Постанова

від 14.11.2022 по справі 910/19967/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2022 р. Справа№ 910/19967/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Владимиренко С.В.

Зубець Л.П.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан Логістик»

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2022

у справі № 910/19967/21 (суддя: Літвінова М.Є)

за позовом Приватного підприємства «Руком»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан Логістик»

про стягнення 113 426,00 грн

без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Руком» звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан Логістик» про стягнення 113426,00 грн., з яких 104200,00 грн основного боргу, 6132,00 грн пені, 1104,00 грн 3% річних та 1990,00 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами Договору надання та організації послуг №ЕП-00000504 від 13.11.2018, не здійснив оплату за виконані позивачем перевезення вантажу, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 104200,00 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 6132,00 грн пені, 1104,00 грн 3% річних та 1990,00 грн інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.05.2022 у справі № 910/19967/21 позовні вимоги Приватного підприємства «Руком» задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан Логістик» на користь Приватного підприємства «Руком» суму основного боргу у розмірі 104 200 грн 68 коп., 3% річних у розмірі 1104 грн 00 коп, інфляційні втрати у розмірі 1990 грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 2214 грн 94 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд зазначив що, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується виконання позивачем відповідно до умов Договору надання та організації послуг №ЕП-00000504 від 13.11.2018 перевезень на загальну суму 104200,00 грн. Зауважив, що ані умовами Договору надання та організації послуг №ЕП-00000504 від 13.11.2018, ані умовами разових договорів-заявок не визначено, що пересилання поштової кореспонденції відбувається з повідомленням про вручення. Заперечення відповідача щодо неотримання ним певних документів за заявками №00000001915 від 15.04.2021 та №00000002101 від 23.04.2021, тоді як вони надсилались одним пакетом документів (однією відправкою) по іншим заявкам, щодо яких відповідачем не надано будь-яких заперечень (крім позовної давності), свідчать, на переконання суду першої інстанції, про суперечливу поведінку відповідача та оцінені ним критично. Зауважив, що спеціальний строк позовної давності, до якого віднесено, зокрема, строк на пред`явлення позовів перевізника, передбачено загальною статтею ст. 258 Цивільним кодексом України, яка наявна у вказаному переліку. При цьому звернув увагу на те, що вказаний строк позовної давності продовжено на період дії карантину, а тому позивачем не було пропущено строк позовної давності для звернення з даним позовом до суду.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ «Пан Логістик» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2022 у справі № 910/19967/21 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Свої доводи обгрунтовує тим, що суд першої інстанції неповно встановив обставини, що мають значення для справи, неправильно дослідив докази та надав доказам неправильну оцінку, не з`ясував обставини, що мають значення для справи, допустив невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, та ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Відповідач зазначає про відсутність правових підстав для задоволення позову у зв`язку з пропуском строків позовної давності, а також у зв`язку з відсутністю прострочення оплати з боку відповідача через неотримання документів, необхідних для здійснення такої оплати.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2022, дана апеляційна скарга у справі № 910/19967/21 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Владимиренко С.В., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2022 у справі № 910/19967/21 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Пан Логістик» строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2022 у справі № 910/19967/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан Логістик» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2022 у справі № 910/19967/21 та призначено до розгляду в порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.

12.07.2022 на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ПП «Руком» просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В обгрунтування своєї позиції вказує на те, що 18.06.2021 відповідачем було отримано останній пакет документів, необхідних для оплати послуг, а тому він повинен був провести оплату по всіх спірних заявках до 27.07.2021 включно. Наголошує, що факт отримання відповідачем необхідних для оплати документів підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та поясненнями самого відповідача. Зауважує, що посилання суду першої інстанції на п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України не впливає на правильність висновку про те, що позивачем не було пропущено строк позовної давності.

Також, 27.07.2022 апелянт подав відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про те, що право позивача було порушено не вцілому з 27.07.2021 по всім заявкам разом, а по кожній конкретній заявці окремо в різні дати. Повторно звертає увагу на те, що позивачем було порушено строки звернення до суду із даним позовом.

У запереченнях на відповідь на відзив на апеляційну скаргу, які надійшли до суду 01.09.2022, позивач підкреслює, що саме 18.06.2021 відповідачем було отримано останній пакет документів, необхідних для оплати послуг, а тому відповідач повинен був провести оплату по всіх спірних заявках до 27.07.2021 включно.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

За змістом ч. 3 ст. 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Частиною 10 статті 270 ГПК України унормовано, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки сторони письмово висловили свою правову позицію з даного спору, клопотань про розгляд апеляційної скарги з повідомленням (викликом) учасників справи не заявлялось, а необхідності призначення справи до розгляду у відкритому засіданні судом не встановлено, ця постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята за результатами дослідження наявних в матеріалах справи документів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, 13.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пан Логістик» (експедитор) та Приватним підприємством «Руком» (перевізник) укладено Договір надання та організації послуг №ЕП-00000504, відповідно до умов якого перевізник зобов`язується перевозити наданий йому вантаж в міжнародному та/або в міжміському сполученні з пункту відправлення до пункту призначення і видати вантаж вантажоодержувачу або іншій уповноваженій на одержання вантажу особі, а експедитор після прийняття перевезення зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до п.1.3 Договору надання та організації послуг №ЕП-00000504 від 13.11.2018 перевізник здійснює перевезення автомобільним транспортом (тягачем з причепом/напівпричепом).

Згідно з п. 1.5 Договору надання та організації послуг №ЕП-00000504 від 13.11.2018 конкретні умови кожного перевезення зазначаються сторонами у разових договорах - заявках, які при підписанні сторонами стають невід`ємними частинами цього договору. Підписані сторонами умови заявки мають пріоритетну силу щодо умов цього договору. Сторони керуються умовами договору, якщо ці умови не змінені заявкою.

Вартість всіх перевезень та наданих послуг в рамках даного договору сумарно становить загальну ціну договору (п. 1.6 Договору надання та організації послуг №ЕП-00000504 від 13.11.2018).

У п. 2.2.17 Договору надання та організації послуг №ЕП-00000504 від 13.11.2018 сторонами погоджено, що перевізник зобов`язаний надати експедитору протягом 4-х робочих днів з моменту розвантаження автомобіля оригінали наступних документів, які є підтвердженням виконаного перевезення та підставою для оплати: - рахунок-фактура по кожному рейсу із обов`язковим зазначенням номера заявки; - оригінальна ТТМ/CMR з відміткою вантажовідправника, перевізника, вантажоодержувача про отримання вантажу; - акт наданих послуг з обов`язковим зазначенням маршруту, №ТТН/CMR, вартості наданих послуг, суми ПДВ; - довіреність від вантажоодержувача на отримання вантажу; - додатково, якщо були складені, - акт про недостачу/пошкодження вантажу, акт огляду вантажу, акт запізнення, акт порушення температурного режиму, інші документи, які свідчать про порушення зобов`язань; - картка на перевезення, маршрутний лист; - податкова накладна (оформлена відповідно до вимог податкового законодавства). У випадку не надання експедитору вищевказаних документів (надання не всіх документів) оплата за перевезення не здійснюється. При цьому перевізник не має права притримувати вантаж в якості забезпечення експедитором зобов`язань по оплаті.

Згідно з п. 3.1 Договору надання та організації послуг №ЕП-00000504 від 13.11.2018 вартість послуг по кожному окремому перевезенню визначається в заявці на перевезення.

Відповідно до п. 3.2 Договору надання та організації послуг №ЕП-00000504 від 13.11.2018 експедитор проводить оплату за відповідне перевезення на протязі 20 банківських днів після отримання від перевізника всіх оригінальних документів, вказаних у п. 2.2.17 договору, якщо інший строк оплати не встановлений в заявці, та виключно після реєстрації перевізником виписаної ним податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідності до вимог Податкового кодексу України.

Відповідно до п.4.4 Договору надання та організації послуг №ЕП-00000504 від 13.11.2018 за прострочення виконання платіжних зобов`язань по даному договору винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми заборгованості, за кожен день прострочення.

У п. 4.8 Договору надання та організації послуг №ЕП-00000504 від 13.11.2018 сторони погодили, що у разі порушення умов перевезень, вказаних в договорі та заявці, ненадання всіх правильних документів, пошкодження, втрату вантажу в процесі перевезення, тощо експедитор застосовує до перевізника оперативно-господарську санкцію у вигляді призупинення виконання своїх платіжних зобов`язань за даним договором та заявками із звільненням від відповідальності за це, з моменту порушення умов договору, заявки, ненадання документів, встановлення пошкодження вантажу, тощо та до моменту відшкодування перевізником спричинених експедитору збитків, вартості пошкодженого вантажу, сплати належних штрафних санкцій та надання документів, але у всякому разі до повного поновлення порушених майнових прав та законних інтересів експедитора.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору надання та організації послуг №ЕП-00000504 від 13.11.2018 не здійснив оплату за виконані позивачем перевезення вантажу, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 104200,00 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 6132,00 грн пені, 1104,00 грн 3% річних та 1990,00 грн інфляційних втрат.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач вказав на те, що позивачем не було надано відповідачу всіх документів, які передбачені умовами договору, та які є підставою для настання у відповідача строку виконання зобов`язання з оплати за виконані позивачем перевезення. Зокрема, у відзиві відповідач зазначив, що позивачем не було надано конкретно по заявці №00000001915 від 15.04.2021 та по заявці №00000002101 від 23.04.2021 Акту наданих послуг з обов`язковим зазначенням №ТТН/CMR, в силу чого у відповідача не настав строк оплати. При цьому, відповідач зауважив, що надсилання поштової кореспонденції повинно було здійснюватись з повідомленням про вручення, а надані позивачем поштові квитанції не підтверджують надсилання необхідних документів.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, передбачені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з частинами першою, третьою статті 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За змістом ст.ст. 909 ЦК України, 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Дослідивши зміст Договору надання та організації послуг №ЕП-00000504 від 13.11.2018, колегія суддів приходить до висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором перевезення вантажу.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов`язки та відповідальність сторін щодо їх додержання.

Згідно з п.8.12 Договору надання та організації послуг №ЕП-00000504 від 13.11.2018 договір набирає чинності з дати підписання сторонами і діє до 31.12.2020. Якщо за 1 місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не повідомить одна одну про бажання розірвати його, договір вважається пролонгованим на тих же умовах на кожний наступний рік.

Матеріалами справи підтверджується, що 13.01.2021 між сторонами було погоджено (підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками) Разовий договір-заявку на перевезення автомобільним транспортом №00000000111, яким сторони узгодили істотні умови виконання позивачем зобов`язань з перевезення, визначивши, зокрема, маршрут перевезення; дату та адресу завантаження/розвантаження вантажу; вартість перевезення (4200,00 грн); строки оплати - 20-25 банківських днів після отримання оригіналів документів.

18.01.2021 між сторонами було погоджено (підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками) Разовий договір-заявку на перевезення автомобільним транспортом №00000000167, яким сторони узгодили істотні умови виконання позивачем зобов`язань з перевезення, визначивши, зокрема, маршрут перевезення; дату та адресу завантаження/розвантаження вантажу; вартість перевезення (4000,00 грн); строки оплати - 20-25 банківських днів після отримання оригіналів документів.

19.01.2021 між сторонами було погоджено (підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками) Разовий договір-заявку на перевезення автомобільним транспортом №00000000194, яким сторони узгодили істотні умови виконання позивачем зобов`язань з перевезення, визначивши, зокрема, маршрут перевезення; дату та адресу завантаження/розвантаження вантажу; вартість перевезення (4000,00 грн); строки оплати - 20-25 банківських днів після отримання оригіналів документів.

21.01.2021 між сторонами було погоджено (підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками) Разовий договір-заявку на перевезення автомобільним транспортом №00000000224, яким сторони узгодили істотні умови виконання позивачем зобов`язань з перевезення, визначивши, зокрема, маршрут перевезення; дату та адресу завантаження/розвантаження вантажу; вартість перевезення (4200,00 грн); строки оплати - 20-25 банківських днів після отримання оригіналів документів.

22.01.2021 між сторонами було погоджено (підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками) Разовий договір-заявку на перевезення автомобільним транспортом №00000000252, яким сторони узгодили істотні умови виконання позивачем зобов`язань з перевезення, визначивши, зокрема, маршрут перевезення; дату та адресу завантаження/розвантаження вантажу; вартість перевезення (4200,00 грн); строки оплати - 20-25 банківських днів після отримання оригіналів документів.

16.01.2021 між сторонами було погоджено (підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками) Разовий договір-заявку на перевезення автомобільним транспортом №00000000295, яким сторони узгодили істотні умови виконання позивачем зобов`язань з перевезення, визначивши, зокрема, маршрут перевезення; дату та адресу завантаження/розвантаження вантажу; вартість перевезення (4200,00 грн); строки оплати - 20-25 банківських днів після отримання оригіналів документів.

03.02.2021 між сторонами було погоджено (підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками) Разовий договір-заявку на перевезення автомобільним транспортом №00000000454, яким сторони узгодили істотні умови виконання позивачем зобов`язань з перевезення, визначивши, зокрема, маршрут перевезення; дату та адресу завантаження/розвантаження вантажу; вартість перевезення (3000,00 грн); строки оплати - 20-25 банківських днів після отримання оригіналів документів.

04.02.2021 між сторонами було погоджено (підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками) Разовий договір-заявку на перевезення автомобільним транспортом №00000000484, яким сторони узгодили істотні умови виконання позивачем зобов`язань з перевезення, визначивши, зокрема, маршрут перевезення; дату та адресу завантаження/розвантаження вантажу; вартість перевезення (4200,00 грн); строки оплати - 20-25 банківських днів після отримання оригіналів документів.

18.02.2021 між сторонами було погоджено (підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками) Разовий договір-заявку на перевезення автомобільним транспортом №00000000708, яким сторони узгодили істотні умови виконання позивачем зобов`язань з перевезення, визначивши, зокрема, маршрут перевезення; дату та адресу завантаження/розвантаження вантажу; вартість перевезення (4200,00 грн); строки оплати - 20-25 банківських днів після отримання оригіналів документів.

18.02.2021 між сторонами було погоджено (підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками) Разовий договір-заявку на перевезення автомобільним транспортом №00000000706, яким сторони узгодили істотні умови виконання позивачем зобов`язань з перевезення, визначивши, зокрема, маршрут перевезення; дату та адресу завантаження/розвантаження вантажу; вартість перевезення (4200,00 грн); строки оплати - 20-25 банківських днів після отримання оригіналів документів.

23.02.2021 між сторонами було погоджено (підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками) Разовий договір-заявку на перевезення автомобільним транспортом №00000000796, яким сторони узгодили істотні умови виконання позивачем зобов`язань з перевезення, визначивши, зокрема, маршрут перевезення; дату та адресу завантаження/розвантаження вантажу; вартість перевезення (4200,00 грн); строки оплати - 20-25 банківських днів після отримання оригіналів документів.

24.02.2021 між сторонами було погоджено (підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками) Разовий договір-заявку на перевезення автомобільним транспортом №00000000824, яким сторони узгодили істотні умови виконання позивачем зобов`язань з перевезення, визначивши, зокрема, маршрут перевезення; дату та адресу завантаження/розвантаження вантажу; вартість перевезення (4000,00 грн); строки оплати - 20-25 банківських днів після отримання оригіналів документів.

25.02.2021 між сторонами було погоджено (підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками) Разовий договір-заявку на перевезення автомобільним транспортом №00000000870, яким сторони узгодили істотні умови виконання позивачем зобов`язань з перевезення, визначивши, зокрема, маршрут перевезення; дату та адресу завантаження/розвантаження вантажу; вартість перевезення (3000,00 грн); строки оплати - 20-25 банківських днів після отримання оригіналів документів.

26.02.2021 між сторонами було погоджено (підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками) Разовий договір-заявку на перевезення автомобільним транспортом №00000000875, яким сторони узгодили істотні умови виконання позивачем зобов`язань з перевезення, визначивши, зокрема, маршрут перевезення; дату та адресу завантаження/розвантаження вантажу; вартість перевезення (4200,00 грн); строки оплати - 20-25 банківських днів після отримання оригіналів документів.

12.03.2021 між сторонами було погоджено (підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками) Разовий договір-заявку на перевезення автомобільним транспортом №00000001199, яким сторони узгодили істотні умови виконання позивачем зобов`язань з перевезення, визначивши, зокрема, маршрут перевезення; дату та адресу завантаження/розвантаження вантажу; вартість перевезення (4200,00 грн); строки оплати - 20-25 банківських днів після отримання оригіналів документів.

31.03.2021 між сторонами було погоджено (підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками) Разовий договір-заявку на перевезення автомобільним транспортом №00000001588, яким сторони узгодили істотні умови виконання позивачем зобов`язань з перевезення, визначивши, зокрема, маршрут перевезення; дату та адресу завантаження/розвантаження вантажу; вартість перевезення (4200,00 грн); строки оплати - 20-25 банківських днів після отримання оригіналів документів.

15.04.2021 між сторонами було погоджено (підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками) Разовий договір-заявку на перевезення автомобільним транспортом №00000001915, яким сторони узгодили істотні умови виконання позивачем зобов`язань з перевезення, визначивши, зокрема, маршрут перевезення; дату та адресу завантаження/розвантаження вантажу; вартість перевезення (4700,00 грн); строки оплати - 20-25 банківських днів після отримання оригіналів документів.

23.04.2021 між сторонами було погоджено (підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками) Разовий договір-заявку на перевезення автомобільним транспортом №00000002101, яким сторони узгодили істотні умови виконання позивачем зобов`язань з перевезення, визначивши, зокрема, маршрут перевезення; дату та адресу завантаження/розвантаження вантажу; вартість перевезення (4200,00 грн); строки оплати - 20-25 банківських днів після отримання оригіналів документів.

26.11.2020 між сторонами було погоджено (підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками) Разовий договір-заявку на перевезення автомобільним транспортом №00000006009, яким сторони узгодили істотні умови виконання позивачем зобов`язань з перевезення, визначивши, зокрема, маршрут перевезення; дату та адресу завантаження/розвантаження вантажу; вартість перевезення (4700,00 грн); строки оплати - 20-25 банківських днів після отримання оригіналів документів.

30.11.2020 між сторонами було погоджено (підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками) Разовий договір-заявку на перевезення автомобільним транспортом №00000006059, яким сторони узгодили істотні умови виконання позивачем зобов`язань з перевезення, визначивши, зокрема, маршрут перевезення; дату та адресу завантаження/розвантаження вантажу; вартість перевезення (4200,00 грн); строки оплати - 20-25 банківських днів після отримання оригіналів документів.

11.12.2020 між сторонами було погоджено (підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками) Разовий договір-заявку на перевезення автомобільним транспортом №00000006194, яким сторони узгодили істотні умови виконання позивачем зобов`язань з перевезення, визначивши, зокрема, маршрут перевезення; дату та адресу завантаження/розвантаження вантажу; вартість перевезення (4500,00 грн); строки оплати - 20-25 банківських днів після отримання оригіналів документів.

17.12.2020 між сторонами було погоджено (підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками) Разовий договір-заявку на перевезення автомобільним транспортом №00000006326, яким сторони узгодили істотні умови виконання позивачем зобов`язань з перевезення, визначивши, зокрема, маршрут перевезення; дату та адресу завантаження/розвантаження вантажу; вартість перевезення (4200,00 грн); строки оплати - 20-25 банківських днів після отримання оригіналів документів.

22.12.2020 між сторонами було погоджено (підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками) Разовий договір-заявку на перевезення автомобільним транспортом №00000006430, яким сторони узгодили істотні умови виконання позивачем зобов`язань з перевезення, визначивши, зокрема, маршрут перевезення; дату та адресу завантаження/розвантаження вантажу; вартість перевезення (4000,00 грн); строки оплати - 20-25 банківських днів після отримання оригіналів документів.

22.12.2020 між сторонами було погоджено (підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками) Разовий договір-заявку на перевезення автомобільним транспортом №00000006429, яким сторони узгодили істотні умови виконання позивачем зобов`язань з перевезення, визначивши, зокрема, маршрут перевезення; дату та адресу завантаження/розвантаження вантажу; вартість перевезення (4000,00 грн); строки оплати - 20-25 банківських днів після отримання оригіналів документів.

24.12.2020 між сторонами було погоджено (підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками) Разовий договір-заявку на перевезення автомобільним транспортом №00000006478, яким сторони узгодили істотні умови виконання позивачем зобов`язань з перевезення, визначивши, зокрема, маршрут перевезення; дату та адресу завантаження/розвантаження вантажу; вартість перевезення (4200,00 грн); строки оплати - 20-25 банківських днів після отримання оригіналів документів.

У розділі 11 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні зазначено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора. Оформлення товарно-транспортної накладної в електронній формі (далі - е-ТТН) здійснюється відповідно до абзацу четвертого цього пункту. Е-ТТН підписується за допомогою електронного підпису (далі - ЕП) водія та/або експедитора, відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача.

Сторони можуть внести до товарно-транспортної накладної будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (сертифікати, свідоцтва тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів, у паперовому та/або електронному вигляді. У разі оформлення е-ТТН супровідні документи також додаються в електронній формі. У разі оформлення товарно-транспортної накладної у паперовій формі супровідні документи додаються в паперовій формі за підписом відповідальних осіб.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом.

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.

Судова колегія зауважує, що всі перевезення, виконання яких було доручено позивачу відповідно до вищевказаних разових договорів-заявок, виконані ним у повному обсязі, що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними, копії яких долучено позивачем до позовної заяви, та які містять підписи та відбитки печаток одержувача вантажу (з урахуванням вказаних у заявках відомостей про водія, транспортний засіб, маршрут та найменування вантажу).

Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується та не заперечується відповідачем виконання позивачем відповідно до умов Договору надання та організації послуг №ЕП-00000504 від 13.11.2018 перевезень на загальну суму 104200,00 грн. (відповідно до рахунків та актів, складених позивачем за фактом виконаних перевезень).

Як вже зазначалось, відповідно до п. 3.2 Договору надання та організації послуг №ЕП-00000504 від 13.11.2018 експедитор проводить оплату за відповідне перевезення на протязі 20 банківських днів після отримання від перевізника всіх оригінальних документів, вказаних у п. 2.2.17 договору, якщо інший строк оплати не встановлений в заявці, та виключно після реєстрації перевізником виписаної ним податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідності до вимог Податкового кодексу України.

У п. 2.2.17 Договору надання та організації послуг №ЕП-00000504 від 13.11.2018 сторонами погоджено, що перевізник зобов`язаний надати експедитору протягом 4-х робочих днів з моменту розвантаження автомобіля оригінали наступних документів, які є підтвердженням виконаного перевезення та підставою для оплати:

- рахунок-фактура по кожному рейсу із обов`язковим зазначенням номера заявки;

- оригінальна ТТМ/CMR з відміткою вантажовідправника, перевізника, вантажоодержувача про отримання вантажу;

- акт наданих послуг з обов`язковим зазначенням маршруту, №ТТН/CMR, вартості наданих послуг, суми ПДВ;

- довіреність від вантажоодержувача на отримання вантажу;

- додатково, якщо були складені, - акт про недостачу/пошкодження вантажу, акт огляду вантажу, акт запізнення, акт порушення температурного режиму, інші документи, які свідчать про порушення зобов`язань;

- картка на перевезення, маршрутний лист;

- податкова накладна (оформлена відповідно до вимог податкового законодавства).

У випадку не надання експедитору вищевказаних документів (надання не всіх документів) оплата за перевезення не здійснюється. При цьому перевізник не має права притримувати вантаж в якості забезпечення експедитором зобов`язань по оплаті.

Водночас, у п. 1.5 Договору надання та організації послуг №ЕП-00000504 від 13.11.2018 сторони погодили, що підписані сторонами умови заявки мають пріоритетну силу щодо умов цього договору. Сторони керуються умовами договору, якщо ці умови не змінені заявкою.

У кожній спірній заявці (разовому договорі-заявці) сторони погодили строк оплати 20-25 банківських днів після отримання оригіналів документів.

У п. 9 кожного вказаного разового договору-заявки сторони визначили перелік потрібних для оплати документів: - оригінал ТТН з відміткою вантажоодержувача про прийняття вантажу; - рахунок-фактура; - акт про виконання транспортно-експедиторських послуг; - податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН; (п. 5.3 договору).

При цьому, п. 5.3 Договору надання та організації послуг №ЕП-00000504 від 13.11.2018 стосується форс-мажору, та не регулює будь-які умови здійснення відповідачем оплати.

Як вбачається з п. 9 заявки №00000001915 від 15.04.2021 та заявки №00000002101 від 23.04.2021, умови якого є пріоритетними над умовами п. 2.2.17 Договору надання та організації послуг №ЕП-00000504 від 13.11.2018, в ньому відсутні вимоги щодо того, щоб в акті наданих послуг була вказана інформація про №ТТН/CMR, а тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що посилання відповідача на вказані обставини є безпідставними.

Крім того, у позовній заяві та у відзиві на апеляційну скаргу позивач пояснив, що з огляду на практику листування, яка склалась між сторонами, оригінали документів по спірних перевезеннях надсилалися позивачем відповідачу одразу за декількома перевезеннями, а не по кожному перевезенню окремо. Так, за спірними перевезеннями документи були відправлені відповідачу 20.01.2021, 19.02.2021, 27.03.2021, 16.04.2021 та 17.06.2021.

Вказані обставини були визнані відповідачем як у відзиві на позовну заяву, так і письмових відповідях на питання.

Надаючи оцінку доводам скаржника про те, що надсилання поштової кореспонденції повинно було здійснюватись з повідомленням про вручення, а надані позивачем поштові квитанції не підтверджують надсилання необхідних документів, як на підставу для відмови у задоволенні позову, колегія суддів зауважує наступне.

Так, п. 6 заявок на перевезення вантажів встановлено, що перевізник зобов`язується протягом чотирьох днів з моменту розвантаження надіслати експедитору поштовим відправленням з повідомленням про вручення документи, передбачені даною заявкою та договором, які свідчать про належне виконання перевезення. У разі порушення строку надіслання документів або надіслання неправильних документів, перевізник сплачує експедитору штраф у розмірі 10% від вартості перевезення за даною заявкою.

При цьому, у п. 5 вказаних разових договорах-заявках сторони погодили, що у разі порушення умов перевезення, вказаних в даній заявці, ненадання документів, надання неправильних документів, пошкодження вантажу в процесі перевезення, не виконання інших зобов`язань, тощо, експедитор застосовує до перевізника оперативно-господарську санкцію у вигляді призупинення виконання своїх платіжних зобов`язань по всім заявкам з перевізником із звільненням від відповідальності за це з моменту порушення умов заявки, ненадання документів, надання неправильних документів, встановлення пошкодження вантажу, тощо та до моменту відшкодування перевізником спричинених експедитору збитків, вартості пошкодженого вантажу, сплати належних штрафних санкцій та надання документів, тощо.

Таким чином, оперативно-господарська санкція у вигляді призупинення виконання своїх платіжних зобов`язань підлягає застосуванню за ненадання документів або надання неправильних документів, а не за ненадіслання документів поштовим відправленням з повідомленням про вручення.

У контексті наведеного колегія суддів звертає увагу на те, що, як було встановлено вище та не заперечується відповідачем у наданих до суду першої інстанції відзиві та письмових відповідях на питання позивача, ПП «Руком» направило за допомогою кур`єрських послуг ТОВ «Нова пошта», а ТОВ «Пан Логістик» отримало, передбачений разовими договорами-заявками пакет документів по виконаних перевезеннях.

Крім того, в матеріалах справи наявний електронний доказ та протокол огляду електронного доказу - електронне листування керівника ПП «Руком» Тітова О.О. та уповноваженого представника ТОВ «Пан Логістик», яким підтверджується факт отримання відповідачем необхідного пакету документів та визнання наявності боргу перед позивачем за виконані перевезення.

У контексті наведеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне наголосити, що статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. ч. 1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст. 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Також слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17 та аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладені обставини та наявні в матеріалах справи роздруківки з веб-сайту ТОВ «Нова Пошта», керуючись принципом доказування та вірогідності доказів, колегія суддів приходить до висновку про те, що повний пакет документів, необхідний для здійснення оплати за всі здійснені позивачем перевезення, було отримано відповідачем 18.06.2021.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити виконані позивачем перевезення за заявками №00000006009 від 26.11.2020, №00000006059 від 30.11.2020, №00000006194 від 10.12.2020, №00000006326 від 17.12.2020, №00000006430 від 22.12.2020, №00000006429 від 22.12.2020, №00000006478 від 24.12.2020, №00000000111 від 13.01.2021 №00000000167 від 18.01.2021, №00000000194 від 19.01.2021, №00000000224 від 21.01.2021, №00000000252 від 22.01.2021, №00000000295 від 26.01.2021, №00000000454 від 03.02.2021, №00000000484 від 04.02.2021, №00000000708 від 18.02.2021, №00000000706 від 18.02.2021, №00000000796 від 23.02.2021, №00000000824 від 24.02.2021, №00000000870 від 25.02.2021, №00000000875 від 26.02.2021, №00000001199 від 12.03.2021, №00000001588 від 31.03.2021, №00000001915 від 15.04.2021, №00000002101 від 23.04.2021 - у строк до 27.07.2021 включно.

Доказів сплати грошових коштів у загальному розмірі 104200,00 грн ні до суду першої інстанції, ні під час розгляду справи судом апеляційної інстанції відповідачем не надано.

Крім іншого, у відзиві на позовну заяву та у тексті апеляційної скарги відповідачем було заявлено про застосування строків позовної давності.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Відповідно до ч. 1, п. 6 ч. 2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог у зв`язку з перевезенням вантажу, пошти (ст . 925 цього Кодексу).

Частиною 3 ст. 925 ЦК України передбачено, що до вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів).

Згідно ч. 5 ст. 315 ГК України для пред`явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

Пунктом 168 Статуту автомобільного транспорту Української РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 27.06.1969 № 401 позови автотранспортних підприємств і організацій вантажовідправникам, вантажоодержувачам і пасажирам, що випливають з цього Статуту, можуть бути пред`явлені відповідно до встановленої підвідомчості або підсудності в арбітраж або суд протягом 6 місяців. Вказаний шестимісячний строк обчислюється: а) по стягненню штрафу за непред`явлення вантажу, передбаченого погодженим завданням на перевезення або разовим замовленням, - з дня закінчення строку, встановленого Правилами для звіряння записів в обліковому документі по виконанню плану і разового замовлення; б) в усіх інших випадках - з дня настання події, що стала підставою для пред`явлення позову.

Пр цьому, посилання позивача та суду першої інстанції на п.12 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, де встановлено, що під час дії карантину встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короно-вірусної хвороби (COVID-19), строки, визначенні статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину, судом апеляційної інстанції оцінюються критично, оскільки дані положення законодавства є релевантними до даних правовідносин, оскільки строк давності в даній справі регламентований ч.5 ст. 315 Господарського кодексу України. Дана норма є спеціальною, якою встановлено шестимісячний строк позовної давності для заявлення вимог про стягнення боргу за перевезення і така не відображена в переліку статтей зазначених на п.12 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

Водночас, враховуючи зміст наявних в матеріалах справи договорів-заявок на здійснення перевезення та зазначені вище обставини отримання відповідачем необхідних документів для сплати послуг по всіх договорах-заявках 18.06.2021, колегія суддів приходить до висновку про те, що звертаючись до суду з даним позовом 03.12.2021, ПП «Руком» не допустило порушення строку спеціальної позовної давності, встановленого ст. 315 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан Логістик» за Договором надання та організації послуг №ЕП-00000504 від 13.11.2018 у сумі 104200,00 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги Приватного підприємства «Руком» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан Логістик» суми основного боргу у розмірі 104200,00 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 6132,00 грн за період з 27.07.2021 по 02.12.2021, нараховану на суму боргу 104200,00 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Колегія суддів перевірила проведений судом першої інстанції розрахунок пені щодо кожного простроченого платежу окремо (в межах заявленого позивачем періоду нарахування - з 27.07.2021 по 02.12.2021) та погоджується з висновком, що обґрунтованим розміром пені, що підлягає стягненню з відповідача, є 3380,68 грн.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1104,00 грн та інфляційні втрати у розмірі 1990,00 грн за період з 27.07.2021 по 02.12.2021.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо їх обґрунтованості (в межах розмірів, заявлених позивачем), у зв`язку з чим позовні вимоги Приватного підприємства «Руком» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан Логістик» 3% річних у розмірі 1104,00 грн та інфляційних втрат у розмірі 1990,00 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що апелянтом визначений судом першої інстанції розмір пені, 3% річних та інфляційних втрат не оскаржується.

Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» та у справі «Трофимчук проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, суди мають належним чином зазначати підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

При винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи позивача, із посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції неповно встановив обставини, що мають значення для справи, неправильно дослідив докази та надав доказам неправильну оцінку, не з`ясував обставини, що мають значення для справи, допустив невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, та ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2022 у справі № 910/19967/21 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати зі сплати судового збору, що були понесені стороною в суді апеляційної інстанції, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта (відповідача у даній справі).

Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан Логістик» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2022 у справі № 910/19967/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2022 у справі № 910/19967/21 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені стороною у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Пан Логістик».

4. Справу № 910/19967/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені в ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді С.В. Владимиренко

Л.П. Зубець