Постанова

від 20.06.2022 по справі 574/532/21

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2022 року м.Суми

Справа №574/532/21

Номер провадження 22-ц/816/460/22

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Левченко Т. А.

з участю секретаря судового засідання -Кияненко Н.М.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Роменська міська рада Сумської області,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мазурової Катерини Дмитрівни,

на рішення Буринського районного суду Сумської області від 22 грудня 2021 року, у складі судді Гука Т.Р., ухвалене у м. Буринь, повний текст якого складено 24 грудня 2021 року,

в с т а н о в и в :

25 серпня 2021 року ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Мазурову К.Д., звернувся до суду з позовом до Роменської міської ради Сумської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його матері - ОСОБА_2 , яка на час смерті проживала сама в АДРЕСА_1 , до складу якої входить земельна ділянка площею 2,00 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельна ділянка площею 3,8065 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Хустянської сільської ради Буринського району Сумської області.

Свої вимоги мотивував тим, що не зміг своєчасно прийняти спадщину після смерті матері ОСОБА_2 через незнання вимог чинного законодавства, перебування у стресовому стані та у зв`язку з його роботою в м. Києві на посаді водолаза-сапера підводного розмінування ГПР ДСНС з ненормованим графіком роботи. Крім того, він не знав про існування заповіту, складеного на його користь.

Вважаючи поважними причинами пропуску строку на прийняття спадщини, просив визнати поважними вказані причини та надати йому додатковий строк - один місяць з дня набрання рішенням суду законної сили для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_2 .

Рішенням Буринського районного суду Сумської області від 22 грудня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Мазурова К.Д., посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.

Категорично не погоджується з висновком суду першої інстанції про пред`явлення позову до неналежного відповідача - Роменської міської ради Сумської області та висновком про необхідність пред`явлення такого позову до органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням спадкового майна. Доводить, що належним відповідачем у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальна громада в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, яким є останнє місце проживання спадкодавця,у цій справі - це місто Ромни, відповідно і належним відповідачем є Роменська міська рада Сумської області.

Вказує, що суду не надано доказів на підтвердження того, що спадкові земельні ділянки перейшли у власність територіальної громади Хустянської сільської ради Буринського району Сумської області, не надано рішення суду про визнання спадщини відумерлою та Витяг з Державного реєстру речових прав про здійснення реєстрації права власності на земельні ділянки із зазначенням типу права власності: «комунальна власність».

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Мазурової К.Д., яка підтримала доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вищевказаним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.

Судом правильно встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Ромни Сумської області померла мати позивача - ОСОБА_2 (а.с. 6, 7).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входять:

- земельна ділянка площею 2,001 га, кадастровий номер 5920987900:08:002:1001, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Хустянської сільської ради Буринського району Сумської області, яка належала останній на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 10 травня 2019 року, виданого приватним нотаріусом Буринського районного нотаріального округу Головенською Л.В., реєстровий № 718;

- земельна ділянка площею 3,8065 га, кадастровий номер 5920987900:06:003:0043, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Хустянської сільської ради Буринського району Сумської області, яка належала ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 10 травня 2019 року, виданого приватним нотаріусом Буринського районного нотаріального округу Головенською Л.В., реєстровий № 717;

- земельна ділянка площею 2,000 га, кадастровий номер 5920987900:08:002:1002, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Хустянської сільської ради Буринського району Сумської області, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 11 грудня 2008 року, Серія ЯЗ № 9365660, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010862702287 (а.с. 9-13).

За інформацією Роменської міської ради від 27 квітня 2021 року № 04-20/1046 ОСОБА_2 на момент смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . В зазначеному помешканні разом з померлою на момент смерті ніхто зареєстрований не був (а.с. 14).

Відповідно до заповіту, посвідченого 06 лютого 2019 року приватним нотаріусом Роменського міського нотаріального округу Ганзя О.Б., реєстровий № 64, ОСОБА_2 заповіла все своє майно, що буде належати їй на день смерті, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, а також всього того, що відповідно до законодавства України може бути успадкованим, у повному обсязі, без будь-яких винятків, своєму сину - ОСОБА_1 (а.с. 7).

Згідно з листом приватного нотаріуса Роменського міського нотаріального округу Проскурня Л.І. від 06 травня 2021 року № 444/02-14 ОСОБА_2 , який звернувся до приватного нотаріуса з приводу оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 , було роз`яснено, що за інформацією Витягу зі Спадкового реєстру № 64605268 він спадщину не прийняв, ним пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини і питання встановлення додаткового строку для прийняття спадщини можливо вирішити в судовому порядку (а.с. 15, 16).

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пред`явлено позов до неналежного відповідача - Роменської міської ради, на території якої не знаходиться спадкове нерухоме майно, тому права, свободи чи інтереси позивача цією міською радою не порушуються.

Проте, такий висновок суду не відповідає встановленим у справі обставинам і вимогам закону.

Відповідно до змісту ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права і обов`язки, що належали спадкодавцю у момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За правилами ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За правилами ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ст. 1220 ЦК України).

Відповідно до ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У пункті 24 постанови № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами у справах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно з ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.

ОСОБА_1 , будучи спадкоємцем за заповітом після смерті матері, який на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем не проживав, а також протягом шести місяців з часу відкриття спадщини не подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини, на підставі ст. 1272 ЦК України звернувся до суду із позовом про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини, визначивши відповідачем за своїм позовом Роменську міську раду Сумської області, як орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Із свідоцтва про смерть від 21 серпня 2019 року, Серія НОМЕР_1 , виданого Роменським міськрайонним відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Сумській області, вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Ромни, Сумська область (а.с. 6).

Відповідно до інформації Роменської міської ради від 27 квітня 2021 року № 04-20/1046 ОСОБА_2 на момент смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14).

Із викладеного вбачається, що останнім місцем проживання, а в силу положень ч. 1 ст. 1221 ЦК України, і місцем відкриття спадщини ОСОБА_2 є місто Ромни Сумської області.

За відсутності будь-яких доказів визнання спадщини після смерті ОСОБА_2 відумерлою у порядку ст. 1277 ЦК України та відсутності доказів переходу спадкових земельних ділянок, розташованих на території Хустянської сільської ради Буринського району Сумської області, у власність територіальної громади за їх місцезнаходженням, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про пред`явлення позову до неналежного відповідача.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд має досліджувати поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про смерть спадкодавця, про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку та доведення поважності причин пропуску строку.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини після смерті матері мотивовані тим, що він не знав про існування заповіту, складеного на його ім`я, не обізнаний з вимогами чинного законодавства щодо строків прийняття спадщини, перебував у стресовому стані через смерть матері у досить молодому віці - 44 року, був морально та фізично виснажений заходами, пов`язаними з похованням, перебував стані апатії.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_2 , на день смерті спадкодавця - ІНФОРМАЦІЯ_1 , з нею не проживав.

06 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Роменського міського нотаріального округу Проскурні Л.І. щодо оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 та видачі свідоцтва про право на спадщину, але отримавши роз`яснення про пропуск ним шестимісячного строку для прийняття спадщини, звернувся до суду для вирішення цього питання.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Колегія суддів вважає, що причини пропуску позивачем строку для своєчасного подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини є поважними, оскільки пов`язані з об`єктивними, непереборними та значущими перешкодами (необізнаність щодо складення заповіту на його ім`я) для вчинення цих дій.

На думку колегії суддів, подання ОСОБА_1 позову про визначення додаткового строку на прийняття спадщини після смерті його матері є єдиним ефективним способом захисту права позивача на спадщину на національному рівні у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, який національні суди зобов`язані практично забезпечувати відповідно до ст.1 цієї Конвенції та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Крім того, з огляду на однозначні положення ч. 1 ст. 1220, ч. 3 ст. 1223 ЦК України про виникнення у спадкоємців права на спадщину з моменту смерті спадкодавця, у ОСОБА_1 , з урахуванням наведених ним переконливих мотивів у позові, виникло «законне сподівання» в успадкуванні прав на нерухоме майно від його померлої матері через визначення в судовому порядку додаткового строку на прийняття спадщини. Таке «законне сподівання» входить до поняття «майно», вільне володіння яким захищається ст.1 Першого протоколу Конвенції (про ознаки «законного сподівання» зазначено у п.35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26 червня 2014 року, які застосовуються у даній справі).

Позивачем доведено існування об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для своєчасного подання заяви про прийняття спадщини, а обставини, на які він посилався як на підставу для визначення йому додаткового строку для подання зави про прийняття спадщини є поважними причинами пропуску вказаного строку, що унеможливили чи в інший спосіб перешкодили йому вчасно реалізувати право на подання заяви про прийняття спадщини.

Отже, колегія суддів вважає, що воля спадкодавця на випадок його смерті, викладена у формі заповіту, підлягає обов`язковій реалізації на користь позивача, оскільки свобода та реалізація положень заповіту після відкриття спадщини мають фундаментальне значення у спадкових правовідносинах.

Враховуючи вищевикладені обставини, оцінюючи доводи заявника про поважність причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини, колегія суддів вважає, що наявні достатні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 та визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , строком один місяць після набрання рішенням суду законної сили.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з Роменської міської ради Сумської області на користь ОСОБА_1 908 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 1362 грн судового збору за розгляд справи апеляційним судом.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мазурової Катерини Дмитрівни задовольнити.

Скасувати рішення Буринського районного суду Сумської області від 22 грудня 2021 року та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком один місяць після набрання рішенням суду законної сили.

Стягнути з Роменської міської ради Сумської області на користь ОСОБА_1 908 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 1362 грн судового збору за розгляд справи апеляційним судом.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - О. Ю. Кононенко

Судді: В. І. Криворотенко

Т. А. Левченко