Рішення

від 19.06.2022 по справі 420/2514/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2514/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства «ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання незаконним рішення та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 04 лютого 2022 року надійшла позовна заява приватного підприємства «ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС» до Головного управління ДПС в Одеській області, у якій позивач просить суд:

1.Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №8132 від 20.01.2022 року про відповідність приватного підприємства «ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС» критеріям ризиковості платника податку;

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №14939 від 01.02.2022 року про відповідність приватного підприємства «ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС» критеріям ризиковості платника податку;

3.Зобов`язати головне управління ДПС в Одеській області виключити приватне підприємство «ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС» (65009, Одеська обл., м. Одеса, вул. Зоопаркова, 25, код ЄДРПОУ: 38718792) з переліку ризикових платників податків.

Позовні вимоги приватне підприємство «ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС» обґрунтовує тим, що спірні рішення прийняті відповідачем у зв`язку з наявною податковою інформацією, а саме проведенням операцій з придбання робіт у суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості. Зазначає, що вказаної підстави не доведено, а невиконання відповідачем вимог щодо змісту, форми обґрунтованості та вмотивованості спірних рішень призводить до їх протиправності.

Вважаючи спірні рішення протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 04.02.2022 року справа розподілена на суддю Токмілову Л.М.

Ухвалою судді від 09.02.2022 ухвалено відкрити провадження у справі за позовом Приватного підприємства «ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання незаконним рішення та зобов`язання вчинити певні дії. Зазначено, що суд розгляне справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

06.05.2022 року, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Токмілової Л.М., справу №420/2756/22 було призначено до повторного автоматичного розподілу, за результатами якого головуючою суддею визначено Скупінську О.В.

Ухвалою судді від 12.05.2022 прийнято до провадження справу №420/2514/22 за позовом приватного підприємства «ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання незаконним рішення та зобов`язання вчинити певні дії. Розпочато розгляд справи №420/2514/22 спочатку. Крім того, суд ухвалив витребувати у Головного управління ДПС в Одеській області належним чином засвідчені копії:

1. Протоколів засідань комісії (або витягів з них) щодо розгляду питання про відповідність приватного підприємства «ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС» критеріям ризиковості, за результатами яких прийняті рішення №8132 від 20.01.2022 року та №14939 від 01.02.2022 року;

2. Документів щодо складу та повноважень членів комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області станом на момент розгляду питання про відповідність приватного підприємства «ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС» критеріям ризиковості (прийняття рішення №8132 від 20.01.2022 року та №14939 від 01.02.2022 року);

3. Документів, на підставі яких прийняті рішення №8132 від 20.01.2022 року та №14939 від 01.02.2022 року.

Ухвалою суду від 12.05.2022 ухвалено клопотання представника Головного управління ДПС в Одеській області про зупинення провадження по справі № 420/2514/22 до закінчення воєнного стану, продовження строку для надання відзиву по даній справі протягом п`ятнадцяти днів з дня закінчення воєнного стану задовольнити частково. Продовжено Головному управлінню ДПС в Одеській області строк на надання відзиву на позовну заяву по справі № 420/2514/22 до 30.05.2022 року. У задоволенні іншої частини клопотання відмовлено.

27 травня 2022 року до суду (вх.№ЕС/1570/22) від представника Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. В обґрунтування своїх заперечень відповідач вказує, що за наслідками проведеного податкового аналізу виявлені по приватному підприємству «ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС» встановлено проведення операцій з придбання робіт у суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості, а саме в період з 01.01.2020 по 19.01.2021 позивачем були придбані товари у продавця ТОВ «БК ВІТЕР», яке включено до реєстру ризикових. З метою забезпечення заходів, направлених на упередження формування та розповсюдження сум ризикового ПДВ, недопущення функціонування транзитно-конвертаційних груп, уникнення виконання податкового обов`язку підприємствами реального сектору економіки, рішеннями Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.01.2022 та від 01.02.2022 приватне підприємство «ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС» включено до переліку ризикових платників податків (відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податків на додану вартість, визначених Постановою №1165).

Також, Головне управління ДПС в Одеській області звертає увагу суду на те, що позовна вимога щодо виключення платника податків із переліку ризикових є неправомірною, оскільки суд в даному випадку перебирає функцію органу ДПС щодо збирання, опрацювання та контролю за своєчасністю та достовірністю сплати коштів до бюджету.

27 травня 2022 року до суду (вх.№ЕП/14581/22) від представника Головного управління ДПС в Одеській області надійшов лист «На виконання ухвали від 12.05.2022», у якому відповідач зазначає, що Головне управління ДПС в Одеській області на теперішній час надати затребувані документи не має змоги з огляду на те, що останні, згідно ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси Федулеєвої Ю.О. від 31.01.2022 про проведення обшуку в рамках кримінального провадження №42022116000000034, вилучені відповідно до протоколу обшуку від 09.02.2022. До зазначеного листа відповідач надав витяг з протоколу обшуку від 09.02.2022 року.

Дослідивши отримані документи, судом було встановлено, що витяг з протоколу обшуку від 09.02.2022 не містить жодних протоколів засідань Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.01.2022, а з протоколів, що зазначені у п.32 та п.33 протоколу обшуку від 09.02.2022 не вбачається, що засідання Комісії були саме з приводу включення суб`єктів господарювання до переліку ризикових. Крім того, відповідач не зазначив, а з протоколу обшуку від 09.02.2022 не вбачається за можливе встановити факт вилучення під час обшуку документів щодо складу та повноважень членів комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області станом на 20.01.2022 та 01.02.2022.

Саме тому, ухвалою суду від 30.05.2022 року було повторно витребувано у Головного управління ДПС в Одеській області належним чином засвідчені копії:

- Протоколів засідань комісії (або витягів з них) щодо розгляду питання про відповідність приватного підприємства «ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС» критеріям ризиковості, за результатами яких прийняті рішення №8132 від 20.01.2022 року та №14939 від 01.02.2022 року;

- Документів щодо складу та повноважень членів комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області станом на момент розгляду питання про відповідність приватного підприємства «ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС» критеріям ризиковості (прийняття рішення №8132 від 20.01.2022 року та №14939 від 01.02.2022 року);

- Документів, на підставі яких прийняті рішення №8132 від 20.01.2022 року та №14939 від 01.02.2022 року.

08 червня 2022 року на виконання ухвали суду від 30.05.2022 року Головним управлінням ДПС в Одеській області надіслано до суду письмові пояснення (вх.№ ЕП/15890/22) з додатком:

1) копій наказів щодо складу членів комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 18 від 17.01.2022 «Про внесення змін до наказу ГУ ДПС в Одеській області від 12.01.2021 №22» з додатком, № 47 від 01.02.2022 «Про внесення змін до наказу ГУ ДПС в Одеській області від 12.01.2021 №22» з додатком, № 22 від 12.01.2021«Про затвердження складу Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»;

2) копію витягу з протоколу комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо розгляду питання про вiдповiднiсть позивача критеріям ризиковості, за результатом якого прийнято рішення вiд 20.01.2022 року № 8132. Даний витяг з протоколу був виготовлений та зареєстрований за № 13/15-32 від 20.01.2022 iз закріпленням електронної копії до відповідної електронної бази, до вилучення примірника протоколу, згідно ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси Федулеєвої Ю.О. від 31.01.2022 про проведення обшуку в рамках кримінального провадження № 42022116000000034.

Також, відповідачем пояснено, що протокол засідань комiсiї (або витяг з нього) щодо розгляду питання про відповідність позивача критеріям ризиковості, за результатом якого прийнято рішення від 01.02.2022 №14939, Головне управління ДПС в Одеській області не має можливості надати, з огляду на те, що останній, згідно ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Одеси Федулеєвої Ю.О. від 31.01.2022 про проведення обшуку в рамках кримінального провадження №42022116000000034, вилучений вiдповiдно до протоколу обшуку від 09.02.2022. Витяг з даного протоколу до його вилучення не виготовлявся (витяг з протоколу обшуку від 09.02.2022). Щодо документів, що стали підставою для прийняття рішень від 20.01.2022 року №8132, від 01.02.2022 №14939, вказує, що Головним управлінням ДПС в Одеській області надано відзив на позовну заяву з документами в обґрунтування своїх доводів щодо підстав та правомірності прийняття рішень, що є предметом спору по справі №420/2514/22.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено таке.

Приватне підприємство «ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС», код ЄДРПОУ 38718792, зареєстроване як юридична особа у встановленому законом порядку 23.04.2013 та взяте на податковий облік.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами економічної діяльності ПП «ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС» за КВЕД є:

80.10 Діяльність приватних охоронних служб (основний);

80.20 Обслуговування систем безпеки;

80.30 Проведення розслідувань;

81.10 Комплексне обслуговування об`єктів;

62.01 Комп`ютерне програмування;

70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування;

71.11 Діяльність у сфері архітектури;

71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах;

47.42 Роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткуванням у спеціалізованих магазинах;

46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами;

43.29 iншi будівельно-монтажні роботи.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З аналізу матеріалів справи судом було встановлено, що 20.01.2022 року комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення №8132 (а.с.13), яким встановлено відповідність приватного підприємства «ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС» критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, в обґрунтування якого податковим органом було вказано: «Податкова інформація проведення операцій з придбання робіт у суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості».

Довідавшись про вказане рішення №8132, позивачем 25.01.2022 року було надіслано до податкового органу Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (а.с.14).

Зокрема, до наданих пояснень позивач додав наступні документи:

- Договір оренди житлового приміщення № 02-5-2021 від 01.05.2021 року, згідно з яким ПП «Техносистеми плюс» орендує нежитлове приміщення на першому поверсі будинку № 25 по вул.Зоопарковій в м. Одеса;

- Акт надання послуг № 93 від 31.12.2021 року про сплату коштів за орендований об`єкт;

- Договір № 1270/21 від 01.08.2021 року на технічне обслуговування охоронної сигналізації приватного підприємства «ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС» в м. Чернівці;

- Акт виконання робіт № 1270/1 від 31.12.2021;

- Договір № П/201-21 від 24.06.2021 року в м. Київ (з додатками) про надання приватним підприємством «ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС» послуг Державній інспекції енергетичного нагляду України з технічного обслуговування систем охоронної сигналізації;

- Акт надання послуг № 72 від 17.12.2021 року між замовником Державної інспекції енергетичного нагляду України та виконавцем ПП «ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС»;

- Договір № 2344 від 12.08.2021 року в м. Запоріжжя про технічне обслуговування засобів охоронної сигналізації;

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 7279 від 31.12.2021 року.

Однак, 01.02.2022 року податковим органом, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 25.01.2022 року №1, повторно прийнято рішення за №14939 (а.с.63) про відповідність приватного підприємства «ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС» критеріям ризиковості, а саме п.8 Критеріїв ризиковості платника податку з таким же самим обґрунтуванням: «Податкова інформація проведення операцій з придбання робіт у суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості».

Не погодившись з рішенням від 20.01.2022 року №8132 та рішенням від 01.02.2022 року №14939, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

В той же час, беручи до уваги вказані вище рішення податкового органу, суд зауважує, що податковим органом будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації не під час виникнення даних правовідносин, ні під час розгляду судом даної справи, на підставі якої прийняте оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, надано не було, як і не надано доказів того, що відповідач вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої інформації шляхом направлення відповідного запиту платнику.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваних рішень, суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України; у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Відповідно до п.п.20.1.45 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п.62.1.2 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п.71.1 ст.71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п.74.1, п.74.3 ст.74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац третій пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України).

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами (абзац четвертий пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України).

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац п`ятий пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України).

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року №1797-VIII, внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Положеннями п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 №2245-VIII, яким змінено редакцію пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п.2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п.7 Порядку №1165).

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Віднесення Комісією контролюючого органу платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є передумовою зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.

Таким чином, законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання платником податку для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Як вище було встановлено, контролюючим органом прийнято рішення від 20.01.2022 року №8132 та рішення від 01.02.2022 року №14939 про відповідність позивача п.8 Критеріям ризиковості платника податку.

На момент прийняття спірних рішень, Критерії ризиковості платника податку визначені додатком 1 до Порядку №1165.

У додатку №1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема п. 8 «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Додатком №4 до Порядку №1165 затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле «податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)».

Однак, як вбачається з оскаржуваних рішень №8132 та № 14939 вказане поле містить наступну податкову інформацію «податкова інформація проведення операцій з придбання робіт у суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості».

Як у першому так і у другому рішенні від 01.02.2022 року, яке приймалось вже за результатом розгляду пояснень та документів позивача, що подавались ним 25.01.2022 року, відповідачем не наведено податкову інформацію яка, всупереч отриманим поясненням та доказам, стала обґрунтованою підставою для віднесення позивача до переліку ризикових. Тобто, при складанні своїх рішень, податковий орган не вказав, яка саме податкова інформація наявна у відповідача, в чому вона відображена та чим вона підтверджена.

Викладене свідчить про відсутність в оскаржуваних рішеннях обґрунтованої мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, та відсутність доказів наявності податкової інформації, яка свідчить про наявність ознак проведення господарських операції саме з «ризиковими» суб`єктами, з посиланнями на відповідні документи.

В спірних рішеннях відповідач не зазначив суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано контрагентів-покупців товару/послуг з ознаками ризиковості, конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були б зафіксовані такі операції.

Аналогічну правову позицію про необхідність зазначати в рішенні суть та характер наявної податкової інформації, ідентифікацію конкретних господарських операцій, які відповідач вважає ризикованими та податкових накладних, у яких вони були зафіксовані та, що стала підставою для прийняття такого рішення, висловив Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 року у справі № 640/11321/20.

Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що рішення відповідача, в якому не наведені мотиви його прийняття, свідчить про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, що призводить до непрозорості та непередбачуваності дій відповідача, які перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Суд зазначає, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, вказане не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Відповідно до п.25 Порядку №1165 Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з пунктами 44-46 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Верховний Суд у постанові від 05 січня 2021 року у справі №640/10988/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, закріплений частиною четвертою статті 9 КАС України, зобов`язує суди вживати заходи для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі шляхом виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі, підтвердження їх відповідними доказами.

Тобто, застосування судом норм матеріального права повинно вирішити спір, який виник між сторонами у конкретних правовідносинах, які мають бути встановлені судами на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі.

Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.

Суд зазначає, що протягом усього строку розгляду даної адміністративної справи протоколи засідань Комісії з питань відповідності ПП «ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС» критеріям ризиковості відповідачем до суду не надано.

Доводи відповідача, викладені в поданому відзиві, про те, що за наслідком проведеного податкового аналізу виявлені операції з реєстрації придбання послуг у контрагентів, які мають ознаки ризиковості (ТОВ «БК ВІТЕР»), суд вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують доводи позивача щодо невмотивованості спірних рішень.

Жодного доказу, зокрема, але не тільки службових записок, належним чином оформлених даних у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, первинних документів, тощо, до суду відповідачем не надано.

Віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські стосунки із платником податків, по відношенню до якого податковим органом прийнято рішення про відповідність останнього критеріям ризиковості, суд вважає неспроможним аргументом.

Крім того, поширення на позивача «ризиковості» через стосунки з іншим «ризиковими» платником податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.

Відповідно до п.65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009, Суд вважає, що загальні інтереси спільноти полягають у підтриманні фінансової стабільності системи оподаткування ПДВ разом із її сукупністю нормам щодо нарахування ПДВ до сплати, податкових пільг, податкового кредиту та відшкодування ПДВ. Основними елементами підтримання такої стабільності слід визнати повне і своєчасне виконання усіма платниками ПДВ своїх зобов`язань щодо декларування та сплати ПДВ та, в кінцевому результаті, запобігання будь-яких видів шахрайських зловживань у вказаній системі. Щодо цього Суд визнав, що необхідно покладати край спробам зловживання у сфері оподаткування і що з метою попередження таких зловживань може бути розумним передбачати у національному законодавстві вимоги особливої обачливості для платників ПДВ.

У п. (b) «Порушення справедливого балансу між конкуруючими інтересами», Суд відзначив, що необхідно оцінити, чи заходи, вжиті зі сторони держави з метою підтримання фінансової стабільності системи оподаткування ПДВ і викорінення шахрайських зловживань в даній системі, були співрозмірними праву компанії-заявника на мирне користування своєю власністю.

В п.38 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Інтерсплав» проти України» від 09.01.2007 Суд нагадав, що держави мають широкі межі самостійної оцінки у визначенні того, у чому полягає публічний інтерес, оскільки національний законодавчий орган, реалізуючи соціальну та економічну політику, має широке коло повноважень. Однак такі межі оцінювання не є абсолютними, і їх застосування підлягає перегляду органами Конвенції (див. рішення у справі «Lithgow and Others v. the United Kingdom» від 8 липня 1986 року, Серія А, N 102, стор. 50 - 51, п. п. 121 - 122). На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Суд зазначає, що впродовж розгляду справи відповідач не надав жодного доказу, який би досліджувався в ході засідання Комісії, і який слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення, а суд не встановив наявність у відповідача підстав для віднесення підприємства до пункту 8 Критеріїв ризиковості.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення від 20.01.2022 року №8132 та рішення №1439 від 01.02.2022 року Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ПП «ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС» критеріям ризиковості платника є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до положень статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, ну думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Решта доводів висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені судом факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У матеріалах справи міститься платіжне доручення про сплату судового збору №3967 від 02.02.2022 року відповідно до якого позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 4962,00 грн (а.с.12).

Відтак, суд вважає за доцільне стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь приватного підприємства «ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС» суму сплаченого судового збору у розмірі 4962,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов приватного підприємства «ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання незаконним рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 8132 від 20.01.2022 року про відповідність приватного підприємства «ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС» критеріям ризиковості платника податку.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 14939 від 01.02.2022 року про відповідність приватного підприємства «ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС» критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити приватне підприємство «ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС» з переліку ризикових платників податків.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства «ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС» витрати зі сплати судового збору у розмірі 4962,00 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні 00 копійок) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач приватне підприємство «ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС» (65009, Одеська обл., м. Одеса, вул. Зоопаркова, 25, код ЄДРПОУ 38718792).

Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд.5, код ЄДРПОУ ВП 44069166).

Суддя Олена СКУПІНСЬКА