Постанова

від 14.11.2022 по справі 910/19967/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2022 р. Справа№ 910/19967/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Зубець Л.П.

Владимиренко С.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан Логістик»

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2022

у справі № 910/19967/21 (суддя: Літвінова М.Є)

за позовом Приватного підприємства «Руком»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан Логістик»

про стягнення 113 426,00 грн

без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Руком» звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан Логістик» про стягнення 113426,00 грн., з яких 104200,00 грн основного боргу, 6132,00 грн пені, 1104,00 грн 3% річних та 1990,00 грн інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.05.2022 у справі № 910/19967/21 позовні вимоги Приватного підприємства «Руком» задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан Логістик» на користь Приватного підприємства «Руком» суму основного боргу у розмірі 104 200 грн 68 коп., 3% річних у розмірі 1104 грн 00 коп, інфляційні втрати у розмірі 1990 грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 2214 грн 94 коп. В іншій частині позову відмовлено.

20.06.2022 Господарським судом міста Києва було прийнято додаткове рішення, яким заяву Приватного підприємства «Руком» про розподіл судових витрат у справі № 910/19967/21 задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан Логістик» на користь Приватного підприємства «Руком» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 074 грн 96 коп. В іншій частині заяви відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням, ТОВ «Пан Логістик» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2022 у справі № 910/19967/21 та ухвалити нове, яким у задоволенні вимог за заявою Приватного підприємства «Руком» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан Логістик» про розподіл судових витрат відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване додаткове рішення є похідним від основного рішення, яке ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права. Зауважує, що при зміні основного рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2022 суд апеляційної інстанції змінює розподіл судових витрат, тобто змінює й додаткове рішення від 20.06.2022.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 05.07.2022, апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2022 у справі № 910/19967/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Владимиренко С.В., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан Логістик» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2022 у справі № 910/19967/21; справу № 910/19967/21 призначено до розгляду в порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи; запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

14.07.2022 на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ПП «Руком» просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що апеляційна скарга не містить доводів щодо незаконності або необґрунтованості оскаржуваного додаткового рішення від 20.06.2022, а всі посилання апелянта стосуються рішення від 30.05.2022.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

В силу приписів ч. 3 ст. 244 ГПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

За змістом ч. 3 ст. 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Частиною 10 статті 270 ГПК України унормовано, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки сторони письмово висловили свою правову позицію з даного спору, клопотань про розгляд апеляційної скарги з повідомленням (викликом) учасників справи не заявлялось, а необхідності призначення справи до розгляду у відкритому засіданні судом не встановлено, ця постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята за результатами дослідження наявних в матеріалах справи документів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Статтею 131-2 Конституції України унормовано, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Згідно ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема, стаття 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 ЦК України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Правовий аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права. Ціна в договорі про надання правової допомоги є істотною умовою, встановлюється за домовленістю сторін шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару.

Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 12.08.2020 у справі № 916/2598/19, від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18).

Так, до матеріалів справи долучено договір про надання правової допомоги № 2021/11-05 від 05.11.2021, укладений між адвокатом Чабан Володимиром Ігоровичем та приватним підприємством «РУКОМ», рахунок - фактуру № CL-0021 від 06.12.2021, платіжне доручення № 1440 від 06.12.2021 про сплату 13 400, 00 грн, акт приймання - передачі наданих послуг від 01.06.2022.

У п. 3.2 договору встановлено, що сума гонорару за договором становить: перша інстанція - 13 500, 00 грн.

Розмір гонорару не залежить від досягнення або недосягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт, якщо сторони додатково не домовляться про інше (п. 3.3 договору).

Факт надання послуг підтверджується Актом приймання - передачі наданих послуг (п. 3.5 договору).

На підставі акту приймання-передачі наданих послуг від 01.06.2022 клієнт прийняв, а адвокат передав відповідно до договору послуги з надання правничої (правової) допомоги в справі № 910/19967/21. Вартість послуг за цим актом приймання-передачі наданих послуг становить 13 500, 00 грн. Підписанням цього акту сторони підтвердили факт надання послуг відповідно до положень договору про надання правничої (правової) допомоги від 05.11.2021 року.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Зокрема відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Колегія суддів, серед іншого, враховує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Судова колегія звертає увагу на те, що від ТОВ "Пан Логістик" клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечень стосовно розміру заявлених витрат до суду першої інстанції не надходило.

Також, зі змісту апеляційної скарги на додаткове рішення від 20.06.2022 вбачається, що скаржник не погоджується з рішенням Господарського суду міста Києва від 20.05.2022 у даній справі, а додаткове рішення, на його думку, має бути скасоване внакслідок скасування рішення від 20.05.2022.

Водночас, постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан Логістик» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2022 у справі № 910/19967/21 - без змін.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що надані позивачем документи в підтвердження обставин понесення ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката під час розгляду спору в суді першої інстанції є належними і допустимими в розумінні приписів ст. ст. 76, 77 ГПК України, та з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, суд апеляційної істанції вбачає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи, ціною позову та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Таким чином, твердження апелянта про те, що оскаржуване додаткове рішення є похідним від основного рішення, яке ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2022 у справі № 910/19967/21 прийнято у відповідності до наявних в матеріалах справи документів, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан Логістик» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2022 у справі № 910/19967/21 підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан Логістик» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2022 у справі № 910/19967/21 залишити без задоволення.

2. Додаткове Господарського суду міста Києва від 20.06.2022 у справі № 910/19967/21 залишити без змін.

3. Справу № 910/19967/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені в ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді Л.П. Зубець

С.В. Владимиренко