Рішення

від 19.06.2022 по справі 910/19967/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.06.2022Справа № 910/19967/21

За заявою Приватного підприємства "Руком"

про розподіл судових витрат у справі № 910/19967/21

За позовом Приватного підприємства "Руком"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Логістик"

про стягнення 113426,00 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

Суддя Літвінова М.Є.

ВСТАНОВИВ:

03.12.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного підприємства "Руком" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Логістик" про стягнення 113426,00 грн., з яких 104200,00 грн основного боргу, 6132,00 грн пені, 1104,00 грн 3% річних та 1990,00 грн інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.05.2022 позовні вимоги Приватного підприємства "Руком" задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Логістик" (03040,м. Київ, вул. Деміївська, буд. 43; ідентифікаційний код: 36958491) на користь Приватного підприємства "Руком" (03115, м. Київ, вул. Петрицького, буд. 17-А, кв. 75; ідентифікаційний код: 31119977) суму основного боргу у розмірі 104 200 (сто чотири тисячі двісті) грн 00 коп., пеню у розмірі 3380 (три тисячі триста вісімдесят) грн 68 коп., 3% річних у розмірі 1104 (одна тисяча сто чотири) грн 00 коп, інфляційні втрати у розмірі 1990 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 2214 (дві тисячі двісті чотирнадцять) грн 94 коп. В іншій частині позову відмовлено.

06.06.2022 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Приватного підприємства "Руком" надійшла заява про розподіл витрат у справі № 910/19967/21, в якій представник позивача просить суд здійснити розподіл судових витрат та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Логістик" витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 13 400, 00 грн.

Суд, розглянувши заяву Приватного підприємства «Руком» про розподіл витрат на професійну правничу допомогу вирішив задовольнити її частково, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Клопотання про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Отже, додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки рішення у справі № 910/19967/21 ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, наявні у матеріалах справи докази є достатніми для здійснення розгляду заяви без виклику учасників справи, тому відповідно до положень ст. 244 Господарського процесуального кодексу Україна судове засідання для розгляду поданої позивачем заяви не призначається.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом з тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 Господарського процесуального кодексу України).

Одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Крім того, Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Тобто, "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку викладеному у вище наведеній постанові.

При цьому, у постанові від 05.10.2021 року у справі № 907/746/17 колегія суддів Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", рішення у справі "Баришевський проти України", рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України", рішення у справі "Двойних проти України", рішення у справі "Меріт проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна позиція щодо застосування норми права викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18 та у постанові Верховного Суду у справі № 873/79/20 від 12.05.2021 року.

Відповідно до попереднього розрахунку судових витрат розмір витрат на професійну правову допомогу становить 13 500, 00 грн.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги № 2021/11-05 від 05.11.2021, укладеного між адвокатом Чабан Володимиром Ігоровичем та приватним підприємством «РУКОМ», рахунок - фактуру № CL-0021 від 06.12.2021, платіжне доручення № 1440 від 06.12.2021 про сплату 13 400, 00 грн, акт приймання - передачі наданих послуг від 01.06.2022.

У п. 3.2 договору встановлено, що сума гонорару за договором становить: перша інстанція - 13 500, 00 грн.

Розмір гонорару не залежить від досягнення або недосягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт, якщо сторони додатково не домовляться про інше (п. 3.3 договору).

Факт надання послуг підтверджується Актом приймання - передачі наданих послуг (п. 3.5 договору).

На підставі акту приймання-передачі наданих послуг від 01.06.2022 клієнт прийняв, а адвокат передав відповідно до договору послуги з надання правничої (правової) допомоги в справі № 910/19967/21. Вартість послуг за цим актом приймання-передачі наданих послуг становить 13 500, 00 грн. Підписанням цього акту сторони підтвердили факт надання послуг відповідно до положень договору про надання правничої (правової) допомоги від 05.11.2021 року.

Представництво інтересів Приватного підприємства "Руком" у даній справі здійснювалося адвокатом Чабан В.І.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Логістик" клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечень стосовно розміру заявлених витрат не надходило.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням предмету та підстав позову, виходячи з встановлених обставин, характеру спірних правовідносин та обсягів матеріалів справи, беручи до уваги факт розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін, з огляду на часткове задоволення позову та зважаючи на приписи ст. 129 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку розподілу судових витрат між сторонами, відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають судові витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 13 074, 96 грн.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 233, 236, 238, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву Приватного підприємства "Руком" про розподіл судових витрат у справі № 910/19967/21 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Логістик" (03040, м. Київ, вул. Деміївська, буд. 43; ідентифікаційний код: 36958491) на користь Приватного підприємства "Руком" (03115, м. Київ, вул. Петрицького, буд. 17-А, кв. 75; ідентифікаційний код: 31119977) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 074 (тринадцять тисяч сімдесят чотири) грн 96 коп.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту додаткового рішення.

Повний текст складено 20.06.2022.

Суддя М.Є. Літвінова