 подав приватному нотаріусу Сокол Т.П. заяву про прийняття спадщини згідно зі ст. 1269 ЦК України, Тобто в даному випадку, він відповідно до приписів ч. 5 ст. 1268 ЦК України вважається таким, що набув право на спадкове майно. А як вже було зазначено вище відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Участинах 1, 3 статті 12, частинах 1, 5, 6статті 81ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 вказував на те, що ОСОБА_2 помер, не отримавши за життя свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері та не здійснивши державної реєстрації права на спадкове майно.

Оскільки позивачем до позовної заяви не було додано доказів на підтвердження смерті спадкоємця ОСОБА_2 , апеляційний суд, керуючись приписами ч. 7 ст. 81 ЦПК України витребував з Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) копію актового запису про смерть ОСОБА_2 .

Проте, згідно відповіді Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) за № 12198/11109-10-22 від 26 жовтня 2022 року за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян Сумської області, актового запису про смерть відносно вищевказаного громадянина, не виявлено.

Виходячи з наведеного, позивач не довів обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог.

За встановлених обставин справ та вимог закону, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Крім того, оскільки відсутні жодні належні та допустимі докази смерті ОСОБА_2 , відповідно вказаний спір стосується його прав та інтересів, з чого вбачається, що до участі у справі були залучені не всі відповідачі.

Відповідно дост. 375 ЦПК Україниапеляційнийсуд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законністьі обґрунтованістьрішення місцевогосуду вмежах доводівта вимогапеляційної скарги,колегія суддів визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 16 червня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: В. І. Криворотенко

С. С. Ткачук