ОРІХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
Запорізької області
Справа № 2-285/10 (2-2069/09)
2010 рік
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У К Р А Ї Н И
15 липня 2010 року
Оріхівський районний суд Запорізької області у складі:
Головуючого судді Шудрик А.А.
При секретарі Піхуля Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Оріхівського районного суду Запорізької області по вулиці Першотравнева, 23 в місті Оріхові Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "СПГ ДАНКО" про стягнення заборгованості за договором та зустрічний позов ТОВ "СПГ ДАНКО" до ОСОБА_1 про визнання договору не дійсним, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за форвардною угодою, вказавши, що 29.09.2008 року між ним та ТОВ СГП «Данко» був укладений договір форвардної угоди за якою він придбав у відповідача зерно соняшника у кількості 60 тонн за ціною 1700 грн. за тонну, сплативши відповідачу 102000 грн. Оскільки відповідач не виконав свої зобов’язання та поставку зерна соняшника не здійснив, між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода до договору 29\09\08 від 29.09.2008 року , за якою відповідач зобов’язався реалізувати 60 тонн належного позивачеві зерна соняшника за ціною 3000 гривень на суму 180000 не пізніше 2.08.2009 року.
Позивач просить стягнути на його користь заборгованість за договором у сумі180000 гривень, а також пеню у сумі 12602,47 гривень.
Стягнути з відповідача витрати по оплаті судового збору у сумі 1700 гривень і ІТЗ у сумі 120 гривень.
Відповідач ТОВ СГП «Данко» позов не визнав та звернувся з зустрічним позовом про визнання форвардної угоди недійсною, вказавши, що 29.09.2008 року між ТОВ «СГП «Данко» та ОСОБА_1 був укладений договір № 29\09\08 форвардної угоди відповідно до якого ОСОБА_1 на умовах передплати придбав у ТОВ СГП «Данко» 60 тонн насіння соняшника за ціною 1700 гривень на загальну суму 102000 гривень. Поставка товару повинна була бути здійснена після повної оплати за товар на протязі 3 днів з моменту письмової заявки ОСОБА_1 Відповідач вважає договір № 29\09\08 форвардної угоди недійсним з наступних підстав: форвардний контракт може укладатися тільки між суб’єктами господарювання, а в даному договорі ОСОБА_1 виступає як фізична особа. З тих же підстав додаткова угода також недійсна. Крім того, у зазначеній додатковій угоді відсутні дата та місце її укладення, що робить неможливим встановлення обставин, місця і часу її укладення, строку її дії. До того ж додаткова угода була підписана неналежною стороною.
Позивач ОСОБА_1В уточнив свої позовні вимоги, вказавши, що згоден з тим, що договір, незважаючи на те, що він названий «договором форвардної угоди», насправді форвардною угодою не є, оскільки відповідно до чинного законодавства України, а саме п. 1.5 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», форвардний контракт як різновид деривативів, це стандартний документ, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого форвардного контракту.
При цьому, як випливає з постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів» від 19 квітня 1999 року № 632, стандартна (типова) форма форвардного контракту затверджена з метою вдосконалення механізму укладення господарських договорів.
У свою чергу, як випливає з ст. 179 Господарського кодексу України, господарський договір – це договір, що породжує зобов’язання між суб’єктами господарювання. Оскільки спірний договір з відповідачем він укладав не як суб’єкт господарювання, а просто як фізична особа, а тому він не є господарським, а є звичайним договором купівлі-продажу.
У судовому засіданні відповідачі СГП «Данко» визнали той факт, що від нього у березні 2009 року поступала заявка на відвантаження насіння соняшника відповідно до договору. У зв’язку з тим, що ця заявка виконана не була, відповідач порушив договірні зобов’язання. Після подання заявки на відвантаження товару, який він купив за ціною 1700,00 грн. за одну тонну, ціна насіння соняшника неухильно зростала, і вже влітку 2009 року тонна насіння соняшника коштувала вже 3000,00 грн.
Позивач просить розірвати договір від 29 вересня 2008 року № 29/09/08 між ним та Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Данко» на підставі ст. 665 ЦК України, т.я. продавець відмовляється передати товар покупцеві у строк визначений договором.
Просить стягнути на його користь збитки у розмірі 204922,14 грн. (двісті чотири тисячі дев’ятсот двадцять дві грн. 14 коп.), які складаються з:
суми виплаченої за договором-102000 гривень; упущеної вигоди у сумі
упущеної вигоди у розмірі 78000,00 грн. ((60 тонн х 3000,00 грн.) – (60 тонн х 1700,00 грн.)). Однак ця вигода була упущена саме через невиконання відповідачем своїх договірних зобов’язань.
Проценти за користування грошовими коштами у розмірі 14714,98 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот чотирнадцять грн. 98 коп.) з розрахунку облікової ставки НБУ за весь час користування, а саме:
за період з 29 вересня 2008 року до 15 червня 2009 року:
(102000,00 грн. х 12%) : 365 х 214 = 7175,42 грн.;
за період з 15 квітня 2009 року по 12 серпня 2009 року:
(102000,00 грн. х 11%) : 365 х 58 = 1782,92 грн.;
за період з 12 серпня 2009 року до 28 лютого 2010 року:
(102000,00 грн. х 10,25%) : 365 х 201 = 5756,64 грн.
Крім того, за час, протягом якого відповідач безпідставно користується його грошовими коштами (з квітня 2009 року по лютий 2010 року включно), їх вартість зменшилась через інфляційні процеси, внаслідок чого він також поніс збитки у виді втрат від інфляції у розмірі 10207,16 грн. (десять тисяч двісті сім грн. 16 коп.), що підтверджується наступним розрахунком:
(102000,00 грн. х 100,9% х 100,5% х 101,1% х 99,9% х 99,8% х 100,8% х 100,9% х 101,1% х 100,9% х 101,8% х 101,9%) – 102000,00 грн. = 10207,16 грн.
Просить також стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Данко» на його користь моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн. (двадцять тисяч грн. 00 коп.) яка полягає у тривалих душевних стражданнях, викликаних протиправними діями відповідача, а також небажанням відповідача й у подальшому виконувати взяті на себе зобов’язання. Внаслідок цього він постійно відчуває негативні емоції, він перестав довіряти людям, став недовірливим, дратівливим, на цьому ґрунті у нього погіршились відносини з діловими партнерами, друзями, рідними та близькими.
Вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд дійшов такого висновку.
У судовому засіданні встановлено, що 29.09.2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ СГП «Данко», у відповідності до вимог ст. 208 ЦК України, був укладений договір купівлі-продажу згідно якого якою позивач ОСОБА_1 придбав у відповідача ТОВ СГП «Данко» зерно соняшника у кількості 60 тонн за ціною 1700 грн. за тонну, сплативши відповідачу 102000 грн., що підтверджено квитанціями до прибуткового касового ордера (а.с. 11). Доводи відповідача про те, що позивач сплатив тільки 82000 гривень замість 102000 гривень неспроможні, оскільки позивачем представлені оригінали квитанцій .Та обставина, що на двох квитанціях один і той же номер ордера не свідчать про його недобросовісність, а тільки можуть бути підставою для притягнення бухгалтера до дисциплінарної відповідальності. Відповідач у судовому засіданні визнав що ОСОБА_1 звертався до відповідача у березні 2009 року із заявкою про відвантаження насіння. До теперішнього часу відповідач не виконав зобов’язання та не передав товар.
Згідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як випливає з ст.ст. 662, 663, 665 ЦК України, продавець зобов’язаний передати товар покупцеві у строк визначений договором, а в разі невиконання цього обов’язку покупець має право відмовитись від договору купівлі-продажу.
Оскільки договір купівлі-продажу є окремим видом зобов’язання то відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Пункт 8 договору від 29.09.2008 року також передбачає відповідальність сторін згідно до діючого законодавства України.
Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов’язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, — у день пред’явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Пред’явленні вимог про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов’язок довеси, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були би ним отримані у разі належного виконання боржником своїх обов’язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання, зроблені з цією метою приготування. Однак, суду не було представлено доказів про вжиття заходів для одержання доходів, зроблені приготування, таким чином, суд вважає, що вимоги Первісного позивача по відшкодуванні неодержаних доходів не підлягажть задоволенню.
Згідно до ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються процентит відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов’язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця. Проценти за користування грошовими коштами складають 14714,98 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот чотирнадцять грн. 98 коп.) з розрахунку облікової ставки НБУ за весь час користування, а саме:
за період з 29 вересня 2008 року до 15 червня 2009 року:
(102000,00 грн. х 12%) : 365 х 214 = 7175,42 грн.;
за період з 15 квітня 2009 року по 12 серпня 2009 року:
(102000,00 грн. х 11%) : 365 х 58 = 1782,92 грн.;
за період з 12 серпня 2009 року до 28 лютого 2010 року:
(102000,00 грн. х 10,25%) : 365 х 201 = 5756,64 грн.
Сума інфляції - 10207,16 грн. (десять тисяч двісті сім грн. 16 коп.), що підтверджується наступним розрахунком:
(102000,00 грн. х 100,9% х 100,5% х 101,1% х 99,9% х 99,8% х 100,8% х 100,9% х 101,1% х 100,9% х 101,8% х 101,9%) – 102000,00 грн. = 10207,16 грн.
Що стосується вимог по розірванню Договору форвардної угоди від 28 вересня 2008 року за № 29/09/08, на підставі вимог ст. 651 ЦК України, а саме договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною, суд вважає за можливе задовольнити, так як внаслідок невиконання умов договору Первісним відповідачем, істотно порушуються умови договору, внаслідок чого Первісний позивач значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору.
При вирішені питання про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди, суд керувався положеннями ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди » № 4 від 31 березня 1995 року зі змінами та доповненнями.
Суд зважає на те, що п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди » № 4 від 31 березня 1995 року, передбачено, що « оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно у кожній справі з’ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду» .
Однак, зважаючи, що бездіяльність Первісного відповідача по виконанню Договору форвардної угоди, правовідносини в договірних відносинах регулюються Цивільним кодексом України и цим же Кодексом не передбачено така відповідальність за порушення договірних зобов’язань як відшкодування моральної шкоди.
Крім того, Позивачем не було надано будь-якого обґрунтованого розрахунку розміру завданої моральної шкоди та обсяг моральних страждань, як на це вказується в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди » № 4 від 31 березня 1995 року.
При таких обставинах, суд зважаючи на те що, Первісним позивачем не було належним чином обґрунтовано моральну шкоду та не надано належних доказів щодо наявності причинного зв’язку між шкодою і протиправними діянням заподіювача, втрат немайнового характеру, з яких міркувань виходив Позивач при визначенні розміру моральної шкоди, а також те що відсутній законодавчий акт що регламентує відшкодування моральної шкоди внаслідок порушення договірних зобов’язань, вважає, що позов в частині відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягає.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовні вимоги Первісного позивача підлягають задоволенню частково.
Як роз’яснює Пленум ВС України від 6.11.2009 року правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, зазначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
В своїй позовній заяві ТОВ СГП «Данко» не посилаються на норми закону та на обставини згідно до яких вони просять визнати договір № 29\09\08 недійсним.
Крім того, як випливає зі змісту ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину повноважною особою і правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо повноважна особа вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Фактом схвалення укладеного Договору форвардної угоди № 29/09/08 від 29 вересня 2008 року свідчать дії по прийняттю грошових коштів від Первісного позивача на виконання умов зазначеного договору, таким чином, судом не можуть бути прийняті до уваги заперечення Первісного відповідача про підписання договору не уповноваженою особою – бухгалтером підприємства.
Суд з власної ініціативи, діючи в межах наданих законом повноважень, зокрема ст.ст. 11, 31 ЦПК України, не може вийти за межі заявлених позовних вимог і самостійно їх змінити, а тому приходить до висновку, про безпідставність, недоведеність і не обґрунтованість заявлених позовних вимог, і вважає за необхідне відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.
Як зазначалося вище, Договір форвардної угоди від 29 вересня 2008 року за № 29/09/08 було укладено у відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі
У відповідності до правил ст. 88 ЦПК України, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.
Враховуючи вищенаведене, на ст.ст. 8, 23, 536, 623, 662, 663, 665, 693, 1048, 1167 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 1, 3, 118-120 Цивільного процесуального кодексу України, -
В И Р І Ш И В :
Первісний позов ОСОБА_1 до ТОВ "СПГ ДАНКО" про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.
В задоволенні зустрічного позову ТОВ "СПГ ДАНКО" до ОСОБА_1 про визнання договору не дійсним відмовити.
Розірвати Договір форвардної угоди № 29/09/08 від 29.09.2008 р., укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "СПГ ДАНКО".
Стягнути з ТОВ "СПГ ДАНКО" на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 65613 грн. 47 коп.
В іншій частині первісного позову ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути з ТОВ "СПГ ДАНКО" на користь ОСОБА_1 сплачене державне мито у розмірі 656 грн. 13 коп.
Стягнути з ТОВ "СПГ ДАНКО" на користь ОСОБА_1 сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: А.А. Шудрик
Справа №2-285
2010 р.
У Х В А Л А
і м е н е м У К Р А Ї Н И
12.07.2010 р. м.Оріхів
Суддя Оріхівського районного суду Запорізької області суддя Шудрик А.А., при секретареві Пихуля Ю.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовами
ОСОБА_1 до ТОВ "СПГ ДАНКО" про стягнення заборгованості за договором та зустрічний позов ТОВ "СПГ ДАНКО" до ОСОБА_1 про визнання договору не дійсним, -
в с т а н о в и в :
22.06.2010 р ухвалою суду було призупинене провадження по справі у зв'язку із призначення почеркознавчої експертизи.
25.06.2010 р позивач по справі ОСОБА_1, звернувся до суду із клопотанням про відновлення провадження по справі в зв'язку з тим, що він не може надати оригінал додаткову угоду, тому просить відновити провадження по справі.
Заслухавши представника відповідача ТОВ "СПГ ДАНКО" суд вважає можливим відновити провадження по справі, так як на проведенні почеркознавчої експертизи сторони по справі не наполягають та із за відсутністью оригіналу додаткової угоди проведення експертизи не можливе.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 204 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в :
Відновити провадження по справі за позовами ОСОБА_1 до ТОВ "СПГ ДАНКО" про стягнення заборгованості за договором та зустрічний позов ТОВ "СПГДАНКО" до ОСОБА_1 про визнання договору не дійсним.
Слуханням справи призначити на 15-00 годину 15.07.2010 р.
На дану ухвалу може бути подано заяву на оскарження протягом 5 діб та апеляційна скарга протягом 10 діб після подання заяви на оскарження ухвали до апеляційного суду Запорізької області через Оріхівський районний суд Запорізької області.
Суддя А.А.Шудрик
Р Е З О Л Ю Т И В Н А Ч А С Т И Н А
Р І Ш Е Н Я
і м е н е м У К Р А Ї Н И
12.07.2010 р. м.Оріхів
Суддя Оріхівського районного суду Запорізької області суддя Шудрик А.А., при секретареві Пихуля Ю.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовами
ОСОБА_1 до ТОВ "СПГ ДАНКО" про стягнення заборгованості за договором та зустрічний позов ТОВ "СПГ ДАНКО" до ОСОБА_1 про визнання договору не дійсним, -
В С Т А Н О В И В:
, -
В И Р І Ш И В:
Відновити провадження по справі за позовами ОСОБА_1 до ТОВ "СПГ ДАНКО" про стягнення заборгованості за договором та зустрічний позов ТОВ "СПГДАНКО" до ОСОБА_1 про визнання договору не дійсним.
Слуханням справи призначити на 15-00 годину 15.07.2010 р.
На дану ухвалу може бути подано заяву на оскарження протягом 5 діб та апеляційна скарга протягом 10 діб після подання заяви на оскарження ухвали до апеляційного суду Запорізької області через Оріхівський районний суд Запорізької області.
Суддя А.А.Шудрик
Суд | Оріхівський районний суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 15.07.2010 |
Оприлюднено | 10.08.2010 |
Номер документу | 10485110 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська
Якименко Лариса Григорівна
Цивільне
Оріхівський районний суд Запорізької області
Шудрик Анатолій Андрійович
Цивільне
Краматорський міський суд Донецької області
Ткачова Світлана Миколаївна
Цивільне
Христинівський районний суд Черкаської області
Орендарчук Михайло Петрович
Цивільне
Першотравневий районний суд Донецької області
Топузова Наталія Михайлівна
Цивільне
Покровський районний суд Дніпропетровської області
Лукінова Катерина Сергіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні