Рішення

від 14.06.2022 по справі 747/32/22

ТАЛАЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 747/32/22

Провадження № 2/747/30/22

РІШЕННЯ

іменем України

15.06.2022 року смт. Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області у складі :

головуючої судді Косенко Ю.Л.,

секретаря Божко Л.М.

з участю позивачки ОСОБА_1

представника позивача адвоката Нечая В.І. у режимі відеоконференції

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Талалаївка у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Прилуцької районної державної адміністрації Чернігівської області, про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Талалаївського районного суду з позовною заявою до Прилуцької районної державної адміністрації Чернігівської області, про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку.

В обґрунтування позову вказала, що з 06 липня 2005 року відповідно до наказу № 37 прийнята на посаду завідуючої відділенням організації надання грошової та натуральної адресної допомоги малозабезпеченим непрацездатним громадянам до Талалаївського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Талалаївської РДА. 02 січня 2018 року відповідно до наказу № 01 її переведено на посаду завідувача відділення соціальної допомоги вдома. 02 грудня 2020 року її попереджено про звільнення з роботи. 02 лютого 2021 року наказом № 7 голови ліквідаційної комісії звільнена з посади завідувача відділення соціальної допомоги вдома Талалаївського територіального центру соціального обслуговування у зв`язку з ліквідацією, відповідно до п. 1 ст.40 КЗпП України.

При звільненні з нею не було проведено розрахунок по заробітній платі у сумі 7471 гривня 20 копійок за період з 01 січня 2021 року по 02 лютого 2021 року, не виплачена вихідна допомога у сумі 8709 гривень 81 копійка, та грошова компенсація за невикористані щорічні відпустки у сумі 4710 гривень 72 копійки. Незважаючи на неодноразові звернення до відповідача, кошти позивачці не виплачені і на даний час.

Засновником Талалаївського територіального центру соціального обслуговування є Талалаївська районна державна адміністрація, яка затверджувала кошторис та штатний розпис установи, а також у грудні 2020 року прийняла рішення про ліквідацію Центру. У подальшому, у зв`язку із зміною адміністративно-територіального устрою України, Талалаївська районна державна адміністрація була реорганізована шляхом приєднання до Прилуцької районної державної адміністрації, яка є правонаступником всіх її прав та обов`язків.

Посилаючись на приписи ст. 47, 116, 117 КЗпП України, з урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просить стягнути із Прилуцької районної державної адміністрації 7471 гривню 20 копійок заборгованості по заробітній платі, 8709 гривень 81 копійку вихідної допомоги при звільненні, 4710 гривень 72 копійки компенсації за невикористану відпустку та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 90761 гривню 60 копійок. Також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати щодо сплати судового збору.

Ухвалою судді від 15 лютого 2022 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання з викликом сторін на 10.00 год. 10 березня 2022 року.

Судове засідання 10 березня 2022 року не відбулося. У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні запроваджено воєнний стан з 05.30 год. 24.02.2022 на 30 діб.

Відповідачем подано відзив на позов ОСОБА_1 , у якому просять відмовити у задоволенні її позовних вимог повністю. В обґрунтування заперечень зазначено, що Прилуцька районна державна адміністрація не є належним відповідачем за позовом ОСОБА_1 .. Територіальний центр утримувався за рахунок коштів, які відповідно до Бюджетного кодексу України виділялися з районного бюджету на соціальний захист населення та соціальне забезпечення. Прилуцька РДА фінансується з державного бюджету і не має права здійснювати фінансування видатків на утримання бюджетних установ, які з 01 січня 2021 року повинні фінансуватися з бюджетів територіальних громад. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб юридичну особу Талалаївський територіальний центр соціального обслуговування припинено 14 грудня 2021 року без правонаступництва. При звільненні ОСОБА_1 розрахунок з нею повинен був провести саме роботодавець.

05 травня 2022 року, після відновлення розпорядженням голови Верховного Суду № 27/0/9-22 від 04 травня 2022 року підсудності щодо розгляду справ Талалаївським районним судом, судове засідання призначене на 10.00 год. 20 травня 2022 року.

20 травня 2022 року судове засідання відкладено на 08 червня 2022 року об 11.00 год. у зв`язку із неявкою представника відповідача з поважних причин.

08 червня 2022 року судове засідання у справі у режимі відеоконференції з Варвинським районним судом за участі представника позивача та Прилуцьким міськрайонним судом за участі представника відповідача не відбулося у зв`язку із технічним збоєм у роботі системи відеоконференцзв`язку ( недостатня швидкість вхідного сигналу).

Судове засідання у справі призначено на 14.00 год. 15 червня 2022 року.

У судове засідання 15 червня 2022 року представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання Прилуцька РДА повідомлена належним чином. Відповідач не звертався до суду з клопотанням щодо забезпечення участі представника у судовому засіданні 15 червня 2022 року у режимі відеоконференції.

Суд, заслухавши думку учасників справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримала та просила задовольнити повністю. Пояснила, що працювала на посаді завідувача відділення соціальної допомоги вдома Талалаївського територіального центру соціального обслуговування. Відповідно до розпорядження голови Талалаївської РДА від 02 грудня 2020 року її та інших працівників Центру було попереджено про наступне звільнення за два місяці. 02 лютого 2021 року наказом голови ліквідаційної комісії її було звільнено з посади у зв`язку з ліквідацією Центру. Після звільнення і по даний час їй не виплачена заробітна плата за січень та лютий 2021 року, як і всім іншим працівникам Територіального центру. Також не виплачено вихідну допомогу при звільненні та компенсацію за невикористані відпустки. Заборгованість по виплаті заробітної плати за 2020 рік перед нею відсутня. Після попередження про звільнення працівників Територіальний центр продовжив роботу і у 2021 році, так як обслуговували інвалідів, немічних осіб, і за вказівкою голови Талалаївської РДА надавали ці послуги населенню, оскільки більше надавати їх було нікому. Вона працювала з 5-денним робочим тижнем, з 08.00 год. до 17.00 год (40 год. на тиждень), вівся табель обліку робочого часу. Про наявність заборгованості по заробітній платі з січня 2021 року було відомо керівництву Талалаївської РДА, які запевняли, що буде із працівниками територіального центру проведено розрахунок. Також вона зверталася по питанню виплати заробітної плати і до Прилуцької РДА, яка є правонаступником Талалаївської РДА, де запевняли, що питання буде врегульовано, проте і на даний час заборгованість по заробітній платі їй не виплачена.

Представник позивачки адвокат Нечай В.І. позов підтримав та просив задовольнити з підстав вказаних у позові. Зазначав, що при звільненні позивачці не була виплачена заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористані відпустки, що є порушенням норм ст.116 КЗпП України, у зв`язку з чим також підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до положень ст. 117 КЗпП України. Також вказував, що оскільки Талалаївський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) є державним органом, то незалежно від джерел його фінансування відповідальність за його борги, зокрема й щодо виплати працівникам заробітної плати та інших виплат, несе держава в особі Прилуцької районної державної адміністрації, яка є правонаступником Талалаївської районної державної адміністрації. Оскільки саме державним органом - Талалаївською районною державною адміністрацією було прийнято рішення про ліквідацію вказаного центру та не вжито заходів для затвердження кошторису щодо фінансування закладу до завершення процедури ліквідації.

Допитаний у судовому засіданні як свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що обіймав посаду директора Талалаївського територіального центру соціального обслуговування. 02 грудня 2020 року головою Талалаївської РДА Зубовою М.В. було прийнято розпорядження про ліквідацію Територіального центру, а його призначено головою ліквідаційної комісії. Талалаївська РДА затверджувала штатний розпис Територіального центру та кошторис, але на 2021 рік Талалаївською РДА кошторис не було затверджено у зв`язку з прийняттям рішення про ліквідацію Центру. Припинити роботу Територіального центру до 31 грудня 2020 року було неможливо, так як на обслуговуванні знаходився будинок престарілих у с. Блотниця та близько 190 немічних осіб, які потребували допомоги. Оскільки територіальною громадою не було станом на 01 січня 2021 року створено установу, яка б даними питаннями займалася, то за вказівкою Талалаївської РДА Територіальний центр продовжував надавати зазначені послуги у січні 2021 року. Всього працювало 49 осіб. Розрахуватися з працівниками при звільненні, в тому числі із ОСОБА_1 , у 2021 році не було можливості, так як Талалаївською РДА не було затверджено кошторис, та не виділено взагалі коштів для фінансування установи на 2021 рік. Він неодноразово звертався до голови Талалаївської РДА, а потім і до голови Прилуцької РДА, йому обіцяли вирішити питання про виділення коштів для виплати заробітної плати працівникам, але так і не надали коштів. У подальшому замість нього призначили головою ліквідаційної комісії ОСОБА_3 працівницю Прилуцької районної державної адміністрації.

Суд, заслухавши учасників справи, свідка, дослідивши письмові докази у справі доходить наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що 31 січня 2002 року Талалаївською районною державною адміністрацією Чернігівської області була зареєстрована державна організація (установа, заклад) - Талалаївський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг), як окрема юридична особа, засновником якої є Талалаївська районна державна адміністрація. Місцевий орган виконавчої влади, до сфери управління якого належить юридична особа публічного права або який здійснює функції з управління корпоративними правами держави у відповідній юридичній особі визначено управління праці та соціального захисту населення Талалаївської райдержадміністрації Чернігівської області, що підтверджується даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с . 19-21 )

Відповідно до Положення про Талалаївський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг), затвердженого розпорядженням голови Талалаївської РДА від 09.11.2016 за № 409, Територіальний центр є бюджетною установою, рішення щодо утворення, ліквідації або реорганізації якої приймає Талалаївська районна державна адміністрація. Територіальний центр утворюється для надання соціальних послуг громадянам, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги за місцем проживання, в умовах стаціонарного, тимчасового або денного перебування.

Відповідно до п. 6 Положення кошторис, штатний розпис територіального центру затверджує місцевий орган виконавчої влади Талалаївська районна державна адміністрація ( а.с. 12-14).

ОСОБА_1 06 липня 2005 року відповідно до наказу № 37 прийнята на посаду завідуючої відділенням організації надання грошової та натуральної адресної допомоги малозабезпеченим непрацездатним громадянам до Талалаївського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Талалаївської РДА. 02 січня 2018 року відповідно до наказу № 01 її переведено на посаду завідувача відділення соціальної допомоги вдома ( а.с.8- 10 зворот, а.с. 16,17).

Розпорядженням Талалаївської РДА від 02 грудня 2020 року № 181 «Про припинення юридичної особи Талалаївський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) шляхом ліквідації» вирішено припинити шляхом ліквідації діяльність юридичної особи публічного права Талалаївський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (ЄДРПОУ 31479921), утворено ліквідаційну комісію, встановлено двомісячний строк для пред`явлення вимог кредиторів.

Голову ліквідаційної комісії зобов`язано відповідно до положень Кодексу законів про працю України попередити працівників Талалаївського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) про наступне вивільнення ( а.с. 15)

02 грудня 2020 року завідувача відділення соціальної допомоги вдома ОСОБА_1 повідомлено під підпис про звільнення з посади на підставі п.1 ст. 40 КзпП України, яке відбудеться 02 лютого 2021 року ( а.с. 11).

Наказом голови ліквідаційної комісії Марченка В.І. № 7 від 02 лютого 2021 року ОСОБА_1 звільнено з 02.02.2021 з посади завідувача відділення соціальної допомоги вдома Талалаївського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у зв`язку з ліквідацією Талалаївського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, з виплатою компенсації за 16 днів календарних днів невикористаної щорічної відпустки за період роботи з 06.07.2020 по 02.02.2021 та середньомісячної вихідної допомоги. ( а.с.18). До трудової книжки позивачки внесено відповідний запис про звільнення ( а.с.8- 10 зворот).

Згідно довідки Талалаївського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Талалаївської районної державної адміністрації Чернігівської області від 17.02.2021 року нарахована ОСОБА_1 , але не виплачена заробітна плата за період з 01.01.2021 по 02.02.2021 становить: заробітна плата за січень 2021 року 6792,00 грн, заробітна плата за лютий 2021 року 679,20грн., вихідна допомога -8709,81грн, розрахункові 4710,72 грн. Всього нараховано 20891,73 грн ( а.с. 31, 122 ).

Відповідно до підпункту 25 пункту 4 постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ у Чернігівській області утворено, зокрема, Прилуцький район (з адміністративним центром у місті Прилуки) у складі територій Варвинської селищної, Ічнянської міської, Ладанської селищної, Линовицької селищної, Малодівицької селищної, Парафіївської селищної, Прилуцької міської, Срібнянської селищної, Сухополов`янської сільської, Талалаївської селищної, Яблунівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Ліквідовано у Чернігівській області: Бахмацький, Бобровицький, Борзнянський, Варвинський, Городнянський, Ічнянський, Козелецький, Коропський, Корюківський, Куликівський, Менський, Ніжинський, Новгород-Сіверський, Носівський, Прилуцький, Ріпкинський, Семенівський, Сновський, Сосницький, Срібнянський, Талалаївський, Чернігівський райони (п.п. 25 п. 3 Постанови).

Як вбачається з Переліку районних державних адміністрацій, що реорганізуються шляхом приєднання до районних державних адміністрацій, Талалаївська РДА реорганізувалася шляхом приєднання до Прилуцької РДА.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1321 затверджено Порядок здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються (далі Порядок), яким визначено механізм здійснення заходів, пов`язаних з утворенням або реорганізацією райдержадміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків райдержадміністрацій, що припиняються, у зв`язку із зміною адміністративно-територіального устрою України.

Дія цього Порядку поширюється на райдержадміністрації, які у зв`язку з прийняттям постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 р. № 807/ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» підлягають утворенню та/або реорганізації.

Пунктами 7, 10 Порядку передбачено, що перехід повноважень, прав та обов`язків (публічно-владне правонаступництво) райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється: у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - з моменту утворення комісії з реорганізації райдержадміністрації, що припиняється (далі - комісія з реорганізації).

Прилуцькою районною державною адміністрацією листом від 24.11.2021 надано відповідь на звернення ОСОБА_1 від 03.11.2021 щодо проведенням з нею розрахунку та виплати всіх сум належних при звільненні. Зі змісту відповіді Прилуцької РДА слідує, що з метою сприяння у розв`язанні питання ліквідації по виплатам заробітної плати працівникам Талалаївського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) неодноразово проводилися наради за участю керівників району та членів комісії з ліквідації бюджетної установи Талалаївський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг), також Прилуцька РДА зверталася з листом до Чернігівської обласної державної адміністрації щодо погашення заборгованості по виплатам заробітної плати працівникам неліквідованих бюджетних установ Талалаївської районної державної адміністрації та їх фінансування до повної ліквідації. З 01 січня 2021 року видатки на фінансування установи повинні здійснюватися із бюджету територіальної громади. Прилуцька РДА фінансується з державного бюджету відповідно до програми 7951010 «Здійснення виконавчої влади у Чернігівській області» і не має права здійснювати фінансування видатків на утримання бюджетних установ, які з 1 січня 2021 року повинні фінансуватися виключно з бюджетів таких територіальних громад, так як це є порушенням статті 116 Бюджетного Кодексу України. Прилуцька РДА також зверталася до Прилуцької районної ради щодо винесення на сесію Прилуцької районної ради питання «Виділення коштів для погашення заборгованості по виплатам заробітної плати працівникам неліквідованих бюджетних установ: Талалаївський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (ЄДРПОУ 31479921) та Талалаївський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді (ЄДРПОУ 26513659), на що отримали негативну відповідь ( а.с. 30-30 зворот).

Згідно даних історичної довідки виданої Трудовим архівом Талалаївської селищної ради від 08.06.2022 № 07-03\392, у зв`язку з припиненням юридичної особи Талалаївський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) 17.11.2021 документи з кадрових питань за 2002-2021 роки в кількості 71 справа, справи постійного зберігання за 2002-2021 роки, справи тимчасового зберігання передані Трудовому архіву Талалалаївської селищної ради ( а.с.112).

Згідно архівної довідки виданої Трудовим архівом Талалаївської селищної ради від 08.06.2022 № 07-03\389 в архівному фонді № 97, Талалаївський центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг), у особових картках працівників по нарахуванню заробітної плати за 2020-2021 роки є наступні відомості про заробітну плату ОСОБА_1 за грудень 2020 року- 8033,90 грн, за січень 2021 року -6792,00 грн ( а.с. 111).

Згідно даних табелів обліку робочого часу ОСОБА_1 відпрацьовано у грудні 2020 року -22 робочі дні, у січні 2021 року 19 робочих днів ( а.с. 107-110).

Надаючи оцінку поясненням відповідача щодо неможливості Прилуцької РДА здійснювати фінансування видатків на утримання бюджетних установ, які з 01 січня 2021 року повинні фінансуватися з бюджетів територіальних громад та передачі залишків коштів на котловому рахунку Талалаївського районного бюджету на рахунки Прилуцької районної ради, що викладені у відзиві на позов, суд доходить висновку, що вказані обставини не звільняють Прилуцьку РДА, як правонаступника Талалаївської РДА, яка була засновником Талалаївського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), затверджувала кошторис установи та у подальшому прийняла рішення про його ліквідацію, від виконання вимог чинного трудового законодавства в частині дотримання прав найманих працівників на своєчасну та повну оплату їхньої праці.

Оскільки Талалаївський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) до моменту його ліквідації був державною установою, то незалежно від джерел його фінансування та подальшої зміни головного розпорядника бюджетних коштів, якими мали фінансуватися видатки на заробітну плату працівників центру, відповідальність за його борги, зокрема й щодо виплати працівникам заробітної плати та інших виплат, несе держава в особі Прилуцької районної державної адміністрації.

З огляду на вищевикладене суд відхиляє твердження Прилуцької РДА, що вона не є належним відповідачем у справі.

Частиною четвертою статті 43 Конституції України передбачено право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оплату праці», частиною першою статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Частиною 1 ст. 47 Кодексу законів про працю України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний вдень звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до положень статті 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Згідно із статтею 83 Кодексу законів про працю України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи.

При цьому, частинами 1 та 2 статті 117 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 травня 2020 року по справі №810/451/17 та від 26 лютого 2020 року по справі №821/1083/17 викладена правова позиція відповідно до якої під «належними звільненому працівникові сумами» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Відповідно до правової позиції, наведеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16, за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України і статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 серпня 2021 року в справі № 489/5331/18 (провадження № 61-13979св20) зроблено висновок, що «всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність».

З довідки Талалаївського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Талалаївської районної державної адміністрації Чернігівської області від 17.02.2021 вбачається, що нарахована ОСОБА_1 , але не виплачена заробітна плата за період з 01.01.2021 по 02.02.2021 становить: заробітна плата за січень 2021 року 6792,00 грн, заробітна плата за лютий 2021 року 679,20 грн., вихідна допомога -8709,81 грн, розрахункові 4710,72 грн. Всього нараховано 20891,73 грн ( а.с. 31, 122 ).

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Частина 6 ст. 81 ЦПК України передбачає, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

ОСОБА_1 звільнено з роботи 02.02.2021. Відповідачем не надано доказів належного розрахунку з позивачкою при її звільненні, а наведені у позовній заяві доводи належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами не спростовані.

Пояснення відповідача, що заборгованість з виплати заробітної плати не обліковувалася в державних органах Державної казначейської служби, Центру зайнятості, Фонду соціального страхування суд не приймає до уваги, а відповідні листи цих установ (а.с.54-57) та акт документальної позапланової виїзної перевірки Талалаївського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), складений ГУ ДПС у Чернігівській області від 01.11.2021 (а.с.60-65) вважає неналежними доказами, оскільки сам факт наявності заборгованості по виплаті заробітної плати за 2021 рік працівникам Талалаївського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), відповідачем не заперечувався, що підтверджується змістом листа Прилуцької РДА від 23.11.2021, в якому вказано, що метою сприяння у розв`язанні питання ліквідації по виплатам заробітної плати неодноразово проводилися наради за участю керівників району та членів комісії з ліквідації бюджетної установи Талалаївський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг), також Прилуцька РДА зверталася з листом до Чернігівської обласної державної адміністрації щодо погашення заборгованості по виплатам заробітної плати працівникам неліквідованих бюджетних установ Талалаївської районної державної адміністрації та їх фінансування до повної ліквідації ( а.с 30-30 зворот ).

Прилуцькою РДА не надано суду доказів на підтвердження повного розрахунку з позивачкою при звільненні 02 лютого 2021 року, а саме виплати їй сум заробітної плати, вихідної допомоги при звільненні та компенсації за невикористану відпустку, а відсутність певної інформації у державних органах не може беззаперечно свідчити про відсутність самої заборгованості та обов`язку у роботодавця щодо її погашення. Також найманий працівник не повинен нести відповідальність у виді не виплати йому заробітної плати за виконану роботу, через можливі недоліки керівництва у веденні бухгалтерського обліку чи за неподання керівництвом звітності.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 7471 гривню 20 копійок заборгованості по заробітній платі, 8709 гривень 81 копійку вихідної допомоги при звільненні, 4710 гривень 72 копійки компенсації за невикористану відпустку.

Порядок розрахунку середнього заробітку регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку в даному випадку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Пунктом 8 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно архівної довідки виданої Трудовим архівом Талалаївської селищної ради від 08.06.2022 № 07-03\389 заробітна плата ОСОБА_1 за грудень 2020 року- склала 8033,90 грн, за січень 2021 року -6792,00 грн ( а.с. 111).

Згідно даних табелів обліку робочого часу ОСОБА_1 відпрацьовано у грудні 2020 року -22 робочих дні, у січні 2021 року 19 робочих днів ( а.с.107-110)

Таким чином середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 361 грн 61 коп., яка визначається шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин) ( 14825,90 :41=361,61).

Починаючи з 03 лютого 2021 року (наступний день після звільнення позивачки) кількість робочих днів по день ухвалення судового рішення у справі 15 червня 2022 року становить - 340 днів.

Таким чином, середня заробітна плата ОСОБА_1 за час затримки розрахунку при звільненні розраховується за наступною формулою: середньоденна заробітна плата (361,61 грн) х кількість днів вимушеного прогулу - 344 робочих днів = 124393, 84грн.

Велика Палата Верховного суду у справі № 761/9584/15-ц (постанова від 26.06.2019) висловила правові позиції щодо можливості зменшення суми відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та підстав такого зменшення.

Зокрема Верховний Суд зазначив, що у вказаних відносинах працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця (п. 72 постанови).

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Відповідно до частини 1 статті 9 ЦК України така спрямованість притаманна і заходу відповідальності роботодавця, передбаченому статтею 117 КЗпП України (п. 82).

Велика Палата дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, і що таке зменшення має залежати від розміру недоплаченої суми (п.п. 87, 89).

У п. 91 постанови визначено критерії, які суд має враховувати при вирішенні питання розміру відшкодування середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні, а саме: розмір простроченої заборгованості роботодавця, період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Суд приймає до уваги встановлені у ході судового розгляду фактичні обставини, зокрема передачі у ході проведення адміністративної реформи до органів місцевого самоврядування ряду функцій органів державної виконавчої влади, у тому числі щодо організації діяльності закладів соціального захисту, з відповідним фінансуванням, у зв`язку з чим вважає об`єктивними причини, які унеможливили провести своєчасно розрахунок при звільненні з ОСОБА_1 .

Суд вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи та наведеним вище критеріям визначення розміру відповідальності відповідача за прострочення належних при звільненні позивача виплат, стягнення з Прилуцької РДА на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за лютий та березень 2021 року (40 робочі дні х 361,61 грн) в сумі 14464 грн 40 коп.

В іншій частині вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При подачі позову ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 992 грн 40 коп. за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Оскільки в цій частині її позовні вимоги задоволено частково, то слід стягнути з відповідача на її користь158 гривень 16 копійок у відшкодування судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог( 14464,40 х 992,40: 90761,60 =158,16). Також слід стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 992 грн 40 коп.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути із Прилуцької районної державної адміністрації Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04061808) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 7471 гривню 20 копійок заборгованості по заробітній платі, 8709 гривень 81 копійку вихідної допомоги при звільненні, 4710 гривень 72 копійки компенсації за невикористану відпустку та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 14464 гривні 40 копійок, а всього 35356 (тридцять п`ять тисяч триста п`ятдесят шість) гривень 13 копійок, з якої провести відрахування обов`язкових зборів та платежів .

В іншій частині вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Прилуцької районної державної адміністрації Чернігівської області на користь ОСОБА_1 у відшкодування понесених судових витрат 158 гривень 16 копійок.

Стягнути з Прилуцької районної державної адміністрації Чернігівської області на користь держави судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Нечай Володимир Іванович, доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 08.09.2021 № 3-11\198-21, ордер серія СВ № 1029176 від 20.05.2022, адреса робочого місця адвоката: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Прилуцька районна державна адміністрація, юридична адреса: м. Прилуки, вул. Київська, 220, код ЄДРПОУ 04061808.

Повний текст рішення суду складено 20 червня 2022 року.

Суддя Ю. Л. Косенко