Постанова

від 28.10.2022 по справі 420/2514/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2022 р.м. ОдесаСправа № 420/2514/22

Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:

м. Одеса;

Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:

20.06.2022 року;

Головуючий в 1 інстанції: Скупінська О.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Єщенка О.В.

суддів Крусяна А.В.

Яковлєва О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №8132 від 20.01.2022 року про відповідність приватного підприємства «ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС» критеріям ризиковості платника податку;

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №14939 від 01.02.2022 року про відповідність приватного підприємства «ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС» критеріям ризиковості платника податку;

зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити приватне підприємство «ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС» з переліку ризикових платників податків.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач є юридичною особою реального сектору економіки, здійснює господарську діяльність з дотриманням чинного законодавства та є сумлінним платником податків, а отже не відповідає жодному з Критеріїв ризиковості платника податку.

Акцентуючи увагу на підтвердженні у повній мірі можливість здійснювати господарські операції відповідними матеріалами та поясненнями з приводу господарських операцій, необґрунтованості висновків контролюючого органу щодо неможливості їх врахування чи недостатності, а також з посиланням на створення у такий спосіб безпідставних перешкод у веденні своєї діяльності, позивач просить скасувати неправомірні рішення відповідача із зобов`язанням органу податкової служби виключити Товариство з переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року адміністративний позов задоволено.

Суд визнав протиправним та скасував рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №8132 від 20.01.2022 року про відповідність приватного підприємства «ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС» критеріям ризиковості платника податку.

Визнав протиправним та скасував рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №14939 від 01.02.2022 року про відповідність приватного підприємства «ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС» критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язав Головне управління ДПС в Одеській області виключити приватне підприємство «ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС» з переліку ризикових платників податків.

Стягнув з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства «ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС» витрати зі сплати судового збору у розмірі 4962 грн.

Проаналізувавши положення Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.12.2019 року №1165, врахувавши загальні вимоги до акту індивідуальної дії, у тому числі обов`язковість обґрунтування та вмотивування такого акту, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних має містити конкретні підстави його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його винесення.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано жодних доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, та які слугували підставою для прийняття оспорюваного рішення, як і не надано доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій, що зумовило б включення Підприємства до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, зокрема п. 8 Критеріїв, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність рішення Комісії, наявність підстав для його скасування із зобов`язанням контролюючого органу виключити підприємство з переліку ризикових платників податку.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки положенням ст.ст. 20, 61, 71, 72, 73, 74 Податкового кодексу України та наказу ДФС України «Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ» від 28.07.2015 року №543 і помилково не враховано, що оперативні підрозділи територіальних органів ДФС здійснюють щоденне опрацювання інформації про виявлені податкові ризики та провадять роботу з відпрацювання таких суб`єктів господарювання. Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання комісії, яка вирішує питання реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН), мають характер службової діяльності відповідних службових осіб по інформаційно-аналітичному забезпеченню діяльності цього органу. Інформація, зібрана відповідно до норм податкового законодавства, може зберігатись та опрацьовуватись в формаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів для виконання покладених на них функцій та завдань з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Вказує, що за результатами проведеного податкового аналізу виявлено проведення платником операцій з придбання робіт у суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості.

З огляду на те, що відповідач діяв з метою виконання покладених на орган податкової служби завдань, а позивач в установленому порядку висновки контролюючого органу не спростував, позовні вимоги є необґрунтованими та у суду не виникло правових обставин для їх задоволення.

Судом першої інстанції встановлено та як з`ясовано під час апеляційного розгляду, Приватне підприємство «ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС» є платником податку на додану вартість, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області.

Основними видами діяльності підприємства є:

80.10 Діяльність приватних охоронних служб (основний);

80.20 Обслуговування систем безпеки;

80.30 Проведення розслідувань;

81.10 Комплексне обслуговування об`єктів;

62.01 Комп`ютерне програмування;

70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування;

71.11 Діяльність у сфері архітектури;

71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах;

47.42 Роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткуванням у спеціалізованих магазинах;

46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами;

43.29 iншi будівельно-монтажні роботи.

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.01.2022 року №8132 віднесено Приватне підприємство «ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС» до критеріїв ризиковості платника податку (п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку).

Підставою для прийняття вказаного рішення стала податкова інформація про проведення платником операцій з придбання робіт у суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості.

В спростування висновків Комісії, позивачем 25.01.2022 року надіслано до податкового органу пояснення з приводу своєї господарської діяльності разом з підтверджуючими документами.

За результатом поданих матеріалів Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.01.2022 року №14939 віднесено Приватне підприємство «ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС» до критеріїв ризиковості платника податку (п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку).

Підставою для прийняття вказаного рішення визначено податкова інформація про проведення платником операцій з придбання робіт у суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості.

Не погоджуючись із висновками контролюючого органу, посилаючись на їх необґрунтованість та неправомірність, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Пунктами 201.1, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

За правилами п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, за приписами п. 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування.

Відповідно до п.п. 4, 5 Порядку від 11.12.2019 року №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Згідно із п. 6 Порядку від 11.12.2019 року №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

У Додатку 1 до Порядку від 11.12.2019 року №1165, зокрема, п. 8 визначено Критерій ризиковості платника податку на додану вартість у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Одночасно слід враховувати, що за визначенням, наведеним у п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 61.2 ст. 61, п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статі 39 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм показав, що перевірка відповідності критеріям ризиковості платника податку контролюючим органом реалізується під час прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної.

За результатом перевірки уповноважений орган приймає рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову у проведенні такої реєстрації, віднесення платника до одного із Критеріїв ризиковості.

Відмова у виключенні платника з Критерію ризикових може мати місце лише у тому разі, якщо встановлені під час перевірки податкової накладної ризики не спростовані платником документальним підтвердженням її вартісних та кількісних показників.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Натомість, здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Під час вирішення спору по суті, судом першої інстанції вірно враховано, що підставою для прийняття оспорюваних рішень стала податкова інформація, яка свідчила про проведення платником операцій з суб`єктами господарювання із ознаками ризиковості.

Одночасно, з огляду на зміст оспорюваних рішень з питання віднесення платника до ризикових, контролюючий орган не конкретизував як наявну податкову інформацію так і перелік документів, необхідний для спростування висновків щодо відповідності Підприємства критерію ризикового платника.

Рішення відповідача не містять мотивів відхилення представленої платником документації та пояснень, неможливості їх прийняття на предмет спростування відповідності платника критеріям ризиковості.

Наведені обставини свідчать про те, що вимоги відповідача не були вичерпними, не були направлені на одержання від платника конкретних матеріалів та на встановлення дійсних показників господарської діяльності платника.

Оспорювані рішення прийнято, виходячи з факту одержання податкової інформації, що може свідчити про ризиковість платника податку. Водночас, зі змісту оспорюваного рішення не встановлено, що представлені платником інформація та матеріали аналізувались.

Враховуючи, що контролюючий орган належним чином не дослідив подані позивачем матеріали, складені під час провадження своєї господарської діяльності, а висновки в оскаржуваних рішень не містять належних обґрунтувань неможливості виключити платника з переліку ризикових, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з урахуванням правильної оцінки обставин справи та застосуванням норм матеріального права дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, скасування рішень суб`єкта владних повноважень із зобов`язанням відповідача вчинити відповідні дії в судовому порядку.

З огляду на те, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції відповідають дійсним обставинам справи, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до ст. 316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв