Ухвала

від 20.06.2022 по справі 607/18603/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

21 червня 2022 року

м. Київ

справа № 607/18603/21

провадження № 61-5205ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув позовну заяву ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 січня 2022 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 10 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - дочірнє підприємство «Люкс-Житло-1» приватне підприємство «Люкс», про визнання права власності на кімнату в гуртожитку в порядку приватизації,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним вище позовом.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 січня 2022 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 10 травня 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У червні 2022 року ОСОБА_1 із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із позовною заявою на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 січня 2022 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 10 травня 2022 року.

Подана позовна заява не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

1. За змістом положень статей 389 та 391 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку судові рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Таким чином, процесуальним зверненням до суду касаційної інстанції є подання саме касаційної скарги.

2. До заяви, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України

«Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір»

(у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року,

в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 2 270,00 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру (визнання права власності на нерухоме майно), яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру (908 грн) прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (11 350 грн).

Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України

«Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить

200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Отже, враховуючи предмет спору, заявнику необхідно сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру у відповідному розмірі, виходячи із дійсної вартості нерухомого майна.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача (стандарт ІВАN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», призначення платежу (вказати номер справи та інші необхідні відомості).

На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

3. Форма та зміст заяви не відповідають вимогам статті 392 ЦПК України, так як заявником не зазначено третю особу - дочірнє підприємство «Люкс-Житло-1» приватне підприємство «Люкс», чітко не зазначено судові рішення, які він має на меті оскаржити в касаційному порядку та не зазначено клопотання особи, яка подає скаргу.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

Відповідно до вимог пункту 4 частини другої статі 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується.

Пунктом 6 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі має бути зазначено клопотання особи, яка подає скаргу.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення судів двох інстанцій та дозволити приватизувати кімнату АДРЕСА_1 , однак прохальна частина касаційної скарги не відповідає вимогам статті 409 ЦПК України.

Згідно зі статтею 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

4. Поданий документ також не може бути прийнятий судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права

чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення

від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду,

в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Заява ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, заявник узагальнено вказує на незгоду з рішеннями судів попередніх інстанцій, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

5. Також заявником у порушення вимог пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України не надано копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Таким чином, заявнику необхідно: 1) звернутися до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку, а саме шляхом подачі саме касаційної скарги на судове (судові) рішення; 2) надати суду касаційної інстанції виправлену касаційну скаргу із зазначенням всіх учасників справи, їх місця проживання чи перебування, уточнити прохальну частину касаційної скарги із зазначенням судових рішень, що підлягають перегляду в касаційному порядку, зазначити обов`язкові підстави оскарження судових рішень в касаційному порядку та надати копії виправленої касаційної скарги разом із доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи; 3) сплатити судовий збір за подання касаційної скарги, або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддеюпостановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 січня 2022 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 10 травня 2022 року залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д. Д. Луспеник