Ухвала

від 20.06.2022 по справі 924/1190/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 червня 2022 року

м. Київ

cправа № 924/1190/16

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Пєскова В.Г., Ткаченко Н.Г.

перевіривши касаційну скаргу арбітражного керуючого Яроша Василя Юрійовича з доданими до неї матеріалами

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 року (в частині закриття провадження у справі про банкрутство)

у справі № 924/1190/16

за позовом Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМС-Дашківці"

про банкрутство,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 20.10.2021 року в задоволенні клопотань комітету кредиторів ТОВ "ДМС Дашківці", Державного публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" м. Київ, ТОВ "Будівельна компанія "ЮВЕНТА" м. Хмельницький та керуючого санацією - арбітражного керуючого Яроша В.Ю. про затвердження мирової угоди та закриття провадження в справі № 924/1190/16 про банкрутство ТОВ "ДМС Дашківці", відмовлено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 року апеляційну скаргу арбітражного керуючого Яроша Василя Юрійовича на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 20.10.2021 року у справі № 924/1190/16, задоволено. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 20.10.2021 року у справі № 924/1190/16, скасовано. Прийнято нове рішення: « 1.Клопотання комітету кредиторів ТОВ "ДМС-Дашківці", Державного публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» м. Київ, ТОВ "Будівельна компанія "ЮВЕНТА" м. Хмельницький та керуючого санацією - арбітражного керуючого Яроша В.Ю. про затвердження мирової угоди та закриття провадження в справі № 924/1190/16 про банкрутство ТОВ "ДМС-Дашківці" задовольнити. 2.Затвердити мирову угоду укладену між боржником - ТОВ "ДМС-Дашківці", єдиним кредитором - Державним публічним акціонерним товариством Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» та власником боржника - ТОВ "Будівельна компанія "ЮВЕНТА".

02.06.2022 року на електронну адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга арбітражного керуючого Яроша Василя Юрійовича підписана кваліфікованим електронним підписом з доданими до неї матеріалами на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 року (в частині закриття провадження у справі про банкрутство) у справі №924/1190/16, в якій просить суд поновити строк на касаційне оскарження; скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції для вирішення питання затвердження звітів про нарахування та виплату винагороди арбітражного керуючого.

Клопотання про поновлення строку подання касаційної скарги мотивовано тим, що заяви про затвердження винагороди були призначені до розгляду у суді першої інстанції, заявник мав підстави сподіватися на їх розгляд, що унеможливлювало б, як можливість так і необхідність касаційного оскарження постанови в частині закриття провадження у справі про банкрутство. Крім того, повний текст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, скаржник отримав 24.01.2022 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами, Судом встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 287-291 ГПК України, з огляду на настуне.

Предметом касаційного оскарження є постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 року повний текст якої складено 20.01.2022 року, тобто останнім днем подання касаційної скарги є 09.02.2022 року.

Однак, касаційну скаргу надіслано до Верховного Суду 02.06.2022 року, що свідчить про пропуск процесуального строку.

Відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 288 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

При цьому згідно із пунктом 7 частини другої, пунктом 1 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, яке оскаржується. Крім того, до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення, якщо визнає причини пропуску поважними.

Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання про поновлення процесуального строку має містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

З огляду на викладене, Суд вважає, що підстави наведені у клопотанні арбітражного керуючого Яроша Василя Юрійовича про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 року, слід визнати неповажними.

Крім того, 08.02.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-ІХ, згідно з яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження судових рішень.

Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.

Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до пункту п`ятого частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, серед іншого, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту четвертого частини другої статті 287 ГПК України на скаржника покладається обов`язок обґрунтування неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). При цьому касаційна скарга має містити мотиви взаємозв`язку між ухваленням незаконного судового рішення та підставою для касаційного оскарження судових рішень, передбаченою статтею 287 цього Кодексу з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Зважаючи на наведене скаржник повинен усвідомлювати, що зазначення будь-яких із визначених пунктами 1-4 частини другої статті 287 ГПК України випадків потребує належних, вичерпних обґрунтувань, позаяк відкриття касаційного провадження за відсутності або неточності таких обґрунтувань може призвести до порушено принципу «правової визначеності».

Так, в обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на те, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права, за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Лише посилання скаржника, як на підставу для відкриття касаційного провадження, на порушення норм процесуального права без зазначення конкретних норм права (пункт, частина, стаття), які, на думку скаржника, неправильно чи з порушенням застосовано судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення, не можна вважати таким, що відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.

В цілому доводи касаційної скарги фактично зводяться до власного викладення обставин справи стороною по справі. Скаржник чітко не вказав правову підставу касаційного оскарження згідно з частиною другою статті 287 ГПК України, а саме в чому полягало порушення норм процесуального права та чи є таке порушення підставою для відкриття касаційного провадження на підставі відповідного пункту частини другої статті 287 ГПК України у контексті статті 310 ГПК України (частини першої та/або відповідного пункту (пунктів) частини третьої).

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.7 ч.2 ст. статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 року становить 2 270 грн.

Таким чином, за подання до Верховного Суду касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір в сумі 2 270 грн.

Проте до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.

Крім того, відповідно до статті 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Натомість скаржник вказує, що скарга у формі електронного документу одночасно із надсиланням на електронну адресу суду надсилалась також і на відповідні електронні адреси інших учасників (info@ukragroleasing.com.ua, kljukaigor@gmail.com), що може бути перевірено судом шляхом перегляду службової інформації відповідного електронного листа.

Суд позбавлений можливості перевірити, що саме надсилалось на вказані електронні адреси.

Колегія суддів вважає, що зазначені обставини не можуть бути належним доказом надіслання копії касаційної скарги учасникам справи у розумінні статті 291 Господарського процесуального кодексу України.

Неповідомлення інших учасників справи про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цих учасників, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені у статті 2 ГПК України.

Відповідно до частин 2, 5 ст. 292 та ст. 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 статті 292 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу арбітражного керуючого Яроша Василя Юрійовича на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 року (в частині закриття провадження у справі про банкрутство) у справі № 924/1190/16 - залишити без руху.

2.Надати арбітражному керуючому Ярошу Василю Юрійовичу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: надати суду докази на підтвердження дати отримання оскаржуваної постанови апеляційної інстанції (копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копія поштового конверту з трек-номером суду в якому надійшло оскаржуване судове рішення, чи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, чи довідку органу зв`язку тощо) або навести інші підстави для поновлення строку на касаційне скарження; сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 2 270 грн. і надати Суду відповідні докази здійснення такої оплати; виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав); надати докази надіслання копії касаційної скарги і доданих до неї документів іншим учасникам у справі № 924/1190/16.

3.Роз`яснити скаржнику, що невиконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Огороднік К.М.

Судді Пєсков В.Г.

Ткаченко Н.Г.