Постанова

від 14.06.2022 по справі 757/28256/21-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/28256/21 Головуючий у І інстанції Вовк С.В.

Провадження №22-ц/824/63/2022 Головуючий у 2 інстанції Голуб С.А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2022 року Київський апеляційний суд у складі колегія суддів судової палати у цивільних справах:

судді-доповідача Голуб С.А.,

суддів: Ігнатченко Н.В., Таргоній Д.О.,

за участі секретаря судового засідання Сакалоша Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельмар Арена» на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 09 вересня 2021 року про забезпечення позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Фінансова компанія «Сантанна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантанна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельмар Арена», ОСОБА_2 та Державного архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , про визнання права власності на нерухоме майно та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2021 року позивач звернувся до суду першої інстанції з вказаним позовом та просив суд визнати за ним право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , майнові права на які належать позивачу згідно договору про передачу майнових прав на об`єкт інвестування від 27 серпня 2012 року, а також просив суд стягнути моральну шкоду у розмірі 10640000 грн.

В подальшому, а саме 09 вересня 2021 року, ОСОБА_1 повторно звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, посилаючись на те, що не вжиття заходів забезпечення позову унеможливить здійснення ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких було пред`явлено позов.

Також ОСОБА_1 в заяві зазначав, що у 2005-2006 роках ОСОБА_1 проінвестував у квартиру і машиномісце у будинку за адресою: АДРЕСА_2 ). Як зазначає позивач, відповідачі не планують віддавати йому квартиру, машиномісце і гроші, а замість цього хочуть якомога швидше розпродати квартири у будинку за адресою: АДРЕСА_3 (у минулому АДРЕСА_4 ) і повністю уникнути будь-якої цивільно-правової відповідальності перед позивачем. Позивач вважає, що відповідачі або будь-хто з них, або їхні повірені чи агенти мають право продавати новостворені об`єкти нерухомого майна «по переуступці майнових прав» (що вони наразі роблять) лише після того, як вони повернуть йому борг. У протилежному випадку є ризик того, що ОСОБА_1 назавжди втратить гроші через відсутність у «віртуальних відповідачів» як реальних адрес місцезнаходження, так і майна, на яке можна накласти стягнення.

ОСОБА_1 також зазначає, що діяльність по будівництву об`єктів нерухомого майна за кошти інвесторів і подальшому оформленню продажу цього майна покупцям по відступленню прав вимоги не є внутрішньою діяльністю господарських товариств.

Щодо унеможливлення для невизначеного кола можливих добросовісних інвесторів у той самий будинок оформити на себе їхнє право власності на про інвестовані ними об`єкти нерухомого майна, то позивач зазначає, що всі такі фізичні і юридичні особи не мають права отримати у свою власність квартиру, офіс чи машиномісце у будинку до того, як позивач отримає у власність належне йому нерухоме майна та грошову компенсацію на відшкодування моральної шкоди.

На підставі викладеного в заяві про забезпечення позову, ОСОБА_1 просив суд першої інстанції забезпечити позов шляхом:

- накладення арешту на всі квартири, нежитлові приміщення і машиномісця у житловому будинку, розташованому за адресою АДРЕСА_3 , кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:82:244:0008, майнові права на які оформлені відповідачами: Приватним акціонерним товариством «Фінансова компанія «Сантанна» та/або Товариством з обмеженою відповідальністю «Сантанна» та/або Товариством з обмеженою відповідальністю «Дельмар Арена» на самих себе або передані будь-яким іншим особам або не передані нікому. застосовуючи арешт лише щодо тих квартир, речові права на які ще не зареєстровані в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно станом на день винесення ухвали суду про забезпечення позову у справі №757/28256/21.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09 вересня 2021 року було задоволено заяву про забезпечення позову.

Накладено арешт на всі квартири, нежитлові приміщення і машиномісця у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_3 (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:82:244:0008), майнові права на які оформлені відповідачами Приватним акціонерним товариством «Фінансова компанія «Сантанна» (зареєстроване місцезнаходження 01135, м.Київ, вул. Андрющенка, 4-д, код ЄДРПОУ 32921709) та/або Товариством з обмеженою відповідальністю «Сантанна» (зареєстроване місцезнаходження 49000 м. Дніпро, вул. Вокзальна, 1, код ЄДРПОУ 21468990) та/або Товариством з обмеженою відповідальністю «Дельмар Арена» (зареєстроване місцезнаходження 01135, м.Київ, вул. Андрющенка, 4-д, код ЄДРПОУ 37006626) на самих себе або передані відповідачами ПрАТ «Сантанна» та/або ТОВ «Сантанна» та/або ТОВ «Дельмар Арена» будь-яким іншим особам або не передані нікому, застосовуючи арешт лише щодо тих квартир, нежитлових приміщень і машиномісць, речові права на які ще не зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно станом на день винесення ухвали суду про забезпечення позову по справі №757/28256/21-ц

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ТОВ «Дельмар Арена» подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що позивачем не доведено яким чином відсутність арешту на майнові права, відмінні від майнових прав на майно, на яке позивач просить визнати за ним право власності та які належать третім особам на підставі укладених ними договорів та сплачених ними коштів може утруднити виконання рішення суду, у випадку задоволення судом позову про визнання за позивачем права власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_5 .

Окрім того, 07 серпня 2009 року Господарським судом м. Києва порушено провадження у справі № 44/474-46/501-б про банкрутство TOB «Сантанна» Офіційне оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Відповідача-1 було опубліковано в газеті «Голос України» № 189 від 08 жовтня 2009 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26 листопада 2013 року затверджено план санації ТОВ «Сантанна».

Системний аналіз положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника і спеціальні норми Закону застосовуються переважно щодо інших законодавчих актів.

У відповідності до умов плану санації, затвердженого ухвалою Господарського суду м. Києва 21 червня 2013 року у справі № 44/474-46/501-б, ТОВ «Дельмар Арена» залучена як інвестор та зобов`язалось здійснити у повному обсязі фінансування завершення будівництва житлового будинку АДРЕСА_6 та підземного паркінгу.

ТОВ «Дельмар Арена» повністю виконало свої зобов`язання згідно вищезгаданого плану санації, проінвестувало завершення будівництва об`єкта, який згодом було введено в експлуатацію, що підтверджується сертифікатом Державної архітектурно-будівельної інспекції України серії ІУ № 163190951167 від 02 квітня 2019 року.

Слід зазначити, що квартира та машиномісце, згідно яких позивач уклав договір з ПрАТ ФК «Сантанна», як управителем ФФБ, немає у переліку частки в об`єкті будівництва, яке перейшло то ТОВ «Дельмар Арена» після здійснення інвестування завершення будівництва, так як всі квартири проінвестовані через ФФБ ніяким чином не могли опинитися у розпорядженні ТОВ «Дельмар Арена».

Також, скаржник звертає увагу суду на те, що у суду першої інстанції були відсутні будь-які правові підстави накладати арешт на всі майнові права третіх осіб, зважаючи на те, що в договорі про участь у фонді фінансування будівництва від 21 липня 2005 року № 020/7-2005 чітко зазначено характеристики квартири, на яку заявляє свої вимоги позивач у позовній заяві, а саме: 3-х кімнатна квартира за номером АДРЕСА_7 поверсі секції «А» житлового будинку, а також машиномісце за номером № НОМЕР_1 .

За наявності таких відомостей в договорах відсутні будь-які підстави накладати арешт на ширше коло об`єктів, оскільки наявна конкретна ідентифікація спірних об`єктів.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі, ТОВ «Дельмар Арена» просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції.

На адресу Київського апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник ТОВ «Дельмар Арена» - адвокат Середа С.О. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Глотов О.Л. в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомляв.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, учасників справи, що з`явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги доходить висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, враховуючи наступне.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами дійсно виник спір, а невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту впливатиме на ефективність захисту та поновлення порушених прав позивача за гіпотетичним рішенням суду про задоволення вимог позову про визнання права власності на нерухоме майно та відшкодування моральної шкоди.

Суд апеляційної інстанції не може повною мірою погодитися з такими висновками суду першої інстанції враховуючи таке.

Згідно із ч.ч. 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; заборона вчиняти певні дії; встановлення обов`язку вчинити певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передача речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупинення митного оформлення товарів чи предметів; арешт морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; інші заходи, необхідні для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до п.п. 4,5,6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з вказаним позовом з метою захисту свого порушеного права, яке виникло на підставі укладення договору про передачу майнових прав на об`єкт інвестування від 27 серпня 2012 року. Предметом позову є визнання за позивачем права власності на проінвестовані об`єкти нерухомого майна, зокрема квартиру та машиномісце.

При цьому, суд першої інстанції не врахував ту обставину, що позивач обрав неспівмірний вид забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, оскільки вжиття заходів забезпечення позову у даній справі не може впливати чи обмежувати право володіння нерухомим майном інших фізичних та юридичних осіб, які інвестували власні грошові кошти в будівництво з метою придбання нерухомого майна.

Таким чином, суд першої інстанції помилкового висновку про можливість вжиття обраних позивачем заходів забезпечення позову в повному обсязі.

В судовому засіданні представником ТОВ «Дельмар Арена» було надано довідку, що свідчить про те, що згідно коригування проекту будівництва змінилась поверховість житлових та нежитлових приміщень, відповідно квартира АДРЕСА_8 , має наступний номер та площе згідно даних проведеної технічної інвентаризації: квартира АДРЕСА_9 , загальна площа 130,3 кв.м.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вбачає за можливе вжити заходи забезпечення позову частково, а саме шляхом накладення арешту на майнові права на квартиру АДРЕСА_9 , загальна площа 130,3 кв.м., що буде спів мірним із заявленими позовними вимогами та відповідатиме критеріям розумності судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладені норми права та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову була постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції з підстав, що зазначені в апеляційній скарзі, відповідно ухвалу суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 157, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельмар Арена» задовольнити частково.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 09 вересня 2021 року про забезпечення позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Фінансова компанія «Сантанна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантанна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельмар Арена», ОСОБА_2 та Державного архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , про визнання права власності на нерухоме майно та відшкодування моральної шкоди скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у даній справі задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майнові права на трьохкімнатну квартиру за номером АДРЕСА_9 житлового будинку, а також машиномісце за номером АДРЕСА_10 (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:82:244:0008), які належать ОСОБА_1 згідно договору про передачу майнових прав на об`єкт інвестування від 27 серпня 2012 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17 червня 2022 року.

Суддя-доповідач

Судді: